Про створення екопоселення – свого роду екогромади переселенців у селі Абрамівка, що у Вишгородському районі Київської області, протягом останніх двох років було вже сказано багато красивих слів і знято вдосталь солодких сюжетів, у яких ішлося про райдужні перспективи вирішення житлових проблем наших співгромадян, які постраждали від російської агресії та втратили не тільки рідний край, але і свої оселі. Громадська організація «Кримська діаспора», в особі її голови Анатолія Засоби скрізь позиціонувала себе як єдина, безальтернативна рушійна сила, що нібито одна здатна опікуватися цим питанням, адже з їхньої ініціативи було започатковано цей та інші подібні проекти.

 

Тут варто розпочати з короткого екскурсу до історії проектів «Абрамовка-1» і «Абрамівка-2». Звідки пішла назва «екопоселення»? Все дуже просто: коли проводився конкурс на участь у грантових програмах, то стосовно будівництва житла пропонувався варіант створення поселення, в якому б використовувалися екологічні технології будівництва, а для життєзабезпечення широко застосовувалися б енергозберігаючі технології та відновлювані джерела енергії. Тому для участі в конкурсі «Кримська діаспора» і презентувала свій проект, який назвали екопоселенням.

 

На початку, як заявляли самі представники ГО, місцевою владою Київської області їм було запропоновано ділянку землі площею 55 га, а бажання взяти участь у проекті тоді виявили 439 сімей. За інформацією, що міститься на офіційному сайті ГО, «…90% учасників проекту – переселенці з Криму і Сходу України. Приблизно половина учасників дійсно збиралися серйозно займатися отриманням землі з подальшим будівництвом на ній житла своїми силами. З початку 2016-го року проведено близько 30 зборів, під час яких відбувалося більш близьке знайомство із сім’ями учасників, їх матеріальним становищем і з’ясовували побажання кожного. Серед активістів є практично всі необхідні фахівці для проведення такої складної роботи, як створення поселення».

 

Тут не буду окремо заглиблюватися у питання про те, що корисного в тому, щоб сплачувати по 600 грн. щорічних членських внесків і бігати на ці нескінченні переселенські посиденьки-збори у «Кримській діаспорі». Також марно намагатися розгадати, що хорошого є у мрії жити ізольованою громадою, що більше нагадує сектантське поселення, і де брати кошти на будівництво та подальше облаштування – це питання особистого вибору для кожного.

 

https://www.youtube.com/watch?v=EGGnwJmsjA4&feature=youtu.be

 

Тому доречніше зупинитися на тих подіях, про які розповідають учасники проекту – як колишні, котрі давно розчарувалися у ньому, так і дійсні.

 

– Основною метою Засоби, – а він сам це озвучував, – було виявлення із загального числа «голодранців». Так він називав 560 учасників проекту «Абрамівка», – розповіла Світлана Самарченко, – він шукав тих, у кого є хоч якісь заощадження! І, о диво, – Засоба свого домігся! Він їх знайшов! Анатолій Засоба дуже ретельно підбирав підходи та співав «дифірамби» для кожного, у кого відчув грошенята. Потім серед них він згуртував «обраних» у проект на 30 таунхаусів.

 

До речі, про таунхауси. Відео мені надіслав один з учасників зборів, який зняв усе просто на телефон:

 

– Ми ніколи, нікому та нічого не обіцяємо, – казав там Анатолій Засоба, змальовуючи райдужні перспективи створення «клубу обраних» для будівництва таунхаусів, – але якщо у вас є гроші від продажу нерухомості або заощадження, то…

 

 

Від палкої промови минув рік, а може, й більше. З того часу таунхаусів ніхто в очі не бачив.

 

Процес оформлення документів для одержання учасниками земельних ділянок в Абрамівці було розпочато 2016 р. Минав час, підрядні організації змінювалися та продовжують змінюватися, тому їм потрібно було постійно доплачувати нові гроші.

 

Одержання учасниками документів перебуває у тісному зв’язку із членством у «Кримській діаспорі», що включає обов’язкову сплату членських внесків (річний членський внесок у розмірі 600 грн. + одноразовий вступний внесок у розмірі 100 грн.). Отже, виходить по 600-700 грн. з кожного, а у «Кримській діаспорі» приблизно 15 тисяч членів (можете порахувати, які надходження має ГО тільки з членських внесків).

 

На жаль, багато хто з тих учасників проекту, хто досі плекають надії, бояться відверто розповідати правду, адже заради омріяних документів на землевідведення вони протягом усього часу виплатили, крім членських внесків, ще чималі суми на оформлення та понесли інші витрати.

 

Так само, мовчать і переможці грантових програм: лише у приватних бесідах вони дорікають на недоотримання 50% на придбання обладнання, але озвучувати це відкрито навряд чи наважаться. Де ж тоді поділися кошти? Аби одержати відповідь на це запитання, просто порівняйте тематику переможців і ті приватні бізнеси, що потім було відкрито Засобою («ЦіКава пекарня» і решта).

 

На цю тему люди спілкуються лише у закритих групах у Вайбері та Фейсбуці, адже у разі розголосу «винуватці» будуть виключені з проекту, а гроші їм ніхто повертати не буде. Зокрема відомо, що учасникам проекту «Абрамівка-2» пообіцяли все ж розпочати оформлення документів на землю, але за умови сплати ними суми у 600 грн. як річних членських внесків або хоча б половини від цієї суми.

 

Іншими словами, народ боїться та не хоче виступати від свого імені. Учасники проекту вважають, що їхнє мовчання допоможе врятувати їхні кошти, які вже було здано – щонайменше, по 2000 грн., а потім вони готові здати до «Кримської діаспори» нові 300 чи всі 600 грн. У «Кримській діаспорі» їм пообіцяли, що як тільки вони здадуть ще по 300, то для них одразу почнуть оформлювати документи у новій фірмі. Однак не зрозуміло: що заважало «Кримській діаспорі» робити те саме за кошти попередніх внесків, термін яких ще далеко не вийшов? Було й таке, що по 1200 грн. платили за оформлення, та ще 800 грн. за роботу з оформлення. Коли нічого зроблено не було, їм поставили додаткову умову: треба ще хоч 400 грн. Народ хвилюється за 1200 грн., готовий доплатити 400 грн. і абсолютно не цікавиться долею 800 грн., сплачених раніше фактично в нікуди. Прикро, але учасники вищезгаданих закритих груп аргументів не чують.

 

– Проект «Абрамівка», група 10, – розповідає Олег Нагорний, – ділянки отримали всі. На жаль, крім банального обману за планами на розвиток проектів, залучення грантів для облаштування та будівництва, мені пред’явити від імені своєї групи нічого.

 

Вручення документів щасливим землевласникам відбулося 17 вересня 2016 р.:

 

– У 2017 році земельних ділянок за межами населених пунктів не буде. Скоріш за все, ми приєднаємося до об’єднаної територіальної громади. Буде свій сільський голова, половіна із вас будєт дєпутатамі, – сказав тоді Анатолій Засоба.

 

Цікаво, як там зараз нові «депутати»? Напевне, вже керують повним ходом?

І повертаємося до подій сьогодення.

 

19 січня 2018 р. «Кримською діаспорою» було проведено збори учасників, на яких обговорювали перспективи реалізації проектів «Абрамовка-1» і «Абрамівка-2».

 

 

Так, з 557 учасників проектів готові 456 проектів землевідведення. Ця пропозиція актуальна лише для тих, хто у термін до 1 березня 2018 р. заплатить щорічний членський внесок у ГО «Кримська діаспора».

Решта учасників «вилітають» зі спільного з КД шляху, яким вони рухалися до освоєння омріяних земельних ділянок. І «вилітають» вони, зі слів Засоби, назавжди – без можливості приєднання до проекту на будь-якому етапі пізніше.

 

 

А тепер стосовно планів на наступні три роки.

 

Перший етап, 2018 рік – генплан і детальний план території. Як перший, так і другий плани розробляють органи місцевого самоврядування. Тому слід взяти до уваги ту обставину, що процес децентралізації та об’єднання територіальних громад не завершено. Допоки сільради Абрамівки, Савенки тощо лише визначаються, з ким і як вони «дружать», то про жоден генплан не може і йтися. Після об’єднання нова територіальна одиниця почне розробку генплану, але для врахування інтересів потенційних жителів і членів громади необхідно буде через ініціативну групу тиснути на розробників генплану і, скоріш за все, взяти активну участь в співфінансуванні. Орієнтовна вартість проекту становить 1 млн. грн.

 

Цей етап також проходитиме в умовах об’єднання громад, з урахуванням результатів виборів у цих громадах і, відповідно, наявності зацікавленості нових громад у розробці генплану і детального плану територій. Звісно, тому здійснення кожного із запланованих кроків не передбачає та не може мати чітко визначених термінів. Навряд чи все це може статися у 2018 р., адже зовнішні умови не залежать ані від бажання учасників, ані від фінансування з боку «Кримської діаспори», тобто все може розтягнутися на два і більше років.

 

Другий етап, 2019 рік – підведення комунікацій. Приблизний бюджет становить від 50 млн. грн. Враховуючи постійний брак фінансування, для «своїх» мешканців тут можливо (але малоймовірно) залучення коштів місцевих бюджетів.

 

Однак разом наступні кроки – підведення комунікацій та будівництво, тобто другий і третій етапи побічно залежать від першого через необхідність урахування інтересів учасників проекту в генплані та детальному плані територій (передусім, у частині електрифікації території комплексної забудови), і прямо залежать від можливостей фінансування (хоча б часткового) з місцевого бюджету. Фінансування за державними програмами поки можна не брати до розрахунку. Сума у розмірі 150 млн. грн., що визначена як орієнтир під реалізацію цих етапів, є суттєво применшеною. Якщо розділити бюджет на 500 сімей, то за 300 000 грн. будиночок, паркан, дорогу (хоч мінімальну) і підведення електроенергії отримати не вдасться. За ці гроші можна самостійно придбати невеликий домокомплект і поставити паркан.

 

Третій етап, 2020 рік – початок забудови ділянок. Бюджет – від 100 млн. грн. Нібито розглядається можливість участі «Кримської діаспори» у майбутніх держпрограмах, але, скоріш за все, грошей на всіх вистачати не буде.

 

Приблизні витрати на реалізацію проекту з підведенням комунікацій і будівництвом можуть скласти від 600 тис. грн. з кожного. Враховуючи фактичну відсутність фінансової допомоги, такі витрати цілком можна порівняти з придбанням готового об’єкта в Київській області – це може бути як будинок, так і квартира. Тому постає цілком логічне питання: а чи варто зв’язуватися з подібними громадськими організаціями та роками чекати від них «манни небесної», сплачуючи членські внески та інші суми невідомо для чого, коли можна самостійно визначитися з вибором власного житла? Тим більше, слід розуміти, що проект розрахований не зовсім на 3 роки, як це змальовано в ідеальних перспективах і планах, а розтягнеться на невизначений час. Альтернатива з будівництвом житлового сектору, для якої було запропоновано поділ проекту на локальні групи здається ще більш туманною, довгою і дорогою.

 

Джерела зовнішнього фінансування знову виглядають вельми абстрактно через «усе залежить від Мінфіну, Кабміну» і т.п.

 

Якесь неоднозначне враження складається від промови Анатолія Засоби: з одного боку, він каже, що «незважаючи на виникаючі конфлікти й непорозуміння, ми вирішили останній раз надати вам можливість разом з нами побудувати будинок мрії», а з іншого – «я ще раз звертаю вашу увагу – я ніколи й нічого нікому не обіцяю».

 

Отже, до кінця лютого кожен може зробити свій вибір – спробувати продовжити шлях разом з «Кримською діаспорою» або… На жаль, «або», тобто альтернативи тут зовсім не видно. І минулий «тихий», навіть без спроб активізації, 2017-й рік – тому підтвердження.

 

Ініціатива Анатолія Засоби особисто і «Кримської діаспори» загалом взяти на себе управління проектом з одночасним зняттям із себе будь-якої відповідальності за результат («я нікому нічого не обіцяю») виглядає доволі  дивно. Хоча тут не варто виключати суто людський фактор – можливо, Засоба має бажання і власну зацікавленість, але для того, щоб довести справу до завершення, йому бракує професіоналізму та інших необхідних якостей.

 

«Кримська діаспора» обманула очікування людей, але це не є кримінальним або адміністративним правопорушенням. Тільки з погляду моралі, в багатьох невиконані обіцянки КД вбили практично останню надію, особливо в літніх людей.

 

Ірина Кременовська

 

Читайте також:

Обмануті Кримською діаспорою

Екопоселення: секти псевдоекологічної спрямованості

Без учителів, без домашніх завдань… і без знань

Шахрайські схеми і оброблення свідомості в екопоселеннях