Сергій Сорокін
У серпні 2021 року в нашій країні було запроваджено експериментальний проект щодо надання особам, які перебувають під вартою платної послуги з доступу до мережі Інтернет і телефонного зв’язку за допомогою ІР-телефонії.
Підсумки першого року реалізації проекта
Експериментальний проект щодо надання особам, взятим під варту платної послуги з доступу до Інтернету і телефонного зв’язку за допомогою ІР-телефонії було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 р. за № 828. Порядок проведення експериментального проекту затверджено наказом Міністерства юстиції України від 09.09.2021 р. № 3191/5. Методичні рекомендації формування вартості платної послуги затверджено наказом Департамента з питань виконання кримінальних покарань від 05.10.2021 р. № 284/ОД-21.
Отже, минув рік після того, як було запроваджено даний проект. Давайте розглянемо тепер, у скількох установах виконання покарань ув’язнені можуть на платній основі користуватися Інтернетом і зв’язком за допомогою ІР-телефонії.
Остання установа – Миколаївський слідчий ізолятор, приєдналася до проекту значно пізніше за інші (відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 08.03.2022 р. № 1081/5). Як бачимо, протягом майже півроку жодна установа виконання покарань не виказала бажання долучитися до експериментального проекту. І це – в той час, коли майже у кожній установі є сектор для тримання осіб взятих під варту.
Через російське вторгнення в Україну як усі вільні люди, так і ув’язнені однаково переймаються за долю своїх рідних і потребують підтримання контакту з ними. Особливо, якщо родичі опинилися у зоні ведення бойових дій чи були вимушені тимчасово залишити своє місце постійного проживання та евакуюватися до безпечних місць.
Брак коштів, відсутність ініціативи та інші проблеми
Незрозумілим є припинення залучення установ виконання покарань до реалізації проекту. Адже виходить, що одні особи, взяті під варту мають доступ до платної послуги з доступу до Інтернету і телефонного зв’язку за допомогою ІР-телефонії. Інші ж позбавлені цього. Це є ніщо інше, як ознаки дискримінації. Правозахисники неодноразово звертали увагу на таку проблему, коли одні ув’язнені можуть дозволити собі користуватися зв’язком, а інші, через брак коштів, позбавлені можливості зв’язатися із самими близькими людьми.
На даний час, незважаючи на те, що експериментальний проект з надання особам, взятим під варту, платної послуги з доступу до Інтернету і телефонного зв’язку за допомогою ІР-телефонії продовжує реалізуватися, велика кількість ув’язнених потерпають від подвійної дискримінації.
З огляду на це вбачається необхідним продовжити залучення всіх установ виконання покарань до зазначеного проекту. Також варто закріпити на рівні нормативно-правових актів положення про спрощення доступу ув’язнених до засобів зв’язку. Наприклад, це може бути правило, згідно з яким в особливих умовах (воєнний, надзвичайний стан тощо) особи, взяті під варту можуть користуватися платною послугою з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку за допомогою ІР-телефонії за державний рахунок.