Віталій Романюк
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
Монумент Магдебурзького права належить до своєрідних архітектурних витворів України початку ХІХ століття. Його було споруджено у 1802 – 1808 рр.
Правові системи міського самоврядування в добу середньовіччя
Близько 1235 року в місті Магдебурзі, що належить до німецької землі Саксонії сформувалася нова правова система самоврядування, що дістала свою назву від рідного міста – Магдебурзьке право. Також його називають тевтонським або німецьким міським правом. На той час в інших німецьких землях діяли різні системи міського самоврядування. Так, у Франконії, Швабії, Фризії, Баварії, Тюринґії, Саксонії міське право сформувалося на підставі норм традиційного судочинства й німецького звичаєвого права.
Серед усіх тодішніх систем міського права і самоврядування – нюрнберзького, віденського, любецького тощо саме Магдебурзьке право дістало найбільшого поширення в Центральній Європі. Воно об’єднувало норми «Саксонського дзеркала» («Speculum Saxonum»), судові рішення Магдебурга, збірку «Саксонський Вейхбільд» і поширилося на групу східносаксонських міст. В силу своєї універсальності невдовзі Магдебурзьке право закріпилося у Бранденбурзі, Сілезії, Пруссії, Польщі та Чехії, а згодом – і в Україні.
Магдебурзьке право являло собою документ – свого роду грамоту, що надавали князі або королі своїм колоніям. У період від кінця XIII до середини XIV століття, в добу існування Галицько-Волинської держави (Руського Королівства) магдебурзьке право отримали німецькі колонії, котрі виникали у столичних містах. В Україні формування систем міського самоврядування відбувалося неоднорідно: в Закарпатській області, що входила до складу Угорщини, міста отримували від королів інше право – нюрнберзьке.
Поширення магдебурзького права на решті українських земель розпочалося дещо пізніше – від середині XIV століття на Галичині за часів її перебування під владою Польщі. Відтоді Магдебурзьке право почало широко застосовуватися в галицьких містах, а також і селах. По суті, це був той правовий базис, на якому побудована вся сучасна система місцевого самоврядування в Україні.
Робота архітектора Андрія Меленського
На відзнаку повернення Києву Магдебурзького права у 1802 р. на Подолі було споруджено монумент, який тепер є пам’яткою історії.
Монумент висотою 23,1 м складається з основи та колони. Колона (18,4 м) тосканського ордену прикрашена невеликою главою. Нижня її частина оброблена прямокутним рустом. Основа-п’єдестал має прямокутний об’єм, втілений у вигляді невисокої арки, розділеної центральним стовпом на два просвіти висотою 4,7 м.
Автором і керівником проекту був перший головний архітектор столиці Андрій Меленський (1766 – 13.01.1833 рр.).
Андрій Іванович Меленський побудував у Києві багато житлових будинків і церков. Найкращими з них є перший Контрактовий дім (1804 р.) на Подолі, на вул. Академіка Зелінського (на теперішній час там знаходиться школа), будівля Присутніх місць (будівля не зберіглася до наших часів) і будинок губернатора. На тому місці, де по вулиці Хрещатик, 2 зараз стоїть сучасна будівля, раніше був розташований професійний Драматичний театр, який теж збудував у 1804 – 1807 рр. Андрій Меленський на громадські кошти. Це була велика двоповерхова дерев’яна будівля: зала театру вміщувала 470 глядачів, крім партеру було 32 ложі, розташовані на двох ярусах, а також амфітеатр і галерея. Однак з причини того, що дерев’яна будівля стала старою, у 1851 р. було прийнято рішення розібрати її повністю.
Монумент Магдебурзького права встановлено на Дніпровських схилах, навпроти того місця, де у 988 р. в злитті хвиль Дніпра і Почайни хрестилася Русь.
Всередині арки розташована невеличка каплиця з фонтаном.
Теперішній стан пам’ятника свідчить про те, що він потребує реставрації.
Роль Магдебурзького права для сучасного Києва
Сходи, що ведуть від Олександрівського узвозу на набережну Дніпра, з’явилися тут лише у 1914 – 1915 рр., тобто за століття після того, як було споруджено монумент Магдебурзького права.
Над аркою міститься напис, який було частково відновлено під час реставрації.
Напис у сучасній інтерпретації розповідає нам про історію спорудження на славетному Хрещатому джерелі пам’ятника на згадку про отримання Київським магістратом царської грамоти – Магдебурзького права:
«В лето второго царствования Благочестивейшего государя императора Александра І-го самодержца всероссийского киевский магистрат с обществом получил государственную грамоту его величества, подписанную 29 декабря 1801 года, и от усердия своего соорудили сей памятник на Крещатицком источнике – месте крещения сыновей Святого Благоверного князя Владимира 989 года воспоминание дарованных сей…»(далі напис обривається).
Отримане Києвом Магдебурзьке право регулювало широке коло суспільних відносин, встановлюючи порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об’єднань і цехів, регулювало питання торгівлі. Крім того, ця правова система регламентувала питання опіки, спадкування, визначала покарання за ті чи інші злочини тощо.