Хто такий Сенсей із книг Анастасії Нових

The following two tabs change content below.
Avatar

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

Художній образ або цілком реальний громадянин, який змальований у різних іпостасях – Сенсей, Агапіт Печерський і Рігден Джапо, цар і володар Шамбали – хто він і навіщо це все було?

 


 

Незмінний герой усіх книг Анастасії Нових – харизматичний чоловік з позивним Сенсей постає перед нами то спортивним тренером, який навчає молодь бойовим мистецтвам, то невловимим агентом спецслужб, то мудрецем і провидцем, який демонструє надприродні можливості зцілювати хвороби та читати чужі думки.

 

В кожному сюжеті Сенсей багато розмірковує на теми релігії, духовності та при цьому володіє унікальними знаннями з медицини, історії, археології – мабуть, немає такого питання, в якому б він не розбирався.

 

Чи дійсно це так? І чому вуйко без освіти, який у реальному житті працював дуже давно й не надто довго, який навіть виражається доволі кострубато (чого варті хоча б його «шо» і «камєра симаєт») раптом піднесений до рівня Господа Бога, якому моляться і називають його Махді?

 

Шамбала та ідеї Реріхів

 

Оскільки серія книг Анастасії Нових, де головним героєм є Сенсей, складається з кількох частин з назвою «Споконвічний Шамбали», давайте розпочнемо з того, що таке Шамбала. Про Шамбалу там згадується часто, а в одній з частин Сенсей розповів, як він побував там у бібліотеці та розшифрував древні клинописні таблички.

 

Існує міф про те, що Шамбала – це така країна на кшталт Атлантиди, але ми не будемо заглиблюватися в такі нетрі. Все набагато простіше.

 

Містичні вчення існують стільки ж, скільки існує й саме людство. На кожному етапі суспільного розвитку вони зазнають трансформації та поповнюються новими напрямами. З’являються нові теорії, котрі, незважаючи на їх безглуздя, неодмінно гуртують навколо себе певні групи послідовників. Наприклад, уфологія, теорія пласкої Землі, легенди про планету Нібіру тощо. Це спрацьовує практично безвідмовно: практично будь-хто з вас, доклавши трохи фантазії та нахабства, може явити світові свою власну доктрину, що пропонує якесь оригінальне тлумачення походження світу й місця людини в ньому.

 

Так само було свого часу і з Шамбалою. Легенди про Шамбалу є складовою руху Нью Ейдж і становлять підґрунтя для доктрини багатьох сучасних псевдорелігійних і окультних течій. Один із самих яскравих прикладів – секта Костянтина Руднєва, що була заснована у 1989 р. і, незважаючи на її заборону в судовому порядку, діє дотепер – «Ашрам Шамбали». До речі, на початковому етапі вона мала дещо іншу назву – «Школа Шамбали», але, як бачимо, суть і базова теорія залишаються незмінними.

 

Коли Микола (1874 – 1947) та Олена (1869 – 1955) Реріхи створювали свою «Живу Етику» («Агні Йогу»), вони намагалися зробити це вчення якомога більш оригінальним і несхожим на інші. Інакше вони не витримали б конкуренції, адже всі «торговці повітрям» – як у ті часи, так і зараз, були змушені постійно змагатися між собою в умінні генерувати культові доктрини. Ті з вас, хто робили спробу ознайомитися з текстами Реріхів, помітили, що вони написані доволі поверхово і надто узагальнено. А прямо кажучи, все видає аматорів, які навіть не розбираються в тих питаннях, про які пишуть.

 

Реріхи наводили різні відсебеньки, а для того, щоб надати їм форми «одкровення», назвали це «послання Шамбали». І не існує жодних історичних і документальних джерел, які підтверджували б існування такої країни. Тому Реріхи самі зазначали, що єдиним джерелом, з якого вони отримували інформацію, були… древні легенди.

 

Як ішлося з описаних Реріхами «древніх легенд», Шамбала нібито являє собою таємний центр світлих сил, який розташований десь у Гімалаях. Реріхи розповідали про те, що там живуть мудреці, які є хранителями езотеричного знання, і це езотеричне знання дає людині можливість володарювати над світом. Така ідея виявилася вельми привабливою, адже вона обіцяла безмежні можливості, що доступні не кожному. Тому легенда про Шамбалу дістала популярності та подальшого розвитку в колах інших езотериків і окультистів.

 

З «реріхівських» часів нічого не змінилося

 

Сучасні окультисти так само продовжують генерувати ідеї з питань, у яких вони навіть не розбираються, розраховуючи на те, що кінцевий споживач (читацька або глядацька аудиторія) «проковтне» і так.

 

Якщо дати людям віру в певні нові ідеали, то вони можуть замінити собою вже існуючі релігійні, національні, культурні та інші традиції. Так було зроблено свого часу за допомогою насаджування «ідеалів» комунізму. Аналогічні методи маніпулювання суспільною свідомістю тези були покладені до основи ідеології Третього Рейху, тобто націонал-соціалізму й фашизму – Гітлер теж полюбляв подібні легенди й містифікації. Чим закінчилися ці злочинні експерименти – всім теж добре відомо.

 

Ніякої Шамбали немає та ніколи не існувало. Але біда в тому, що дотепер повно народу, який вірить у те, що вона таки існує, і переконати цих людей у протилежному дуже складно.

 

Зате якщо створити певний самостійний художній образ, то з художньої книги можна легко виростити цілу секту, що ми спостерігаємо на прикладі, зокрема, тієї ж Анастасії – вигаданої героїні серії примітивних і безграмотних книжок Володимира (Пузакова) Мегре.

 

На таку аудиторію й розраховано сучасні легенди про Сенсея, котрий водночас постає в інших іпостаясях – Рігден Джапо (володар Шамбали) і Агапіт Печерський.

 

Сенсей з Макіївки

 

У книгах «Сенсей» I-IV оповідання ведеться від першої особи (від імені Анастасії), у наступних частинах – від третьої.

 

«Сэнсэй-І. Исконный Шамбалы» є першою частиною даної книжкової серії. Вона розпочинається з історії 16-річної дівчини-школярки на ім’я Анастасія (Нових). За сюжетом, дівчина має проблеми зі здоров’ям. Вона дізнається про те, що в неї було діагностовано онкологічне захворювання головного мозку. Захворювання є невиліковним, і тому за кілька місяців дівчина може померти. Головна героїня впадає у депресію, вона відчуває фізичний біль і страждання.

 

Для того, щоб примиритися зі своєю приреченістю на смерть, вона намагається забути про своє захворювання, і разом з друзями починає відвідувати секцію зі східних єдиноборств. Дану секцію проводить чоловік на ім’я Ігор Михайлович, якого всі називають Сенсей.

 

Прообразом Сенсея є цілком конкретний громадянин, уродженець м. Макіївка Донецької області, що на теперішній час проживає у м. Києві. Збіг біографічних даних і опису зовнішності головного героя – Сенсея з реальною особою простежується в усіх частинах книжкової серії. Зокрема у різних частинах оповідання автор неодноразово вказує на те, що Сенсея звати Ігор Михайлович, та акцентує увагу на тому, що він народився і жив у Донецькій області, дає опис міста Макіївка.

 

Псевдо-Агапіт, ще одна брехня

 

А прийом, про який буде сказано далі, розрахований на людей далеких від церкви й тих, хто гадки не має про те, ким був Преподібний Агапіт і як він зображений на іконах. Для них і було створено нову легенду.

 

У книгах Анастасії Нових приділено багато уваги закріпленню в пам’яті читача візуального образу Сенсея. Автор (колектив авторів) описує деталі його зовнішності, безпідставно проводить паралелі щодо візуальної схожості (подібності) у зовнішності зі скульптурним зображенням образу православного святого Агапіта Печерського. На цьому підґрунті (зокрема у книгах «Сэнсэй-ІІ» та «Птицы и камень») прямо зазначено, що Сенсей «є реінкарнацією Святого Агапіта – Лікаря Безмезного», в силу даної обставини він нібито наділений здатністю зцілювати людей.

 

У МГР «АллатРа» також проводяться виставки картин Анастасії Нових. Однією з них є картина з назвою «Агапіт Печерський», котра являє собою виконане в техніці живопису портретне зображення чоловіка, схожого на Ігоря Данілова, в образі «святого старця». Цей портрет немає нічого спільного зі справжнім Агапітом Печерським – святим, якого шанує православна церква.

 

Сенсей Ігор Данилов

 

Придивіться до носа – чомусь він нагадує сідниці. Вірогідно, художник так бачить. Даний малюнок претендує на роль предмету культу, йому відведено роль ікони. Серед членів МГР «АллатРа» ікона псевдо-Агапіта також є предметом поклоніння, вона наділяється властивостями зцілювати від хвороб і дарувати благодать тощо.

 

А що стосується тижня від 25 лютого, то цей день не пов’язаний з датами вшанування православною церквою пам’яті Преподібного Агапіта, лікаря безмезного Печерського – 01 (14) червня і 28 (11) вересня. Як бачимо, жодного зв’язку. Не збігається навіть пора року, тому що оголошена дата у лютому місяці – всього лише дата народження Ігоря Данилова – 25.02.1968 р. Дехто просто святкує свій власний день народження впродовж цілого тижня.

 

Подібні графічні зображення псевдо-Агапіта містяться у різних частинах книг даної серії, зокрема у виданні «Птахи і камінь» на с. 230. Вверху – окультний символ, у руках чоловіка – квітка лотоса. Звісно, це не Агапіт Печерський і не малюнок зі скульптури, а нікчемна мазня, призначена для задурювання мозку певної категорії осіб, які сприйматимуть усе на віру. 

 

Малюнок Анастасії Нових

 

А тепер – відео Києво-Печерської лаври, з якого очевидно, що на всіх іконах Преподібний Агапіт, лікар Печерський, виглядав зовсім інакше.

 

 

Засновник приватної клініки, Архангел Гавриїл та Імам Махді в одній особі

 

Автор зазначає рід занять Сенсея – «костоправ», «мануальний терапевт», «лікар», а також і спеціалізацію – лікування захворювань хребта, вказує місце розташування його клініки – на території Києво-Печерської лаври. У столиці, на території Києво-Печерської лаври є тільки один такий заклад – ТОВ «Клініка вертеброревітології Данілова І.М.» (код 32072249). Клініка розташована за адресою: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 23.

 

У творі «Перехрестя» містяться прямі вказівки на те, що лікар-костоправ Ігор Михайлович – це Сенсей, а саме на с. 104, де також зазначено про проходження ним спецпідготовки у підрозділах КДБ: «Благо в свое время получил соответствующие навыки в Конторе, когда проходил медицинское обучение». Справжнє ім’я Сенсея названо також на с. 381, де міститься епізод про те, як він приймав пацієнта у своїй клініці, і той звертався до нього по імені – Ігор Михайлович.

 

Згадки про справжнє ім’я, вид занять і спеціальність головного героя наявні в кожній із книг. А може, це випадковий збіг?

 

Водночас деякі громадяни вважають, що це не збіг, а реальність. Це – не жарт. Вони дійсно в це вірять і так думають. Вони вже записують про Ігоря Михайловича відеосвідчення, в яких заявляють, що він – втілення Архангела Гавриїла.

 

 

Інші свідчать про те, що тепер, у кінці всіх часів, він присутній у миру як Імам Махді – на відео нижче один з активних членів МГР «АллатРа» публічно приносить клятву на Корані.

 

 

Незважаючи на те, що в анотації до кожного видання зазначено про випадковість такого збігу і про те, що всі події та дієві особи є вигаданими, дане твердження не може відповідати дійсності. Образ головного героя повністю відповідає реальній особі.

 

Так само, образи задіяних у сюжетах персонажів створено з використанням справжніх імен, біографічних та інших відомостей реальних громадян, здебільшого з числа членів МГР «АллатРа».

 

Про що йдеться в оповіданнях про Сенсея

 

Тут повертаємося до оповідання про Сенсея. Описані події відбуваються у першій половині 1990-х рр. на території «шахтарського краю, овіяного пахощами троянд», під яким мається на увазі Донецька область, яка є батьківщиною головних героїв (у миру – Ігоря й Галини).

 

Головна героїня оповідання – Анастасія починає відвідувати заняття зі східних єдиноборств, на яких спілкується із Сенсеєм. Поступово вона починає забувати про своє захворювання, а її загальний стан поліпшується. Зрештою невдовзі головна героїня повністю зцілюється, а медичне обстеження показує відсутність онкологічних захворювань, у чому вона вбачає безумовну заслугу Сенсея.

 

Разом з Анастасією заняття секції відвідують її друзі, що є найбільш активними членами руху та фігурують в оповіданні під своїми справжніми іменами – Жанна (Жанна Хвещук), Володя (Володимир Ширін), Андрій (Андрій Ковтунов), а також Тетяна (Тетяна Новак) та інші.

 

Значну частину змісту всіх творів присвячено описові особистості Сенсея та його світогляду. У різних епізодах він показаний як неперевершений майстер бойових мистецтв, який один може протистояти десятку чи більше нападників. Цим прийомам єдиноборств він навчає свою підопічну молодь, яка відвідує спортивну секцію.

 

Кожен сюжет плавно перетікає у проповідь

 

Також Сенсей демонструє спроможність змінювати швидкість плину часу, викликати і припиняти природні явища (буревії, зливи тощо), оживляти мертвих тварин. Наприклад, у першій частині книжкової серії «Сэнсэй-І. Исконный Шамбалы» Сенсей демонструє здібність згинати ложки нібито «за допомогою енергії Цигун», хоча фактично це є звичайним фокусом, для якого не потрібне володіння надприродними силами. Далі, у наступних главах, які присвячено відпочинку героїв оповідання на березі моря, Сенсей оживляє мертвого дельфіна, припиняє шторм і показує інші «дива».

 

Читачеві нав’язується думка про те, що Сенсей наділений надлюдськими здібностями – він може діагностувати стан здоров’я людини одним поглядом, зцілювати від загальних, хронічних і соматичних захворювань на відстані, читати чужі думки та керувати ними тощо.

 

Весь зміст творів зосереджено навколо особистості Сенсея, про що свідчить композиція сюжету, в якому переважають бесіди з переходом у тривалі монологи на псевдорелігійну тематику. Так, усі епізоди, сцени та діалоги побудовано таким чином, що кожна подія чи думка, котру подає читачеві автор, інтерпретується з позицій окультизму.

 

Кожне запитання, кожна дія, що виходить від того чи іншого персонажа дістає свого розвитку у тривалих (від 5 до 20 сторінок книги) розмовах на релігійну тематику. При цьому мовцем постає один з головних героїв – Сенсей. Активність усіх інших персонажів обмежується лише роллю слухачів. Вони сприймають сказане як аксіому, не заперечують жодного твердження, схвалюють сказане та всіляко виявляють свій інтерес до промови свого «вчителя», – так його називають у деяких епізодах.

 

Хто справжній Рігден Джапо?

 

І, на завершення нашої сьогоднішньої теми змушена повідомити Анастасії Нових неприємну новину стосовно того, хто був її співрозмовником у книзі «АллатРа»: тут із Рігденом Джапо вийшла накладочка.

 

Справа в тому, що вже є один Рігден Джапо, що явив себе набагато раніше – це Костянтин Руднєв. І та обставина, що зараз Махді Калкі Аватар Майтрейя перебуває за ґратами, не відіграє суттєвої ролі. Тим більше, його послідовники постійно наголошують на тому, що «всі видатні мудреці піддаються гонінням», та їхній Рігден Джапо теж «постраждав за віру».

 

Рігден Джапо

 

Як бути із цією проблемою? Хто справжній Рігден Джапо – Костянтин чи Ігор?