Іслам – релігія вірних. Українські мусульмани

Поділитися:
The following two tabs change content below.

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

Іслам, або мусульманство – одна з чотирьох найбільш поширених у світі релігій, поряд із християнством, індуїзмом і юдаїзмом. При тому, що значна частина мусульман живуть у країнах Північної Африки, на Близькому Сході та у Південно-Східній Азії, історично так склалося, що серед корінних народів України також багато людей сповідують цю релігію.

 


 

Світоглядна основа ісламу

 

Іслам виник у ХVI столітті, в період утворення арабської держави на території сучасної Саудівської Аравії. Там знаходяться святі місця Мекка, де приблизно у 570 році народився пророк Мухаммад, і Медина, де він проповідував.

 

Час від часу Аллах посилав на землю своїх пророків – Авраама, Мойсея, Ісуса Христа, щоб вони направили людей на правильний шлях, але їхні настанови не сприйняли належним чином. Тоді Аллах послав останнього і найвидатнішого з усіх пророків – Мухаммада, розкривши йому свою волю за допомогою одкровень, які було викладено в Корані. Тому іслам має Божественне походження.

 

Тієї доби завершувався процес переходу релігії арабів від політеїзму (багатобожжя) до монотеїзму (єдинобожжя). Люди, котрі стали шанувати єдиного Бога – Аллаха, стали називатися мусульманами, муслімами, тобто відданими, вірними.

 

Пророк Мухаммад не був основоположником ісламу. Він був людиною, а не Богом. Мусульмани ставляться до нього із глибокою повагою, проте всі молитви звертають лише до Аллаха, тому що Він один – Творець і Правитель усієї світобудови.

 

Всього у світі іслам сповідують близько чверті усього населення планети, а це 1,6 мільярдів людей. В Україні кількість мусульман наближається до 2 мільйонів людей.

 

Незважаючи на виключну миролюбність мусульман, у публічному просторі окремі особи досі поширюють викривлене, спотворене уявлення про іслам. Одні вчиняють так несвідомо, перебуваючи під впливом нав’язаних стереотипів, не знаючи основ ісламу, а інші – свідомо, бажаючи принизити мусульман, коли називають іслам «магометанством». Особливо часто це проявляється у колах православних священнослужителів, які називають мусульман магометанами, прирівнюють до язичників і починають розмірковувати про те, що вони нібито не спасуться. Подібні твердження є безпідставними, а для мусульман вони вважаються образливими.

 

Мечеть

 

Мусульмани можуть молитися в будь-якому пристосованому для цього місці, але на п’ятничній молитві опівдні чоловіки мусять бути присутніми у мечеті. Жінки також допускаються до мечетей і моляться окремо від чоловіків. Кожна мечеть одночасно є головним молитовним місцем і центром ісламської релігійної громади.

 

Іслам в Україні

Перша соборна мечеть Києва – Ар-Рахма (Милість) на вул. Лук’янівській, 46, була побудована протягом 1996 – 2011 рр.

 

Першу мечеть у Медині пророк Мухаммад побудував сам, і ця будівля була його оселею. Надалі всі мечеті будувалися за зразком, установленим пророком Мухаммадом. У них є купол, що символізує світобудову, якою керує Аллах, і чотири мінарети, звідки п’ять разів на день служитель мечеті – муедзин закликає до молитви – намазу.

 

Перед тим, як увійти до мечеті, кожен мусульманин повинен здійснити омовіння, котре завжди передує молитві. В одних мечетях спеціальні місця для омовіння розташовані на подвір’ї, в інших вони можуть облаштовуватися і всередині.

 

Мечеть Ар-Рахма

У мечеті Ар-Рахма можуть одночасно молитися близько трьох тисяч мусульман

 

На знак своєї поваги до Аллаха на вході до мечеті мусульмани знімають взуття. Всередині мечеті немає ані скульптурних зображень, ані картин або інших прикрас, оскільки вважається, що такі предмети відволікають від спілкування з Богом. Єдиною прикрасою внутрішнього склепіння стін є розпис узорами й віршами з Корану. У молитовному залі всі віруючі сидять, повернувшись обличчям у бік Мекки, цей напрям указує міхраб – ніша у стіні мечеті.

 

Дитячий майданчик

На подвір’ї мечеті Ар-Рахма облаштовано дитячий майданчик

 

Альтанка, що розташована за воротами мечеті, знаходиться вже на території старообрядницького кладовища, з яким межує.

 

Альтанка на цвинтарі

Дитячий майданчик огороджений від сторонніх відвідувачів, і поки дорослі перебувають на молитві, вони можуть бути впевнені в тому, що діти перебувають у безпеці

 

Всі діти, народжені в ісламській родинні, вважаються дарами Аллаха, тому їх появу вітає вся мусульманська громада. Коли дитині виповниться чотири роки, чотири місяці й чотири дні, розпочинається її релігійне навчання, що зазвичай проходить у медресе – школі при мечеті.

 

Коран – священна книга мусульман

 

Становлення ісламу як релігії увібрало в себе панівні тенденції суспільного устрою того часу. Віровчення і догмати ісламу викладено в Корані, збірках переказів – сунні й мусульманських законодавчих книгах (шаріат), які було складено за доби раннього середньовіччя. Серед цих творів Коран (араб. Аль-Кур’ан – читане вголос) визнається головною священною книгою і закріплює відповідні правила співжиття як божественні настанови. Це Слово Господа, звернене до людини:

 

О, люди! – йдеться від особи Бога в Корані, – Воiстину, Ми створили вас iз чоловiка та жiнки й зробили вас народами та племенами, щоб ви знали одне одного. Воiстину, найшанованiшi з-посеред вас перед Аллахом – найбiльш богобоязливi! Воiстину, Аллах – Всезнаючий, Всевiдаючий! (Коран 49:13).

 

Згідно з мусульманськими догматами, Коран не створений, а існує споконвічно, його оригінал зберігається на Небесах під престолом Аллаха. Текст Корану як одкровення був переданий Богом пророку Мухаммаду частинами за посередництва посланника – янгола Джабраіля.

 

Коран складається зі 114 глав – сур. Кожна сура (від араб. سورة – стіна) розпочинається зі слів «ім’ям Аллаха, Милостивого, Милосердного!» (арабською – «Бісмаллах!») і  складається з віршів – аятiв (від. араб. آية – диво, знамення). Лише одна сура 9 – Ат-Тауба, або Каяття розпочинається одразу з першого аяту: «Аллах i Його Посланець зрiкаються договорiв, якi ви уклали з багатобожниками!» (Коран 9:1).

 

Божественне послання

 

У тих країнах, де іслам є державною релігією, положення Корану мають силу законів.

 

Текст Корану з арабської мови дослівно не перекладається, тому всі іншомовні видання є тільки перекладом смислів. У нашій країні, зокрема, було видано «Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою» в перекладі Михайла Якубовича (видавництво «Основи», м. Київ).

 

Існує декілька стилів читання Корану, які різняться за динамічністю: тартіль, таджвід, хадр та ін. Так, наприклад, звучать сури від 90 Аль-Балад, або Місто до 97 Аль-Кадр, або Величність:

 

 

Коран вимагає від віруючих підкорення не тільки богові та його посланникам, але і тим, хто має владу, виховуючи людей у дусі поваги до представників державних органів:

 

О ви, якi увiрували! Корiться Аллаху, корiться Посланцю, а також надiленим владою серед вас! I якщо ви почнете сперечатися про щось, то звернiться iз цим до Аллаха та до Його Посланця, якщо вiруєте ви в Аллаха та в Останнiй День! Це – лiпший i кращий наслiдок!  (Коран 4:59).

 

Тим самим Коран закріплює важливі ідеологічні передумови для забезпечення законності, правопорядку і недопущення протестних настроїв.

 

Шість основ ісламу

 

Монотеїзм (араб. – таухід)

 

Іслам ґрунтується на вірі в єдиного Бога і шануванні його одного. Це означає, що у людини не має бути посередників у спілкуванні з Творцем: коли мусульманин відчуває потребу покаятися, дістати підтримку чи захист, висловити вдячність Богові, то в цьому він може розраховувати лише на Аллаха. Перша сура в Корані – Аль-Фатіха, або Відкриваюча, яку мусульмани читають п’ять разів на день, утверджує це положення:

 

1 Iм’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!

2 Хвала Аллаху, Господу свiтiв!

3 Милостивому, Милосердному!

4 Царю Судного Дня!

5 Лише Тобi ми поклоняємося, i лише в Тебе просимо допомоги,

6 веди нас шляхом прямим,

7 шляхом тих, кого Ти надiлив благами, а не тих, хто пiд гнiвом Твоїм, i не тих, хто заблукав!

 

Монотеїзм ісламу – єдинобожжя, це підкорення, тобто прийняття всіх релігій і пророків. Одного тільки знання про Бога недостатньо, тут потрібно також і підкорення Йому. Сама назва релігії – дієслово арабського походження іслам, означає «підкорятися», а мусульманином є той, хто підкоряється волі Аллаха. Адже немає жодного іншого божества, гідного поклоніння, крім єдиного Бога.

 

Гуманізм і прагнення до миру

 

Прагнення до миру засноване на глибокій повазі до всіх пророків і посланників Бога з інших релігій, в тому числі до останнього пророка – Мухаммада:

 

Якщо двi групи вiруючих ведуть мiж собою боротьбу, то примирiть їх. Але якщо одна з них зазiхає на iншу, то борiтеся проти тiєї, яка виявляє ворожiсть, доки вона не повернеться до наказу Аллаха. А якщо вона повернеться, то встановiть мiж ними мир так, як i належить. I будьте справедливими; воiстину, Аллах любить справедливих! (Коран 49:9).

 

Це догма, що дістає свого прояву не тільки у текстах священних книг, але і в повсякденному спілкуванні. Традиційне вітання – слова ас-саляму алейкум у перекладі з арабської означає  мир вам (мир з вами). І мусульмани зобов’язані відповідати на вітання, додаючи ще більше слів, наприклад: ва-аляйкуму с-саляму ва-рахмату ль-Ляхи ва-баракяту (і вам мир, і милість Божа, і Його благословення).

 

Щоразу, коли мусульманин згадує ім’я пророка з іншої релігії – наприклад, Ісуса Христа, Діви Марії, Авраама, Мойсея, Давида, Соломона, Будди чи Іллі, то неодмінно додає слова: мир йому (їй) або мир їм усім. Незважаючи на те, що за всю історію людства таких пророків було понад 100 тисяч, мусульманин однаково поважає кожного з них, шануючи більше за самого себе. В Корані є навіть окрема глава – сура 19 – Марьям (Марія), присвячена Пречистій Діві Марії.

 

Шанобливе ставлення до пророків не підміняє віру в єдиного Господа Бога. Його посланників мусульмани не прирівнюють до Творця, і в молитвах звертаються виключно до Аллаха.

 

Віра в усі святі писання

 

Для мусульман Старий або Новий Заповіт, Тора або Коран однаково вважаються божественним одкровенням. Такий догмат обумовлений прагненням до миру, про що йшлося в попередньому пункті.

 

Віра у світ янголів і демонів

 

Янголи – помічники Бога на землі, виконують Його доручення, передають людям Його послання, одкровення, підтримують і захищають їх від гріхів. Демони, навпаки, вводять людей в оману, віддаляють їх від Бога, пропонуючи різні хибні віровчення та ідеології.

 

Аллах дав багаті природні дари і великі можливості мусульманам. При цьому він дозволив Іблісу (сатані) спокушати людей і уводити їх з прямого, правильного шляху. Своєї головної мети Ібліс та інші демони досягають шляхом поширення багатобожжя. Зокрема таке віддалення відбувається, коли людина втрачає довіру до Бога і починає надмірно обожнювати Його творінь, поклонятися їм або просити для себе благополуччя, достатку, отримання тих чи інших благ не у Нього, а у звичайних людей.

 

Віра у Судний день

 

Для кожного мусульманина настане час, коли він повинен буде постати перед Аллахом і звітувати про всі свої вчинки. Однією з ключових тем у Корані є підготовка до дня Страшного суду, коли всі постануть перед Аллахом і повинні будуть відповісти за свої земні вчинки.

 

Для того, щоб віруючі могли організовувати своє життя згідно з настановами Аллаха, їм були передані зведення правил, які охоплюють усі сфери повсякденного життя. Це, в тому числі, настанови, що мають характер законів і регламентують такі питання, як укладання і розірвання шлюбу, розпорядження спадщиною, вирішення майнових спорів, позики та боргові зобов’язання, обов’язки щодо утримання недієздатних членів родини, жінок, сиріт тощо. Залежно від дотримання цих правил, на Страшному суді буде визначена подальша доля чоловіків і жінок – які з них здобудуть рай або пекло.

 

Віра у приречення долі

 

Господь Бог наділений знаннями про всі події минулого, сьогодення і майбутнього. Все, що відбувається в житті людини, залежить виключно від волі Бога. Успіхи людини, приємні події чи, навпаки, різні випробування й тяжкі періоди в житті визначає тільки Аллах. І жодне з Його творінь не має влади над цими подіями.

 

Перед тим, як розпочинати якусь важливу справу, мусульмани кажуть: «Бісмаллах!», чим засвідчують те, що роблять усе ім’ям Аллаха. А жодні мрії чи плани на майбутнє не обходяться без проголошення: «Іншеаллах!», що означає «Якщо на те буде воля Аллаха!». Ніщо не відбувається без волі Аллаха, тому в Божих діяннях неможна сумніватися – їх слід беззаперечно приймати.

 

Дозволена і заборонена їжа

 

Само по собі вживання із вдячністю дарованої Аллахом їжі вже являє собою служіння Йому. Проте за ісламськими традиціями не всякі продукти можна їсти – зокрема існує заборона на вживання свинини, також неможна пити спиртні напої.

 

Помірність у їжі та дотримання правильного раціону харчування постає не тільки релігійною, а й фізіологічною нормою. Іслам приписує всім вірним вживати в їжу тільки халяль – продукти, котрі не заборонено.

 

Іслам дозволяє вживати лише халяль

Центр сертифікації «Халяль» у Києві на вул. Лук’янівській, 46

 

При цьому дозволена їжа має бути приготована лише у спосіб, який передбачено законами ісламу. Зокрема під час забою тварин їхні глотки слід перерізати гострим ножем, аби прискорити смерть і уникнути заподіяння страждань, а потім вимовити благословення: «Бісмаллах!». Забій однієї тварини не повинні бачити інші.

 

Терміном харам називається все, що мусульманам робити заборонено, в тому числі сюди належать деякі продукти. Передусім, до харам віднесено:

 

  • свинину, тому що свині харчуються гнилизною і харчовими відходами;
  • м’ясо тварин, які пали, а не були вбиті;
  • м’ясо тварини, котра була вбита невідомим способом;
  • м’ясо будь-якої тварини, що була забита не ім’ям Аллаха.

 

Водночас, якщо мусульманин опинився в такій ситуації, коли він змушений або голодувати, або вжити заборонені продукти, то Коран дозволяє вживати будь-яку їжу.

 

Що стосується спиртних напоїв, то вони утворюються внаслідок гниття – бродіння, тому іслам забороняє їх вживання, бо це призводить до деградації особистості.

 

Мир усім мусульманам!

 

Чому сьогодні дедалі більше людей обирають іслам? Тут кожен, хто тільки починає знайомитися із цією релігією, погодиться зі мною в тому, що читаючи Коран, неможливо не полюбити всією душею нашого Господа, не закохатися у мудрість Його слова. Коли я почала читати Коран, то відчула, як він пробуджує душу та наскільки проникнутий милосердям і глибокою любов’ю до людей. Можна прочитати хоч тисячу інших книг, але жодна з них не розкриває сенсу життя так, як Коран.

 

Іслам утверджує ідею рівності всіх націй, з їхніми традиціями, культурою та релігією. Настанова пізнавати інші племена і народи закріплює неприпустимість насильства, протистояння й ненависті.

 

Перед Господом Богом ні в кого не може бути переваг або привілеїв за етнічною належністю, кольором шкіри, чи віросповіданням. Для Нього найкращою вважається лише та людина, котра є богобоязливою. Це людина, яка вірить, сподівається, прагне, вшановує істинного єдиного Бога, любить створений Ним світ, дотримується Його настанов і довіряє тільки йому.