Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Коли ти живеш в окупованому Донецьку, користуєшся рахунками у російських банках, регулярно отримуєш на них великі суми коштів у гривнях, доларах, євро, коли роз’їжджаєш по всій окупованій території, безперешкодно робиш фото- і відеозаписи та при цьому тебе не чіпає так зване «МДБ «ДНР», значить ти – Андрій Лисенко.
Благодійність в умовах війни – тема доволі цікава. Особливо на тимчасово непідконтрольних територіях. Ти можеш мати тисячі підписників у соцмережах і на YouTube, для яких будеш втіленням доброти і героїзму. Ти можеш особисто спілкуватись із десятками людей щодня, і вони будуть конвертувати свої співчуття черговому «розіп’ятому хлопчику» в живі гроші. Ти можеш збирати тисячі гривень на свої рахунки, й ніхто з твоїх благодійників не вимагатиме від тебе звіту про витрати. Воістину, якщо переконати людей у тому, що «діти Донбасу» лікуються репостами і молитвами, то вони повірять у що завгодно.
При цьому ти сам чудово бачиш, звідки готовилось нападение на беларусь ведуться обстріли у межах міста. Коли «прилітає» з одного району в інший, ти вже напоготові та одразу їдеш туди. Їдеш, відчуваючи знайомий запах крові та смерті. І ти знаєш, що будеш там знімати сюжети для свого каналу, розповідаючи про «звірства ЗСУ» та «геноцид Донбасу».
Проте за межами твого міста і поза колом твоїх знайомих твоє ім’я нікому ні про що не говорить. Цей недолік слід виправити, щоб після визволення нашої країни від рашистів усі їх пособники отримали заслужене покарання.
Хто такий Андрій Лисенко
Продовжуємо знайомити читачів з найбільш одіозними функціонерами неформального руху «Антивойна», які протягом восьми років наживалися на інформаційній війні проти України та підігрівали градус ненависті в окупації. В одній з попередніх публікацій ми розповідали вам, як голова «руху», нині обвинувачена за низкою статей КК України сепаратистка з Дніпра Вікторія Шилова не дочекалася псковських десантників на Банковій. Її пособник Олексій Чміленко, «волонтер» і за сумісництвом «лідер народного ополчення Луганщини» оголошений у розшук в Україні та зараз переховується у Стаханові.
Отже, пригадаємо, як терористи і пособники окупаційної «влади» з подачі Шилової перетворювалися на волонтерів:
«…В общем, наши волонтеры – есть такой известный очень донецкий волонтер Андрей Лысенко – он, кстати, волонтер движения «Антивойна». У него даже такая справка есть специальная, четырнадцатым годом датированная, и Алексей Чмиленко в Луганске. Они помогают, развозят, покупают лекарства, оказывают помощь из тех самых средств, которые мы собираем…» (з відеозвернення Шилової про збір грошових коштів на дешеві подачки дітям)
Довідково:
Волонтер руху «Антивойна» Лисенко Андрій Олександрович, 14.04.1972 р.н., уродженець Донецька. ІПН 2640206114. Паспорт ВВ 276832, виданий Пролетарським РО ДМУ УМВС України в Донецькій області 20.01.1998 р.
Адреси місця проживання:
- 83119, м. Донецьк, вул. Щетиніна, буд. 16, кв. 188;
- 83119, м. Донецьк, вул. Прожекторна, буд. 7, кв. 30.
Телефон: +38 050 474 85 33
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. У матеріалах, опублікованих у соціальних мережах нашого персонажа прямо зазначено, що Андрій Лисенко, починаючи з 2014 р. до теперішнього часу, перебуваючи в Донецьку на постійній основі здійснює співпрацю з органами «народної міліції» та іншими органами окупаційної влади терористичної організації «ДНР», надаючи їм інформаційну та матеріальну підтримку.
Буйство фантазій
У вільний час Андрій Лисенко охоче роздає коментарі для пропагандистських «ЗМІ» ерефії. В численних інтерв’ю він не стримував свої хворі фантазії. Наприклад, заявляв, що у його дружини після 2014 року виявили онкологічне захворювання, що нібито виникло внаслідок застосування невідомої хімічної зброї, яку «ЗСУ розпиляли над Донбасом». Потім хворобу вона буцімто подолала. Мабуть, допомогли лайки й репости з молитвами. До речі, Лисенко не має медичної освіти, він залізничник.
Розповідаючи про те, як виїжджав рятувати чергових постраждалих після стрілянини, Андрій Лисенко щоразу звинувачував у всьому ЗСУ. Він виявився справжньою знахідкою для «Комсомольської правди», багатьох інших московських видань і телеканалів, які смакували всі озвучені ним подробиці. То дітей обстріляли, коли вони йшли до школи, то буцімто спеціально цілили в хати, де є діти. Адже після таких «сенсаційних» історій сердобольні благодійники, заливаючи шмарклями клавіатури, жертвують набагато активніше, ніж у звичайні дні.
Звісно, кожен публічний виступ сволонтера неодмінно супроводжувався повним набором пропагандистських тез про «дітей Донбасу», «восімлєт» і «винищення населення».
В перший день широкомасштабного російського вторгнення Андрій Лисенко в черговому інтерв’ю висловлював радість з приводу «асвабаждєнія» і звично брехав, що російські ракети б’ють лише по військових базах, а жертв серед мирного населення немає.
У нещодавніх інтерв’ю Андрій Лисенко також радів «російському коду», що запровадили для мобільних мереж на окупованих територіях (це було у травні). Дякував путіну за його указ про підтримку волонтерів і буквально вилизував дупу кремлівського очільника за його «мудру політику».
І нагодує, і врятує, і втішить
Андрій Лисенко має карткові рахунки в ПАТ «Сбербанк России», ПАТ «Тінкофф банк», «Центральному республіканському банку «ДНР» і навіть у державному банку України «Ощадбанк», на які щодня отримує «благодійні» пожертви. Для збору коштів також використовує Яндекс-гаманець і QIWI, а в платіжній системі Pay Pal він взагалі назвав свій акаунт «спасіборосіі».
Крім тієї частки, що він кладе собі в кишеню, Лисенко закуповує продукти, які потім розвозить на броньовику. Броньоване авто, до речі, йому подарували друзі, в числі яких Тетяна Монтян. До цього сволонтер катався на своєму джипі. На ньому він розвозив, зокрема новорічні подачки дітям і для цього шоу перевдягався в діда Мороза.
Посилки з ерефії Лисенко отримує майже щодня, а розбирати їх і формувати пакети для розвезення по адресах йому вже допомагає ціла команда.
Ось більш ранній допис, який свідчить про давній «симбіоз» нашої старої знайомої Шилової зі сволонтером Лисенком.
Про те, на що витрачалися зібрані кошти, буде сказано далі.
Нове у фізиці звукових хвиль
Завдяки інформації з офіційних джерел ми сьогодні маємо достатньо новин про життя в окупованих районах. Проте нам складно уявити, що відбувається по інший бік реальності. Про що думають місцеві мешканці, коли бачать, як орки ведуть обстріли з житлових кварталів і не переймаються цим? Чому так спокійно кажуть «ета от нас, нічєво страшнава» та продовжують займатися своїми справами? Якими ідеалами живуть, наприклад, мешканці Київського району Донецька, де на території колишнього таксопарку № 1 розташовані міномети, гаубиці та «Гради», що ведуть вогонь у бік Червоногвардійки і Трудівських?
Тому інколи дуже корисно зробити над собою зусилля й зазирнути туди. Андрій Лисенко має понад 142 тис. підписників на YouTube, з яких майже 7 тис. вподобали його брехливе відео «По поводу обстрелов в Донецке». Усе розклав по поличках у теорії та на практиці. А хто не второпав – буде суворо покараний за законами воєнного часу:
«Выходы и звуки слышно по-другому. То есть тоже самое, как и вы говорите: выстрел, свист, и там пару секунд – прилет. То есть вы находитесь в разных местах и все по-разному услышите»
У коментарях вірні друзі Лисенка чомусь почали молитися, одночасно вимагаючи розстрілювати всіх тих, хто «сіє паніку» та сміє публікувати реальні відеодокази обстрілів.
Втім, стає очевидним, що коли вже для заспокоєння народу залучили Лисенка з його альтернативною теорією фізики, значить у рашистів там усе геть погано.
Зоошизоїд, як і варто було очікувати
Деякі манери Лисенка, зокрема патологічна брехливість і нестримний потяг до жебракування в Інтернеті вже натякають, що він може за сумісництвом належати до окремої когорти особливо цинічних людиноненависників, які шизанулися на темі бродячих собак. Як виявилося, так і є.
Ось 29 травня 2022 р., щойно орки відстрілися по Куйбишевському району Донецька, на місце приїхав Андрій Лисенко. Причому не з порожніми руками, а з мішком корму для собак. І почав знімати відео. Показав тіло загиблої молодої дівчини, показав воронки від снарядів, потім пішов до халабуд, у яких живе бродяча сука з виводком доволі крупних цуценят, і став їх годувати.
Образ, який створив для себе Андрій Лисенко – це «простой донецкий парняга», який всією душею виступає за рідний край: і дітям допомагає, і про тварин піклується. Тепер місцеві знатимуть принаймні ім’я «доброго дядечка», що виростив зграю псин-людожерів у дворі багатоповерхівки. За покусаних дітей будете дякувати цьому «діду морозу». За обгризені тіла загиблих – теж.
Ніштяки, розваги, закордонні курорти – на що родина Лисенків витрачала пожертви
В інтерв’ю російському пропагандисту Олександру Гамову Андрій Лисенко, відповідаючи на запитання про те, чи повернулася його дружина з території України, куди вона виїхала у березні, скромно промовчав про причини того, чому вона досі не вдома.
Дійсно, Олена Василівна Лисенко, дружина сволонтера, який у своїх вологих фантазіях марить про пересування українських кордонів, ще взимку поїхала до Черкаської області. Вона сподівалася непомітно проскочити й вирішити свої справи, але була затримана співробітниками Служби безпеки України.
Олена Лисенко має кілька паспортів: громадянки «республіки діри», ерефії та закордонний паспорт. Зараз вона перелякано бубонить, що душе шкодує про те, як вони разом із чоловіком обманювали людей, котрі жертвували останні гроші, в тому числі з мізерних пенсій.
«К сожалению, только малая часть этих денег была передана на нужды населению, на помощь. Основная часть этих пожертвований тратилась на личные наши нужды. За эти деньги мы ездили отдыхать в Абхазию и в другие страны. Мы большую часть этих денег тратили на себя…», – зізнається Олена Лисенко
Тепер це вже не пихата ватниця, що їй море по коліно, а звичайна підтоптана баба, яка прозріла: безтурботні дні закінчилися. Росія не врятує, не захистить. Так солодко, як раніше, вже не буде. Що ж, коли ти жреш і розважаєшся за гроші, зібрані на чужій крові, то будь готова розплачуватися.
А кордони України були, є і залишаться незмінними – з Кримом і Донбасом.