Ольга Кряжич
Як підняти свій «Хірш» і не робити помилок, які були вже зроблені до вас: посібник з формування профілю науковця, дослідника, викладача, докторанта (і навіть студента, якщо останній пов’язує свій життєвий шлях з дослідженнями та освітньою діяльністю).
Вступ
Стій!те. Не перегортайте вступ!
Перегляньте, може, воно і взагалі не потрібно – дивитися далі?
Мене попросили написати посібник з формування профілю науковця, дослідника, викладача, докторанта і, навіть, студента, якщо останній пов’язує свій життєвий шлях з дослідженнями та освітньою діяльністю. При цьому зазначили: бажано, щоб така інструкція була зрозумілою всім, – і просунутим користувачам, і тим, хто з комп’ютером «на ім’я та по батькові», щоб ця настанова не була нудною, як більшість подібних талмудів, щоб було цікаво читати, а в підсумку виникло бажання повторити все це.
І головне, – щоб у тексті можна було знайти відповіді на два важливих питання: як це зробити без помилок, що вже зроблені іншими, і навіщо це потрібно?
А дійсно – навіщо?
В Інтернеті, як комарів літнім вечором, тих інструкції щодо заповнення профілів. Ледь не кожен навчальний заклад та наукова установа представляє свої інструкції на кшталт «що таке Google Scholar та з чим його їдять». Проте, схоже, наші науковці та викладачі обрали стару перевірену тактику поводження з такими настановами: не читав, але засуджую.
І тому при черговому витку активізації діяльності щодо створення профілів у системах Google Scholar та ORCID (мінімально необхідний «пакет» для дослідника чи викладача, які знаходяться на початку своєї кар’єри) у деяких колег виникають питання, як це зробити? Не менше питань виникає і щодо необхідності такої роботи та розширення свого представлення іншими сервісами та професійними соціальними мережами. І перше питання – а скільки потрібно цих профілів? А після цього і друге – а до чого тут «Хірш»?
Для детальної відповіді на ці питання краще перечитати всю настанову. Коротко – при реєстрації на різних ресурсах створюються окремі профілі користувачів, але профіль науковця формується з цих профілів і може бути представлений комплексно на сайті установи, де працює науковець чи викладач, чи у CV.
Правильно сформована стратегія ведення профілю та повне оформлення дозволять підняти цитованість наукових робіт та зацікавленість науковою діяльністю з боку стейкголдерів. Стейголдерами в даному випадку є не лише колеги-вчені із своєї та інших країн, а й потенційні роботодавці, інвестори, грантодавці, представники різноманітних фондів, які розглядають грантові заявки, студенти та докторанти, які вибирають місце навчання чи стажування, а також ті, хто запрошують до себе на стажування, державні діячі, які потім складають плани фінансування наших університетів і наукових установ, представники редакційних колегій наукових журналів, які перевіряють, як представлений автор в інших виданнях і чи немає дублювання матеріалу статті, поданої на розгляд.
Мені відомий випадок, коли науковцю з великим стажем практичної роботи і доволі унікальним фахівцем у своїй галузі, було відмовлено у розгляді грантової заявки через те, що він не був достатньо представлений у мережі Інтернет. Пояснення було наступним: результати проекту повинні представлятися широкому загалу у науково-популярній формі (суть: платники податків повинні розуміти, для чого йдуть гроші на науку), тож якщо людина не представлена у мережі, то вона не розуміє сучасне значення Інтернету для донесення результатів своїх досліджень.
Не менш важливим таке представлення дослідників та викладачів є при подачі заявок на проходження стажування за кордоном. Спочатку приймаюча сторона бачить заявку із зазначенням деяких досягнень кандидата на стажування, потім переглядають профіль кандидата у мережі, якщо після цього у приймаючої сторони виникає цілісний образ особи з ранжуванням здобутків, переваг та мінусів, то таку людину запросять до співбесіди. А це наближує до отримання позитивного рішення.
Для когось цей посібник буде занадто простим. Будуть і ті, хто скаже – занадто заплутано! Читайте, пишіть коментарі та висказуйте свої думки у професійних і не дуже соціальних мережах. Бо все це і є розвитком та самовдосконаленням. Посібник «Як підняти свій «Хірш» – лише інструкція. Хто ж у нас читає інструкції, поки все не зламано? Тобто… поки «Хірш» не впав?
З М І С Т |
| Розділ 1. Профіль і рейтинг – хліб і масло |
Ліричний відступ від теми 1, у якому пояснюється: а для чого все це ми робимо?
| Розділ 2. З чого розпочати? |
Ліричний відступ від теми 2, в якому пояснюється: а як у «них»?
| Розділ 3. Google Scholar – не засіб самолюбування, а ORCID – не «печатка диявола» |
Ліричний відступ від теми 3, в якому пояснюється: афіліацію іноді розуміють, буквально, як товариство колег
Далі буде (матеріал подано у скороченні. Повна версія буде представлена у друкованому варіанті).