Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Протидія деструктивним культам (сектам) – один з найбільш складних напрямів ідеологічної діяльності. Тому в широкого загалу постає чимало запитань стосовно вдосконалення підходів до цієї роботи.
Релігійні екстремістські організації як загроза національній безпеці України
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» актуальні загрози національній безпеці України та відповідні цілі, завдання, механізми захисту національних інтересів України визначаються у Стратегії національної безпеки України. Згідно з ч. 5 ст. 3 ст. 25, п. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про національну безпеку України» саме у Стратегії національно безпеки України визначаються поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов. Стратегія національної безпеки України схвалюється рішенням Ради національної безпеки України та затверджується Президентом України.
В чинній Стратегії національної безпеки України (далі – Стратегія), затвердженій Указом Президента України від 14.09.2020 р. № №392/2020 у розділі ІІ серед поточних і прогнозованих загроз національній безпеці та національним інтересам України вказано, що сучасна модель глобалізації уможливила поширення міжнародного тероризму та міжнародної злочинності, зокрема у кіберпросторі, наркоторгівлі, торгівлі людьми, релігійного та ідеологічного фундаменталізму та екстремізму, підживлюваного з-за кордону сепаратизму, нелегальної міграції, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, розповсюдження зброї масового ураження тощо (п. 10).
Формування наукового світогляду
Підґрунтям для виникнення сектантства та його крайнього прояву – релігійного екстремізму, завжди є хибні вірування й релігійні забобони. Для того, щоб їх подолати, доведеться постійно працювати у напрямі підвищення освітнього та інтелектуального потенціалу людей. В сучасному українському суспільстві науковий світогляд має витіснити пережитки сектантського мракобісся і стати визначальним у формуванні позиції більшості громадян.
Це означає, що підтримка державою академічної науки має стати одним з пріоритетів у формуванні бюджетної політики. Коли ж наукова сфера фінансується за залишковим принципом, то це неминуче призводить до деградації в усіх інших галузях. За такого стану інтелектуальну еліту витісняють різні пройдисвіти, котрі займають місця в органах державного управління, щоб звідти диктувати свою збочену позицію всьому суспільству.
Жодна «АллатРа» з її «споконвічною фізикою», жодні інші маревні ідеї про «слов’янські науки» не можуть претендувати на роль наукового світогляду.
Задля піднесення авторитету академічної науки будуть виправданими всі витрати, що забезпечать потреби науково-дослідницьких установ, їх підрозділів і лабораторій. Інтелектуальна праця заслуговує на належну матеріальну винагороду. Якщо українські вчені в себе на Батьківщині будуть отримувати гідну заробітну плату, то вони матимуть і впевненість у майбутньому. Такий підхід дозволить припинити відтік кваліфікованих кадрів за кордон.
Поки ж деякі представники державної влади дозволяють собі пропагувати окультизм і публічно розмірковувати про різну антинаукову маячню, та поки на телебаченні найбільш рейтинговими залишаються шоу за участі екстрасенсів, наша ситуація залишає бажати кращого.
Тільки науковий світогляд може бути рушійною силою прогресивних перетворень. Він визначає ідейну згуртованість нації та непримиримість українців до чужої ідеології. Тут не має значення країна її походження: держава і свідомі громадяни повинні однаково протидіяти поширенню як російської, так і угорської, індійської, американської, китайської та будь-якої сторонньої ідеології під прикриттям «духовності».
Сансара і карма – не наша національна ідея
Привнесені чи нав’язані ззовні культурні або релігійні цінності ніколи не стануть для нас рідними. Тому цілком закономірним є те, що вони викликають відторгнення з боку здравомислячої частини суспільства.
Медитації, духовні практики, поклоніння тваринам, веганство – не наші національні традиції. А саєнтологам і представникам інших неокультів не місце у закладах освіти, в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Однак псевдорелігійні організації, езотеричні та окультні течії всіма силами прагнуть зміцнити свої позиції заради збереження впливу на наших людей. Їх лідери та рядові адепти чинять агресивний опір будь-яким спробам викриття проявів шахрайства, насильства та інших протиправних діянь, які вважаються нормою життя в окремих ізольованих громадах.
Вони пильнують за всіма змінами, що відбуваються в суспільно-політичному житті країни на даному етапі суспільного розвитку, та заперечують усі прогресивні досягнення, особливо в медицині, впровадженні новітніх технологій, а також у правовому регулюванні.
Підривна діяльність під прикриттям «духовності»
Неможна не помітити й того, що зарубіжні інтервенти намагаються використовувати езотеричні та окультні віровчення з політичною метою для дестабілізації ситуації всередині нашої країні. Не лише культові групи, але і громадські об’єднання нерідко стають осередками поширення настроїв сепаратизму та антиукраїнської пропаганди. Численні ідеологічні центри, що діють на території держави-агресора – Російської Федерації (КОБ, анастасійці, Богородицький центр тощо) намагаються плекати й підтримувати діяльність неоязичницьких та інших деструктивних культів на території нашої країни. Вони використовують їх для збирання інформації та створення підґрунтя для ведення підривної діяльності. Особливуа ставка невипадково робиться на езотериків, які відрізняються фанатизмом і стають зручним знаряддям для втілення різноманітних шкідницьких проектів.
Не відстають від них і сектозахисники, які фальшують правову сутність такого поняття, як релігійна свобода, нав’язуючи нам вимоги толерувати панування потворного маразму над здоровим глуздом. Кожного, хто не виявляє «належного» завзяття у вихвалянні сектантів, вони оголошують «релігійним екстремістом». Тут виходить, як у популярному нині прислів’ї – фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами. Так і в ситуації із сектозахисниками: справжні релігійні екстремісти проголошують себе борцями з релігійним екстремізмом.
Для того, аби протидія сектам приносила позитивні зрушення, необхідні перетворення у масштабах усієї країни. Це потребує проведення належної ідеологічної роботи із населенням. Адже ні для кого не є секретом той факт, що в Україні значна частина громадян вірить у «родові прокляття», астрологію і магію.
Вітчизняний досвід боротьби з релігійним екстремізмом
Українські правоохоронні органи, наукові установи, традиційні церкви та ініціативні групи громадян змогли напрацювати достатній досвід, за допомогою якого протидія сектам сьогодні виходить на якісно новий рівень. Вони провели ґрунтовну роботу для забезпечення належного правового, наукового і духовного рівня контрпропаганди, збагатили форми і методи допомоги особам, які постраждали внаслідок перебування у деструктивних культах (сектах).
Зокрема на рівні керівних органів держави вдалося досягти більш повного використання правових механізмів для своєчасного виявлення реальних і потенційних загроз національній безпеці та національним інтересам України. Так, тільки за І півріччя 2020 р. Службою безпеки України було заборонено в’їзд в Україну 254 іноземцям, причетним до тероризму та діяльності релігійно-екстремістських організацій.
Загалом у практиці правоохоронних органів стали активніше застосовуватися оперативно-розшукові заходи, спрямовані на викриття в культових групах випадків шахрайства, незаконного позбавлення волі, поширення закликів до скоєння терористичних актів та інших злочинів. Окремо варто зазначити про затримання у м. Херсоні лідера місцевого осередку російської секти КОБ, яка була завербована працівниками ФСБ РФ і створила в Україні мережу проросійських агітаторів.
У Стратегії національної безпеки України фактично протидія сектам закріплена на одному рівні з такими важливими завданнями, як боротьба з тероризмом, політичним екстремізмом і розповсюдженням зброї масового ураження, міжнародною злочинністю та іншими особливо небезпечними тенденціями, що постають перед нашою країною на сучасному етапі (п. 32 Розділу ІІІ).
Також серед пріоритетних завдань правоохоронних, спеціальних, розвідувальних та інших державних органів відповідно до їх компетенції визначено, в тому числі, запобігання, виявлення та припинення проявів сепаратизму, тероризму, екстремізму, припинення діяльності незаконних збройних формувань, політично мотивованого насильства та інших зазіхань на конституційний лад (абз. 3 п. 45 Розділу ІІІ).
Перспективи подальшої роботи
У перспективі окремої уваги потребує питання вдосконалення законодавства України про свободу совісті та релігійні організації, котре вже давно перестало відповідати викликам сьогодення. Протидія сектам потребує також напрацювання практичного досвіду з використання правових механізмів припинення діяльності і примусового розпуску громадських об’єднань, які фактично ведуть релігійну діяльність, а так само – релігійних громад, які під прикриттям тих чи інших віровчень займаються політичною діяльністю, ведуть відповідну пропаганду чи використовуються іноземними державами для інтервенції та втручання у внутрішні справи України.
Застосування цих та інших заходів реагування з боку держави має супроводжуватися проведенням роз’яснювальної роботи серед населення щодо небезпеки і шкоди, яку спричиняють секти. Змарновані роки життя, втрачені кошти, зруйновані сім’ї та розірвані контакти з близькими – люди повинні розуміти ці наслідки і знати, як убезпечити себе та рідних від потрапляння під ідеологічний вплив езотеричних та інших псевдорелігійних течій.