«Фігуранти» та «фігури» кримінального процесу
Олексій Святогор
Одним з найважливіших чинників правильного правозастосування є неухильне дотримання (передусім, у процесуальних актах) передбаченої законом термінології, де речі, дії та події, статус у процесі слід «називати своїми іменами».
Реальний приклад з ухвали Шевченківського суду
Здавалося б, це очевидна парадигма, та як же ми помилялися… Цікавлячись перебігом однієї з доволі резонансних справ (в чому полягає її резонанс – розглянемо пізніше) ми дослідили лише один процесуальний документ у ній.
Це ухвала Шевченківського районного суду міста Києва (в особі відомого «інтелектуала», який починав свою карколомну кар’єру ще суддею військового суду – судді Слободянюка Павла Леонідовича) по справі 761/16506/24 (Провадження № 1-кп/761/2241/2025) від 14 березня 2025 року.
Ухвала стосується продовження строку тримання під вартою підсудній особі. Нашу увагу привернула така цитата (уривок): «є раніше не судимим, однак є фігурантом іншого кримінального провадження». І саме на цій підставі, що особа є там десь «фігурантом», суд дійшов до висновку про необхідність тримання під вартою цієї особи.
Засумнівавшись у своїй кваліфікації та рівні знань (можливо, до кодексів були внесені якісь зміни, які ми пропустили), ми ретельно перевірили чинну нормативно-правову базу, намагаючись дізнатися, хто ж такі загадкові «фігуранти», і таких не відшукали.
Хто тільки не згадується в кодексах: і судді, і слідчі судді, і дізнавачі, і просто слідчі, і прокурори, і адвокати (захисники), і законні представники і різні там поняті, експерти, викривачі, і свідки і перекладачі і секретарі судових засідань – є хто завгодно, але ніяк не «фігуранти».
Зайдемо трохи наперед, і повідомимо, що термін «фігурант» може використовуватися, проте в дуже вузькому фаховому розумінні та визначенні. Взагалі цей термін відомий кінологам, фахівцям з дресури та службового собаківництва. Він означає особу, яка, одягнувши спеціальне спорядження (товстезний захищений одяг) імітує або напад на собаку (її власника), або втікає від затримання (залежно від обраної методики відпрацювання), і собака знешкоджує «фігуранта».
«Фігурант» у позасудових контекстах
Іноді термін «фігурант» ще зустрічається, даруйте, у сфері «рольових ігор». Там фігурант – це той, хто вдягає на себе шкіряні обладунки, ланцюги та маски, і відіграє роль покірного та слухняного раба, виконуючи забаганки «госпожі» з батогами та наручниками.
Можливо, термінологія «фігуранти» задіяна ще в якихось специфічних галузях людської діяльності. Можливо, так патологоанатоми називають піддослідні трупи абищо. Проте це нам невідомо, та і байдуже. Головне – подібний термін не передбачений та є неприпустимим у процесуальних документах, зокрема судових, як опису процесуальної характеристики особи.
Вживаними такими суддями з «військовою» підготовкою, як Слободянюк та інші «однозвививні», термін «фігурант» відображає дійсне відношення недолугих носіїв суддівської влади до людей та їх доль, де перед «світлі» (наповнені світлими алкогольними напоями) очі суддів потрапляють не «підсудні» та «обвинувачені», а всяка, вибачте «шєлупонь», іменована загалом як «фігуранти».
Це є не тільки зневажливим прізвиськом дрібних «людішєк» (з негативною конотацією), які потрапили в поле зору вершителів доль, і «фігуративний» статус яких визначено апріорі.
Давайте тоді вже вживати у процесуальних документах інші жаргонні терміни, як то «тєрпіли», «лохи», «фраєра», «вєртухаї», «братва», «босяки», «опущениє», «казли», «шєрсть» та різні там «баклани» тощо, які відображатимуть процесуальний статус і положення осіб у процесі.
Ну самі подивіться, як буде інтригуюче виглядати судовий процесуальний документ з приблизною цитатою:
«До суду потрапила дєлюга, де у лоха-тєрпіли чуваки з гаражів віджали лопатнік, суд понюхав дєлюгу, обкашляв тєму та вкурив, що по дєлюгє треба черєз мусаров прєсануть фігурантів і прочих людішєк, які крутились поблизу генделика та могли прочухать, хто з разводіл міг бути підв’язаний під рамси, тільки треба стрєматися, щоб фуфло не розкинули і балкон не валили».
Використання суддею терміну «фігурант» відображає вкрай низький рівень його правової культури – точніше, її повну відсутність. І за подібну термінологію слід, вибачте, гнати із суддів мокрими ганчірками.
На жаль, зазначимо, що подібна термінологія зустрічається дуже часто. Тобто, «слободянюковські витівки» мають тенденції до наслідування та поширення.
