Віталій Романюк
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
Наприкінці ХХ століття Палац культури «Україна» був самим цікавим з усіх культурних об’єктів Києва. Його було відкрито 18 квітня 1970 року.
Місце для будівництва палацу вибрали на одній з найбільш важливих магістралей столиці – вулиці Васильківській (що на той час мала назву Красноармійська), що є продовженням Хрещатику. Проектували Палац «Україна» відомі київські архітектори: Євгенія Маринченко (12.03.1916 р. – 15.06.1999 р.) – лауреат державної премії ім. Т.Г. Шевченка, народний архітектор України та Петро Жилицький (06.06.1920 р. – 30.04.1970 р.) – заслужений архітектор УРСР, лауреат державної премії ім. Т.Г. Шевченка.
Архітектурні особливості Палацу «Україна»
Поставлена на стилобат будівля, немов піднята над площею, домінує в усьому ансамблі прилеглої забудови. Геометричний компактний об’єм будівлі асиметрично розташований на майданчику, що має невелику ширину.
Значну частину майданчика займають широкі гранітні сходи й сам стилобат, вимощений квадратними плитами сірого граніту
Ліву частину майданчику раніше прикрашали басейн і місце для відпочинку та зелений острівець газону з молодими берізками.
У підпірну стіну, що огороджує ліву частину ділянки зі східного боку, вмонтовано великий рекламний пристрій.
Широкий тротуар перед палацом і основні під’їзди до нього були вимощені крупними світло-сірими бетонними плитами. З правого боку ця ділянка межує зі сквером, на зеленому полі якого виділяються встановлені два 30-метрові флагштоки. В південно-східному куті розміщується будівля вентиляційно-охолоджувального центру, з яким Палац «Україна» сполучається підземним тунелем.
Завдяки вільному плануванню ділянки та збереженню природного рельєфу, а також зеленим газонам із групами декоративних дерев і чагарників для будівлі створено мальовничий фон
У проекті будівлі застосовано найбільш прогресивні тенденції української архітектури тієї доби: органічний взаємозв’язок із містобудівною ситуацією, функціональність, простота й художня виразність окремих деталей і всього ансамблю загалом.
Головний мотив композиційної побудови фасаду, що виділяє Палац «Україна» з-поміж усіх інших будівель закладів культури – вертикальні ребра-струни, що виступають уперед і надають йому музичний характер. Чіткий ритм ребр, які облицьовані анодованим алюмінієм, збагачує пластику стін.
Плавна увігнута лінія головного фасаду посилює виразність композиції, характерність і динамічність силуету
Основний об’єм будівлі з боку головного фасаду на нижньому поверсі оперізується суцільною лінією огорожі відкритої тераси, що розташована на рівні фойє партеру. В центрі плита-тераса нависає над головним входом, утворюючи піддашок. На терасу ведуть сходи, що спускаються до рівня стилобату.
Верхній та нижній пояси основного об’єму та огорожа тераси облицьовані білим мармуром зі шліфованою фактурою. Окремі плити білого мармуру з колотою фактурою вкраплені в лінію огорожі тераси та стіну ризаліту ліворуч, завдяки чому надають їм скульптурної рельєфності. Тиловий фасад складають суцільні горизонтальні вікна артистичних і адміністративних приміщень.
Скління головного і бічних фасадів виконано в алюмінієвих переплетах з анодуванням у чорний і золотистий кольори. Для скління і огородження стін касового вестибюлю використовувати склопрофіліт у вигляді напівпрозорих порожнистих балок довжиною до 7 – 8 м.
Зовнішнє оздоблення будівлі
В оздобленні екстер’єру використані граніти України: темно-сірим полірованим оброблений цоколь будівлі та сходи бічних входів; для плит стилобату і ділянок стін тилового фасаду використано світло-сірий; коричнево-червоним гранітом облицьовані підпірні стіни. Верхня частина коробки зали оброблена білим вапняком. Граніт, мармур і вапняк у сполученні з алюмінієм та великими площами скла набувають нових декоративно-художніх якостей.
Основою архітектурного образу будівлі та його композиційної побудови стала трапецієподібна форма зали. Вона розширюється від сцени зали та найбільш повно відповідає кінотехнологічним і акустичним вимогам, створюючи найкращі умови розміщення глядачів.
Розміри будівлі становлять 50 × 80 × 90 м при висоті 28 м. Будівельний обсяг – близько 152 тис. м3, корисна площа – 30 тис. м3.
Палац «Україна» має симетричну композицію будівлі відносно його поздовжньої осі. Лише нижній поверх на рівні вестибюлю має асиметричне рішення.
Глядацька зала і сцена
Довжина зали від екрану до задньої стінки балкону становить 54 м, середня ширина – 48 м, висота – 18 м. Зал вирішений у вигляді амфітеатру з одним ярусом балкону, він розрахований на 3780 місць (у партері 2560, на балконі та у ложах – 1220). У президії 143 місця. Відкрита сцена у вигляді сегменту вписується у залу. Задньою її межею слугує стаціонарний екран розміром 34,5 × 15,7 м. Радіус його викривлення дорівнює проекційній відстані 48,7 м. Глибина сцени 19 м, ширина трансформується до 37 м, висота від планшету до колосників 21,5 м, робоча висота трансформується до 15 м.
На сцені є два суміжні майданчики. Коли змінюються декорації, першу сцену опускають і друга стає на її місце. Підйомник оркестру розміром у плані 25,2 × 4,9 м складається із трьох майданчиків. Вздовж червоної лінії між завісою та підйомником сцени врізані два метрових транспортери довжиною 43 м для передавання на сцену інструментів.
Головний вхід знаходиться у центрі фасаду. Пройшовши скляний тамбур, глядачі потрапляють до просторого вестибюля й розташованого за ним гардеробу. Далі двома широкими сходами та двома ескалаторами вони піднімаються до фойє партеру. Ті ж саме широкі відкриті сходи і один ескалатор ведуть до фойє балкону. Піднявшись ще вище, глядачі потрапляють до зали кафе-буфета.
До складу комплексу для глядачів також входить касовий вестибюль, який з’єднується з головним вестибюлем.
Інженерне обладнання та інтер’єр
Театрально-концертна будівля – Палац «Україна» оснащена складним і різноманітним інженерним обладнанням, що забезпечує технічне обслуговування вистав. Воно розміщено під балконом в апаратному комплексі, який оточує залу з трьох боків.
На шести поверхах тилової частини будівлі розташовані артистичні та адміністративні приміщення. Артистичний комплекс включає три фойє для артистів, гримерно-перукарські, костюмерні й артистичні вбиральні, скомпоновані навколо центрального майданчика. Всі вони пов’язані між собою по горизонталі коридорами, а по вертикалі – чотирма сходами й ліфтами. Над великою залою кафе-буфету знаходяться виробничі приміщення. У лівому крилі будівлі знаходиться прес-центр.
Ще в ті часи, коли Палац «Україна» тільки вводився в експлуатацію, для оздоблення його інтер’єрів використовували природний камінь, дерево, метал, штучну шкіру, килимові матеріали. Їх підбирали відповідно до кольорового рішення всіх приміщень. Так, бірюзовий колір крісел у залі для глядачів поєднується із золотисто-коричневим оздобленням нижньої частини стін, порталу, сцени та світлим мереживом декоративної решітки верхньої частини стін. Ця гама кольорів надає залі вишуканості й ошатності.
Київський Палац «Україна» у свій час став першим у нашій країні, де було застосовано нову технологію металевого перекриття зали – її основу складає система перехресних ферм з паралельними поясами. На той час це була найбільш прогресивна технологія та, як бачимо, вона витримала випробування часом і забезпечує міцність будівлі дотепер.