Типова камера. Умови тримання пересічних ув’язнених

Поділитися:
Перегляди: 4 570

На відео і фото ви можете побачити умови типової камери слідчого ізолятору для тримання пересічних ув’язнених. Як будівля тюремного корпусу, що перебуває в аварійному стані, досі продовжує стояти – залишається загадкою.

 

 

Камери, які не показують нікому

 

Відео мені надіслав мій товариш і, за сумісництвом, – довічно ув’язнений клієнт (підзахисний). Це доволі типова і не якась там екстраординарна камера (або, як її називають в ув’язнені, – хата) в пересічній в’язниці. Подібні камери можна побачити в кожному зі слідчих ізоляторів старої забудови. До таких камер не запрошують ані прокурорів, ані представників територіальних органів управління Державної кримінально-виконавчої служби України, що час від часу перевіряють умови тримання. Сюди не запрошують і журналістів.

 

Але такі камери існують. Для «картинки» перевіряльникам і журналістам покажуть відремонтовані приміщення (зазвичай ремонтні роботи виконуються силами самих ув’язнених, яким просто не слід заважати). Втім, є і «зворотна сторона медалі». Дивіться та знайте.

 

 

До речі, це ще не занедбана камера. Не дивуйтеся – трапляються й такі камери, що перебувають у гіршому стані.

 

Медична частина

 

А на фото нижче – не «яма», тобто, не карцер, адже карцери перебувають у більш-менш в пристойному стані через постійні відвідини їх перевіряльниками. Це… медична частина. За постіль слугує гора старого лахміття в кутку. Дуже часто каналізація та водопровід не справні, іноді підлога по кісточки в рідкій субстанції… Вікна як такі, відсутні. Вентиляція, звісно, відсутня теж.

 

Умови тримання в СІЗО

А в таких умовах лікують хворих ув’язнених – медична частина в СІЗО

 

Брама (двері) покрита іржею. Тричі на день відчиняється віконце, щоб роздати баланду та ліки. Вибір медикаментів тут небагатий – хворі ув’язнені отримують декілька видів найпоширеніших пілюль.

 

В зимовий час тут холодно, у літній стоїть несамовита задуха і спека. І все це поєднується з високою вологістю (пригадаймо несправну каналізацію та відсутність вентиляції).

 

У приміщенні панує тяжкий запах затхлості, грибку, сирості, плісняви (у кращому випадку)…

 

Картина доповнюється характерними звуками. Приміром, у сусідній камері ув’язнений вже давно з’їхав з глузду, він цілодобово волає і гуркотить у браму «хатнім» начинням (посудом чи іншими предметами). Або хтось на всю гучність вмикає телевізор. До речі, телевізори тут є, мабуть, єдиною «віддушиною» та засобом одностороннього зв’язку із зовнішнім світом.

 

Щороку десятки українських в’язнів доводять у міжнародних судових інстанціях (Європейському суді з прав людини) обставини нелюдського тримання під вартою, порушення всіх можливих санітарних та гігієнічних норм, стягуючи з держави Україна компенсації та відшкодування заподіяної шкоди. Проте для нашої держави простіше заплатити компенсацію, аніж приводити ситуацію в нормальне русло.

 

Тримання в таких нелюдських умовах слід зараховувати в подвійному розмірі

 

До 2017 року в Україні діяв відомий «закон Савченко», тобто попередня редакція ч. 5 ст. 72 КК України (у деяких випадках його дія поширюється на осіб, які опинилися в ув’язненні на момент дії закону). За цим законом день тримання у в’язниці (слідчому ізоляторі) дорівнює двом дням ув’язнення за вироком суду. Законодавець виходив з гуманних засад тримання людей у стані попереднього ув’язнення і визначав, що тримання в подібних умовах має рахуватися в подвійному розмірі.

 

Попри скасування «закону Савченко», що сталося через популістичні верески окремих представників владного «олімпу» стає очевидно, що його дію слід поновити (продовжити) або шляхом внесення відповідних змін до Кримінального Кодексу України або за допомогою ухвалення рішення Конституційним Судом України виходячи з того, що новоприйняті закони не можуть погіршувати становище осіб.

 

Подібні умови тримання під вартою є прямим виявом тортур і принижень. З міркувань гуманізму і законності вони підлягають хоча б «подвійному» обрахунку. Адже якщо немає коштів на ремонти і створення нормальних умов, то держава може «розрахуватися» хоча б тим, що буде визнавати: сидіти в такому сумному підвалі, який гірший за притулок безхатченків – нехай вважається, що день такого «сидіння» є двома днями в колонії. Принаймні, в колоніях умови тримання передбачають більш-менш вільне пересування, доступ до повітря та сонця, можливість працювати тощо.

 

А наразі – дивіться, зважайте, знайте. Лише мала частина суддів, прокурорів, слідчих і адвокатів (не кажучи вже про вищих чиновників) хоча б приблизно можуть уявити, якими є умови тримання в СІЗО. Як наслідок, саме це незнання (або ілюзії знання ситуації) часто-густо призводить до перекручення та неправильного тлумачення змісту судочинства і виправлення засуджених.

Виконання покарань, На часі