Хізб ут-Тахрір аль Ісламі з арабської перекладається як «Ісламська партія визволення». Це міжнародна релігійно-політична організація панісламської спрямованості, що просуває ідею об’єднання мусульман усього світу в одну теократичну феодальну державу – халіфат. Має розгалужену мережу осередків у багатьох країнах, у тому числі в Україні.

 

---

 

Загальні відомості

 

Хізб ут-Тахрір заснована у 1953 р. у Східному Єрусалимі (територія Палестини, Сектор Гази) як рух спротиву політиці Державі Ізраїль через її територіальні претензії до Палестинської автономії.

 

Організація використовує ненасильницькі методи для досягнення своєї мети, зосереджуючись на ідеологічній та політичній боротьбі. Крім того, члени організації виступають за відмову від націоналізму та будь-яких форм розділення мусульманського світу.

 

«Ісламська партія визволення» має власний впізнаваний логотип у вигляді чорного прапора (прямокутника) на фоні земної кулі з білим каліграфічним написом і назвою «Хізб ут-Тахрір», що займає центральну частину зображення. Літери з’єднані так, що утворюють загальну композицію. Може бути присутня також латинська транслітерація – «Hizb ut-Tahrir».

 

На чорному прапорі Хізб ут-Тахрір (як і на багатьох ісламських прапорах) зображено шахаду – основне свідчення віри в ісламі. Текст арабською виглядає так:

 

لا إله إلا الله محمد رسول الله

 

У перекладі українською мовою це означає: «Немає бога, крім Аллаха, і Мухаммад – Його посланець».

 

 

Державної реєстрації у нашій країні Хізб ут-Тахрір не має, відомості в реєстрі політичних партій України також відсутні.

 

Чи справді безпечні гасла Хізб ут-Тахрір?

 

Хоча Хізб ут-Тахрір публічно не підтримує насильницький джихад, риторика організації може сприяти радикалізації суспільства та поширенню антидержавницьких настроїв як серед мусульманського, так і немусульманського населення України.

 

Аналіз публікацій різних вітчизняних джерел, які прямо чи побічно висвітлювали події, пов’язані з діяльністю цієї організації, змушує сумніватися в їх об’єктивності. Навколо Хізб ут-Тахрір та її функціонерів довго і старанно виліплювали образ жертви, буцімто кожен її член апріорі є непогрішимим. Мовляв, Україна як вільна демократична країна готова підтримати страждальців і дає прихисток усім, хто піддається «гонінням» або звинувачений в екстремізмі.

 

Наші українські автори й зараз надмірно акцентують на «переслідуванні» членів організації «за віру», особливо на московії, на порушенні їхніх прав. Більшість із журналістів навіть не намагаються піддавати критичному осмисленню те, наскільки разюче суперечить Ісламу (і здоровому глузду) ідеологія цього руху. Втім, оскільки подібні публікації готували не мусульмани, то немає нічого дивного в тому, що вони не вдавалися до глибокого аналізу ідеології Хізб ут-Тахрір, а лише тиражували, переписуючи одне в одного, «резонансні» новини в гонитві за кількістю переглядів.

 

Хізб ут-Тахрір, по-перше, заперечує принцип відділення держави від церкви. Навіть в Україні, яка є світською державою, що визначено її Основним Законом – Конституцією. По-друге, організація виступає проти демократії та інших політичних систем, які не відповідають її тлумаченню Ісламу. Тож давайте розпочнемо з дослідження суто ідеологічних аспектів, щоб кожен міг дати собі чесну відповідь на запитання: як вам така перспектива, дуже подобається?

 

Доктрина та ідеологія

 

Доктрина та ідеологія Хізб ут-Тахрір базуються на довільній інтерпретації окремих положень Корану та викривленому тлумаченні Ісламу. Головною метою організації проголошено відновлення халіфату – єдиної ісламської держави, що охоплює всі мусульманські країни і управляється одним халіфом. Халіфат має забезпечувати виконання законів шаріату і об’єднувати мусульманський світ у політичному та релігійному аспектах.

 

На думку деяких ісламських богословів, Хізб ут-Тахрір – це єретична секта, що спирається на джахмітську філософію. Діяльність її членів зводиться до поширення нововведень, або відхилення від оригінального вчення Пророка Мухаммада (нехай благословить його Аллах і вітає), одним словом – бідату. Бідатом зазвичай вважають введення у релігійну практику будь-яких елементів, що не мають підґрунтя у Корані та сунні. У багатьох ісламських школах бідат розглядається як негативне явище, оскільки може вести віруючих до помилкових переконань і дій.

 

Основою ідеології організації є ісламська теологічна дисципліна, яка використовує раціонально-філософські методи для обґрунтування релігійних догматів – калам. Калам спрямований на те, щоб пояснити й захистити основні положення Ісламу за допомогою логіки та філософських аргументів. Ставлення до каламу серед мусульманських учених неоднозначне: одні вважають його важливим інструментом осмислення віри, інші критикують за надмірну філософську складність і відхилення від «простоти» віри.

 

 

Аллах, Преславний він і Піднесений, установив прямий шлях для людей у Корані та сунні Пророка Мухаммада (мир йому і благословення). Відхилення від цього шляху, тобто омана або запровадження нововведень, хибних практик (бідат), спотворює сутність віри та веде людей до гріха. Аллах карає за оману, щоб зупинити її поширення, захистити вірних від небезпечних нововведень і перекручень істинного вчення. Таке покарання має метою спонукати людей повернутися на прямий шлях і зберегти чистоту віри. Але Хізб ут-Тахрір поширює серед людей викривлене віровчення, чим спричиняє розкол мусульман і вводить їх в оману, ненависну Аллаху, за яку Всевишній карає.

 

Країни, в яких діяльність Хізб ут-Тахрір заборона або обмежена

 

Що стосується введення в оману, тут варто навести як приклад окремі тези-гасла з веб-сайту організації в Україні. У розділі «Про партію» сказано, що «Росія є єдиною країною у світі, в якій Хізб ут-Тахрір визнана терористичною організацією». І це, м’яко кажучи, є навіть не напівправдою, а приблизно десятою частиною правди. Нижче наведено країни, в яких діяльність цієї організації заборонена або обмежена, а саме:

 

1. Німеччина (з 2003 р.) – за невизнання Держави Ізраїль, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, антисемітську пропаганду, а також за те, що цілі організації суперечать Європейській конвенції з прав людини.
2. Велика Британія (з 2024 р.) – за антисемітизм і підтримку тероризму.
3. В США Хізб ут-Тахрір віднесена до кола груп, які діють ненасильницькими методами, але сприяють поширенню екстремістських настроїв серед мусульман і, враховуючи підтримку антизахідної ідеології, потенційно схильні до ідеологічної підтримки та схвалення тероризму.
4. Узбекистан і Таджикістан (з 1999 р.) – за звинувачення у терористичній діяльності та підготовку до збройного перевороту.
5. Китай – за те, що ідеологія та діяльність організації суперечать панівній комуністичній ідеології.
6. Туреччина – за звинуваченням у спробах підриву світського ладу держави та пропаганді ісламського радикалізму.
7. Бангладеш, Індонезія, Пакистан – за довільне тлумачення Корану, спотворення і викривлення ідеології державної релігії – Ісламу.
8. Єгипет (з 1974 р) – за підозрою у підготовці державного перевороту та зв’язках з іншими екстремістськими угрупованнями.
9. Російська федерація (з 2003 р.) – за екстремістську діяльність.
10. Республіка Казахстан (з 2005 р.) – Хізб ут-Тахрір визнана терористичною організацією.
11. Всі арабські країни (за винятком Об’єднаних арабських еміратів, Лівану та Ємену) – за довільне тлумачення Корану, спотворення і викривлення ідеології Ісламу.

 

Організаційна структура

 

Хізб ут-Тахрір має чітку ієрархічну структуру з центральним керівництвом і місцевими осередками. Діяльність координується через регіональні відділення (філії), що діють у багатьох країнах світу, включаючи Європейський Союз.

 

Центр керівництва організацією часто переміщується між різними країнами для забезпечення безпеки, конспірації та уникнення викриття. За інформацією з відкритих джерел, історично центр керівництва організацією переміщувався між різними країнами: Йорданія – Велика Британія – Ліван – Індонезія.

 

Незважаючи на відсутність постійного центру дислокації, організація ефективно координує свою діяльність на міжнародному рівні.

 

Голова організації (Амір, лідер) обирається з числа членів її керівної верхівки. Такі «вибори» мають непрозорий, формальний характер, і посада голови передається за домовленості від попереднього очільника наступному. Голова Хізб ут-Тахрір має вищу владу, він відповідальний за стратегічне керівництво та ухвалення рішень. Понад 20 останніх років, з 2003 р. організацію очолює громадянин Палестини Ата Абу ар-Рашта, 1943 р.н., політик, публіцист.

 

Під керівництвом Аміра діє «центральний комітет», що складається з найвищих керівників організації. Комітет відповідає за розробку загальної стратегії та координацію діяльності різних регіональних відділень.

 

Організація має регіональні відділення в різних країнах, кожне з яких підпорядковується центральному комітету.

 

Кожне регіональне відділення має свого керівника (Валі), який відповідає за реалізацію стратегічних завдань на місцевому рівні.

 

На місцевому рівні діють осередки, які складаються з груп членів організації в окремих містах або громадах. Вони координують діяльність на рівні своїх спільнот і проводять заходи відповідно до загальної стратегії організації.

 

Мета і методи діяльності

 

В Європі організація здебільшого займається пропагандою своїх ідей за допомогою проведення публічних заходів на кшталт конференцій, освітніх і культурних програм, поширення релігійної літератури, а також за допомогою власних інтернет-ресурсів.

 

Для поширення своєї ідеології Хізб ут-Тахрір намагається максимально привертати увагу громадських активістів, медіа, блогерів до теми вдаваного «утискання прав» і «політичного переслідування» окремих членів організації. Будь-які реальні чи вдавані порушення, утискання прав мусульман, невдоволення безробіттям, відсутністю житла, побутові негаразди використовуються для обґрунтування необхідності відновлення халіфату як вирішення всіх соціальних проблем.

 

Використовуючи кожен факт обвинувачення або притягнення до кримінальної відповідальності функціонерів Хізб ут-Тахрір у різних регіонах, члени організації заявляють, що вони нібито піддаються несправедливим «гонінням» за їхні релігійні переконання, що не відповідає дійсності, оскільки в багатьох країнах заборона або обмеження діяльності організації були застосовані цілком обґрунтовано.

 

Так, шляхом маніпулювання громадською думкою, Хізб ут-Тахрір користується демократичними інституціями для поширення своїх ідей, підриваючи існуючий державний лад. І це при тому, що до демократії та її здобутків організація ставиться вкрай негативно і виступає проти. Але  повсюдно відбувається так, що саме з використанням засобів демократичного суспільства – вільних медіа, громадських об’єднань і всього, що тільки можна задіяти, Хізб ут-Тахрір просуває свою ідеологію.

 

Основна цільова аудиторія, на яку орієнтовано поширення ідеології Хізб ут-Тахрір в Україні – це місцеве мусульманське і немусульманське населення чоловічої та жіночої статі, переважно молодого віку (студенти), іноземці та біженці-мусульмани, а також переселенці з тимчасово окупованих територій (Автономна Республіка Крим та інші українські міста, де історично сформувалися численні мусульманські громади). Для жіночої аудиторії окремо організовано проведення різноманітних релігійно-просвітницьких програм, у тому числі конференцій і масових заходів.

 

Представництво в Україні

 

Керівником «Інформаційного офісу» Хізб ут-Тахрір в Україні є Амзаєв Фазил Недімович, 28.08.1982 р.н., громадянин Таджикистану.

 

 

Що являє собою цей «Інформаційний офіс», що за орган такий? Як ідеться з опису на веб-сайті організації, «це медіа-структура, сформована з метою повного та об’єктивного висвітлення діяльності партії і надання необхідної інформації, що сприяє розумінню явищ і процесів, що відбуваються в середовищі мусульман». Отже, спостерігаємо ще один прояв лицемірства і подвійних стандартів Хізб ут-Тахрір, яка, з одного боку, категорично проти демократії та всього «західного», з іншого – беззастережно юзає українські демократичні інститути, такі як медіа.

 

В біографії Фазила Амзаєва вказано, що з 1989 року він проживав на території Автономної Республіки Крим.

 

 

Дійсно, за наявними у мене відомостями, остання відома адреса реєстрації його місця проживання: 98471, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Танкове, вул. Ялтинська, **.

 

Однак що стосується фрази «После аннексии Крыма Россией переехал на материковую часть Украины», то, насамперед, у 2014 р. у нас сталася не анексія, а збройна агресія з боку росії, що призвела до тимчасової окупації території Кримського півострова, а також окремих районів Донецької та Луганської областей.

 

До того ж (і це ключове), Фазил Амзаєв прибув до України геть за інших обставин. Він приїхав сюди з території російської федерації, де перебував до цього впродовж останніх 15 років.

 

 

В Україні Фазил Амзаєв має статус біженця з 2019 р., який отримав у судовому порядку: «…у 2001 році покинув країну походження і постійного проживання, перебував у російській федерації з 2001 р. по 2016 р., 18.04.2016 р. перетнув кордон України пішки, через ліс, нелегально поза пунктом пропуску». 28.04.2016 р. Амзаєв Ф.Н. особисто звернувся до співробітників УДМС України у Львівській області з заявою-анкетою про визнання біженцем (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 р. у справі № 813/2170/17).

 

Реальні та потенційні загрози державному суверенітету і національній безпеці України

 

Діяльність Хізб ут-Тахрір спрямована на створення ісламської держави, і така мета вочевидь загрожує державному суверенітетові України, підриваючи основи конституційного ладу. Пропаганда ідеології Хізб ут-Тахрір може викликати соціальну напругу, конфлікти між мусульманською громадою та іншими групами населення. Особливу тривогу викликає вплив на молодь, мігрантів та інші вразливі групи. Це не лише вербування нових прихильників, але і створення підґрунтя для радикалізації.

 

Масштабна дезінформаційна кампанія організації – ще один прояв її антисоціальної спрямованості. Вони критикують Захід і водночас активно користуються його демократичними здобутками, зокрема свободою слова, щоб популяризувати свої ідеї. Їхні публікації та виступи сповнені маніпуляцій і однобічного тлумачення фактів. Навіть поверхневого огляду одного тільки україномовного сайту Хізб ут-Тахрір достатньо, щоб переконатися в цьому: нинішню визвольну війну проти російських загарбників там називають «українською кризою», а у висвітленні тематики терористичних атак проти Держави Ізраїль явно підтримують палестинців і т.д.

 

То ж чому заїжджі псевдорелігійні «діячі» отримують у нашій країні статус біженця, користуються нашою лояльністю, але не бажають дотримуватися чинного українського законодавства? Чому ми повинні прихищати різних нероб-гастролерів лише на тій підставі, що їх переслідують і забороняють у росії? Тим більше, як з’ясувалося, що не тільки у росії, але і в багатьох інших країнах.

 

Тому для протидії цим негативним факторам слід активніше працювати у напрямі інформаційної обізнаності населення, не забуваючи залучати мусульманських богословів для роз’яснення релігійних аспектів.

 

Ще одним нагальним завданням є забезпечення прозорості фінансування українського осередку Хізб ут-Тахрір. Тут правоохоронним і контролюючим органам саме час поцікавитися обсягами і джерелами надходження коштів, особливо зовнішніми, щоб уникнути впливу іноземних ворожих структур.

 

Зрештою, чинне українське законодавство містить достатньо можливостей для обмеження або припинення діяльності організацій, які публічно пропагують антидержавницькі, антидемократичні ідеї, а також заходи відповідальності за поширення ідеології, що суперечить Конституції України.

 

Україна – це наша спільна відповідальність. І наше завдання – захищати її від будь-яких загроз, навіть якщо вони прикриваються гучними гаслами про релігійну свободу і справедливість.