Міжнародний громадський рух «АллатРа» протягом двох останніх років майже не згадується у новинах: якщо раніше у низці видань піддавалися осуду факти розміщення реклами організації в київському метрополітені, аналізувався зв’язок її доктрини з ідеями «руського миру» тощо, то наразі все якось затихло. І тому є причина: порушені судами справи за позовами МГР «АллатРа» до ЗМІ стали інструментом залякування журналістів, які після цього не наважувалися братися за цю тему.

 

Мовляв, ліпше мовчати й нічого поганого не казати про «АллатРу», аби не наражатися на неприємності.

 

А даремно – адже якщо уважно проаналізувати судову практику, то все не так страшно, як здається. Представники МГР «АллатРа» протягом 2016 – 2017 рр. особливо активно відстоювали свої права у різних цивільних спорах про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

 

Дійсно, було одне судове рішення, за яким відповідачеві довелося поширити в ефірі іншу інформацію, що тепер висвітлює МГР «АллатРа» виключно у позитивному світлі. З нього й розпочнемо.

 

«АллатРа» проти телеканалу Espreso

 

Як приклад, телеканал Espreso (ТОВ «Голдберрі») виступав відповідачем в одній з таких справ. Закінчилася справа тим, що «Міжнародний громадський рух «АллатРа» і телеканал Espreso уклали мирову угоду. В Єдиному державному реєстрі судових рішень є ухвала Солом’янського районного суду м. Києва від 24.10.2017 р. у справі № 760/9094/16-ц, якою судом було визнано мирову угоду, укладену в справі за позовом Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдберрі» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, згідно з якою відповідач протягом п’яти днів з дня набуття мировою угодою чинності, зобов’язується поширити в ефірі телевізійного каналу «Еспресо» у часовому проміжку від 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. (на розсуд відповідача-2) інформаційний матеріал позивача у формі аудіовізуального твору з текстом такого змісту:

 

«[Диктор]: Унікальне, всесвітнє, соціальне явище, що бере свій початок на просторах України у місті Києві – Міжнародний громадський рух «АллатРа». Це об’єднання мільйонів людей доброї волі з усього світу: США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Китай та багато інших країн. Учасники руху АллатРа це – люди, які вже об’єдналися на основі культурно-моральних цінностей, людяності та доброти. Разом вони втілюють в життя безліч соціально-корисних справ в усьому світі. І вся ця міжнародна, добра, загальнолюдська ініціатива бере початок саме з України…», – іншими словами, з текстом, який усіляко вихваляє дану організацію. Повний текст ухвали можна переглянути тут.

 

«АллатРа» проти ІСТV 

 

Якщо проаналізувати всі судові рішення за цією справою, то побачимо, що «АллатРа» її зрештою програла.

 

Отже, найзапекліша боротьба аллатрівців та їхніх юристів проти ІСТV розгорнулася навколо одного з випусків програми «Секретний фронт» (повний текст рішення та обґрунтування причин відмови суду в задоволенні позову: справа № 752/16418/16-ц).

 

У жовтні 2016 р. позивач – «Міжнародний громадський рух «АллатРа» звернувся до суду з позовної заявою, відповідно до якої просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує його ділову репутацію  інформацію, поширену в ефірі телеканалу (ICTV) у випуску телевізійної програми «Секретний фронт», а саме:

 

«…- Моторошна секта Білого братства знову в Україні. Тепер вона носить назву «громадський рух «АллатРа» та активно промиває мізки українців ідеями так званого «руського миру»;

– Сьогоднішні послідовники ОСОБА_4 з руху «АллатРа» розповсюджують серед українців книгу ОСОБА_5 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка пророкує прихід так званого ОСОБА_10, тобто месії, що об’єднає слов’янські народи. При цьому дата появи на світ месії дивним чином збігається з днем народження президента Росії ОСОБА_7;

– За версією ОСОБА_5, яка активно обговорюється на форумах «АллатРа», монах ОСОБА_11 передав онуку ОСОБА_12 власну містичну силу;

– Пропагуючи образ ОСОБА_7-месії, адепти «АллатРи» водночас зневажають основи української державності, зокрема, вони стверджують, що символ Києва – ОСОБА_8, який водночас є захисником українського воїнства, є уособлення ОСОБА_13.

– Посилання: «відвертої зневаги до головного символу столиці»;

– На форумах «АллатРи» поширюється інформація, нібито на шевронах бійців Національної гвардії України зображений ОСОБА_13, який нібито спирається на свастику нацистів;

– Та виявляється, що за творчість містичної ОСОБА_5, яка пропагує «руський мир», організатори «АллатРи» не несуть жодної відповідальності;

– Ідеологом Білого Братства і ідеологом «АллатРа» є одна людина. Ідеться про ОСОБА_4;

– Між Білим братством та «АллатРа» експерти відмічають кілька цікавих співпадінь: по-перше, в обох організаціях існує культ єгипетського бога сонця Ра, який нібито свідчить про божественне походження текстів. По-друге, обидві організації мають київську прописку. По-третє, обидві організації пропагують об’єднання слов’янських країн під єдине керівництво;

– Однак, між «АллатРа» та Білим братством є і суттєві відмінності. Щоб уникнути відповідальності, ідеологи «АллатРа» цього разу не світилися. Натомість, використовують підставних осіб, яким приписують «божественне начало»;

– Попри всю абсурдність ідей «АллатРа», її осередки сьогодні захопили всю Україну.

– Кольорові рекламні листівки «АллатРа» можна зустріти в громадському транспорті та приміщеннях державних установ, а реклама пропутинської організації розміщена на білбордах десятків українських міст, в столичному метро та навіть на будинках центральної частини Львова;

– Однак організатори «АллатРа» вдають, що не знають, хто фінансує їхню розкрутку;

– Цікаво, що підтримку руху «АллатРа» надають колишні соратники ОСОБА_14.

– Організація має власне інтернет-телебачення, яке знімає ролики з популярними українськими артистам, використовуючи їх для власної пропаганди;

– До числа українських селебріті, яких «втемну» використала «АллатРа», потрапив музичний продюсер ОСОБА_9;

– Адже сектам, які пропагують, так званий «руський мир», не місце в сучасній Україні».

 

Місяцем раніше – 15.09.2016 р. суддя Голосіївського районного суду м. Києва Антонова Н.В., розглянувши позовну заяву Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування прийняла рішення відмовити у відкритті провадження (справа № 752/14415/16-ц).

 

12 січня 2017 р. Голосіївський районний суд м. Києва прийняв рішення закрити провадження у справі за позовом Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ІСТV)» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

 

Варто звернути увагу на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва 29 березня 2017 р., в якому наведено деякі положення Статуту МГР «АллатРа» (справа № 22-3856):

 

«…Відповідно до п. 1.1, 1.4 Статуту ГС «Міжнародний громадський рух «АллатРа», Громадська спілка «Міжнародний громадський рух «АллатРа» об’єднує фізичних та юридичних осіб приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статутом юридичної особи на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених цим статутом. Спілка створена та діє у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про громадські об’єднання», іншими нормативно правовими актами та цим Статутом (а.с. 13-19).

 

Метою діяльності Спілки є реалізація та захист професійних, соціальних та інших прав, основних свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, культурних, соціальних та інших спільних інтересів членів організації, а також провадження екологічної, оздоровчої, культурної, просвітньої та іншої діяльності (п. 2.1 Статуту).

05 жовтня 2017 р. Голосіївський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні аналогічного позову Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ІСТV)» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування (справа № 752/16418/16-ц).

 

Дане рішення Голосіївського районного суду було оскаржене в суді апеляційної інстанції: від МГР «АллатРа» позов подала його представник – Дьяконова Ольга Миколаївна. Однак з тих підстав, що згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 1818,96 грн. рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2017 р. апеляційну скаргу було залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків.

 

Далі, якщо йти за хронологією подій, розгляд справи продовжився вже 05 лютого 2018 р. в апеляційному суді м. Києва (повний текст постанови).

 

Представники МГР «АллатРа» просили суд зобов’язати відповідача протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу (ICTV) у випуску телевізійної програми «Секретний фронт» НОМЕР_1 шляхом зачитування ведучим в ефірі телевізійної програми «Секретний фронт» телеканалу (ICTV) (або диктором у випуску інформаційних новин телеканалу (ICTV) у випадку закриття програми або припинення її мовлення) вступної та резолютивної частини рішення у справі за даним позовом, а також зобов’язати відповідача протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену ним в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті http://ictv.ua/ та відео-хостингу http://www.youtube.com/ недостовірну інформацію шляхом розміщення під заголовком «Спростування» вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.

 

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт – представник МГР «АллатРа» Дьяконова О.М. посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вона вважала, що судом першої інстанції зроблено хибні висновки про недоведеність поширення оспорюваної інформації, оскільки це спростовується поясненнями представника відповідача, відеозаписом телепередачі, в тому числі з офіційного сайту каналу, та скріншотами, приєднаними до матеріалів справи. Вона зазначала про те, що обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, позивач в свою чергу повинен довести факт поширення та те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, що вищевказана інформація ганьбить його ділову репутацію та підлягає спростуванню з огляду на те, що розповсюдження такої інформації, яку відтворено відповідачем у своєї передачі, на загальнонаціональному телеканалі та в мережі Інтернет створює у необмеженої кількості осіб уявлення про те, що діяльність позивача носить негативний характер, суспільно-небезпечний та ймовірно пов’язана з порушеннями закону, оскільки зазначено про наявність зв’язків з особами, які підозрюється у вчиненні низки кримінально караних діянь та переховуються від слідства, а саме посилання на єдиного для Білого братства та «Аллатри» ідеолога – ОСОБА_6, а також твердження про фінансування позивача колишніми соратниками ОСОБА_12. Також зазначала, що є припущення причетність колишнього засновника Білого Братства, та не підтверджено жодними доказами, те, що ОСОБА_6 в засновниках останньої не значиться. Вказувала на те, що демонстрація телевізійного шоу мала широкий резонанс по всій Україні та призвела до негативних наслідків як для керівництва організації, так і для організації в цілому, а після транслювання передачі на телеканалі загострились відносини з органами влади і організаціями, які надавали фінансову підтримку Громадській спілки «Міжнародний громадський рух «AллатРа», була порушена довіра з боку її учасників.

 

Громадська спілка «Міжнародний громадський рух «AллатPа» забезпечила явку свого представника Каращенко Ю.В., на підтвердження повноважень, остання надала довіреність, строк дії якої закінчився 20.01.2018 р., тому представник не була допущена до участі у справі.

 

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка з’явилась у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження, відхилила апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишила без змін.

 

Так, судом було встановлено, що згідно поданої позовної заяви, позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу ICTV у випуску телевізійної програми «Секретний фронт» НОМЕР_1 та в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті http://ictv.ua/ та відео-хостингу http://www.youtube.com/, зобов’язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію.

 

На підтвердження поширення відповідачем оспорюваної інформації, позивачем суду надано запис на електронному носії CD-R відрізку телевізійного ефіру, який транслювався на телеканалі ICTV ІНФОРМАЦІЯ_1, та запис з сайту «Youtube», а також скрін-шоти з вказаного сайту.

 

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався ст. ст. 59, 60 ЦПК України, в попередній редакції від 03.08.2017 р.,  про те, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

 

При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, та роз’ясненнями Пленум Верховного Суду України, викладеними у пункті 15 постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

 

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

 

Під поширенням інформації слід розуміти:

 

• опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
• поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку;
• викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
• повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

 

Встановивши, що ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) заперечує факт поширення ТОВ «МК ТРК» (ICTV) оспорюваної інформації в ефірі, не є власником веб-порталу «Youtube», яким спірний відеоматеріал розміщено у мережі Інтернет, а згідно наданих позивачем скрін-шотів, крім цього, з наданого позивачем відеоматеріалу та інших доказів у справі неможливо встановити джерело походження спірного відеоматеріалу, факт поширення його саме відповідачем, до якого пред’явлено позов, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність поширення оспорюваної інформації ТОВ «МК ТРК» (ICTV).

 

Таким чином, відсутня найголовніша складова можливого правопорушення – не встановлено факту поширення інформації, що виключає можливість відповідальності за правопорушення.

 

Доводи апеляційної скарги, про те, що факт поширення оспорюваної інформації підтверджується поясненнями представника відповідача, відеозаписом телепередачі, в тому числі з офіційного сайту каналу, та скріншотами, приєднаними до матеріалів справи, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки апелянт наголошує, що факт поширення відбувся шляхом трансляції в ефірі та демонструванням в мережі Інтернет на веб-сайті www.ictv.ua та веб-порталі «YouTube», однак диск, який містить відеозапис сюжету з плашкою «Секретний фронт» жодним чином не вказує на те, що поширення оспорюваної інформації здійснено ТОВ «МК ТРК» (ICTV). Відеозапис, відтворений з джерела, який неможливо встановити під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції, не може бути належним та допустимим доказом сповіщення TOB «МК ТРК» (ICTV) оспорюваної інформації шляхом трансляції в ефірі каналу «Зірка ІCTV» та/або демонстрації на веб-сайті www.ictv.ua. Скріншот веб-сторінки та зазначені посилання на Інтернет-ресурси http:ІНФОРМАЦІЯ_2, http:ІНФОРМАЦІЯ_3, не містять ані оскаржуваної інформації, ані відео сюжету, про який йде мова, посилання на веб-порталі «YouTube» взагалі не доступне.

 

Доводи апеляційної скарги щодо недостовірності поширеної інформації колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки факт поширення відповідачем недостовірної та такої, що порушує ділову репутацію позивача, інформації не знайшов свого підтвердження за допомогою належних доказів.

 

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях.

 

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

МГР «АллатРа» проти ТОВ «Вісті мас-медіа»

 

Тут варто звернути увагу на провадження № 2/761/2833/2018 (справа № 761/24276/17).  Як ідеться з матеріалів даної справи, у липні 2017 р. до суду надійшла позовна заява Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до журналіста ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісті мас-медіа» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

 

Ухвалою від 16 листопада 2017 р. цивільну справу за вищезазначеним позовом залишено без руху для усунення недоліків.

 

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

 

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1 передбачено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

 

Так, позивач просить визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачами та спростувати її.

 

У мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначив спосіб, у якій поширено інформацію, яку товариство просить визнати недостовірною, та зазначено в який спосіб поширена інформація.

 

Разом з тим, у подані позовній заяві вказано лише про факти поширення інформації, проте не зазначено яким чином ця інформація вплинула на ділову репутацію позивача, яким чином та які саме немайнові права порушені відповідачем.

 

Позовна заява повинна містити зазначення доказів по кожному випадку поширення недостовірної, негативної інформації та вплив її на ділову репутацію позивача по кожному епізоду поширення конкретної недостовірної інформації.

 

Фактично позовна заява ґрунтується на поясненнях позивача без зазначення доказів на підтвердження викладених обставин.

 

У прохальній частині позову позивач також просить зобов’язати ТОВ «Вісті мас-медіа» спростувати недостовірну інформацію у той же спосіб, яким вона була поширена, шляхом публікації в найближчому випуску газети «Вести» резолютивної частини рішення суду.

 

Разом з тим, зазначена вимога не є чіткою, оскільки це вимога позивача, і саме він має викласти в позовній заяві текст спростування недостовірної інформації та зазначити, яким чином має відбутись таке спростування.

 

Оскільки позивач порушує питання про захист ділової репутації, то позовна заява повинна містити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, дослівне зазначення поширеної інформації, яка на думку позивача порочить його ділову репутацію, конкретне зазначення способу її поширення. Спосіб захисту порушеного права (ст. 275 ЦК України) та зазначення доказів, що підтверджують поширення саме відповідачем. З огляду на це, позивачу необхідно надати редаговану позовну заяву, та відповідно до ст. 120 ЦПК України її копії для всіх сторін.

 

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.

 

Тому позовну заяву Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до журналіста ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісті мас-медіа» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування судом було залишено без руху, а стороні позивача було надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання ухвали. При цьому позивач був попереджений про те, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде залишена без розгляду.

 

Далі, 26 лютого 2018 р. відбулося наступне судове засідання у цивільній справі за позовною заявою Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до журналіста ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісті мас-медіа» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

 

Як ідеться з тексту судового рішення, 15 грудня 2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 р., котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

 

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

 

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 16.11.2017 року отримано 18.01.2018 року уповноваженою особою.

 

Станом на даний час позивач не виконав вимоги ухвали суду від 16 листопада 2017 року у встановлений судом термін, а тому заява підлягає поверненню останньому згідно ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

 

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

 

Тому на підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд ухвалив позовну заяву Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» до журналіста ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісті мас-медіа» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування – вважати неподаною та повернути Позивачу.

 

Таким чином, серед позовних заяв, поданих до суду МГР «АллатРа» щодо захисту ділової репутації та спростування недостовірної інформації представники руху домоглися «перемоги» лише у справі проти телеканалу Espreso, але і тут справа закінчилася укладанням мирової угоди. Тому було б помилкою вважати це заслугою юристів МГР «АллатРа», які нібито здатні оспорити у суді просто будь-яку інформацію, котра їм не сподобається. Безперечно, керівництво й активісти руху скористалися цим «звершенням», і стали використовувати для впливу на інших журналістів, науковців, дослідників для того, аби змусити їх замовчати – аби не сміли взагалі писати чи казати про «АллатРу» щось погане.

 

Але так, як вони хочуть – не буде. І судова практика це довела.

 

Як ви вже знаєте, «Юридичний відділ МГР «АллатРа» не обійшов увагою і наше видання – вони направили електронного листа на пошту редакції, а ми дали на це відкриту відповідь, у якій пояснили, що силоміць ніхто й нікого не змусить вірити й шанувати те, чого нема.

 

Аналогічний «лист щастя» отримали й білоруські колеги. Втім, як вкотре показали самі представники МГР «АллатРа», замість конструктиву та зазначення конкретних тверджень, які вони називають недстовірними, вони можуть лише грозити віртуальним пальцем, – так слушно зауважив з цього приводу засновник порталу Sekty.by Олег Нагорний у своїй статті Международный культ “АллатРа” пытается заткнуть рот белорусским сектоведам.

 

А загалом розглянуті справи також можуть становити інтерес як приклади судової практики у цивільних справах про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

 

Читайте також:

Міжнародний громадський рух «АллатРа»: роздуми на тему

Експеримент «Піраміда» від «АллатРа» покаже кількість зомбованих на душу населення

“Професор” і “академік” Ігор Данилов (АллатРа)

Про деструктивну діяльність організації «АллатРа»: позиція УПЦ КП

Відкрите звернення до юридичного відділу МГР “АллатРа”

Международный культ “АллатРа” пытается заткнуть рот белорусским сектоведам

Порно сторона АллатРа: Откровеная исповедь гелиара