Тамара Тарнавська та її бізнес на стражданнях тварин

Мертві цуценята лежать у вольєрах, зграї мух обліпили вікна та рояться над їжею, годування шкірками від кавунів і сміттєзвалище з мертвими собаками довкола так званого “притулку”: Микола Ховсєпян 29 липня побував у гостях у Тамари Тарнавської в Пирогово, де побачив шокуючі подробиці та умови утримання тварин.

 

Втім, я сам у тому притулку не був, та й наша розмова зараз не про притулок, а про його хазяйку.

 

У Тамари Тарнавської взагалі цікава історія, біографія та друзі.

 

Сама вона – громадянка Норвегії, і більшість часу проводить за межами України, але дивним чином забрала собі у власність муніципальне підприємство в м. Києві – її притулок “СОС” знаходиться у Пирогово (Голосіївський район).

 

 

Оскільки на собачок подають доволі мало, то Тамара знайшла цікавий спосіб. Власне, вона була першою, хто знімав постановочні відео, а ще робила фейкові фотознімки з “ріками крові” та по-звірячому розшматованими песиками. Такі відео були орієнтовані не на українців, а на зарубіжну аудиторію, вони озвучувалися англійською мовою та виходили у прокат виключно за межами України.

 

Саме Тарнавська здіймала дикі істерики щодо різних Євробачень і Євро-2012, продукуючи масовий відео шок-контент.

 

Тарнавська розповідає про свої шок-відео:

 

 

Причому Тарнавська прямо виступає проти України у своїх матеріалах, імідж країни у неї суто негативний. Виключно.

 

Зате подають за це у євро.

 

Варто згадати і про звичку Тамари до брехні. Як приклад, якось вона зробила гучну заяву про те, що у Норвегії, мовляв, у зоопарках немає тварин, які не живуть у Норвегії.

 

Однак не не відповідає дійсності, адже у норвезьких зоопарках є, зокрема, жирафи

 

 

Так ось. У Тарнавської є товариш і вірний соратник. Звати його Андрій Капустін, і він начебто навіть працює. Журналістом. Був помічений років 10 тому у журналі “Кореспондент”, і також у інших виданнях.

 

Років 7 тому Капустін відмітився у серії статей, котрі випустив під псевдо Антон Малобуков. У тих публікаціях ним було використано незаконно зібрані факти з приватного життя громадян, а ще мали місце інші порушення закону. Після того як Капустіну-Малобукову пояснили, що він, власне, рухається у бік криміналу, свої статті він повидаляв.

 

Однак у наступні роки саме Капустін писав безліч інших статей про користь собачих покусів і про те, що бродячі пси потрібні людству як повітря.

 

Зараз Капустін мешкає в Ізраїлі, де нема бродячих собак, проте продовжує боротися за права здичавілої фауни.

 

Саме Капустін зателефонував своєму корешу Антону Геращенку, і той йому пообіцяв відправити до СІЗО адвоката і журналіста Олексія Святогора, а потім відзвітував про результат.

 

Отже, не проста ця Тарнавська, не проста…

 

Час від часу її навідує муза, і тоді у своїх інтерв’ю вона починає розповідати різні відсебеньки про якихось страшних невідомих людей, котрі ночами приїздять до притулку та починають його обстрілювати, але свідків чомусь нема і ніхто, крім Тамари, їх не бачив. То вони буцімто на джипі приїздять, то на мікроавтобусі “з польськими номерами”… Як би там не було, вигадки Тарнавської та безпідставні звинувачення на адресу чесних людей, зрештою, довели її до суду, і зараз одна з таких справ про захист честі, гідності фізичної особи та спростування недостовірної інформації розглядається в суді.

 

Читайте також:

Новітня “скринька Пандори”: прецедент Святогора

Чому справа Святогора не має судових перспектив

Як за кілька тисяч доларів виправдати вбивцю і запроторити невинного за ґрати

Олексія Святогора звільнено з-під варти

Під прицілом терористів

Санкция на расправу: как НЛП и пиар-технологии стали средством уничтожения человека

Зооекстремістів – до відповідальності!

Был бы человек, а статья найдется

Почему дело Святогора может стать большой проблемой для украинского государства

О ТСН и журналистской этике

Дело Святогора: люди вконец потеряли здравый смысл

Расправа над Святогором – приговор украинскому правосудию

Адвокат Олексій Святогор отримував погрози щодня

Рабство журналистів – не за горами!

Лист до редакції: думка зоозахисників

Догхантер и стая: что стоит за “Делом Святогора”

Право беснующейся толпы, или Суд Линча по-украински

У Києві оголосили полювання на людей