Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- Роз’яснення щодо правил користування засобами мобільного зв’язку в місцях несвободи -
- Дистанційне правосуддя: профанація процесуального закону -
- «Ледача» корупція, ще один вимір (на прикладі 79-го прикордонного загону) -
- Показові «вистави» Київського СІЗО (докази) -
- «Вєртухаї» та злочинні «авторитети» – чи є між ними різниця? -
У місті Запоріжжі ніде не працююча Вікторія Аш-Шегрі (Кригіна), яка перетворила свою квартиру на притулок для трьох десятків бродячих собак, а життя сусідів – на справжнє пекло, тепер офіційно отримала статус підозрюваної у кримінальному провадженні після нападу на журналістів.
Патологічне накопичування тварин як воно є
24 листопада 2021 р. в ефірі програми «Надзвичайні новини» на каналі ICTV було показано сюжет із назвою «У квартирі любительки собаки прорвали труби – моторошний екшн у Запоріжжі».
Отже, громадянка Аш-Шегрі (дівоче прізвище Кригіна) Вікторія Володимирівна, яка народилася 24.06.1970 р. і проживає у м. Запоріжжі (Комунарський район) по вул. Комарова, 29, кв. 162 накопичила у квартирі зграю безпритульних тварин. Це понад три десятки собак, яких вона мордує голодом, спрагою, неналежними умовами утримання. Коли у квартирі прорвало труби опалення, собак залило гарячою водою.
Весь будинок було аварійно відключено від водопостачання та опалення. Лише за декілька днів працівники комунальних служб, у присутності рятувальників і працівників поліції змогли, зламавши двері, доступитися до приміщення, аби врятувати тварин і відремонтувати опалення. У момент, коли комунальники нарешті відчинили двері, мешканка квартири вискочила на сходи та намагалася вдарити присутніх журналістів телеканалу (кореспондентка Олена Каптюх) та інших осіб ножем. Свідками нападу були близько десятка осіб, і це зафіксовано численними відеозаписами.
Спочатку поліція ніяк не відреагувала ані на спробу нападу на журналістів, ані на виявлені обставини жорстокого поводження з тваринами.
До мене звернулися декілька осіб, які висловили занепокоєння розвитком ситуації. Людей обурює безкарність жорстокого поводження з тваринами, безкарність нападу на журналіста ICTV, публічна бездіяльність поліції та зволікання з наданням психіатричної допомоги явно неадекватним особам. Я поділяю подібне занепокоєння.
Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
За результатами проведених процесуальних дій мені вдалося спонукати правоохоронні органи м. Запоріжжя до відкриття кримінального провадження за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ICTV (ч. 1 ст. 171 КК України).
Відповідь, яка надійшла із Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя
Крім того, зараз розглядається питання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 299 КК України – жорстоке поводження з тваринами.
Мною також підготовано і направлено звернення до правоохоронних органів про надання примусової психіатричної допомоги Вікторії Аш-Шегрі.
Подібні ситуації, коли ситуація потребує негайного реагування, застосування запобіжних заходів, розв’язання проблем «стратегічно» в інтересах не тільки вузького кола осіб (телерадіокомпанії), а, приміром, в інтересах мешканців будинку де сталася пригода та суспільства в цілому) – виникають доволі часто.
Сюжет показано в ефірі, а мешканці, тим часом, так і залишаються наодинці зі своїми проблемами. Психічно неврівноважена живодерка і надалі продовжуватиме знущатися з тварин і людей, нападати з ножем, може скоїти інші асоціальні витівки тощо.
Занадто часто божевільні прагнуть володарювати над життям нормальних людей. Випадок у Запоріжжі має слугувати попередженням усім іншим живодерам-накопичувачам тварин, які називають себе «зоозахисниками» – їх буде викрито і покарано.
Роль медіа у розв’язанні нагальних проблем пересічних людей
За кожним із подібних випадків (або ж по найбільш резонансним, кричущим) усі журналісти безпосередньо (або ж особи, які ними залучатимуться) мусять звертатися до місцевих і центральних правоохоронних органів (Нацполіція, прокуратура, ДБР, НАБУ тощо) або інших компетентних осіб (комунальні підприємства, заклади охорони психічного здоров’я тощо) для подальшого реагування та розв’язання проблеми загалом.
Цим досягатиметься загальна суспільна користь від діяльності медіа. Оприлюднені випадки викорінюватимуться та виправлятимуться, а не просто констатуватимуться з «ноткою» песимістичної безпорадності – щось негативне відбулося, стало надбанням громадськості, все погано, сумно, безпросвітно…
Більше того, у медіаресурсів буде чудова нагода пізніше, після розв’язання ситуації зробити додатковий сюжет про те, що завдяки самому лише факту знімання та поширення певного матеріалу, подальшого залучення професіоналів, налагодження взаємодії з правоохоронними органами та суспільними інституціями, контролювання перебігу розвитку ситуації проблему було вирішено реально.
За відсутності поточних новин і сюжетів (припускаю і таку ситуацію) такий «звіт про виконану роботу» може навіть повноцінно заповнювати ефірний час.
Твердження про реагування та виправлення ситуації буде ілюструватися отриманими відповідями. Це можуть бути листи, процесуальні документи, судові рішення тощо. Також буде нагода записати інтерв’ю з особами, які раніше зазнали кривди та поневірянь, про що і було відзнято той чи інший сюжет.
Якою мусить бути «четверта влада»
Таким чином, перед глядачами інформаційного продукту (сюжетів) буде поставати цілісна реальна оптимістична картина подій у своєму логічному та справедливому розвитку. У ній медіаресурс виглядатиме миротворцем, регулятором, модератором, арбітром. ЗМІ не зайвий раз доводитиме непересічне та реальне значення «четвертої влади». Особливо, коли йтиметься про звичайні поточні проблеми «маленьких людей». В інші способи вони не могли достукатися та добитися від влади реагування, страждали та поневірялися, а тут – досягли певних зрушень на краще.
Навіть бездіяльність правоохоронних органів (відписки, «канцелярський футбол», симулювання слабоумства «у нас немає компетенції», «ми нічого не бачили», «ми нічого не можемо зробити» тощо) – може бути окремим приводом для додаткових сюжетів. Такі сюжети викриватимуть не стільки «первісних» правопорушників, а ледачих і бездіяльних чиновників.
При цьому бюджет реалізації таких проектів – мінімальний. У більшості випадків він і взагалі може реалізовуватися безкоштовно, як пілотний проект.
В будь-якому разі вважаю, що запропонована схема буде корисною та показовою в усіх вимірах.