Віталій Романюк
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
Неподалік від місця, де розташований сучасний майдан Незалежності, у ХІІ столітті знаходився великий лядський (польський) квартал, де жили купці. Від польського кварталу дістала свою назву Лядська брама, що слугувала частиною оборонних укріплень – високих земляних валів навколо міста.
Історії Старого Києва
Стародавній Київ був свідком багатьох міжусобних війн. Впродовж років місто руйнували завойовники, вони знищували укріплення та пам’ятки архітектури. Загарбники не дозволяли мешканцям не тільки споруджувати нові будинки, а й ремонтували старі. Через це деякі історичні споруди було повністю розібрано, й від них не залишилося нічого.
З документальних джерел відомо, що крізь Лядську браму проходила дорога до Старого міста – до Клову, Печерська й Видубичів, які на той час були околицями Києва. Всього у Старому Києві було три брами: Лядська знаходилася на півдні, Львівська – на заході (сучасний район Львівської площі), а між ними – Золоті ворота.
Ще у другій половині XVIII століття на майдані збереглися тільки залишки оборонних валів, споруджених навколо столиці Давньої Русі, а також і Лядських воріт. Під час монголо-татарської навали у 1240 р. стара Лядська брама, виконана з дерева, була практично повністю вибита ординцями, що увірвалися до міста.
Після відбиття навали кияни почали відновлювати знищені споруди. Замість дерев’яних Лядських воріт встановили цегляну конструкцію. На цьому ж місці – на Козиному болоті, збудували запруду. На малій річці Хрещатик – правій притоці Клову, що являла собою струмок, установили водяний млин.
Початок забудови Хрещатика
У перші роки ХІХ століття в Києві було розпочато забудову Хрещатика та прилеглих вулиць. Хрещатий струмок прибрали в колектор, і болото зникло. Сюди після пожежі на Подолі у 1811 р. стали переселятися погорільці. Особливо інтенсивна забудова Хрещатика належить до 30-х рр. ХІХ століття та пов’язана з розширенням Печерської фортеці та виселенням мешканців з її території. Тоді на Хрещатицькій площі (нинішній майдан Незалежності) з’явилися перші житлові будинки. Для того, щоб звільнити місце під базарну площу, Лядську браму та залишки фортифікаційних споруд повністю знесли, тому що вони вже стали непотрібними.
Минуло більше століття, та у 1976 – 1981 рр. на території майдану Незалежності було проведено археологічні розкопки. Під час досліджень історики знайшли залишки фундаменту і дерев’яних частин Лядської брами.
Сучасні Лядські ворота в тому вигляді, в якому ми бачимо їх сьогодні, не є реконструкцією знищеної дерев’яної брами, зображень якої не зберіглося. Це символічний пам’ятник Стародавнього Києва у стилі українського бароко та нагадування про події, пов’язані зі штурмом міста ордами хана Батия. Стилізований монумент у вигляді воріт було встановлено у 2001 р. на тому місці, де було виявлено приблизне розташування Лядської брами.
Лядська брама на майдані Незалежності
У 2002 р., під час чергової реконструкції майдану Незалежності на верхівці Лядської брами встановили пам’ятник покровителю Києва – архангелу Михаїлу.
Лядська брама (Лядські ворота) на майдані Незалежності належить до пам’яток археології України національного значення. Це одна з тих історичних цінностей, які розповідають сучасним українцям про мужність і сміливість мешканців міста, котрі героїчно боронили свій край від хозар і печенігів, половців і монголо-татар, литовських і польських феодалів.