Доступ до душових і проблеми гігієни у місцях несвободи

Поділитися:
The following two tabs change content below.

Сергій Сорокін

Чистота, як відомо, є запорукою здоров’я. Ніщо так не псує самопочуття, як становище, коли здійснення елементарних гігієнічних процедур доводиться виборювати. У місцях позбавлення волі доступ ув’язнених до душових нерідко унеможливлюється через недосконалість правил, якими регламентовано питання гігієни.

 


 

Як часто можуть митися ув’язнені?

 

В пенітенціарній системі України вже дев’ятий рік триває гуманізація умов тримання ув’язнених. Починаючи з 1998 року, після візитів до нашої країни Європейський Комітет із запобігання катуванням опублікував 13 доповідей (Рекомендацій), адресованих ДКВС України.

 

Взяти, як приклад, таке суто побутове питання, що стосується гігієни у місцях позбавлення волі. Чи знаєте ви, скільки разів на тиждень ув’язненим дозволено митися?

 

Доступ засуджених до душових

Душова кабіна в оновленому режимному корпусі Київського слідчого ізолятора

 

Отже, пропоную зараз розібратися в тому, чи відповідає чинне національне законодавство в цій частині Рекомендаціям Комітету із запобігання катуванням (далі – Комітет).

 

Протягом понад двох десятиліть Комітет рекомендує нашому Уряду, щоб засуджені мали право приймати душ щонайменше двічі на тиждень (2009, 89; 2017, 70). При цьому робиться посилання на норму 19.4 Європейських в’язничних правил, яке передбачає:

 

«Відвідувань лазень та душових повинно бути достатньо для того, щоб кожен в’язень міг користуватися ними, із забезпеченням температури, яка відповідає клімату, за можливості щодня, але не менше двох разів на тиждень або частіше, якщо це необхідно для підтримання гігієни».

 

На додаток, Комітет рекомендує, щоб засуджені, які хворіють на туберкульоз, мали право на щоденне миття (2009, 135).

 

Візит до України європейських фахівців

 

Відповідно до ст. 7 Європейської Конвенції про запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, делегація Європейського комітету із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) з 4 до 13 серпня 2020 року здійснила візит до України.

 

Головною метою візиту був огляд поводження з особами, які перебувають під вартою в пенітенціарних установах. В числі перших делегацією було відвідано дві виправні колонії в Харківській області – № 25 та № 100. Візит до колонії № 100 надав можливість оглянути становище осіб, засуджених до довічного ув’язнення. До того ж, делегація Комітету вперше відвідала колонію № 77 у Бердянську.

 

Делегація побувала у слідчих ізоляторах у Харкові та Запоріжжі. Потім європейські гості оглянули Темнівську міжобласну лікарню № 100. В усіх СІЗО та колоніях вони опитували ув’язнених, переведених з вищезгаданих пенітенціарних установ. У вищезгаданому Звіті Комітет наголосив на багатьох рекомендаціях, які й досі не виконані Урядом. Серед невиконаних рекомендацій згадується, зокрема і можливість підвищення частоти доступу ув’язнених до душових.

 

Навесні 2021 р. урядом України була надіслана відповідь на звіт Комітету за результатами його візиту до України з 4 до 13 серпня 2020 року. Так, пункт 41 стосується можливості підвищення частоти доступу ув’язнених до душу:

 

«Для забезпечення належної організації доступу осіб під вартою та засуджених осіб до душових, згідно з наказом Міністерства юстиції України № 2870/5 від 10 вересня 2019 р. було внесено зміни до Положення про організацію доступу до ванних та пральних приміщень для засуджених та взятих під варту осіб. Він передбачає доступ до душу не менш, ніж двічі на тиждень та примусову зміну білизни».

 

Ці нормативні зміни повинні були набути чинності з 01 січня 2022 р., але цього не сталося. Про причини відкладання буде сказано далі.

 

Чинні правила щодо доступу до лазневих і пральних приміщень

 

Наразі пункт 2.6 розділу ІІ Положення про організацію доступу до ванних та пральних приміщень для осіб, які знаходяться у в’язницях та слідчих ізоляторах, передбачає, зокрема, доступ до душу раз на тиждень, з примусовою зміною одягу, постільної білизни та рушників. Місткість ванної кімнати повинна забезпечувати щотижневе миття осіб, взятих під варту до суду, та їх перебування в душовому приміщенні упродовж принаймні сорока хвилин. Душове приміщення повинно працювати 12 годин на добу. У той же час, кількість робочих діб душового приміщення не повинна перевищувати п’ять діб на тиждень, залежно від кількості місць. Передбачається день прибирання для загального прибирання приміщень в інші дні.

 

Відповідно до результатів прокурорських перевірок установ, відвіданих Комітетом, було встановлено, що ванні та пральні служби для ув’язнених у цих установах зазвичай відповідали вимогам закону. Ув’язнені відвідують душове приміщення принаймні раз на тиждень. А ті засуджені, які працюють в майстернях, приймають душ щодня після зміни. У той же час, адміністрація забезпечує додатковий час для прийняття душу за запитом ув’язнених.

 

Дійсно, Міністерством юстиції України були внесені зміни до цього нормативно-правового акту. Згідно із запропонованими змінами, з 1 січня 2022 року ув’язнені мали б право на регулярне, але не менше двох разів на тиждень миття в лазні з обов’язковою заміною натільної білизни. Проте вже 25 листопада 2021 року Міністерство юстиції України відтермінувало запровадження позитивних змін ще на рік – до 1 січня 2023 року.

 

На теперішній час доводиться констатувати, що національне кримінально-виконавче законодавство України й досі не відповідає мінімальним міжнародним пенітенціарним стандартам у частині частоти доступу ув’язнених до душових.

 

На завершення цієї теми дозволю собі висловити сподівання на те, що більше не буде відтермінування щодо права ув’язнених на збільшення частоти доступу до душу. Адже постійне ігнорування Рекомендацій Комітету не надає нашій державі позитивних емоцій від Європейських інституцій пенітенціарної системи.