Олександр Шульц – про діджиталізацію ринку послуг залізничної логістики

Поділитися:

Президент ГО «Безпечна країна», співзасновник Marketplace Rail Logistics Олександр Шульц презентував проєкт щодо діджиталізації залізничної логістики, що сприятиме налагодженню зручного зв’язку між вантажовласниками та експедиторами.

 


 

Вирішення логістичних проблем щодо залізничних вантажоперевезень

 

У листопаді 2021 року ми розповідали про те, як Олександр Шульц спільно з невеликою групою однодумців розробили прототип залізничної платформи, яка з’єднує вантажовласника та експедитора за принципом Uber – Marketplace Rail Logistics. Ця платформа являє собою інструмент втілення ідеї «Єдиного вікна», яка не була досі реалізована через комерційну корупцію на ринку.

 

Послуги залізничної логістики

Marketplace Rail Logistics – проєкт щодо діджиталізації залізничної логістики

 

Перші згадки про необхідність запровадження такого сервісу  з’явилися набагато раніше – ще у 2011 році це питання порушував Володимир Іващук, директор «УТЛЦ» (нині – філія «ЦТЛ» «Укрзалізниці»). Згодом у лютому 2020 року Володимир Резнік, директор з інформаційних технологій «Укрзалізниці»  теж висловлював пропозиції щодо створення сервісу «Е-наряд».

 

За оцінками Олександра Шульца, обсяг ринку залізничних перевезень становить 127 млрд грн на рік. Частка «Укрзалізниці» на цьому ринку становить 60%, а приватних експедиторів – 40%, або близько 50 млрд грн. На ринку експедиторів певна частина коштів (5–10%), витрачається на залучення та утримання клієнта, а також на певний персонал. Тому існує нагальна потреба у належному впорядкуванні цих процесів.

 

Крім того, «Укрзалізниця» щорічно втрачає до 30 млрд грн через відсутність сервісу «Єдиного вікна» для вантажовласників, де можна було б приймати кошти і заявки без посередників. Своєю чергою, 20 тис. вантажовласників зазнають до 4 млрд грн на рік додаткових збитків, пов’язаних із непрозорістю транзакцій на ринку залізничних перевезень, оскільки під  час пошуку експедитора включаються посередники.

 

Полегшення комунікації між експедиторами і вантажовласниками

 

Список транзитних ТЕК публікує «Укрзалізниця», проте для комунікації з ними доводиться додатково зв’язуватися з кожним, і це суттєво уповільнює роботу. Те ж саме стосується внутрішнього експедирування, коли потрібно витрачати час на пошук в Google або серед знайомих.

 

За таких умов налагодження комунікації вантажовласника та експедиторської компанії займає від двох тижнів до місяця. Цей час витрачається переважно на те, щоб знайти і переглянути 10–20 веб-сайтів, залишити заявки, зателефонувати й зустрітись. Як наслідок, строки доставки вантажів тільки збільшуються.

 

Крім того, вантажовласник стикається з проблемами аналізу цінової пропозиції експедитора, тому що інформація, яку йому вдається знайти, неструктурована. Так, у свою комісію експедитор включає: адміністративні витрати на персонал, який прораховує залізничний тариф, обслуговування веб-сайту, контекстну рекламу в Google Ads, комерційну корупцію («відкати» посереднику за залучення або утримання клієнта), а також плату партнерам за пошук вагонів. Через несумлінну конкуренцію або комерційну корупцію (посередники) витрати можуть бути завищені.

 

Перспективи реалізації проєкту Marketplace Rail Logistics

 

Щодо проєкту Олександра Шульца, то на веб-сайті https://mrl.com.ua платформа обраховує залізничний тариф за заявкою на перевезення та додає комісію експедитора. Вантажовласник бачить кінцеву комерційну пропозицію від експедиторів та їхній номер телефону для зв’язку. Після доопрацювання заявка буде надходити в особистий кабінет або на електронну пошту.

 

Більш детально з пропозицією для інвестора можна ознайомитися у презентації:

 

 

Наразі більше 10 експедиторів чекають на вказану функцію, коли заявки будуть приходити на пошту експедитора. Для експедитора це додаткова лідогенерація та можливість автоматизувати та оптимізувати витрати на прийом і опрацювання вхідних заявок. Для вантажовласника це зменшення часу на пошук експедитора та онлайн-розрахунок вартості перевезення. Загальна цінність – це доступ до ринку.

 

На відео Олександр Шульц пояснює, як працює платформа.

 

 

Дохід стартап планує отримувати за рахунок лідогенерації, тобто експедитор платить за вхідну заявку. Відповідно до маркетингового дослідження, зробленого за допомогою рекламної компанії в Google Adwords, ринок добре реагує на вказану інновацію, оскільки кожен 6-й з тих, хто переглядає рекламне оголошення, переходить за посиланням, а потім кожен 10-й залишає заявку. Загальний розрахунок робимо виходячи з того, що на ринку зараз близько 400 активних експедиторських компаній. Вони потенційно є користувачами запропонованої системи. Поки що розробка сервісу здійснюється за власні кошти автора проєкту, тому для того, щоб працювали всі функції, потрібні інвестиції від учасників ринку.

 

Олександр Шульц заявив про відкритість до діалогу щодо покращення умов на ринку за допомогою вже існуючого сервісу.

 

Якщо у вас є бажання долучитися до проєкту, ви можете телефонувати за номером +38 097 177 77 46.