Євген Тимофєєв
Зараз у засобах масової інформації поширююється переважно негативні відгуки стосовно Закону Савченко та обговорюються різні підстави для його відміни. Давайте розберемось із цим питанням.
Один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26.11.2015 року передбачено зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Цей закон отримав назву Закон Савченко.
23.02.2017 року народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення взяти за основу законопроект № 5259 «Про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України відносно удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув’язнення», згідно з яким тільки для осіб, які скоїли злочини невеликої або середньої тяжкості залишається формула: один день попереднього ув’язнення = два дні позбавлення волі.
Київський слідчий ізолятор (№13)
Ці зміни суперечать нормам Конституції України.
Особа, яку затримали, взяли під варту – це ще не засуджений
Особа набуває статусу засудженого тільки після набрання вироком законної сили. Особи затриманні, взяті під варту як за злочини невеликої чи середньої тяжкості, так і за тяжкі й особо тяжкі злочини тримаються разом, в однакових умовах.
Ці особи страждають однаково від:
- браку природнього освітлення та свіжого повітря;
- відсутності гарячої води;
- антисанітарних умов.
Особи знаходяться (тримаються під вартою) в рівних умовах, і тут законодавець пропонує порушити принципи справедливості та гуманізму.
Стаття 21 Конституції України гарантує: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Таким чином особи, які затримані, тримаються під вартою, також рівні у своїй гідності та правах.
Варто згадати й норму статті 62 Конституції України, якою визначено: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».
Таким чином, особа, яка затримана, тримається під вартою, вважається невинуватою до набрання вироком законної сили. Та на неї поширюються права та свободи людини і громадянина, гарантовані Конституцєю України.
Неможна обмежувати права осіб, які затримані, тримаються під вартою перед такими ж іншими особами лише на підставі тяжкості злочину, за який вони несуть відповідальність у законному порядку.
Саме тому не є доцільним скасування Закону Савченко з метою недопущення порушення прав людини.