Віталій Романюк
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
Сімейні аліментні «розборки», що переходять у справжні війни, а так само розлучення подружжя та спори про місце проживання дітей – явище давно не нове. Зазвичай претензії бувають цілком обґрунтованими, коли батько не сплачує аліменти та не надає іншої допомоги дітям.
Але життя показує, що бувають такі матері, від яких дітей слід убезпечувати, і з батьком їм буде набагато краще. Тим більше, коли вони вже протягом тривалого часу фактично проживають із батьком, який їх виховує та забезпечує всім необхідним, тоді як мати не бере участі в їх вихованні. Так сталося і в житті киянина Дмитра: двоє його синів, чотирьох і п’яти років, після розлучення залишилися проживати з ним.
Колишня дружина, своєю чергою, отримує від нього аліменти, але дітьми взагалі не опікується. Всі гроші вона витрачає тільки на себе – на розваги й на випивку. Звісно, гроші мають здатність закінчуватися.
Ви зараз теж можете побачити, як здійснюється силове вибивання аліментів нібито на дітей, хоча мати фактично самоусунулася від участі в їх вихованні. Жінки, що вимагають гроші – це Лях Світлана Миколаївна та її донька Друцька Христина Ігорівна. Відео зняв один із сусідів батька.
Як бачимо, жінки перебувають у явно неадекватному стані. Алкоголізм – це зло. А жіночий алкоголізм – зло абсолютне.
Жіночий алкоголізм – абсолютне зло
Відеозйомку на цьому моменті довелося припинити, тому що чоловіку терміново була потрібна допомога, в тому числі медична. Агресія жінок завершилася кровопролиттям. Причому різана рана виявилася настільки глибокою, що не обійшлося без накладання швів.
Даний факт було також внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
В цій історії показово й те, що батько дітей до останнього намагався зберегти шлюб. Коли тривав судовий процес з розірвання шлюбу, він подав низку заперечень проти позову його колишньої дружини. Він сподівався, що дружина виправиться та хотів, щоб діти зростали в сім’ї. Тим більше, приводи для руйнування шлюбу, котрі його дружина наводила у своїй позовні заяві, були настільки незначними, що їх цілком можна було владнати, залагодити й забути.
Не останню роль у тому, що шлюб розпався, відіграла й вищезгадана Світлана Миколаївна, колишня теща Дмитра. І дотепер вона продовжує підбурювати свою доньку на скандали з колишнім чоловіком і намагається вивести його з рівноваги, влаштовуючи такі брудні «розборки» та чвари.
Чи можуть такі матері й бабусі навчити дітей чомусь хорошому? Який приклад вони подадуть цим маленьким хлопчикам, які люблять свого батька та хочуть залишатися з ним? Це все риторичні питання.
Деякі матері, схильні вирішувати сімейні негаразди шляхом скандалів і бійок, часто не усвідомлюють того, який руйнівний вплив на психіку дітей справляють такі методи. Сьогодні вона оскаженіло накинулася бити чоловіка, щоб отримати від нього гроші на свої розваги та алкоголь. А завтра вона так само буде бити дитину – за найдрібнішу провину чи взагалі без вини… Не кажучи вже про те, коли малеча зростає в атмосфері постійних конфліктів і нагнітання ненависті до одного з батьків.
А якщо жінка живе, неначе метелик-одноденник, то вона не дбає ані про матеріальну основу для життя родини, ані про власних дітей. Отримала аліменти, витратила їх на себе, пропила та вимагає знову, немов нічого не сталося. На жаль, для неї це звичний спосіб життя, це вже усталений світогляд. І сподіватися на те, що неадекватна і психічно неврівноважена горе-мати колись захоче змінитися й виправиться – марно…