Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- «Спеціальне тактичне спорядження» – мімікруючі пройдисвіти (документи) -
- «Спеціальне тактичне спорядження» (ТОВ «СТС») – не тільки шахраї, але й «ухилянти» (документ) -
- Повернути своїх: від слів до дій у процесі обміну ув’язненими -
- Саботаж мобілізації в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» -
- Передавання засуджених і ув’язнених із тимчасово окупованих територій до України -
Українська ковбаса, кримськотатарські чебуреки – ні, це не позиції меню якогось буфету, а нові поштові марки літерного номіналу, котрі будуть найбільш поширеними.
«Укрпошта» здивувала дизайном нових марок
Перед нами – нові, нещодавно випущені стандартні літерні поштові марки «Укрпошти», які є достатніми для оплати надсилання простих листів за чинним номіналом «V» (12 гривень, лист вагою до 50 г).
Нові стандартні поштові марки
Поточні положення, традиції, звичаї дизайну поштових марок світу та України зокрема не мають стандартів стосовно того, які зображення є прийнятними чи неприйнятними для марок. Та в усьому має бути дотримано певні межі здорового глузду.
Цього разу «Укрпошта» впала на рівень відвертої «шаровати», почавши розміщувати на національних поштових марках зображення народних видів їжі – ковбаси та чебуреків. Не виключено, що десь у тиражі або у глибоких творчих менеджерсько-художніх задумах вже існують беляші та пиріжки за ностальгічні 10 копійок, або навіть і трикопійчані булочки чи найсмачніша ковбаса по 2,20, вареники з галушками та пампушками у макітрах. Ні, я все розумію, але, панове, це ж відверта убогість, рагульство, шароварщина…
Марки «Українська ковбаса»
Щонайменше, це поганий тон і дурна витівка – розміщувати на марках будь-які об’єкти, які можна відчувати виключно за допомогою органолептичних смакових і нюхових показників, тобто, за смаком і запахом. І тим більше, вбого й жалюгідно виглядають ці псевдонародні стогнання у вигляді сала, ковбаси, борщу та інших серм’яжно-традиційних смаколиків, нехай і дуже близьких людям.
Марки «Кримськотатарські чебуреки»
Україна відома своїм науковим потенціалом, видатними людьми всіх професій та досягнень світової значущості – лікарями, вченими, письменниками, музикантами, поетами. Також наша країна славиться своїми об’єктами культурної спадщини, архітектурою, історичними та етнографічними пам’ятниками, унікальними природними ландшафтами. Україна багата досягненнями науково-технічного прогресу та промисловими об’єктами, а також історичними подіями.
Чому ж тоді об’єктом зображення на поштових марках стала ковбаса?
Якось безглуздо виглядає й зовсім непослідовно. Сьогодні випускати поштові марки, присвячені загиблим воїнам АТО, історичним подіям світового масштабу, особам із трагічною та героїчною долею, а завтра у цьому ж асоціативному ряду втулювати ковбасу, сало і, вибачте, шкварки? А чого не онучі якісь – це теж так «національно» і «споконвічно»?
Задля яких цілей це робиться? Невже задля того, щоб давати росіянам нагоду покепкувати? А вони ж неожмінно скажуть: «дивись, чого вони замутили, вже сало і ковбасу на марках малюють, взагалі збрендили». Або задля того, аби здивувати когось? Аби казали: «ой, гляньте, в Україні, виявляється, ковбасу малюють! Ось у Буркіна-Фасо та в Мозамбіку навіть до такого не додумалися. Треба буде запропонувати їм ідею. Нехай розмістять зображення коржів із пальмового дерева з підливою із сечового міхура зебр – це їхня популярна народна їжа»…
Можливо, це дрібниця, але все ж таки виглядають такі марки відверто вбого і по-рагульськи. Невже ковбаса – це те сусідство асоціативного ряду з іншими подіями, яке є гідним і розумним?..