Що “Луганська правозахисна група” робить у Тернополі?

Поділитися:

Bio
Latest Posts

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; e-mail: [email protected]

Latest posts by Ірина Кременовська (see all)

Перегляди: 2 908

Громадська організація «Луганська правозахисна група» (код ЄДРПОУ 36189551) зареєстрована ще 2008 р., та згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою її місцезнаходження визначено м. Луганськ, вул. Сент-Єтьєнівська, буд. 5.

Від 2014 р. м. Луганськ є територією, що тимчасово непідконтрольна органам державної влади України, втім, адреса залишилася без змін, і перереєстрація за новим місцезнаходженням ГО не здійснювалася. Це – адреса одного із засновників (всього таких троє осіб), а саме Целовальніченко Наталії Євгенівни, котра також є керівником і підписантом ГО.

Наталія Целовальніченко та Геннадій Борисичев, фото з допису Тетяни Заровної

Сама Целовальніченко Н.Є. позиціонує себе як переселенка з тимчасово окупованої території, хоча насправді такою не є – вона виїхала до м. Києва, де благополучно обжилася ще до початку вторгнення російських військ, і тому від війни аж ніяк не постраждала. Попри це, вона продовжує активно виставляти себе як знедолену жертву та, будучи адвокатом, водночас розгорнула бурхливу діяльність нібито за захист прав внутрішньо переміщених осіб.

Про успіхи Наталії Целовальніченко та її допомогу переселенцям можна прочитати тут:

Страшный сон Евросуда Наталья Целовальниченко, и другие дети лейтенанта Шмидта на службе интересов «ЛДНР»
Адвоката Наталію Целовальніченко позбавили права представляти скаржників в ЄСПЛ
Коли житлові проблеми переселенців “вирішує” адвокат Наталія Целовальніченко…
Красная карточка, Или Как союзники Кремля готовят бунт в Киеве
Битва за халяву. Жидкостулов & Co
Адвокат Наталія Целовальніченко та її “конфіденційні угоди”
Кому і як «допомогла» адвокат Наталія Целовальніченко
Сброд блатных и шайка нищих из «Донбасского и Луганского землячеств». Как используют переселенцев хищники из ПР (ч.2)
Осторожно, «спасители Донбасса»! Как сброд блатных и шайка нищих из ПР пасутся на переселенцах и борьбе за мир
“Договорняк” у МінТОТ: як Целовальніченко і Борисичев пролізли у владу
Громадськість не визнає вибори до Громради МінТОТ

Однак тут розмова навіть не про війну, а про конкретних осіб, які на ній наживаються, використовуючи чужі трагедії та втрати на свою користь. Їхні інтереси обумовлені не тільки й не стільки отриманням прибутків, а й політичними амбіціями, але про це трохи згодом.

Від 2014 р., із початком окупації окремих районів Донецької та Луганської областей України, коли до столиці та до інших міст стали прибувати тисячі людей, які змушені були рятуватися від обстрілів і втратили своє майно та нерухомість на тимчасово непідконтрольній Україні території Целовальніченко Н.Є., спільно зі своїми однодумцями, зокрема адвокатом Геннадієм Борисичевим та іншими (прихильник ідей «руського миру» Сергій Стулов, відомий також під псевдо «Майор Петрович» на даний час залишив ГО «Луганська правозахисна група» та більше не є її членом) розпочала новий напрям самореалізації.

А що стосується Г. Борисичева – нині голови Громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та у справах ВПЛ, то він старанно намагається демонструвати нібито нейтралітет у позиції стосовно російської агресії, однак це йому погано вдається, бо час від часу його істинна сутність виходить назовні (ілюстрації – з допису Тетяни Заровної, теж радимо для ознайомлення):

Отже, це був лише відступ для того, аби нагадати читачам про те, хто стоїть за ГО «Луганська правозахисна група».

Днями до нас звернулися наші читачі з м. Тернополя та розповіли нові подробиці про діяльність даної ГО в їхньому місті.

Справа в тому, що в Тернополі одна з приятельок Наталії Целовальніченко – Яна Шкуратова розпочала бурхливу громадську діяльність. Про себе вона зазвичай розповідає типові жалісливі історії: мовляв, «приїхала сюди, тікаючи від бомбежки…». Згодом вона поступово стала проникати у владні кола – заводила потрібні знайомства, знову розповідаючи про себе жалісливі історії…

Яна Шкуратова, фото з її Фейсбук-сторінки

На своїй сторінці у соцмережі Фейсбук Яна Шкуратова всіляко вихваляє та піарить іншого персонажа та поплічника Н. Целовальніченко – Геннадія Борисичева.

Та й не дивно, адже члени даного руху теж готуються до виборів, і нещодавно вони висунули свого кандидата на пост Президента – Руслана Ригованова, теж начебто переселенця з Донецька, який зовсім донедавна (до того, як теж увійшов до громадської ради при МінТОТ) ще жив на орендованій квартирі, особливо великих статків не мав, аж тут він зненацька знаходить десь кошти на сплату внеску в розмірі 2,5 млн. грн. і стає одним з кандидатів.

До війни Яна Шкуратова у своєму рідному місті займалася підприємницькою діяльністю – можливо, навіть непогано заробляла, та із Наталією Целовальніченко була знайома доволі давно. Коли вона прибула до міста Тернополя, то тут взялася за соціальний проект «Одежина» (якщо коротко, то вона збирає вживаний одяг від населення і передає його… ніхто не знає куди). Звісно, це питання є цікавим, але встановити отримувача наразі не вдалося, тому якщо ви маєте якусь інформацію із цього питання, то, будь ласка, повідомляйте.

Потім на певному етапі Яна Шкуратова втерлася у довіру до чиновників місцевої ОДА, завдяки чому її призначили радником по ВПО.

22 лютого 2019 р. на сесії міської ради було прийнято рішення про виділення для неї приміщення (причому на безоплатній основі). Що дивно, отримувачем даного приміщення вказана «Громадська організація «Луганська правозахисна група». Приміщення було виділено за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 3, та призначене для «розміщення соціального гардеробу «Одежина» з надання гуманітарної допомоги».

Постає чимало запитань з приводу того, куди саме ці «діячі» відправляють одяг, і чи отримала влада відповідну звітність про виконану роботу, а головне – як їм вдалося настільки легко отримати приміщення у безоплатне користування для ГО «Луганська правозахисна група»? Адже, як має бути зрозуміло із назви ГО, вона начебто призначена надавати юридичні послуги та здійснювати правозахисну діяльність, тож до чого тут організація гуманітарної допомоги та Яна Шкуратова?

Водночас, згідно з відомостями про реєстрацію ГО «Луганська правозахисна група», її основний вид діяльності визначено доволі широко – діяльність громадських організацій (код КВЕД 91.33.0).

Також є інформація про те, що свого часу Яна Шкуратова відправляла взуття до Іловайська, проте достеменно невідомо, кого саме там вона забезпечувала цими речами. На думку людей, котрі в Тернополі мали нагоду поспілкуватися з Я. Шкуратовою чи мали з нею якісь справи, це дуже хитра жіночка та, за деякими відомостями, вона має Інтернет-магазин, за допомогою якого реалізовує зібрану «гуманітарну допомогу» у вигляді одягу та інших речей.

При цьому, користуючись безкоштовним приміщенням та роздаючи різні обіцянки, Я. Шкуратова реальної допомоги ВПО не надає.

Але найбільш прикро те, що вона себе також вважає ВПО та вдає із себе постраждалу, хоча її житло на непідконтрольній території залишилося цілим. При цьому сама Я. Шкуратова запевняє, що не може повернутися додому, бо там її нібито можуть знищити.

Крім того, з огляду на те, що з Тернополя представники ГО «Луганська правозахисна група» якось висилали одяг до м. Авдіївки Донецької області, привертає увагу ще одна особа, з якою вони налагодили зв’язки в цьому напрямі.

Олена Писарева належить до церкви «Нове покоління».

Це протестанська релігійна організація харизматичної спрямованості, і тут варто нагадати про те, що «реабілітаційні центри» церков «Нове покоління» не так давно опинилися в епіцентрі резонансних подій, коли Службою безпеки України було викрито факти незаконного позбавлення волі, застосування тортур і мордування алко- і наркозалежних людей.

– Тачччч! Дємон, виході! Пусть разрушится всякоє проклятіє! – Олена Писарева має багато спільного з Володимиром Мунтяном.

Фото з Фейсбук-сторінки Олени Писаревої

Тобто, як бачимо, в Тернополі представники ГО «Луганська правозахисна група» примкнули до псевдорелігійної організації із зіпсованою репутацією, що давно і повністю дискредитувала себе сама через постановочні «дива зцілення» та викриття незаконних «реабілітаційних центрів». Водночас, такою співпрацею цілком задоволені обидві сторони, адже так можна продовжувати отримувати подачки під виглядом допомоги.

Іншими словами, охочі пролізти у владу піаряться, як можуть. Особливо наочно це проявляється напередодні президентських і парламентських виборів в Україні: от настане осінь, і ви теж побачите, як Н. Целовальніченко та Г. Борисичев разом зі своїми соратниками будуть пробиватися до Верховної Ради України. Для цього у них уже практично все є – всі необхідні засоби й атрибути: віра у нездійсненне як засіб маніпулювання масами, отримання вигоди від зомбованих послідовників (нехай навіть у вигляді простої підтримки, що свого часу вже надала їм можливісті на цьому пролізти до Громадської ради при МінТОТ), є вірні прихильники – фанатично налаштовані особи, що не бажають бачити й визнавати правду і залишати цей рух. Отже, все є для подальшої боротьби за владу і панування над людьми.