Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- Как избегать уголовного наказания (на примере ООО «Специальное тактическое снаряжение») -
- ТОВ «Спеціальне тактичне спорядження» («СТС») – ще один вимір нахабства (документи) -
- «Спеціальне тактичне спорядження» – мімікруючі пройдисвіти (документи) -
- «Спеціальне тактичне спорядження» (ТОВ «СТС») – не тільки шахраї, але й «ухилянти» (документ) -
- Повернути своїх: від слів до дій у процесі обміну ув’язненими -
Народний депутат України Олександр Фельдман, секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування також є засновником і власником найбільшого в Україні контактного зоопарку – «Фельдман Екопарк» поблизу Харкова.
Хто такі «зоозахисники» та в чому полягають їхні мотиви
Останнім часом у суспільстві поширюється діяльність так званих «зоозахисників» (зоологічних захисників), які не мають нічого спільного ані із зоологією як наукою – сферою знань, ані із захистом тварин. Приблизно так само, приміром, не мають жодного відношення до моря і свиней морські свинки.
Новітніми «зоозахисниками» називають себе збоченці, маргінали, садисти та різноманітні покидьки, просякнуті безглуздими ідеями людиноненависництва та завдання страждань тваринам. Назва «зоозахисники» лише вдало маскує справжні наміри звіросадистів і зооекстремістів. Так само, як і справжні фашисти називають себе антифашистами.
Достатньо просто трохи послухати, що пропонують збоченці та маргінали під маскою «зооазахисту», аби зрозуміти дійсні їх наміри, цілі та застосовані методики.
Так, наприклад, екстремістська організація UAnimals пропонує заборонити цирки з тваринами, дельфінарії та контактні зоопарки.
UAnimals пояснює свою позицію тим, що в даних закладах відбувається експлуатація тварин, яких (о, жах!) змушують фотографуватися з відвідувачами та взагалі нібито мордують і експлуатують.
Тварини доглянуті й забезпечені всім необхідним
Кожній людині, яка хоча б відвідувала початкову школу та має елементарні знання з природознавства зрозуміло, що в зоопарках і цирках тварини живуть довше та у кращих умовах, аніж у дикій природі. Жоден цирк, зоопарк чи будь-яка інша установа просто не зацікавлені в тому, щоб тварини в їхніх установах мали вади, погане здоров’я, проблеми в поведінці, занедбаний вигляд, були голодними чи наляканими.
Тобто в реальному житті все відбувається з точністю до навпаки. Тварини доглянуті, щеплені, ліковані, мають збалансоване харчування. Вони охоче спілкуються з відвідувачами. Від фотографування тваринам взагалі байдуже. Фотоапарат – це не якесь там жахіття чи прилад для тортур, як намагаються пояснити це зоозбоченці, очевидно, висловлюючи такі побоювання на основі особистих вражень і міркувань, що їм самим є, що приховувати.
Нижче буде викладена фахова офіційна письмова позиція справжнього зоозахисника – Народного депутата України Олександра Борисовича Фельдмана (засновника найбільшого не тільки в Україні, але і в Східній Європі контактного зоопарку) з приводу корисності та принципів роботи контактного зоопарку.
Нам додати до тез фахівця та реального зоозахисника нічого. Проте ми лише трохи зупинимось на тезі про те, як відрізняти зоозахисників від зооекстремістів.
Коли зоозахист набуває ознак зооекстремізму
Згадані нами вище зоозбоченці, пропонуючи заборонити контактні зоопарки та цирки, навіть не подумали, куди ж подіти тварин після «визволення». Якою буде подальша їхня доля? Деякі особливо «талановиті» зоосадисти взагалі вимагають практикувати випустити тварин на волю, в ліс… Що з цього виходить – ми навіть не будемо пояснювати. Кожен зможе скористатися пошуковими системами у мережі Інтернет, які описують те, що стається або може статися з тваринами, які втратили свій «куточок» з доглядом, харчуванням, лікуванням та потрапили в незвичне, дике середовище в чужій для них кліматичній зоні.
Лише останні покидьки можуть вимагати «відпустити» (викинути) «визволених» тигрів, кіз, рептилій, мавп у ліс десь під Харковом чи на Волині, позаяк там їм нібито буде краще…
Ці ж самі зооекстремісти пропагують і жорстоке відношення до безпритульних домашніх тварин, які об’єктивно не можуть мати стійких популяцій у дикій природі. Вони просувають бузувірські програми калічення та викидання собак і котів на вулиці міст. Як наслідок, там беззахисні тварини, будучи позбавлені можливості розмножуватися, будуть повільно вмирати від голоду, спраги, кліматичних чинників, гинути під колесами автомобілів та від гельмінтів і паразитів на очах у вагітних і дітей.
Подвійні стандарти «волонтерів»
За викинутими домашніми собаками і котами будуть нібито спостерігати самопроголошені «волонтери» – психічно неврівноважені особистості нерепродуктивного віку з повною відсутністю моральних чеснот і елементарних знань. До речі, коли йдеться про фотографування диких тварин у контактних зоопарках, то це чомусь вважається «експлуатацією тваринок». А коли йдеться про фотографування у різних жалісливих ракурсах скалічених «волонтерами» безпритульних собак, то це називається «програма адопції, прилаштування та пошуку додаткових ресурсів».
Однак не будемо зупинятися на збоченцях. Такими особами мусить займатися поліція та психіатри. Повернемося до адекватних людей, які дійсно переживають за тварин. Адже є відповідальні громадяни, котрі роблять все задля блага тварин і налагодження в суспільстві комунікації «людина-тварина» на високому рівні.
Олександр Фельдман – про контактні зоопарки
Ми звернулися до Олександра Борисовича Фельдмана із простим запитанням: як він ставиться до ініціатив зоозбоченців-садистів про заборону контактних зоопарків. Отримавши вичерпну відповідь, традиційно надаємо її для читачів у повному обсязі.
Нам нічого додати до позиції відомого політика, мецената, зоозахисника, зоореаліста та просто розумної і досвідченої людини. Пан Фельдман, на противагу зоокрикунам і спекулянтам сам, власними зусиллями згуртував команду однодумців. Він організував та утримує такий колосальний і складний об’єкт, як контактний зоопарк – «Фельдман Екопарк». Він дійсно знає, що таке захист тварин – зокрема тварин рідкісних, потрібних, а не зграй здичавілих голодних собак на промзонах і смітниках (пересічна діяльність зоосадистів).
Ми повністю підтримуємо позицію Олександра Борисовича – контактним зоопаркам та іншим цивілізованим інфраструктурним зоозахисним проектам (дельфінаріям, циркам, звірофермам, екофермам) – бути. І жодна купка агресивних маргіналів-содомітів не зупинить соціальний прогрес. Здоровий глузд переможе й не дозволить насаджувати в суспільстві культ тваринонаневисництва.
Дуже сподіваємося, що Олександр Фельдман висловиться і з питань доцільності так званого «захисту» безпритульних собак. Наголосимо, що на переконання зоозбоченців, під «захистом» слід розуміти позбавлення тварин репродуктивних функцій хірургічним шляхом з подальшим викиданням скалічених песиків на вулиці, смітники та промзони. Також очікуємо, що пан Фельдман, як народний обранець, не допустить ухвалення введеними в оману депутатами безглуздих законів про засилля бродячих собак на вулицях та їх «недоторканність».
Співпраця триватиме.