Один з найбільших парків культури і відпочинку Києва – Голосіївський парк імені Максима Рильського, був створений у 1958 р. на базі зеленого лісового масиву в Голосієвому.

 

---

 

Від XVII століття до наших днів 

 

Впродовж багатьох століть Київ славився своїми великими садами, парками й лісами, що оточували місто. Ліси в давні часи покривали майже всю його територію.

 

Історична місцевість Голосієве, розташована в однойменному районі – Голосіївському, раніше належала Києво-Печерській лаврі. У першій половині XVII ст. митрополит Петро Могила заснував у Голосієвому монастир – так звану пустинь. Так, у 1631 р. було закладено перший відомий нам парк – Голосіївський. Згодом, у XVIIІ ст. тут було насаджено великий лісопарк: «посіяно на голому місці», – звідси, вірогідно, і походить назва місцевості. Голосієве стало дачною місцевістю церковної знаті.

 

Під час громадянської війни та іноземної інтервенції значну частину насаджень, зокрема дубу, вирубали й вивезли австро-німецькі та білопольські окупанти.

 

 

А в середині ХХ ст. тут було закладено Голосіївський парк, названий на честь Максима Тадейовича Рильського (1895 – 1964 рр.) – видатного українського поета, лінгвіста і літературознавця. Його ім’я парку було присвоєно в 1964 р.

 

 

Голосіївський парк простягається майже на 150 га і починається від Голосіївського проспекту. Тут є спортивні комплекси, зелений театр, кінотеатр, бібліотека, атракціони, дитячі майданчики і кафе.

 

 

Композиційну основу Голосіївського парку становить Голосіївська долина з чотирма ставками, що розташовані каскадом.

 

 

На теперішній час у парку зберіглося 417 дерев, переважно дубів, із середнім віком понад 400 років.

 

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського

 

В будинку № 7 по вулиці Максима Рильського (до 1965 р. вулиця мала назву Радянська) розташований літературно-матеріальний музей, який було відкрито у 1968 р.

 

 

У шкільні роки до цього музею ми ходили всім класом. Я досі пам’ятаю, скільки цікавого нам розповіли про життя Максима Рильського та його сім’ї, про захоплення поета і його веселий характер. А ще ми слухали записи його голосу. Як на мене, це був найкращий формат проведення уроків української літератури. Коли наша вчителька виразно продекламувала нам вірш «Троянди й виноград», мені він запам’ятався своєю оригінальністю і звучанням.

 

 

У нас удома знайшлася й велика поетична збірка, в якій я відкрив цей вірш і став його перечитувати, а потім із захопленням прочитав усі твори, що були вміщені у книзі. Тому особисто я ще з юнацьких років можу впевнено вважати себе шанувальником творчості геніального Максима Тадейовича.

 

«Особисте щастя залежить від щастя народу…» (Максим Рильський)

 

Серед усіх українських поетів Максим Рильський стоїть особняком. Його поетична творчість вирізняється неперевершеною лірикою, багатство мови та художніх образів. Максим Рильський вільно володів 13 мовами, працював перекладачем, займався викладацькою і науковою роботою і був академіком АН УРСР.

 

Максим Рильський любив активний спосіб життя, був мисливцем і часто ходив полювати до Голосіївського лісу. Одна з його відомих поетичних збірок – «Голосіївська осінь» (1959 р.), буквально дихає красою і тишею лісових стежин, співом птахів і великою любов’ю поета до природи.

 

Сучасники та друзі знали його як людину добру, душевну й веселу. Та особливо Максим Рильський дружив з іншим відомим українським письменником, гумористом й сатириком Павлом Михайловичем Губенком, більш відомим як Остап Вишня. У творі «По полях ми з Вишнею бродили…» (листопад 1959 р.) Максим Рильський, згадуючи осіннє полювання, змальовує перед нами яскравий образ свого друга:

 

По полях ми з Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

І бур’ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупостів.

 

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелю в вічі

Любий наш Михайлович Павло!

 

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

 

Без гучних прожив він декламацій, –

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

 

У фондах музею зберігаються рушниця Максима Рильського, деякі його мисливські трофеї та інші речі. У вітальні, робочому кабінеті та спочивальні поета розміщена бібліотека, що нараховує близько 8 тис. книг. Тут знаходяться експозиції, що розповідають про життєвий і творчий шлях поета, який також був громадським і політичним діячем, депутатом Верховної Ради УРСР 2 – 6 скликань. У фондах музею зберігаються рукописи творів Максима Рильського, листи, книги з автографами, твори образотворчого мистецтва, численні кіно- і фотодокументи. А навколо музею, на подвір’ї – сад і квітники, посаджені його руками.

 

Історія Голосіївського лісу багата на події

 

Під час Другої світової війни тут точилися запеклі бої з фашистськими загарбниками, що окупували Київ. До початку другої половини ХХ ст. Голосіївський ліс був неблагоустроєною зоною, за яку взялися у 1958 р., організувавши тут найбільший у місті парк.

 

 

Цей ліс унікальний тим, що тут ростуть дуби-велетні з діаметром стовбура до 2 м, трьохсотлітні ясені, вікові липи та клени. У центральній частині розташований спортивний комплекс, бібліотека, багато ресторанів і кафе.

 

 

У 1968 р. році Голосіївський парк вперше було реконструйовано, зокрема благоустроєно дорожню мережу і встановлено оновлену систему електричного освітлення.

 

 

Своєрідною композиційною віссю парку є каскад з чотирьох ставків вздовж Горіхуватської долини. На ставках облаштовано човнові станції та оглядові майданчики.

 

 

У теперішній час, за проектом нового Генерального плану Києва передбачено розширити Голосіївський парк до 12,7 тис. га у межах міста зі збереженням вікових грабових дібров, мальовничих долин і схилів. Тут з’являться нові велосипедні та піші маршрути. А основана територія парку залишиться у природному стані для тихих прогулянок і відпочинку.