Пролайфери, що виступають категорично проти абортів переконані, що вони виконують важливу місію, сприяючи збільшенню народжуваності і покращенню демографічної ситуації в країні. Результати, яких вони досягають, є прямо протилежними.

 

---

 

Загалом громадські рухи, що об’єднують противників запровадження тих чи інших нових правил виникають як реакція на зміни, продиктовані суспільним прогресом. Свого часу, як приклад, у Великій Британії лікар Едвард Дженнер створив вакцину від натуральної віспи, й було розпочато проведення імунізації (щеплень). Ця історична подія змінила світ, вона допомогла практично повністю викорініти поширення смертельної хвороби, водночас як відповідь на такі зрушення виник рух противників щеплень – антивакцинаторів.

 

Так само, рух противників абортів виник у 1970-х роках у США у зв’язку з рішенням уряду щодо легалізації операцій зі штучного переривання вагітності, які раніше були заборонені. Згодом осередки пролайферів виникли у багатьох країнах світу, де аборти дозволено.

 

В Україні, де медична етика є повністю світською, жінці гарантовано право самостійно вирішувати питання щодо збереження чи припинення вагітності на ранніх термінах, під контролем лікаря і в умовах медичного закладу. Ця обставина викликає палкі заперечення з боку противників абортів, які у ХХІ столітті продовжують керуватися мракобісними уявленнями про світ і життя у ньому. Їхня кінцева мета – домогтися від Верховної Ради прийняття рішення щодо повної заборони на проведення операцій зі штучного переривання вагітності.

 

Основна загроза від поширення подібних соціальних течій обумовлена тим, що сама по собі риторика і всі аргументи противників абортів від самого початку спрямовані на провокування в суспільстві конфліктів на гендерному підґрунті. Через використання методів залякування, дезінформації та маніпулювання емоційною сферою людей досягається штучна поляризація поглядів. Зрештою, це переростає у розкол і тривалі протистояння між пролайферами та прихильниками ідей вільного вибору.

 

Аборт у контексті права та релігії

 

До основи вітчизняної нормативно-правової бази з питань збереження репродуктивного здоров’я покладено матеріали Міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку (Каїр, 1994 р.) та Четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок (Пекін, 1995 р.). Ці документи закріплюють право жінки на безпечний аборт, вони схвалені нашою країною і є частиною національного законодавства.

 

Добровільне штучне переривання вагітності – аборт, не є методом планування сім’ї. Але у випадку прийняття жінкою рішення щодо переривання вагітності у термін, дозволений законодавством, послуги мають бути надані з використанням безпечних методик і дотриманням репродуктивних прав жінки.

 

 

Штучне переривання вагітності являє собою медичну операцію, що може бути проведена за бажанням жінки у закладах охорони здоров’я при вагітності строком не більше 12 тижнів (ст. 50 Основ законодавства України про охорону здоров’я). У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти двох тижнів. Перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності після дванадцяти тижнів вагітності, встановлюється законодавством.

 

В українській історії був довгий період, коли аборти було повністю заборонено, за винятком випадків, коли переривання вагітності було необхідним за медичними показаннями. У сталінські часи, з метою збільшення народжуваності, така заборона була запроваджена радянським урядом у 1936 до р. і діяла до 1955 р. Очікуваного позитивного впливу на приріст кількості дітей це не справило. Натомість зросла кількість випадків жіночої смертності від самостійного переривання вагітності і від проведення нелегальних абортів.

 

У віровченні католицьких і православних церков аборт вважається тяжким гріхом і прирівнюється до вбивства.

 

Релігія + правий радикалізм = ?

 

Сьогодні спостерігається тенденція, за якої релігійні організації спільно з небезпечними радикальними угрупованнями, використовуючи характерну ідеологію, прагнуть отримати важелі впливу для втручання у законотворчий процес і обмеження репродуктивних прав українок.

 

 

Їх ідеологи повністю ігнорують той факт, що за всього розмаїття сучасних засобів контрацепції завжди залишається певний відсоток випадків, коли вони дають збій і настає незапланована вагітність. Тому всі звинувачення пролайферів на адресу жінок, які нібито «повинні були думати, перш ніж розсувати ноги» і зобов’язані були подбати про попередження вагітності нічого не варті. Ці твердження призначені для того, щоб викликати відчуття глибокої та неспокутної провини – перед ненародженим немовлям і перед Богом, особливо якщо для ідеологічного оброблення використовується релігійна аргументація.

 

Активне лобіювання встановлення законодавчої заборони на проведення абортів в Україні давно здійснюють релігійні організації, в тому числі традиційні церкви. Українська греко-католицька церква вже понад 10 років не припиняє спроби ініціювати прийняття Верховною Радою України такого закону. Аналогічної позиції дотримуються і представники окремих громадських організацій, у тому числі:

 

• всеукраїнська політична партія «Братство», що проголошує ідеологію «православного націонал-анархізму» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Черняховського, буд. 36);
• громадська організація «Традиція і порядок» – парамілітарне угруповання праворадикального спрямування (код 42255181, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 12, кв. 148).
• громадська організація «Вся Україна» (код 36282940, адреса реєстрації: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 121, кв. 171);
• громадський рух «Pro-life Україна» (відомості про наявність державної реєстрації знайти не вдалося).

 

Мітингували, танцювали і молилися проти абортів

 

У регіонах інші прибічники цієї ідеології вже не перший рік поспіль дивують свою креативністю.

 

Дехто декламує вірші проти абортів.

 

 

У м. Запоріжжі марш «За життя» організовували представники УПЦ КП спільно з представниками інших релігійних конфесій.

 

 

У м. Коростені Житомирської області аналогічну акцію в липні 2020 р. проводила громадська організація «Відкрите серце».

 

 

У м. Чернівцях мітинг проти абортів більше нагадував хресну ходу з іконами. При цьому плакати з написами «Не вбивай мене, мамо» чомусь несли цілком живі дорослі вуйки, що само по собі виглядало як фарс і знущання.

 

 

А у м. Івано-Франківську молилися проти абортів.

 

 

Незважаючи на абсурдність доводів пролайферів, правові підстави для того, щоб заборонити подібні масові заходи відсутні. Однак неможливо спокійно спостерігати за тим, як людей безсоромно вводять в оману: якщо звернути увагу на цифри щодо кількості абортів, які наводять організатори та учасники акцій, то вони різняться між собою в десятки разів і часто-густо взяті за попередні періоди, а видаються за сьогоднішні. В офіційних відомостях МОЗ України міститься зовсім інша інформація.

 

Некоректні статистичні порівняння, перекручування фактів, довільне тлумачення показників демографічного розвитку, плюс емоційні гасла і демонстрація жахаючих фото розчленованих тіл дітей – ось основний набір пропагандистів, які намагаються нав’язувати всьому суспільству свої переконання.

 

В чому їхній інтерес до чужих ембріонів?

 

Збочені ідеї завжди гуртують навколо певні групи прихильників з числа таких само збоченців і дегенератів, які їх підтримують. Не є винятком і пролайфери, тому що через поширювану ними дезінформацію навколо теми штучного переривання вагітності виникло багато спекуляцій і соціальних міфів. Розберемо деякі їхні поширені гасла, під якими було скоєно найбільш жорстокі злочини.

 

«Аборт – це вбивство» 

 

Давайте пригадаємо, що таке життя, з якого моменту воно розпочинається, і що таке вбивство. Життя визначається як динамічний стан організму людини, який полягає у неперервності процесів обміну матерією та енергією з оточуючим середовищем. Проявами життя людини, зокрема, є: дихання, рух, збудливість, мислення і спілкування, харчування, виділення, розмноження, ріст. Початком життя людини є час фізіологічних пологів, а кінцевим моментом життя – час настання незворотної смерті.

 

Своєю чергою, вбивство – це винне, протиправне заподіяння смерті іншій людині. Відповідальність за умисне вбивство передбачено ст.ст. 115 – 118, за вбивство з необережності – ст. 119 Кримінального кодексу України.

 

«Аборт – це смертний гріх»

 

У християнстві, що поділяється на багато конфесій і деномінацій, немає однозначної позиції стосовно переривання незапланованої вагітності. Це пов’язано з тим, що у канонічних біблійних текстах не міститься прямої заборони на аборти.

 

У православних і католицьких церквах історично склалося віровчення, згідно з яким душа вселяється в тіло людини в момент запліднення, тому аборт засуджується як вбивство ненародженої дитини в утробі незалежно від терміну вагітності. У деяких протестантських церквах цілком припустимим вважається переривання вагітності на ранніх термінах.

 

«Треба захищати кожне життя» 

 

Під словами «кожне життя» насправді мається на увазі тільки ембріон у тілі вагітної жінки, тоді як її здоров’я та життя, на думку адептів руху проти абортів, нічого не варте.

 

 

«Іде війна проти ненароджених дітей» 

 

До цього зазвичай додаються конспірологічні теорії про нібито сплановане масове винищення населення планети за допомогою новітніх абортивних технологій.

 

Жінки наважуються на операцію з переривання вагітності не від бажання вбивати. Лікарі – а це акушери-гінекологи, котрі допомагають дітям з’являтися на світ, працюють у клініках не для того, щоб там реалізовувати свої садистські схильності. Щодня вони виконують безліч інших різних завдань: проводять планові обстеження, у необхідних випадках призначають лікування і здійснюють оперативне втручання. Так само, вони змушені виконувати аборти за своїми посадовими обов’язками і за бажанням пацієнток.

 

За логікою пропагандистських матеріалів, які поширюють пролайфери, виходить, що плід на ембріональній стадії розвитку вже знає про все, що відбувається у світі. Він здатний не тільки розмовляти, але і співати, складати вірші, досліджувати медичну статистику, записувати відеоролики, а ще телефонувати й писати листи своїй матері.

 

 

Просування цієї шкідницької, антигуманної ідеології має бути припинено. Кожного разу, коли релігійні організації або громадські формування проводять масові заходи проти абортів або поширюють матеріали, в яких наводять недостовірну інформацію, має бути реакція з боку органів, у яких вони зареєстровані (Мінкульт або Мінюст) або з боку правоохоронців, якщо це неформальне об’єднання, що діє без державної реєстрації.

 

Дитина – не лялька й не іграшка

 

Якими словами пояснювати цим «борцям за життя», що, по-перше, заборона абортів не сприяє збільшенню народжуваності? По-друге, їхні моралізаторства про планування вагітності нічого не варті, оскільки абсолютно всі контрацептивні засоби залишають певний відсоток випадків, коли вагітність все ж таки настає. Тому незаплановані вагітності були, трапляються і будуть наставати завжди.

 

Поява на світ кожної дитини – це, передусім, подія, що створює взаємні права і обов’язки, пов’язані з материнством і батьківством. Коли дорослі люди усвідомлюють усю відповідальність, яку вони беруть на себе, надаючи нове життя, тоді вони здатні будуть забезпечити для дитини благополучне майбутнє.

 

У пролайферів бачення майбутнього обмежується тільки моментом народження. Після народження дитини, на їхнє переконання, всі інші обставини врегулюються самі собою («дав Господь ляльку…» і далі про те, як дасть і решту).

 

Виростити дитину означає не тільки подарувати їй життя, але і забезпечити їй належне виховання, побутові умови, турботу про її здоров’я, безпеку, а також і здобуття освіти. Чим більше в родині дітей, тим вищим буде цей ступінь відповідальності батьків.

 

Просвітництво проти мракобісся

 

Ми не можемо досягти такого ідеального стану, за якого всі вагітності будуть лише бажаними, запланованими, а жінки перестануть і думати про аборти. Проте ми можемо суттєво мінімізувати ризики для себе і своїх дітей,   якщо будемо відповідально підходити до планування сім’ї.

 

Тільки пам’ятайте про те, що самолікування, в тому числі самостійне обрання протизаплідних засобів за допомогою Гугла чи соцмереж ніколи не доводить до добра. Як приклад, популярні гормональні контрацептиви підходять не всім і мають багато протипоказань. Ризик виникнення злоякісних новоутворень, розвиток варикозної хвороби, мігрені, набряки, набрання зайвої ваги, депресія, випадіння волосся чи, навпаки, поява небажаної рослинності на обличчі й тілі – ось геть не повний перелік побічних ефектів від прийому гормональних протизаплідних таблеток, коли жінки починають вживати їх без призначення лікаря, довірившись рекламі та порадам від «доброзичливих» подруг.

 

Перше, що доведеться зробити – звернутися до лікаря та пройти обстеження. Гінеколог направить вас на аналізи, в тому числі треба буде дослідити гормональний фон. І залежно від результатів обстеження вам буде рекомендовано той чи інший засіб контрацепції. Лише після цього ви можете приступити до детального вивчення інформації про нього, ознайомитися із протипоказаннями і прочитати відгуки в Інтернеті. А потім зробите виважений вибір на користь того засобу, що підходить саме вам.

 

Пролайфери виступають не тільки проти абортів, але і проти сексуальної освіти серед населення, в тому числі учнівської та студентської молоді. Значна їх частина переконана, що отримання знань щодо засобів контрацепції само по собі нібито є розбещенням. Ігноруйте їх. Не давайте їм жодного шансу захопити владу над собою і нав’язати почуття провини. Думайте про свою безпеку, здоров’я і душевний спокій. Все це – у ваших руках.