Денис Марків
У Києві скоєно повторний замах на життя адвоката і журналіста Олексія Святогора з використанням їдкої речовини невідомого походження.
Подібні резонансні випадки за участю радикальних рухів і течій лише зайвий раз дискредитують нашу країну перед міжнародною спільнотою і зарубіжними партнерами, вони викликають значне занепокоєння з боку законослухняних громадян і вкотре підтверджують необхідність негайного припинення діяльності подібних громадських формувань.
Так, 22 серпня 2018 року о 14-00 Шевченківським районним судом міста Києва (суддя Сидоров Є.В.) розглядалося одне з процесуальних питань у кримінальному провадженні 42016101100000288 за звинуваченням (підозрою) Олексія Святогора у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 300 КК України.
Адвокат і журналіст Олексій Святогор брав участь у судовому засіданні, яке відбувалося в залі 1 (обладнаній відеокамерами) та записувалося телевізійними каналами «СТБ», «ZIK» та «Київ».
У залі судового засідання перебувала значна кількість так званих «громадських активістів», деякі з яких позиціонували себе як «активісти-націоналісти», що належать до громадської організації «Національні дружини» (принаймні, вони використовували подібну символіку).
Після завершення судового засідання Олексій Святогор вийшов на вулицю і рушив вулицею Дегтярівською у напрямку станції метро «Лук’янівська», коли його наздогнала група озброєних осіб. За його свідченнями, дані особи того ж дня були присутні в залі судового засідання). На вулиці, погрожуючи холодною зброєю та висловлюючи погрози вбивством, вони намагалися облити Олексія Святогора їдкою речовиною невідомого походження. Речовина потрапила на футболку, і тканина у місцях потрапляння речовини практично розчинилася. Від тяжких хімічних опіків адвоката врятувало лише те, що неподалік було розташовано бювет, у якому він встиг одразу змити речовину проточною водою.
Зараз складно сказати, яку саме речовину було використано – це може встановити лише експертиза предметів одягу, на які вона потрапила. Тому не будемо поспішати з висновками. Наразі можна тільки припустити, що це міг бути концентрований засіб побутової хімії з високим вмістом соляної кислоти, котрий можна вільно придбати у будь-якому магазині. Так само, це могла бути сірчана кислота, хоча дістати її набагато складніше, однак не виключено, що зловмисники могли просто злити її з автомобільного акумулятора. Втім, вирішення цих питань належить до компетенції правоохоронних органів, яким належить встановити, яку речовину було використано нападниками: якщо вона належить до класу небезпечних, тоді має бути з’ясовано і питання про те, яким шляхом і де винні особи змогли її отримати чи придбати.
Як усім відомо, нещодавно в аналогічний спосіб було вчинено вкрай резонансний злочин щодо представника громадськості – помічниці Херсонського міського голови Катерини Ганзюк.
Вище керівництво держави та правоохоронних органів висловилося щодо негайної активізації зусиль, спрямованих на виявлення злочинців, їх показового покарання та створення передумов на недопущення повторення подібних злочинів. Ми теж сподіваємося, що і цього разу справа має бути взята на особистий контроль вищих посадових осіб держави та правоохоронних органів, оскільки подібні випадки набувають систематичного характеру.
За фактом скоєння даного злочину було подано заяви до відповідних правоохоронних органів.
Олексію Святогору вдалося зафіксувати на камеру мобільного телефону найбільш активного нападника (котрий безпосередньо здійснив обливання їдкою речовиною).
Слід зазначити й те, що перебіг судового процесу та коло присутніх у залі фіксувався численними відеокамерами в суді та представниками зазначених телеканалів, в суді діє пропускний режим, котрий передбачає встановлення осіб і фіксацію відвідувачів, тому шляхом належного огляду знятих матеріалів цілком можливо встановити особистості та ідентифікувати нападників.
Зважаючи на ризик рецидиву нападів, у своїй заяві на адресу Шевченківського районного суду м. Києва сам постраждалий – Олексій Святогор також цілком обґрунтовано висловив клопотання про вжиття заходів особистої безпеки щодо нього, його захисника, а також представників прокуратури та слідства.
І найголовніше: у момент нападу Олексій Святогор упізнав окремих з нападників як осіб, які 03 березня 2016 року вчинили озброєний напад на нього, з приводу чого органами Національної поліції України розслідується кримінальне провадження 12016100040003033 за ч. 4 ст. 296 КК України. Тобто, це ті самі особи, які вчиняють характерні та послідовні і цілеспрямовані діяння, зухвало розраховуючи на подальшу безкарність та демонструючи пряму зневагу на адресу правоохоронних органів та державних інституцій.
Крім цього, вказані особи були помічені ним і поблизу його будинку напередодні спрацювання в поштовій скриньці вибухового пристрою, з приводу чого здійснюється кримінальне провадження 12017100040000408 за ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК України (замах на вбивство загальнонебезпечним способом), ст. ст. 113 (диверсія), 258 (терористичний акт), ст. 348-1 (посягання на життя журналіста) Кримінального Кодексу України.
Тобто, ці особи можуть бути прямо причетні до закладення та приведення в дію вибухового пристрою, або ж можуть бути пособниками у вчиненні даного злочину як «спостерігачі» за режимом дня і пересуваннями обраної жертви з тим, аби отриману інформацію використати зі злочинною метою.
Тому є всі підстави вважати, що вказані особи є прямо причетними до згаданого вибуху. Варто нагадати і про ту обставину, що вибухівка була закладена в загальнодоступному публічному місці, і загинути від дії пристрою могла будь-яка людина.
Ми – колеги і друзі Олексія Святогора, також наполягаємо на тому, щоб цю інформацію було враховано правоохоронними органами для встановлення винних і притягнення їх до кримінальної відповідальності за скоєння згаданих злочинів.
Такокож ми поділяємо занепокоєння вищих посадових осіб держави та правоохоронних органів неконтрольованим зростанням активності т. зв. «молодіжних радикальних рухів», зокрема, тих же «Національних дружин» тощо, які вдаються до відвертих цинічних і нахабних злочинів, демонструючи всьому суспільству слабкість правоохоронної системи та неспроможність її боротися з відвертими проявами тероризму та диверсійної діяльності. Держава повинна жорстко і показово-публічно припиняти подібні вияви анархії, включаючи застосування адекватних заходів реагування.
Тільки неупереджене, повне та всебічне розслідування описаних епізодів дозволить виявити винних осіб, розкрити всі описані злочини та використати здобуту інформацію щодо кола належності терористів і диверсантів до певних радикальних рухів і організацій з метою їх нейтралізації та подальшого кримінального переслідування і, передусім, – нейтралізації лідерів, організаторів, натхненників таких організацій.
Суспільство та держава мають консолідуватися перед очевидними загрозами з боку новітніх терористів та диверсантів, займаючи жорстку позицію щодо неприпустимості їх розквіту та існування.
Читайте також:
Новітня “скринька Пандори”: прецедент Святогора
Чому справа Святогора не має судових перспектив
Як за кілька тисяч доларів виправдати вбивцю і запроторити невинного за ґрати
Олексія Святогора звільнено з-під варти
Санкция на расправу: как НЛП и пиар-технологии стали средством уничтожения человека
Зооекстремістів – до відповідальності!
Был бы человек, а статья найдется
Почему дело Святогора может стать большой проблемой для украинского государства
Дело Святогора: люди вконец потеряли здравый смысл
Расправа над Святогором – приговор украинскому правосудию
Адвокат Олексій Святогор отримував погрози щодня
Рабство журналистів – не за горами!
Лист до редакції: думка зоозахисників
Догхантер и стая: что стоит за “Делом Святогора”
Право беснующейся толпы, или Суд Линча по-украински
У Києві оголосили полювання на людей