Відстоюючи тезу про те, що врятувати планету може тільки повна відмова від використання продуктів тваринного походження, радикальні вегани реалізовують мету повного знищення людства як біологічного виду.

 

---

 

Ми не дамо їм на це жодного шансу і врятуємо життя на Землі, якщо будемо повноцінно харчуватися, і в нашому раціоні будуть як овочі, так і м’ясо.

 

 

Адекватні вегани – виняток із загальної тенденції

 

Вегетаріанство або веганство – не просто дотримання певних правил харчування. Це стійка модель поведінки, що дістає свого прояву в усіх життєвих випадках.

 

Заради справедливості давайте розпочнемо з того, що нормальні люди трапляються й серед веганів. Але такі випадки є винятковими. Зустріти адекватного вегана, який не хизується тим, що він веган і не нав’язує іншим свого світогляду – така ж рідкісна випадковість, як, скажімо, зустріти велосипедиста в Антарктиді.

 

Я знаю тільки двох таких людей. Марічка та Сергій – індивідуалісти. Вони відмовилися від вживання м’яса та інших продуктів тваринного походження з власних міркувань і не беруть участі в діяльності веганських організацій. І Марічка, і Сергій мають власну позицію щодо принципів веганства.

 

На відміну від решти веганів, вони не проявляють лютої ненависті до всього людства і не належать до так званих «зоозахисників». Навпаки: вони засуджують радикальні та злочинні прояви з боку захисників міської бродячої фауни і вважають, що єдиним гуманним способом регулювання чисельності безпритульних тварин є гуманна евтаназія. Адже у протилежному випадку для годування тварин у притулках буде вбито набагато більше сільськогосподарських тварин і птиці.

 

 

Наше загальне уявлення про веганів формують, на жаль, не нормальні люди, а саме ті вегани, котрі привертають увагу громадськості своїми божевільними перфомансами та відверто злочинними діями, й тим самим створюють негативну репутацію всім іншим.

 

Деструктивний громадський рух або езотерична течія?

 

Коли вегани об’єднуються і починають діяти у складі малих і середніх груп, до складу яких входять радикально налаштовані особи, то вони повністю потрапляють під чужий вплив. У групі втрачається індивідуальність і превалює колективне мислення, а будь-які прояви індивідуалізму пригнічуються й нівелюються. В таких випадках кожен член групи переймає ту модель поведінки, що є панівною.

 

Якщо лідери просувають, поряд з пропагандою веганства, ті чи інші тези, запозичені з релігійних, езотеричних або окультних віровчень, то вся група перетворюється на деструктивний псевдорелігіний культ – секту. Зазвичай вегани одночасно є палкими противниками щеплень або вдаються до поширення різних конспірологічних теорій. Саме вони нерідко виявляються творцями соціальних міфів, які потім підхоплюють інші течії.

 

Якщо ж лідери угруповання поводяться агресивно і припускають (схвалюють, заохочують, пропагують) насильницькі методи відстоювання своєї позиції, то і вся група буде діяти як екстремістська або терористична організація.

 

Незалежно від того, чи діє спільнота веганів як культова група або як радикальна організація, прояви насильства з їх боку можуть бути абсолютно однаковими. Тому відмінності у форматі діяльності не применшують рівня загрози, яку вони становлять для суспільства.

 

Внутрішня структура

 

Веганські та «зоозахисні» організації являють собою форму безлідерного спротиву. Так само, як осередки антивакцинаторів або радикальних пролайферів, їх угруповання стихійно формуються у різних населених пунктах. Тут ми не випадково беремо слово зоозахисні у лапки: справжні захисники тварин захищають рідкісні види фауни, що перебувають під загрозою знищення. Особи, що називають себе «зоозахисниками», опікуються лише тваринами-шкідниками – бродячими собаками, котрі винищують усе живе на території свого проживання.

 

Кожен місцевий осередок має свого лідера. Його «ядро» складає «актив» з числа найбільш екзальтованих осіб, переважно жіночої статі.

 

Умовно цей рух можна представити у вигляді піраміди, верхівку якої займають вегани. Керівництво складають особи, які чітко знають, яких цілей хочуть досягти. Серед них – виробники спеціалізованих товарів для веганів: продуктів харчування, засобів гігієни, косметики, одягу й решти.

 

 

Не варто забувати і про власників так званих «веган-френдлі» ресторанів і магазинів. Для них поширення веганства становить, у першу чергу, суто фінансову зацікавленість. Це всього лише бізнес, причому з мільярдними прибутками.

 

Основна ж маса – «зоозахисники», тобто рядові члени руху слугують лише інструментом для втілення цілей лідерів. Вони беруть участь в акціях і перфомансах, не здогадуючись про те, що на них заробляють інші. Вони самі жертвують чималі суми коштів у благодійні фонди, і гадки не мають про те, що фінансують міжнародний екологічний тероризм і вбивства людей. Вони відвідують веганські кафе, закуповують продукти і товари у веганських магазинах, і тим самим підтримують чужий бізнес. І при цьому всі вважають, що вони рятують планету і захищають тваринок від жорстокості.

 

Апокаліптичні настрої

 

Деструктивні громадські рухи за своїми методами ідеологічного оброблення послідовників практично не відрізняються від псевдорелігійних культів.

 

Доктрина веганів претендує на істину в останній інстанції. Вона вважається єдиною правильною, самою духовною та самою гуманною в усьому світі. Нерідко вегани, так само, як це роблять різні «пророки кінця світу», можуть нагнітати апокаліптичні настрої. Вони багато говорять про скору загибель планети через антропогенну діяльність («парніковий ефект скоро повністю зруйнує атмосферу!») і наголошують на тому, що у наближенні неминучої катастрофи винне все людство.

 

 

Єдиним способом врятувати Землю, на думку веганів, є повна відмова від вживання м’яса, заборона промислового тваринництва в усьому світі, а ще скорочення кількості народонаселення, про що буде окремо сказано далі.

 

Для стороннього спостерігача на початку не зрозуміло, що являє собою осередок веганів, ким він керується і як діє. Це просто Інтернет-спільнота однодумців або громадська організація, духовна «сім’я» або політична сила? При цьому вегани не розкривають усієї інформації. Їхні ідеологи намагаються уникати «незручних» запитань і реагують на них завжди агресивно.

 

Ідеологія руху базується на поєднанні двох складових: результатах псевдонаукових «досліджень» і концепціях релігійного характеру, запозичених переважно з орієнтальних віровчень. Це наближує веганів до псевдорелігіних езотеричних течій.

 

Вегани як культова група (секта). Основні ознаки

 

У громадських об’єднаннях і мережевих спільнотах веганів ці ознаки полягають у такому:

 

1. Елітарність – переконання лідерів і рядових членів руху веганів у своїх перевагах над усіма іншими.
2. Вегани обіцяють, що саме в їхніх спільнотах людина знайде те, що вона шукала. Це можуть бути проекти у сфері оздоровлення і правильного харчування, участь у просуванні в суспільстві ідеалів добра і гуманізму, а також духовне зростання особистості.
3. Від першого знайомства кожного новачка з ідеологією веганів йому відкривається принципово новий погляд на звичні явища, на весь живий світ і місце людини у ньому. Методи ідеологічної обробки засновані на маніпулюванні емоційною сферою: крім культового фільму веганів – «Земляни» застосовуються різноманітні тексти, твори чи аудіовізуальна продукція шокуючого змісту з демонстрацією сцен жорстокості відносно тварин. Всі їхні фільми мають постановочний характер, а для посилення ефекту навіювання насильство у них зведено до гротескних форм. Вони спрямовані на те, щоб спонукати новачка одразу змінити свої звички, свій світогляд і розпочати «нове життя». Таким чином, залучення нових осіб до лав веганів відбувається шляхом обману.
4. Для більш повного залучення нових членів застосовуються тези про те, що протистояти жорстокості і захищати тварин на словах – це одне, а для того, щоб зрозуміти  суть нашої боротьби, це необхідно відчути на собі – «Go vegan!». І запрошують долучитися до участі в тих чи інших масових заходах: у мітингу, акції, марші, вуличній ході тощо.
5. Вегани відмежовуються від решти суспільства за допомогою відмінних ознак, які дозволяють ідентифікувати членів руху. Крім особливостей харчової поведінки, до таких належать манера вдягатися (в одязі та взутті не повинно використовуватися матеріалів зі шкіри, хутра, вовни й шовку), а також термінологія, мова, користування виключно продукцією для веганів (побутова хімія, косметика, інші товари). Таким чином, у стійких веганських спільнотах регламентовано всі основні сфери життя їх членів.
6. Втручання у коло спілкування адептів, схиляння їх до розриву зв’язків із тими близькими, що не поділяють їхньої позиції. Рідних і друзів можуть оголосити «живодерами», «трупоїдами», постійно звинувачувати їх у черствості й жорстокості. Навіть у соціальних мережах вегани безсоромно втручаються у вибір віртуальних «френдів» і диктують, кому і з ким дружити чи не дружити.
7. Наявність системи заохочень і покарань. За активну участь в акціях веганів або за демонстрацію особливої відданості лідерам місцевих осередків рядові члени можуть розраховувати наблизитися до верхівки. А за прояви індивідуалізму, за відхилення від спільного курсу на них чекають суворі покарання, включаючи цькування або навіть і фізичну розправу.

 

Практичний посібник щодо скоєння злочинів

 

Абсолютна більшість веганів одночасно є активними поборниками «прав» тварин і позиціонують себе як зоозахисники або радикальні «зелені». Інколи вони використовують і взагалі «оригінальну» самоназву – ековоїни.

 

Одним з їхніх головних ідеологічних документів є книга (рос. мовою) «Экотаж. Руководство по радикальной природоохране» (укладачі Дейв Формен і Білл Хейвуд). Книга перекладена за сприяння Київського еколого-культурного центру та видана у Києві у 2002 р.

 

Дане «керівництво з радикальної природоохорони» являє собою посібник, у якому містяться практичні рекомендації щодо скоєння тяжких і особливо тяжких злочинів. У ньому докладно описано способи скоєння нападів на будівлі органів державної влади та місцевого самоврядування, вчинення різного роду хуліганських дій, пошкодження і знищення техніки та чужого майна.

 

Наприклад, у главі 4 наведено рекомендації щодо перекриття доріг (під час проведення активістичних заходів) та щодо їх руйнування для унеможливлення проїду транспорту і техніки. Глава 5 присвячена описові способів виведення з ладу автомобільної техніки та навіть гелікоптерів, у тому числі шляхом вчинення підпалу.

 

 

У главі 7 містяться окремі настанови щодо:

 

• переслідування та цькування представників влади та/або бізнесу;
• проведення шкідницьких акцій у місті;
• вчинення злочинів у сфері комп’ютерних систем і телекомунікаційних мереж.

 

 

Глава 9 повністю присвячена рекомендаціям щодо знищення слідів скоєння злочинів і поведенки «ековоїна» в разі його затримання працівниками поліції.

 

Тероризм із префіксом «еко-»

 

Термін екотаж означає ніщо інше, як екологічний тероризм, тобто застосування або загроза застосування насильства кримінального характеру проти невинних жертв або майна громадян з боку екологічно орієнтованих, міжнаціональних груп з еколого-політичних причин, або скоєних з метою привернення уваги. Тому послідовники цієї ідеології – ніякі не «воїни», а звичайні терористи.

 

У країнах, де влада захищає громадян, нульова лояльність відносно екотерористів. Зокрема в США, чиї демократичні засади є найстарішими у світі, справами екотерористів займається ФБР. Там із ними не церемоняться. За оцінками співробітників ФБР США, від початку XXI століття діяльність і тактика ряду подібних груп активістів набула небезпечного характеру для суспільства.

 

А в Україні терористів називають «зоозахисниками» та впритул не помічають їхніх провокацій та злочинів. Їх запрошують на телевізійні ефіри та включають до складу робочих груп, надаючи всі можливості для лобіювання шкідницьких законів.

 

Незважаючи на те, що книга «Экотаж. Руководство по радикальной природоохране» відкрито пропагує тероризм і містить заклики до скоєння терористичних актів, примірники видання наявні у наукових бібліотеках.

 

 

Повний текст видання в електронному вигляді також перебуває у вільному доступі в мережі Інтернет. До речі, скорочений переклад і адаптація окремих глав, включаючи «Кодекс ековоїна» були виконані неодноразово викритим на поширенні фейків ідеологом і пособником зоотерористів Володимиром Борейком.

 

Ознаки терористичної організації

 

Згідно з визначенням, яке закріплено у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

 

Всі жертви екотажу є не метою, а лише засобом скоєння терористичних актів. Мотиви і наміри терориста суттєво відрізняються від намірів усіх інших злочинців – убивць, грабіжників, хуліганів і решти. В цій категорії злочинів, крім звичних сторін – злочинця і потерпілого, з’являється і третя сторона, увагу якої намагається привернути терористична організація. Цією третьою стороною постає держава та все суспільство. Тут згадаймо луцького терориста Максима Кривоша, який захопив автобус із заручниками і погрожував убити всіх, хто були там. Він якраз є типовим представником радикальних веганів-«зоозахисників».

 

Основною метою діяльності радикальних «захисників тварин» насправді є не ліквідація тваринництва як галузі. І навіть не створення ідеального світу, в якому б усі люди стали веганами. Вони реалізовують свою патологічну схильність до насильства по відношенню до людей. Саме у лавах «зоозахисних» організацій вони отримують можливість дати їх вихід.

 

Для терористів веганство та «зоозахисна» діяльність слугують прикриттям для здійснення показових фізичних розправ над опонентами та скоєння інших злочинів.

 

Серед ознак терористичної діяльності слід виділити такі:

 

1. Зловживання правом на свободу мирних зібрань, наданим кожному згідно з Конституцією та законами України. Незважаючи на те, що акції веганів і «зоозахисників» порушують громадський порядок, поліція не вживає стосовно них заходів реагування, що свідчить про її слабкість і неспроможність взяти вулицю під контроль.
2. Заради просування своєї ідеології вегани проникають до органів державної влади, місцевого самоврядування і політичних партій.
3. «Зоозахисники» налагоджують зв’язки з ультраправими радикальними організаціями, які використовують як «силовий блок» для здійснення тиску на державні структури або для розправи над опонентами. В Україні це, зокрема полк «Азов» («Національний корпус»).
4. Для прикриття реальних цілей свого руху вегани створюють розгалужену мережу громадських організацій і благодійних фондів. Вони широко залучають до співпраці мережевих агітаторів, які ведуть пропаганду відповідної ідеології та допомагають підшукувати нових спонсорів.
5. «Зоозахисники» як підпорядкована веганській верхівці ланка виконують найбільш «брудну» роботу. Окремі осередки «захисників тварин» налагоджують зв’язки з представниками кримінального світу і злочинними угрупованнями. Останні є виконавцями найбільш жорстоких злочинів і фізичних розправ над викривачами афер на темі «зоозахисту».
6. Концентрація значних фінансових ресурсів у руках лідерів веганських осередків (зазвичай це керівники громадських об’єднань і благодійних фондів або власники приватних притулків для тварин).
7. Використання всіх можливостей для популяризації насильства, що виправдовується метою «захисту тварин» у ЗМІ та на анонімних Інтернет-ресурсах.

 

Прямі заклики до геноциду

 

Наприклад, ось київські організації веганів-«зоозахисників» «Відкриті клітки» проводять мітинг на Майдані Незалежності під гаслами «людям треба менше розмножуватися!». Акція проходила у жовтні 2020 р.

 

 

У нашій країні впродовж останніх років і без цього спостерігається демографічна криза. Показники смертності населення перевищують народжуваність, населення невпинно скорочується.

 

Чому на прямі заклики до геноциду нашої нації це ніяк не відреагували пролайфери та українські загони «Армії Бога»? Відповідь проста і, як завжди, вона лежить на поверхні: «активісти» різних ґатунків у реальному житті годуються з одного «корита».

 

Небезпеку поширення екологічного тероризму не варто недооцінювати. Проникнення до органів влади веганів і «зоозахисників» призведе до повного знищення вітчизняної промисловості, передусім, сільського господарства, тваринництва і виробництва продуктів харчування. Сьогодні як ніколи українські виробники потребують захисту від дій агресивних веганів.

 

 

Екологічний тероризм (екотаж) не просто втілює культ насильства, але і сприяє його утвердженню та подальшому поширенню. Радикальні вегани та «зелені» розколюють суспільство, провокують конфлікти і протистояння на темі поводження з тваринами. Вони нагнітають відчуття страху та знецінюють людське життя.

 

При цьому бездіяльність поліції призводить до нівелювання конституційних гарантій безпеки людини, оскільки запроваджує подвійні стандарти: потурання агресивним маргіналам і санкціоновані розправи над ні в чому не винними людьми.