“Договорняк” у МінТОТ: як Целовальніченко і Борисичев пролізли у владу

Ось вона, влада! Треба встигнути дорватися: ще більше, більше влади! Що ж, друзі, сталася закономірна подія: псевдоактивісти – “рятівники Донбасу” та “борці за права переселенців”, на яких буквально тавра ніде ставити, –  Наталія Целовальніченко та Геннадій Борисичев пролізли до складу Громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, розштовхавши усіх інших.

 

А інакше – заради чого все робилося? Для чого були всі ті автопробіги, перфоманси з підпалюванням шин, показушними “голодуваннями” та картонними хатинками від Борисичева? Для чого ще були потрібні акції під Мінюстом і під судами, а також пустопорожні з’їзди-форуми та прес-конференції від Целовальніченко? Вони, як і інші “рятівники-миротворці”, просто наживалися на людях, які потрапили у безвихідь і через війну втратили все. А потім їх просто використали, як масовку, задля задоволення своїх владних амбіцій.

 

 

Для початку, давайте з вами пригадаємо, для чого і як свого часу в Україні створювалося Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО. Потреба у створенні спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади назріла у зв’язку з початком окупації та збройної агресії з боку РФ. Ініціаторами його створення були наші співгромадяни, котрі дійсно постраждали від цього й відчули на собі, що це означає – залишитися непотрібним у власній країні: без житла, без підтримки, без надії на майбутнє.

 

Тоді, у перші місяці після створення МінТОТ, ми бачили, що все було зроблено недаремно та покладали на нього (а інших варіантів, власне, й не було) великі надії. Однак невдовзі наші ілюзії почали розвіюватися, а події першого 1 серпня 2018 р. остаточно поховали віру у справедливість.

 

Отже, днями у МінТОТ було скликано чергові збори громадських організацій для обрання складу Громадської ради.

 

Нагадаю, попередні спроби створити Громадську раду перетворювалися на балаган і закінчувалися масовими бійками. На відео – вже знайомі нам Геннадій Борисичев, Роман Омельченко (б’є в голову), Сергій Стулов та решта “переселенських переселенців”.

 

 

А 1 серпня 2018 р. у МінТОТ нарешті було створено “кишенькову” Громадську раду. Цього разу без бійки – обійшлося банальними “договорняками”.

 

Журналіст Олег Перетяка намагався пройти до зали, але його навіть не пропустили всередину та заборонили висвітлювати перебіг установчих зборів.

 

 

Цікаві подробиці далі розповідає інша учасниця зборів – Світлана Олєйнікова:

 

– Близько місяця тому я отримала дзвінок від свого знайомого, працівника МінТОТ. У розмові йшлося про те, що скоро відбудуться вибори у громадську раду при Міністерстві. При цьому особами, які випадково опинились у громадському секторі, проти яких відкрито кримінальне провадження через брудні зв’язки з кримінальними авторитетами, схеми, гучними показушними справами і заплямованими репутаціями, – готується”договорняк”…

 

Мій знайомий попросив долучитися до конкурсу мене від нашої ГО ГО “Міжнародна Агенція Змін” і долучити інших притомних громадських діячив. І я прийняла виклик. 

 

2 роки ми впроваждували проекти за власні кошти, розвивали проекти для ВПО з підтримки бізнесу та сільські громади нашого підрозділу в Черкасах, бо я розуміла, що організацій які займаються адвокацією достатньо. 

 

Хто б міг подумати!, що у столиці, у 21 сторіччі, у Міністерстві, створення якого я також ініціювала, я на власні очі побачу розіграну комедію, коли так званий “громадський діяч” Борисичев буде кивати, а 26 людей буде покірно піднімати мандати й голосувати по заздалегідь продуманий схемі… з численними порушеннями!

 

 

Частину цих людей Ви можете побачити на фото.

 

 

Тож Світлані довелося скласти мандат, аби не брати участь у цирковій виставі…

 

 

Коли представники інших організацій (таких було 11) зрозуміли ситуацію, вони залишили залу.

 

Яким же організаціям вдалося пройти до складу ради? 

 

Передусім, дві організації Наталії Целовальніченко (саме вона є секретарем ініціативної групи):

 

1) Звєрєва Катерина Олександрівна, Благодійна організація «Благодійний фонд «Миротворча ініціатива Донбасу» (код 39283884). Керівник – Целовальніченко Наталія Євгенівна (з 02.07.2014 р.).

 

2) Целовальніченко Наталія Євгенівна, Громадська організація «Луганська правозахисна група» (код 36189551).

 

Дві організаії Геннадія Борисичева (він же є головою ініціативної групи):

 

3) Керівник Борисичев Геннадій Володимирович, Громадська організація «Громадський рух «Земляки» (код 40134351);

 

4) Козінь Сергій Борисович Благодійна організація «Благодійний фонд «Міжнародна гуманітарна місія» (код 40052012), засновник – Борисичев Геннадій Володимирович;

 

5) Цікава організація, котру було засновано буквально останньої миті – Кочеткова Катерина Юріївна,  Громадська організація «Союз переселенців Донбасу» (код 42266570, а дата запису – 26.06.2018 р.). Ця організація також була у складі ініціативної групи під час формування громадської ради – іншими словами, вона спеціально створена для цього.

 

6) Ще з новоутворених організацій – зареєстрована 2017-го р. Кузіна Світлана Анатоліївна, Громадська організація «Кримська громада» (код 41146918, дата запису: 10.02.2017 р.).

 

Також пройшли всі організації, які обєднанні у неформальний рух “Альянс переселенців” (в їхній спільноті у соцмережі “Фейсбук” адміністратором є також Наталія Целовальніченко), в тому числі:

 

7) Нікіша Геннадій Олександрович, Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання вимушено переміщених осіб «Україна – моя сім’я»;

 

8) Гладка Ірина Володимирівна, Громадська організація «Союз переселенців «Мир на долоні»;

 

9) Зиков Юрій Володимирович, Громадська організація «Об’єднання переселенців «Спільна справа»;

 

10) Блажевич Костянтин Леонідович, Громадська організація «Закарпаття-Донбас»;

 

11) Голощапова Аза Олександрівна, Громадська організація «Переселенці Криму та Донбасу»;

 

12) Пантелюк Лариса Яківна, Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Українці Донбасу і Криму» та інші…

 

Детально – продовження на відео від Олега Перетятка:

 

 

Через “договорняк” і заздалегідь узгоджені списки не змогли пройти до складу Громадської ради при МінТОТ такі відомі та шановні організації, як: Представництво Датської ради у справах біженців, БФ “Право на захист”, ГО “Донбас СОС” та інші організації – тобто ті, хто, на думку МінТОТ, недостатьно працюють для ВПО, – зазначає Лілія Вірьовкіна, голова ГО “Ти потрібен Україні”:

 

– Боляче не від того, що є “поганці”. Це було завжди… Боляче, що нормальні – ідейні люди “купилися” на їхні обіцянки…

 

Скільки нашому народу всього обіцяли? Завжди щось має одна – дві людини, от і все… Решта – стадо, але воно чомусь вірить і навіть гарчить на своїх, хто проти…

 

Що ж, поховане навічно Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО України… Для мене все стало очевидно, коли не пропустили до громадської ради тих, хто дійсно тягне на себе по темі ВПО – всю Україну, крупніші організації, міжнародні організації, а віддали місця тим, які було створено для цієї мети… До речі, за місяць до зборів.

 

Вибори ж закінчаться, обіцянки забудуться, про Вас пройдуться і забудуть. Депутатами вас не зроблять, квартири не дадуть, машини не куплять.

 

Яка ж Ваша ціна? Чому ви не хотіли пропускати тих, хто працює? Ви ж самі розуміли, що в залі сидять більшість зовсім не дотичних організацій до теми ВПО! Але ніхто з вас, хто мільйони разів зверталися до тих же міжнародників за гуманітаркою, юридичною допомогою, хто звонив на горячі лінії, ніхто з Вас не поставив під сумнів тот список, що Вам дали!

 

Ніхто не захотів допустити більше, не 26 (список), а 35, щоб пройшли великі організації, як ДРС, як Право на захист та Донбас сос та інші.

 

Що особисто Ви, запроданці, втратили від цього? Вам не дадуть кошти на новий холодильник? Або Ви мрієте отримати, як Целовальніченко, землю в Обухові?

 

Мрії ваші, мрії… Вибори закінчаться, і знову ви будете звичайними, нікому не потрібними ГОшками, які тепер ще й вимазалися у власному лайні від намагання вилізти на голови інших.

 

…Всім дякуємо за фарс і комедію.

 

Фото Світлани Олєйнікової

 

Читайте також:

Адвокат Наталія Целовальніченко та її “конфіденційні угоди”

Битва за халяву. Жидкостулов & Co

По следам грантоедов, или Особенности переселенческой общественной деятельности

Кому і як “допомогла” адвокат Наталія Целовальніченко