Олександр Корнійчук
Latest posts by Олександр Корнійчук (see all)
Українське державотворення потребує жити все таки по закону, а не по совісті. Це означає, що кожен громадянин, іноземець і особа без громадянства мають бути законослухняними і поважно ставитися до українських державних інститутів, включаючи правоохоронну систему.
Стан справ. Україна, допоки не стане достатньо сильною, перебуває і буде перебувати в епіцентрі кремлівсько-олігархічних бунтів, на які будуть нашаровуватися регіональні протести, навіяні агресивними країнами-сусідами.
Ключова проблема. Вишколений Кремлем і олігархатом досвідчений політичний клуб створених ними «партійних проектів» – «Батьківщина», «Радикальна партія», «Опозиційний блок», «Відродження», «За життя», «Рух нових сил», частково «Самопоміч» (крило І. Коломойського і Б. Колєснікова), «Народного фронту» (крило Р. Ахметова) та ін.
Мета. Кремль, олігархат, агресивні сусіди мають своєю метою максимальне ослаблення української державності з дискредитацією всіх державних органів для безкарного генерування хаосу і отримання надприбутків. Кінцева мета – ліквідація української державності. Зазначеним силам відомо, що найбільше збагачуються, коли руйнуються і зникають держави.
Інструменти олігархату і Кремля. Тріо – Ю. Тимошенко, М. Саакашвілі, А. Садовий при координації В. Медведчука та ін.
Стиль. Більшовицький – кидання гасел без будь-якого змісту і обґрунтування, зневага до державних інституцій, особливо – до Президента, Уряду та Парламенту із наступним захопленням органів влади.
Стан правової системи. Невідповідність українського державницького інтелектуального і правового рівня рівню зовнішніх та внутрішніх загроз. Черговою ознакою слабкості ГПУ і СБУ стало втручання у діяльність САП і НАБУ та безпорадність у нейтралізації протиправних дій з боку М. Саакашвілі, Ю. Тимошенко та групи парламентарів.
Стан українського суспільства і держави. Початковий етап реальних державницьких змін з перетворення бутафорної держави Україна на сильну і багату європейську країну. До 80% населення є носіями совєтського мислення, в основі якого лежить не самореалізація з метою стати багатою й успішною людиною та сплачувати податки до бюджету, а різка критика і несприйняття заможних людей, звинувачення їх у злодійстві та повна бездіяльність, крім участі в бунтах, зі сподіванням, що держава та органи влади вирішать всі їхні проблеми. Це підігрівається ЗМІ в Україні. Тобто більшість населення України проживає у віртуальному совєтському світогляді, обираючи таких само парламентарів і депутатів усіх рівнів.
Вихід із цієї ситуації полягає у відкритті “шлюзів” для решти 20% українців-державників, при призначенні на посади в усіх органах влади та при проведенні виборів. Вони спроможні до ефективних дій та реалізації проектів в усіх сферах суспільного життя. Це має ґрунтуватись на підготовці та прийнятті законодавчих та урядових рішень, які ґрунтуються на нормах права, а не на лобістських корпоративних інтересах олігархату.
Потреби українського суспільства і держави. Щоденне застосування кожним притомним українцем принципу «Я – український державник». При оцінці будь-якої ситуації за критеріями справедливості чи закону, «я обираю закон».
Вимоги українського суспільства і держави.
- Реалізація проектів модернізації всіх сфер життя по будівництву новітніх підприємств з високою часткою доданої вартості, щоденними діями всіх гілок влади по законодавчо-урядовому створенню підвалин державності та примусу олігархату до демонополізації і детінізації.
- Деофшоризація української економіки на основі врахування фахових пропозицій всіх учасників цих механізмів фінансових розрахунків до законодавчих і урядових змін та діяльності судової системи по реальному захисту прав власності.
- Започаткування Президентом України особистого прикладу сплати податків від інфраструктури, якої він є власником, за стандартами передових країн. Актуальним при цьому є врахування досвіду багатих людей США – Дж. Сороса та ін., які підтримують нинішній уряд США у не зменшенні податків для підприємців великого бізнесу.
- Якісне опрацювання науково-експертним середовищем проектів законів «Про вибори», «Про імпічмент Президента», «Про антикорупційний суд» та ін. Наступним етапом має стати їх направлення до Президента України з наступним поданням до Верховної Ради як першочергових. В них має бути вмонтований механізм захисту українських державників від московинсько-олігархічних дій.
- Припинення будь-яких дискусій з представниками Кремля та олігархату, які озвучуються М.Саакашвілі, Ю.Тимошенко та ін. з метою їх повної маргіналізації.
- Зняття будь-яких перепон для повноцінної діяльності НАБУ і САП. Насамперед це стосується невідкладного прийняття закону «Про антикорупційний суд» та неприпустимість втручань ГПУ і СБУ у їх діяльність.
Дії громадян України:
- Повне ігнорування будь-яких зібрань, демонстрацій, ходи, що організовуються вищезазначеними політичними партіями та їх лідерами.
- З метою зламу кремлівсько-олігархічного бунту на чолі з М.Саакашвілі вкрай необхідне залучення В.Горбуліна, як інтелектуального і морального авторитета, до перемов з кожним із вищезазначених представників політичних сил для отримання повної інформації щодо їх пропозицій та підготовці відповідних законодавчих і урядових рішень.
Дії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:
- Припинення публічних дискусій із носіями кремлівсько-олігархічних бунтів та їх повна маргіналізація в інформаційному просторі України. Вірогідно, українському народу прийдеться сприйняти як тимчасову даність наявність носіїв реваншистсько-популістичних сил, які постійно генеруватимуть хаос.
- Створення при РНБОУ науково-експертних груп, які займуться розробкою проектів законів та урядових рішень згідно високого темпу реформ. Їх діяльність має носити потужний фаховий і державницький рівень для наступного подання Президенту України і направлення у Верховну Раду у статусі першочергових законопроектів.
- Проведення кардинального реформування СБУ, ГПУ, МВС згідно із стандартами успішних країн (Франція). В основі мають лежати критерії захисту держави та прав особистості. Для цього необхідно запросити українців, які мають практичний досвід організації роботи в зазначених структурах у розвинених країнах.