Протягом багатьох століть повчання різних волхвів, чаклунів і знахарів про те, що «все у руках вищих сил» знаходили особливо сприятливе підґрунтя серед селян. Бідні та безправні, люди переймалися за врожай і вірили, що допомогти їм може тільки воля потойбічного світу. Вони були безпомічними перед посухою, перед шкідниками рослин, перед стихійними лихами.

 

---

 

Від кого залежить врожай?

 

Отже, навіть у Біблії містяться такі тези:

 

«Якщо ви будете слухати заповіді Мої, що заповідаю вам сьогодні, любити Господа Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого, то дам землі вашій дощ свого часу, ранній та пізній; і ти збиратимеш хліб твій, і вино твоє, і єлей твій; і дам траву на полі твоєму для скота твого; і будеш їсти і насичуватися» (Повторення Закону, гл. 11, ст. 13 – 15).

 

Не скупилися укладачі Біблії і на погрози:

 

«Стережіться, щоб не спокушалося серце ваше, і ви не ухилилися та не стали служити іншим богам і не вклонилися їм. І тоді спалахне гнів Господа на вас, і замкне він небо, і не буде дощу, і земля не принесе плодів своїх» (Повторення Закону, гл. 11, ст. 16 – 18).

 

І не одне покоління вірило в те, що врожай залежить від богів, духів та їхніх забаганок. Якщо немає дощу та гине хліб, то треба творити обряди навколо дерев’яних ідолів, читати закляття або молитися. Не наука, а забобони були супутниками хліборобів. Усе своє господарство селяни раніше вели за церковним календарем, а сучасні садівники, дачники й фермери нерідко ведуть його за календарем місячним. У багатьох областях України хліб збирали після дня Іллі, сів планували до дня Альони, а весняний вигін худоби – до дня Єгорія.

 

Століттями молився хлібороб за врожай. Та все залишалося, як і раніше: страшна тінь голоду невідступно слідувала за ним.

 

А потім життя селян стало змінюватися. Пішли у минуле тяжкі голодні роки, а також панщина…

 

Знання плюс практичний досвід

 

Що ж допомогло людям? Невже дерев’яні неоязичницькі істукани, магічні ритуали й замовляння чи шаманські камлання? Ні! Наполеглива праця, знання і дружба з наукою!

 

 

Невже якесь століття чи два тому люди були більш духовними та володіли потаємними знаннями волхвів не більше, ніж зараз? На допомогу «вищих сил» сподівалися мільйони зневірених селян. Але вбогість і злидні супроводжували кожного бідного селянина.

 

А може, у наш час – так звану «еру Водолія» зросла духовність народу і настало «просвітління»? Може, стали доступними таємні знання Шамбали чи окультні практики?.. Звісно, ні! Але тоді хіба не є очевидними повне безсилля езотерики, окультизму, вся брехня і пустопорожні повчання містиків?

 

Тепер на провідних сільськогосподарських і фермерських підприємствах з кожного гектара землі часто збирають по 40 – 50 центнерів пшениці. Кожному зрозуміло, що добиваються цього люди не за допомогою заклять і молитов, а власною працею, за допомогою науки. Щоб отримати від землі багатий врожай, треба докласти до неї велику працю, треба спиратися на науку та практичний досвід.

 

Механізація сільськогосподарських робіт, великий вибір новітньої техніки як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва, налагоджена організація насінництва та племінної справи – все це принесло та приносить хліборобам і тваринникам блискучі результати, яких раніше не міг вимолити чи наворожити селянин.

 

Людина і закони природи

 

Українські вчені та практики аграрної сфери навчилися тепер втілювати в життя те, на що здатні, якщо вірити давнім легендам, тільки боги.

 

Наприклад, за часів кріпацтва та в період перебування України під російською імперською окупацією в сільському господарстві використовувалася лише дрібна, малопродуктивна худоба. А як усе змінилося сьогодні! Свідома, цілеспрямована праця українських аграріїв – не магія, не езотерика, не окультні знання і навіть не Симорон дала народові багато порід домашньої худоби, що має набагато більш корисні властивості, ніж раніше.

 

А нові, поліпшені сорти сільськогосподарських культур? Лише за останні тридцять років у нашій країні з’явилися десятки невідомих раніше високоврожайних, засухостійких, скороспілих гібридів цукрового буряку.

 

Людина сама є творцем природи, причому творцем більш розумним, більш спроможним, ніж природа, що створила шляхом природного відбору впродовж багатьох мільйонів років різноманітні види тварин і рослин. Проте езотерики твердять, що життя – це дар від потойбічного світу, а його закони та сенс для людини нібито є недосяжними. Їм «підспівують» противники ГМО та вегани, які взагалі вважають людину найстрашнішою істотою на планеті та приписують їй виключну жорстокість. Але наукові знання вщент розбивають ці вигадки.

 

Засоби проти посухи

 

Як у далекому, так і в недавньому минулому наші пращури не мали жодних засобів проти посухи. Спочатку язичники, а потім – і християнські віруючі вважали її суровою карою Божою за гріхи. А зараз?

 

Зараз наука допомогла знайти чимало дієвих засобів проти посухи. Розроблені нові технології оброблення ґрунту, широко застосовується обладнання для поливу на полях. Винайдено способи загартовування рослин – точніше, їх насіння, що готують їх до можливої сухої погоди.

 

Українські вчені давно проводили такі досліди: вони зволожували насіння, а потім, щойно воно починало проростати, знову підсушували. Таким чином, рослина, ледве розпочинаючи свій життєвий цикл, потрапляло в умови сильної посухи. Насіння, що посіяне після цього, дає посухостійкі рослини. Таке загартовування насіння перед посівом корисно для кукурудзи, цукрового буряку, пшениці, томатів, проса й багатьох інших культур.

 

Хімічні добрива та мікроелементи

 

Потужний арсенал для боротьби за врожай дає нашим аграріям сучасна хімія. І тут не треба одразу лякатися самого терміну – хімія. Ось що дають, наприклад, фосфорні добрива. Один кілограм найпростішого з них – п’ятиокису фосфору (в різних видах добрива його вміст може бути більше або менше), внесений у ґрунт, збільшує врожай цукрового буряку на 50 – 55 кілограмів.

 

А для того, щоб уявити, який великий позитивний вплив на врожай справляють азотні добрива, слід навести такі цифри: кожна тонна азоту на «фоні» фосфору та калію дає приріст врожайності цукрового буряку на 35 – 60 тон, пшениці – на 15, картоплі – на 75 тон.

 

Є речовини, що потрібні тваринам і рослинам у дуже малих, навіть нікчемних дозах. Це – мікроелементи. Серед них солі бору, марганцю, кобальту, молібдену, цинку, міді. Вони відіграють важливу роль у житті організмів. Мікроелементи також допомагають сучасним українцям отримувати гідний врожай, вирощувати здорових сільськогосподарських тварин і птицю.

 

Мікродобрива. Боротьба з бур’янами

 

Буряководам відома хвороба цукрового буряку – гниль сердечка. Причиною її виникнення є гостра нестача у ґрунті сполучень бору. В усіх регіонах України можна успішно застосовувати мікродобрива на основі цинку й марганцю. На Чернігівщині, наприклад, на висушених торф’яних ґрунтах ефективним буде мікродобриво, що містить хімічні сполучення міді. Невелика кількість солів міді значно підвищує врожайність ярової та озимої пшениці, проса, конопель і деяких інших культур.

 

 

Цінним мікродобривом у багатьох випадках слугує рідкісний хімічний елемент молібден. Понад півстоліття тому, в далекій Новій Зеландії привернув увагу такий випадок. На пасовищі для худоби були посіяні кормові трави, але врожай був поганим: рослини стояли слабкі, низькорослі. Раптом посеред пожовклої трави з’явилися острівці свіжої, яскраво-зеленої рослинності. Найбільше дивувало те, що ці острівці пересікали пасовище так, немов ним пройшлася якась невідома істота, залишивши на місці своїх слідів густу високу рослинність.

 

Людям, які вірили у містику й забобони, все це здавалося дивом. Насправді причина була простою. На сусідньому пасовищі його господар, багатий фермер, вирішив застосувати нове добриво – обробити рослини розчином, що містить молібден. Коли працівник фермера закінчив свою роботу, то він дорогою додому пройшов полем у чоботах, які були забризкані розчином молібдену. Там, де він ступав, з’явилася буйна, яскрава зелень.

 

Вже давно на наших полях застосовується «хімічне прополювання» – видалення бур’янів за допомогою спеціальних хімічних речовин – гербіцидів. Сама їх назва говорить за себе, адже слово гербіциди в перекладі означає «вбиваю трави». Сучасні гербіциди винищують лише бур’яни, а для культурним рослинам вони не завдають шкоди.

 

Дива без магії – ростові речовини

 

У боротьбі за врожай хімічна наука дала людям і ще більш дивовижні засоби – ростові речовини (стимулятори). За їх допомогою можна здійснювати справжні дива! Вони здатні прискорити або загальмувати розвиток рослин, значно скоротити термін дозрівання різних злаків і плодів, отримувати більш крупні та поживні плоди, успішно лікувати рани дерев, затримувати або активізувати проростання овочів під час зберігання. І створені такі речовини всемогутнім знанням! Це не містика, а досягнення науки.

 

Чудовим стимулятором росту для рослин є, зокрема, бурштинова кислота. Це органічне сполучення міститься в бурому вугіллі, у різних смолах і рослинах. Її також можна отримувати з бурштину або виготовляти синтетичним способом.

 

Українські вчені довели експериментальним шляхом, що після оброблення насіння льону, цукрового буряку, ярової пшениці та інших культур водним розчином цієї кислоти (8 – 12 грамів на тонну насіння) врожай зростає на 10 – 30%. При цьому рослини розвиваються швидше, у листях підвищується вміст хлорофілу.

 

Застосування бурштинової кислоти для оброблення насіння кукурудзи, цукрового буряку та пшениці особливо вигідно в тих регіонах нашої країни, де вегетаційний період розвитку рослин є порівняно коротким.