Як не переплачувати у супермаркетах: розбираємо найбільш поширені маркетингові прийоми та способи обману, щоб убезпечити себе від ризиків і зайвих витрат.

 

---

 

Ми прямуємо до супермаркету, зазвичай плануючи перелік товарів, які потрібно придбати. Ми начебто наперед знаємо, що саме нам потрібно. Але, мабуть, кожен з вас при цьому звертав увагу на те, що підсумкова сума в чеку щоразу виявляється набагато більшою за ту, на яку ми розраховували.

 

З одного боку, попит на товари (передусім, вітчизняного виробника) стимулює виробництво, а значить, і збільшення кількості робочих місць. Крім того, зростання прибутків супермаркетів забезпечує і зростання надходжень до бюджету.

 

З іншого боку, збільшення витрат покупців, завдяки яким існують заклади торгівлі, нерідко відчутно «б’є по кишені» самих споживачів. Коли неочікувано довелося переплачувати на чомусь одному, то потім деякі люди змушені будуть заощаджувати на чомусь іншому.

 

Основна проблема тут полягає не у загальному зменшенні статків громадян, а у застосуванні певних маркетингових прийомів, які змушують нас переплачувати, одночасно маючи переконання, що ми на чомусь заощадили, придбавши, скажімо, акційний товар тощо.

 

Давайте розберемо їх більш детально. З позицій права, нічого протиправного у застосуванні даних маркетингових прийомів немає, бо якби все було навпаки, то юристи торгівельних компаній вже були б завалені потоками позовів від споживачів. Звісно, наведене не стосується таких відвертих форм, як обман покупців шляхом обвісу та інші порушення, за які передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність.

 

«Акційні» товари

 

Отже, прийом перший – «акція». Тут можуть траплятися й такі варіації, як «спеціальна ціна», «товар тижня», «особлива пропозиція» та інші, але суті це не змінює. Дана група «акційного» товару зазвичай розміщена не просто на самому видному місці на полиці, але і все продумано так, щоб якомога більше покупців натрапляли на цей товар на шляху свого руху (адже маршрути пересування відвідувачів за відділами також ретельно аналізуються та мають важливе значення для збільшення обсягів реалізації товарів).

 

Зазвичай «акційна» ціна встановлюється лише на один вид товару (наприклад, на молоко певного виробника в упаковці відповідного обсягу). Звісно, нічого крамольного в цьому немає – і я теж купую таке молоко у пакеті обсягом два літри, та у мене воно ніколи не буває зайвим, а тому не встигає зіпсуватися.

 

Але при цьому на стенді завжди репрезентовано широкий асортимент інших аналогічних товарів – молока натурального або соєвого, гречаного, збагаченого вітамінами, у пляшках, плівці, пакетах різного обсягу від самих різних виробників. Ціни на них теж будуть мати відмінності.

 

Так само, «акційна» ціна може встановлюватися не тільки на продукти, а й на інші товари широкого вжитку – скажімо, тільки на віск одного виду для догляду за сухим волоссям. Так само, на стендах з товарами для догляду за волоссям ви побачите багато бальзамів, масок, олій та інших засобів і для білявок, і для брюнеток, і для неслухняного кудрявого волосся, і для захисту кольору – здавалося б, обирай, чого душа бажає.

 

Однак покупці, котрі спочатку планували купити зовсім інші речі, але побачивши ярлик з написом «акція», що одразу кидається в очі, будуть спантеличені, а тому виберуть і покладуть до візка саме двохлітровий пакет молока та віск для волосся, і вони не помітять, що ці товари насправді коштують набагато дорожче за інші аналогічні.

 

Льодовик замість риби чи інших морепродуктів

 

Напевне ви теж не раз дивувалися, розглядаючи даний асортимент товарів у відділах заморожених продуктів: кожен шматочок рівненько вкритий прозорим шаром льоду.

 

Зрештою, зважуючи півкіло таких морських делікатесів, потім вдома ми бачимо, що замість великого пакунку залишається лише жменька чогось незрозумілого, чого забракне навіть для салату, хоча купили начебто достатньо. Решту становить звичайна вода, завдяки якій візуально збільшується обсяг, а також і вага.

 

Щоб уникнути такої неприємності й не переплачувати за воду, завжди уважно оглядайте рибу, креветки, мідії, кальмарів та інші заморожені продукти. А якщо є вибір, то ліпше буде придбати аналогічний товар в охолодженому, а не замороженому стані.

 

Обсяг (вага) упаковки

 

Це стосується переважно упаковки сипучих товарів, коли спочивач змушений переплачувати за повітря. Якщо, купуючи звичний пакет крупи, ви розраховуєте, що придбали кілограм рису, гречки чи булгура, то це не завжди так. Впродовж останніх років з обсягом цих пакетів відбулася незрозуміла трансформація – якщо раніше всі вони були стандартними й усі важили 1 кілограм, то зараз стали траплятися упаковки на 900 грамів або на 850.

 

Причина такого «усихання» обсягу пакета, як це найчастіше пояснюють продавці, як завжди, вельми туманна – нібито перехід на якісь стандарти. Дійсно, у деяких країнах Європи, зокрема я сама бачила в Чехії, крупа продається у маленьких пачках. Зовсім маленьких – по 200-250 або по 800 грамів. Але там зовсім інша традиційна кухня, інша культура приготування їжі та харчування. Чехи рідко готують вдома – там люди віддають перевагу кафе й іншим закладам громадського харчування. Тому й обсяги фасування відрізняються.

 

При цьому в наших супермаркетах на полицях поряд стоять і пакети вагою 1 кілограм, і пакети по 800-850-900 грамів. Тому й кілограм крупи має і коштувати, як кілограм, а не як «урізана» порція.

 

Зазвичай добросовісні виробники чітко зазначають обсяг товару на упаковці, тому, будь ласка, звертайте на це увагу, тому що завжди можна вибрати іншу пачку, що важить більше, а за ціною може й не відрізнятися.

 

Один за ціною двох (трьох, чотирьох)

 

Такий прийом може застосовуватися для двох речей: або для прискорення збуту не самого кращого товару, або для маніпуляцій під час розрахунку на касі.

 

Що стосується першого – «1+1=3», «3+1=5» і тому подібне, то якось я так купила дитяче мило. Одне за ціною чотирьох, від нового й не надто популярного виробника. На вигляд – звичайне мило, біле, без домішок, начебто має бути якісним.

 

Проте коли ми вдома стали ним користуватися, то такого я ще не бачила: після першого ж використання твердий брусок мила на очах став перетворюватися на клейку масу, що нагадує кисіль, практично не милиться й залишає на шкірі неприємний липкий шар, який, до того ж, погано змивається.

 

Ще жодного разу не натрапляла на таке жахливе мило. Як можна було викладати таке серед товарів для дитячої гігієни?.. А його не тільки виклали на полицю, а ще й вирішили «заохотити» покупців, пропонуючи чотири одиниці товару за ціною чотирьох.

 

Стосовно другого способу продажу нібито трьох, чотирьох і більше товарів за ціною одного, що упаковані блоком – наприклад, це можуть бути сиркові десерти, йогурти, напої та ін. Може статися так, що на ціннику ви побачили вартість за весь блок (1×4, 6, 10 і т.д.), а коли будете розраховуватися за товар, то на касі його вартість збільшиться, відповідно, на 4, 6, 10 чи більше шляхом простого множення, що вже буде обманом.

 

Обвіс

 

І тут ми переходимо від формально законних прийомів, завдяки яким супермаркети змушують нас переплачувати – до питання про відверто протиправні дії, котрі тягнуть юридичну відповідальність.

 

Це, зокрема обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг.

 

Відповідальність за такі дії встановлено ст. 155² Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладення штрафу від двох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А у випадках, коли такі дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або вчинені у великих розмірах, то вони вже тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Оскільки найбільш поширеним у супермаркетах є обвіс, то варто знати, що в кожному з таких закладів є контрольні ваги. Обов’язково знайдіть їх або запитайте в адміністраторів торгової зали, де вони знаходяться. І перевірте вдруге вагу тих товарів, які ви обрали та зважили.

 

Може статися так, що розбіжність під час зважування на «звичайних» і контрольних вагах виявиться значною. Тож навіщо переплачувати, «даруючи» невідомо кому ці аж ніяк не зайві 100, 200 чи більше грамів?

 

Що саме слід зважувати повторно на контрольних вагах: крім овочів, фруктів, горіхів і солодощів, це товари з кулінарії. Наприклад, салати чи інші готові страви. На них вказано вартість не за 1 кілограм, а за 100 грамів продукту. І тут може мати місце «фокус» із зазначенням ціни: великим кеґлем – за кілограм, а внизу, дрібним – «вага 100 грамів».

 

Звісно, тут не «підкопаєшся» – жодних порушень прав споживачів не відбулося, адже відомості про товар, включаючи ціну, зазначені. Проте елемент введення покупця в оману все ж таки має місце: людина бачить одну ціну та вважає, що саме за нею купує кілограм вагового товару, особливо часто це трапляється у випадках із рідкісними делікатесами й іншими товарами, що не для кожного є доступними.

 

Тут є ще один неприємний нюанс для покупця: ви не зможете висувати жодних претензій до супермаркету, якщо не помітили ту чи іншу інформацію на ціннику,  в тому числі надруковану дрібним кеґлем ціну за 100 грамів або про умови спеціальної пропозиції (участі в акції). Отже, уважність – запорука нашого спокою.

 

«Забули цінник»

 

Або «переплутали». «Загубився цінник – от щойно він був, але вже десь подівся, але він був, точно…», – ні, це зовсім не чиясь забудькуватість, а ретельно продуманий прийом обману покупців, який змушує їх витрачати більше коштів, а значить – переплачувати.

 

А саме, на полиці виставляють певний товар одного виду: ставляться два продукти за невисокою ціною, що вказана на цінниках прямо під ними. Між цими двома недорогими товарами виставляється інший аналогічний товар, який коштує набагато (чи навіть в рази) дорожче за «сусідні». При цьому цінник до нього відсутній.

 

Людина вибирає товар, орієнтуючись на ціну: вона бачить той, що більш дорожчий (бо в нього і зовнішній вигляд буде більш привабливим) та вважає, що він і коштує стільки ж, скільки вказано на цінниках поряд. І такий обман виявляється неприємною несподіванкою або на касі, або вже після виходу із супермаркету, коли покупець вирішить перевірити чек. Тому беріть лише той товар, до якого чітко зазначена назва і вартість, а також перевіряйте, чи збігаються вони.

 

Обраховування на касі

 

І, крім наведених, не можна обійти увагою і ще один поширений прийом обману у вигляді обраховування, з яким ми ризикуємо стикнутися на касі. Великих прибутків супермаркетам він не приносить, але все одно дуже неприємно.

 

Скажімо, ви збираєтеся придбати кілька однакових товарів – нехай це будуть шоколадки. Касир сканує штрих-коди товарів – одна шоколадка, друга, третя… Всього їх було чотири, але касир зайвий раз натискає кнопку, і виявляється, начебто шоколадок стало вже п’ять.

 

Якщо товар зважується на касі, то тут не виключена й помилка касира в ціні та найменуванні.

 

У мене якось був випадок, коли я забігла купити вагових цукерок, вони всі були одного виду і, до речі, одні із самих недорогих. Яке ж було моє здивування, коли на касі мені раптом оголосили: 450 гривень. Стоп, – кажу я, – а ви впевнені, що рахували 500 грамів желейних цукерок за їх ціною? Чи могли вони так стрімко «подорожчати»?

 

Перевірили. Дійсно, касир помилилася. Добре, що вчасно відмінили операцію на касі й перерахували наново. Дівчата вибачилися, я теж не маю до них претензій. Людський фактор завжди був і буде присутнім, тут можуть датися взнаки як перевтома, погане самопочуття, а також і звичайна неуважність або розсіяність. Від помилок ніхто не застрахований, просто треба бути пильними, щоб не звинувачувати потім інших.

 

Як не переплачувати у супермаркетах і захистити свої права у разі порушення

 

1. Перед відвідуванням супермаркету складіть для себе перелік тих товарів, які ви саме плануєте купити. Просто візьміть клаптик паперу та запишіть. І вже у супермаркеті орієнтуйтеся виключно на цей список. Тоді ви не будете роздивлятися інші «акційні» товари, котрі не є для вас необхідними у теперішній момент, і впораєтеся набагато швидше.

 

2. Під час вибору товарів запам’ятовуйте ціни. Це матиме значення, коли ви будете розраховуватися за придбаний товар: у випадку, якщо на касі «зненацька» виявиться, що вартість обраного вами товару відрізняється від зазначеної на ціннику, слід негайно діяти.

 

3. Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», продавець зобов’язаний продати вам товар за тією ціною, що вказано на ціннику, тому всі пояснення на кшатлт «не встигли поміняти цінник» є нікчемними та свідчать лише про намір уникнути відповідальності за це грубе порушення.

 

У супермаркетах ви маєте повне право здійснювати фото- і відеозйомку, тому ніхто не може заборонити вам сфотографувати цінники, щоб потім можна було аргументувати свою позицію на касі.

 

4. У разі, якщо порозуміння не відбулося, ви маєте скласти скаргу й подати по одному примірнику – на адресу керівництва даного супермаркету і на адресу територіального органу у справах захисту прав споживачів. До скарги ви можете додати фото цінника, самого товару та копію чека.

 

5. До того ж, під час розрахунку на касі уважно стежте за процесом сканування товарів. Зазвичай на касах перед покупцем є невеличкий монітор, на якому відображаються придбані товари та їх ціна. Не відволікайтеся, пильнуйте за ним, і тоді набагато меншою буде вірогідність того, що ви купите 500 грамів одного товару за ціною кілограма іншого.

 

6. Після того, як отримаєте чек, ви маєте повне право переглянути й перевірити його прямо на касі. Робіть це швиденько, не затримуючи інших покупців, але зосереджено.

 

7. А ще, звісно, діліться з людьми власним досвідом та порадами, тому що знання законодавства – це, безумовно, дуже добре, але набагато краще запам’ятовуються конкретні ситуації з життя, котрі можуть статися з кожним.

 

Читайте також:

Что происходит в магазинах секонд-хенд в день завоза товара

Тестирование персонала супермаркетов (результаты)

Предновогоднее тестирование сетей продовольственных супермаркетов