Сьогодні, 27 жовтня 2019 р. миколаївці провели мирне зібрання, на якому виступили проти поліцейського свавілля. Люди прийшли висловити свою підтримку Олексію Перро, якого незаконно затримали й катували співробітники Центрального відділу поліції ГУНП у Миколаївській області НП України.

 

Коли такі жахливі події трапляються поряд, кожен розуміє, що наступним може стати хто завгодно.

 

 

Подібні історії – з тих, що не забуваються, скільки б років не минуло. І тут, звісно, у спогадах постає те, повторення чого ніхто не хоче – Врадіївка. Тоді, у липні 2013 р. в багатьох українських містах люди вийшли на мітинги проти свавілля міліції. Акції пройшли у Джанкої, Дніпрі, Донецьку, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві, Кривому Розі, Луганську, Львові, Миколаєві, Первомайську, Одесі, Сімферополі та Харкові.

 

Однак, як бачимо, деяких поліцейських трагедія у Врадіївці так нічому й не навчила.

 

 

Обставини затримання

 

Олексія Перро було затримано 26 вересня 2019 р., коли у закладі громадського харчування трапилася банальна штовханина між відвідувачами. Не постраждав ніхто. Майнової шкоди теж не було заподіяно.

 

Але поряд опинилися працівники поліції, серед яких були керівники з обласного управління. Вони вирішили продемонструвати свою «блискучу роботу» і затримали одного з учасників колотнечі – Олексія Перро.

 

 

Фактично конфлікт було припинено на місці. Злочин, у якому звинуватили Олексія – невеликої тяжкості, тому підстав для затримання не було. Він був абсолютно тверезим і жодним чином не намагався чинити опір правоохоронцям.

 

Щодо мотивів затримання сам Олексій Перро під час розмови пояснив, що поліцейських обурила його «неправильна» поведінка. Чоловік посилався на ст. 36 Кримінального кодексу України, якою визначено поняття і межі необхідної оборони.

 

 

При цьому він наполягав на тому, щоб працівники поліції для початку пред’явили свої посвідчення.

 

Не виключено, що у іншого учасника конфлікту, з яким і виникла штовханина, можуть бути друзі у поліцейських колах, і тому вони вирішили по повній «вписатися» за «свого».

 

У приміщенні відділу поліції Олексія Перро жорстоко побили. При цьому поліцейські висловлювали наміри вбити, тушити недопалки та обісцяти, – вибачте, але це дослівне відтворення їхніх погроз.

 

Поліція має ручну машину для обілення чи очорнення

 

Після затримання Олексія Перро одразу було оприлюднено офіційне повідомлення від Поліції Миколаївської області. У ньому містилася неправдива інформація про те, що Перро нібито чинив опір поліцейським.

 

Далі цю новину дуже швидко розкидали по підконтрольних місцевих сайтах новин. Наприклад, виходили різні брехливі статті на кшталт Николаевец ударил девушку ногой в живот посреди улицы та інші брудні вигадки з провокативними заголовками. Особи, що стояли за цією інформаційною кампанією, педалювали тему про нібито побиття жінки, аби відвернути увагу від того, яке свавілля чинили самі правоохоронці.

 

Сайти-помийки немов змагалися між собою, вигадуючи нові брудні подробиці. Все намагалися перекрутити так, щоб зробити з Олексія Перро злодюгу і одночасно добитися того, щоб про свавілля поліцейських не згадувалося.

 

Медійний булінг

 

Працівники поліції самі розуміють, наскільки низьким є рівень довіри до них з боку суспільства. Намагаючись підтримувати видимість роботи, вони намагаються робити все заради створення позитивного іміджу. Але це  виходить у них дуже криво.

 

Кидається в очі те, наскільки примітивними способами вони відбілюють себе. Саме так – відбілюють. Зокрема, очорнюючи інших.

 

І ручна машина, що робить біле – чорним і навпаки, може бути запущена проти будь-якої людини. Ця машина буде працювати. Сьогодні проти одного миттєво розігнали непідтверджені факти по сайтах, завтра на його місці неминуче опиниться другий, потім третій… Допоки всі інші мовчатимуть.

 

За допомогою своїх прибічників ініціатори інформаційних кампаній, котрі являють собою ні що інше, як медійний булінг, увімкнули режим всенародного осуду. За відсутності висвітлення підтверджених фактів ширилися химерні чутки…

 

Подвійні стандарти поліції

 

Серед злочинців, які постають перед судом, трапляються різні люди. Хтось, скажімо, вкрав продукти у супермаркеті. Хтось вирощував або зберігав нарковмісні рослини. Або, як нерідко виходить, між громадянами виник конфлікт, який перейшов у бійку, та все завершилося заподіянням тілесних ушкоджень.

 

Все доведено та докази є у матеріалах справи. Справу направляють до суду. Суд розглядає матеріали, проводить засідання, вислуховує доводи сторін і виносить вирок.

 

Провину одних слідчі змогли довести швидко, та ніщо не вказує на те, що в цій роботі існують якісь складнощі.

 

Провину інших вони нібито «намагаються» встановити – провадження «висить», але минає час, а жодних зрушень не відбувається. І це при тому, що є заяви, свідчення та достатньо іншої інформації, що доводить провину правопорушника.

 

Безкарність сприяє скоєнню нових злочинів

 

Як приклад, досі не постала перед судом Анна Куркуріна, котра стрибала через паркан і била працівника комунального підприємства. Інгульським відділом поліції ГУНП у Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 29.08.2018 р. за № 12018150040003492 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України – хуліганство. Куркуріна та її «група підтримки» повинні понести заслужене покарання.

 

Чому досі не постала перед судом Вікторія Піпко (м. Миколаїв), що покусала людину? Середньовічне дикунство, що відбувається у 21 столітті! До речі, потерпілим у цій справі є… Олексій Перро. То ж постає запитання: коли буде оголошено підозру Піпко? Чи знову «загубилася» заява?

 

Коли постануть перед судом інші відомі особи, котрі влаштували жорстоку бійку в приміщенні Миколаївської міської ради? Це сталося ще у липні 2018 р. Тоді тих, хто впали на підлогу, вони били ногами під крики оскаженілого натовпу «Вбийте його!!!», а депутатка-сталіністка на камеру пропонувала «бити головою об батарею». Кусання, топтання ногами, побиття – це все було зафіксовано. Але тоді працівники поліції нікого не затримали, а натомість стали брехати про те, що вони нібито не мали повноважень на це.

 

Ми – не м’ясо!

 

– Єдине, чого ми завжди просили, благали, вимагали від поліції – щоб вони просто виконували свою роботу, – зазначив Олександр Ухмановський.

 

Рік тому, коли озвірілі психопати топтали ногами, били і кусали Олексія Перро, Олександра Голобродского та інших людей під запис відеокамер, прямо в будівлі міськради, прямо під час сесії, тоді всі постраждалі учасники подали заяви до поліції. За пару місяців у прокуратурі заявили, що ніяких заяв не було, тому ніякої справи не буде.

 

Я не знаю, чи прокурорські цю справу «заминають» або або просто в поліції «загубили» заяви…

 

Але тепер вони повторюють.

 

Все, чого ми вимагаємо – дотримання закону. Не більше.

 

 

Піднімаємо місто проти поліцейського свавілля!

 

 

Нехай Врадіївка повториться.

 

 

Справа вже не в одному Перро. Справа – у принципі. Поки ми вибачали поліції «дрібниці», вони знахабніли. І тепер ми – раби, жертви й чернь, яку вони із задоволенням ображають. Б’ють ногами, знущаються і, якщо жертва намагається чинити опір – садять.

 

Але ми – не м’ясо!

 

Читайте також:

Брехнею і брудом