«Путь дурака», Сотіліан Сєкоріський (розбір книги)

Поділитися:
The following two tabs change content below.

Книга (рос.) «Путь дурака», що вважається культовою серед адептів тоталітарної псевдорелігійної групи «Ашрам Шамбали» вільно продається в Україні, незважаючи на наявність у ній елементів пропаганди культу насильства та жорстокості, порнографії, розпалювання ненависті та багатьох інших речей, що порушують законодавство нашої країни.

 


 

«Путь дурака» – культова книга секти «Ашрам Шамбали»

 

Спеціально для проведення цього дослідження одна хороша людина з числа колишніх адептів презентувала мені цілий набір культових книг, за що, передусім, хочу висловити їй велику вдячність. Та книга, яку ми будемо розбирати сьогодні, називається «Путь дурака 7, или «Гарри Поттер в России», эзотерический триллер», видання 2005 р. Я прочитала за вас 452 сторінки дикого крінжу та маю, що вам розповісти.

 

З книги Путь дурака

Ілюстрації з книги «Путь дурака»; Костянтин Руднєв в образі гуру на квартирному зібранні (фото середини 1990-х рр)

 

Твір «Путь дурака» належить до культової літератури тоталітарної міжнародної псевдорелігійної групи з елементами окультизму – «Ашрам Шамбали», заснованої в 1989 р. громадянином Російської Федерації Руднєвим Костянтином Дмитровичем 04.08.1968 р.н. Останній фігурує у даному творі в образі «Учителя» – просвітленого мудреця, що нібито володарює над усім світом. В оповіданні його названо іменами Рулон, Гуру (або Гуру Рулон), Шрі Джнан Аватар Муні, Бог Майтрея, Калкі, Состіс і Сотіліан Сєкоріській.

 

07 лютого 2013 р. Новосибірським обласним судом РФ Руднєв був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 131 (зґвалтування), ч. 1 ст. 132 (насильницькі дії сексуального характеру), ч. 1 ст. 30, ч. 3 ст. 228.1 (приготування до незаконного збуту наркотичних речовин в особливо великому розмірі) Кримінального кодексу РФ и засуджений до 11 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму, а також до сплати штрафу в розмірі 100 тис. рублів. 30 вересня 2021 р. Руднєв вийшов на волю, відбувши повний термін покарання.

 

Одночасно Новосибірським обласним судом було прийнято рішення від 11.04.2014 р. у справі № 3-11/2014 про заборону діяльності релігійної групи «Ашрам Шамбали». Рішенням Верховного Суду РФ від 23 липня 2014 р. апеляційну скаргу на рішення про заборону діяльності культу було залишено без розгляду.

 

Після заборони в судовому порядку діяльності даного культу його послідовники перейшли на нелегальне положення. Значна їх частина перемістилася до інших країн, у тому числі до України. В Києві, Одесі та Дніпрі вони діють приховано окремими групами під виглядом тренінгів для жінок, творчих груп і занять з йоги. У минулому організація використовувала назви «Школа Біловоддя» (рос.: «Школа Беловодье»), «Тропа щастя», «Олірна», «Сотідонандана йога центр», «Школа Шамбали», «Алтайський Ашрам Шамбали», «Агарта», «Школа Інліранги», «Академія жіночої мудрості» тощо. З метою приховування своєї діяльності дана псевдорелігійна група постійно змінює найменування і на теперішній час використовує інші назви: «Академія жіночої мудрості АЛМА» (ALMA), «Школа жіночої мудрості», «Школа жіночої досконалості», «Магія Клеопатри» або «Школа організаторів» тощо.

 

Хто є хто у книзі «Путь дурака»

 

«Путь дурака» було написано у період від 1989 до 2000-х рр. Оповідання розпочалося з автобіографічного твору Руднєва «Шкільні історії» (Книга 1). У період 1989 – початок 1990-х рр. даний твір він пропонував до обов’язкового вивчення своїм адептам як культову книгу.

 

Книга Путь дурака

Видання книги «Путь дурака» різних років відрізняються за обкладинкою, але текст у них є однаковим

 

Наступні глави належать до більш пізнього періоду. Вони були написані Руднєвим після проходження строкової військової служби та перебування у психоневрологічному диспансері (Книга 2). Ці глави було приєднано до попередніх, а їх зміст розширено. Після цього, від початку активного становлення псевдорелігійної групи Руднєва, якій він дав назву «Ашрам Шамбали», було створено нові глави оповідання (Книга 3 в 7 частинах). Там розкривається внутрішнє життя культу, дістає свого розвитку виклад його доктрини. Вводяться нові персонажі, прототипами яких стали реальні громадяни з числа послідовників Руднєва, включаючи провідних «наставниць», «наставників», «тренерів», «жреців» і «жриць» секти, а саме:

 

  • Ліліт, або Шрі Маха Падме Деві – громадянка РФ Бірман Ірина Олександрівна, 1952 р.н., залишила секту 1994 р.;
  • Селена, або Шрі Субі Лакшмі Деві – громадянка РФ Захарова Олена Володимирівна, 1968 р.н., залишила секту 2017 р.;
  • Нарада – громадянин РФ Недогонов Олег, 1976 р.н., залишив секту 2000 р.;
  • Шрі Ганєша, або Гурун – громадянин РФ Хандожко Павло, 1960 р.н., залишив секту 1999 р.;
  • Мукта, або Мудя – громадянин РФ Лі Олексій, залишив секту 2000 р.;
  • Сінільга, або Сінгарелла – громадянка РФ Сіненко Олена, 1977 р.н., залишила секту 2000 р.;
  • Вонь Подретузная – громадянка РФ Пєтухова Поліна Олександрівна, 21.11.1975 р.н., уродженка м. Братськ Іркутської області. Нині використовує псевдоніми Алла Громова, Чалин, Аауля Шаман. Позиціонує себе як «сибірська шаманка» – дотепер є активною «жрицею» секти;
  • Чу-Чандра, або Чуча – громадянка РФ Колесніченко Оксана, 1977 р.н., залишила секту 2000 р.;
  • Гнилий Харчок – громадянин РФ Шуднєв Костянтин, 1976 р.н., залишив секту 2000 р.;
  • Майор Пронін – громадянин України Пронін Андрій, мешканець м. Харкова, колишній співробітник правоохоронних органів, у подальшому – підприємець, залишив секту 1992 р.

 

Книги 3 і 7 було написано Руднєвим спільно з колективом співавторів – ключових персонажів роману. Вони додавали власні історії та викладали подробиці щодо свого досвіду перебування в культі. Псевдонім автора «Сотіліан Сєкоріській» було вигадано суто заради привернення уваги читачів. При цьому ідея і основний мотив сюжету належали особисто Руднєву.

 

Сюжет (якщо це можна називати сюжетом)

 

У книзі «Путь дурака» йдеться про історію пересічного молодого чоловіка. Школяр Рулонов (Руднєв) спочатку потерпає від знущань однолітків, а потім починає тісно спілкуватися з однокласницею на ім’я Маріанна (вигаданий персонаж). Маріанна, дівчина ромської національності, стає його наставницею та навчає деяким окультним практикам для вирішення життєвих проблем. Після закінчення школи головний герой (Руднєв) був призваний на строкову військову службу. Невдовзі у нього стався маніфест психічного розладу, у зв’язку з чим він був поміщений на лікування до спеціалізованого психоневрологічного медичного закладу. Там він починає проповідувати власне віровчення.

 

В усьому тексті книги стосовно громадянського суспільства застосовується виключно термін «миші». Під ним, згідно глосарію, що наведений в кінці книги, маються на увазі люди, що «живуть за мамчиною програмою». Себто це законослухняні громадяни, котрі залучені до соціального життя. Однак у творі «Путь дурака» такий спосіб життя піддано висміюванню та змальовано у глузливому вигляді. Нібито, життєві негаразди, що можуть виникати на шляху людини, пояснюються «мишачим наклепом».

 

Під «мамчиною програмою» автори пропонують розуміти «сукупність усіх безглуздих настанов, які навіюють дитині батьки – набір правил, за якими живуть усі; розклад на все життя». Зокрема, серед загальнолюдських цінностей, які у книзі «Путь дурака» є предметом брутального глузування, піддаються осуду здобуття освіти, працевлаштування, створення сім’ї, турбота про батьків і дітей, дотримання моральних норм і приписів законів.

 

«Духовна» складова

 

Всі псевдодуховні практики «Школи Шамбали» засновано на нелюдській жорстокості по відношенню до адептів, пропаганді антисоціального способу життя і скоєння протиправних дій. У низці сюжетів, що присвячено культовим практикам міститься опис реальних подій, які відбувалися у так званих «ашрамах», де проживали адепти («садхаки»).

 

Для досягнення повного й беззаперечного підкорення учнів Руднєву до людей застосовувалися прийоми агресивного зовнішнього впливу, що мають характер тортур. Позбавлення їжі та сну, виснажливі тренування, примушування до насильницьких дій по відношенню до інших, систематичні знущання та мордування там були (і є дотепер) буденним явищем. Характерним елементом утвердження внутрішньої ієрархії у місцях проживання наставників, жриць та учнів була вимога до останніх пересуватися виключно навколішки задля «роз’єднання зі своєю хибною особистістю» і досягнення стану «просвітління». Від пересування навколішки в людей здиралася шкіра на колінах і долонях. Вони страждали від постійного болю в суглобах і м’язах. Але це розглядалося як бажаний і схвальний стан.

 

Крім цього, для учнів щоразу вигадували різноманітні принизливі завдання та позбавляли їжі. Для того, щоб отримати харчування, від адептів вимагали складати «іспити на їжу». Процес харчування також максимально ускладнювали з метою спричинення додаткових фізичних і моральних страждань учням. Наприклад, їх примушували їсти руками або навмисно давали продірявлений посуд. Зрештою, фізично та емоційно виснажені люди, на додачу, залишалися голодними.

 

Особистості учнів розцінювали не як людей. Їх вважали свого роду «заготовками». Про це прямо йдеться з монологу Руднєва: «…Я набрал заготовок и начал делать из них людей! Нормальных!! Жестких!! Агрессивных!!!».

 

Владні амбіції Руднєва

 

У сюжеті чітко простежується намір псевдорелігійної групи «Ашрам Шамбали» до утвердження свого панування над усіма державними інституціями на території країн колишнього СРСР, де проживає російськомовне населення.

 

Шляхом використання у тексті літературних прийомів – алегорій, гіпербол, зворотного паралелізму тощо, а також за допомогою інтеграції до сюжету елементів епосу та містичних легенд, читачам навіюється теза про те, що Руднєв був «обраним» вищими силами. На нього нібито покладено виключну місію підкорити собі органи державної влади. Він нібито покликаний знищити правоохоронні структури та запровадити замість них власні інституції, які діятимуть на підставі «воровського закону». Група послідовників Руднєва повинна була нівелювати роль традиційних церков. Замість керівних державних установ вони мали намір утвердити власну політичну силу, що матиме характер наддержавного утворення – «партії Нагвалю».

 

Спочатку до сюжету вводиться епізод, у якому перед Руднєвим нібито під час окультного ритуалу з’являється «учитель». Ним постає вигаданий персонаж на ім’я Гуру Сотідонандана, який промовляє: «Ты будешь учить людей в России и во всем мире». Тези про наміри проникнення до органів влади шляхом експансії віровчення з Російської Федерації до інших країн дістають подальшого розвитку в наступних главах оповідання: «истинное учение должно прийти из России». Далі роз’яснюються ідеї про наддержавний характер доктрини «Ашраму Шамбали», що закріплює свій вплив на суспільство за допомогою простого нав’язування ідеології як керівним державним структурам, так і недержавним інституціям і громадянам.

 

Слід зауважити, що представники псевдорелігійної групи Руднєва за весь час існування культу не дістали та не мають на сьогоднішній день підтримки з боку державних органів. Діють вони виключно шляхом обману і зловживання довірою, використовуючи для прикриття різні організаційно-правові форми.

 

Після підготовки читача до сприйняття тез про «виключну місію» псевдорелігійної групи «Ашрам Шамбали» та її лідера Руднєва до панування над урядами різних країн до сюжету вводяться епізоди, в яких ефект подальшого навіювання підсилюється за допомогою використання елементів епосу та пригодницької фантастики. Зокрема згадується вигадана містична країна Шамбала. Країна нібито розташована серед гір Гімалаїв, звідки прийде «ера Бога Майтрейя». Під «Богом Майтрейя» мається на увазі Руднєв, який сам фігурує в оповіданні під іменем «Калкі Аватар Майтрейя». Прийомами залякування читачів є нагнітання апокаліптичних настроїв і згадки про скоре настання кінця Світу: «…и на Земле будет война, где сын отца, а отец сына будут убивать». Далі провадиться ідея про те, що після цієї кровопролитної та страшної війни на планеті залишиться тільки група послідовників Руднєва, яким належатиме вся влада.

 

У подальших главах оповідання ці тези знову повторюються у тому ж саме сенсі. Країна Шамбала нібито являє собою «вічну країну Біловоддя». Вона прагне захопити владу над усім світом, поширити свій вплив на уряди країн. Проголошення цієї мети підтверджується в інших епізодах оповідання, зокрема на с. 274 після слів «просветлевать народы Земли» йдеться про прагнення Руднєва встановити контроль над владними інституціями країн Північно-Американського континенту та Європи.

 

Про Україну

 

У книзі «Путь дурака» неодноразово прямо згадується Україна, територія якої розглядається як складова території РФ. При цьому із загального контексту оповідання простежується акцент на спотворення ідей незалежності, забезпечення державного суверенітету України, а також її курсу на європейську інтеграцію.

 

На с. 272, починаючи від слів «Мы уже Бразилию, Америку закучили, Европу, скоро весь мир наш будет» утверджується теза про всемогутність псевдорелігійної групи «Ашрам Шамбали» та самопроголошеного «рятівника світу» – Руднєва.

 

Позиція авторів, що полягає у категоричному запереченні ідеї розбудови незалежності країн пострадянського простору, включаючи Україну, дістає свого вираження у подальших монологах і діалогах головних позитивних героїв оповідання. На с. 292, починаючи від слів з монологу Рулона (Руднєва) «…к чему нас приводит желание независимости? … Мы ничего не можем достичь!» навіюється ідея про те, що для порятунку світу мають об’єднатися в єдину країну всі «клани». Під ними маються на увазі осередки та філії «Ашраму Шамбали» в різних країнах. Клани повинні діяти, як «вовки у зграї» – жорстко, рішуче, злагоджено заради підкорення народів і усунення перешкод у вигляді державних правоохоронних органів, керівних організаційних структур і традиційних релігійних інституцій. При цьому вихваляється могутність і велика територія РФ.

 

Публічні заклики до вчинення терористичного акту

 

На с. 23 – 24 наведено опис вчинення терористичного акту шляхом вибуху, а саме приведення у дію саморобного вибухового пристрою у громадському місці за великого скупчення людей. У главі «Мистический символ» наведено сюжет, який присвячено описові скоєння терористичного акту шляхом підпалу. Герої книги «Путь дурака» при цьому висловлюють намір шляхом вчинення підпалів і вибухів «змінити світ». Вони хочуть здобути можливість керувати суспільством, встановлюючи для нього власні норми і правила поведінки.

 

У даному елементі тексту в схвальній формі описано скоєння терористичного акту. Наявність таких ознак, як дії, котрі створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (скоєння підпалу), якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або з метою привернення уваги громадськості до певних поглядів терориста (в даному разі – протесту проти виконання обов’язку здобуття освіти, дотримання вимог законів і основних засад суспільного життя) цілком корелює з визначенням поняття терористичного акту, що закріплено в абз. 3 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та у ч.ч. 1, 2 ст. 258 Кримінального кодексу України.

 

На с. 441 – 442, у заключній главі оповідання наведено епізод, в якому фактично здійснюється виправдання, схвалення і пропаганда тероризму задля привернення уваги громадськості до релігійних поглядів Руднєва і очолюваної ним релігійно-екстремістської групи «Ашрам Шамбали». В даному епізоді вже йдеться про те, що Руднєв увійшов до складу наддержавного утворення, що володарює над усім світом – до так званого «Сінкліту Координаторів Планети». Нібито, він поїхав до США для того, аби «прощупати підґрунтя», та готувався до подальшого «хрестового походу до Америки та Європи». У «Сінкліті Координаторів Планети» також було укладено договір, за яким було розділено територію всього світу й визначено сфери впливу.

 

Ідеологічний вплив на невизначене коло осіб полягає у пропагуванні тероризму, а також акцій збройного залякування населення як безальтернативного засобу досягнення цілей псевдорелігійної тоталітарної групи «Ашрам Шамбали».

 

Про сім’ю та дітей

 

Схиляння невизначеного кола осіб до відмови від створення сім’ї, навіювання настроїв ненависті до батьків і всіх рідних, які не поділяють поглядів адептів, пропагування відмови від народження дітей є однією з ключових ідей книги «Путь дурака»:

 

«Все проблемы сваливаются на голову мышей с той минуты, как они заводят семью, и особенно детей… Так что самое главное – не заводить семью и особенно детей».

 

Далі на с. 10 описано способи штучного переривання вагітності, в т.ч. на великих термінах. Наведене також являє собою форму популяризації абортів і самостійного переривання вагітності жінками потенційно небезпечним способом:

 

«На хрена нужны все эти дети … если после родов человек превращается в такого урода? Внушили себе мыши дурость и следуют тупым установкам».

 

Створення сім’ї, народження і виховання дітей, на думку авторів, є лише наслідком впливу гормонів, які нібито роблять людину глупою та змушують її ставати «обычной серой мышью». «Семья, семья, дети – вот что самое страшное…», – у розмірковуваннях Руднєва дістає подальшої негативізації природне прагнення людей до турботи про сім’ю і рідних, яких названо «зомбі», а їхній спосіб життя піддано висміюванню.

 

Продовження промови Руднєва до адептів культу в наступних главах вже має форму прямих закликів: «Детей рожать больше не нужно! Дйствуй уверенно, плюнь на мать!». Відмова від продовження роду розцінюється як схвальний і такий, що заслуговує на заохочення, спосіб життя: «…размножение, продолжение рода – такие цели не нужны шаману».

 

Відмова від народження дітей, як ідеться з прямої мови Руднєва, «рятує Землю від перенаселення». Одночасно Руднєв висловлює претензію на своє виключне право проводити з чужими дітьми «статево-виховну роботу».

 

Як адептів підштовхують до розриву зв’язків з рідними

 

Навіювання ненависті до матері, щодо якої застосовується характерний внутрішньокультовий термін – «погань», а також до батьків і всіх членів родини неодноразово повторюється в різних частинах книги «Путь дурака» з метою схиляння адептів до розриву зв’язків із ними. Наприклад: «…родственнички вас на дно тянут, это дело известное», «Мать – сволочь! Скотина проклятая, старая пакостница!».

 

Для цього відносно образу матері та батьківського виховання використовуються нецензурні, грубі та цинічні характеристики. Адептам нав’язується переконання в тому, що «матері нагороджують невіглаством» і навіюють «хибні» установки: виходити заміж, народжувати й виховувати дітей, піклуватися про членів родини, навчатися і працювати. На цій підставі читачів закликають «отбросить мамочкины принципы», залишити сім’ю і чоловіка. Дітей і рідних названо «гнилою кісткою», що заважає рухатися «духовним шляхом», «…никому не советую потакать своему материнскому инстинкту и заводить детей. Живите лучше для себя».

 

Метою поширення таких настроїв серед адептів є виховання в них відчуття стійкого страху перед усіма соціальними зв’язками і родинними стосунками поза межами культу.

 

Так, на с. 173 наведено рекомендації та настанови щодо розірвання таких зв’язків: «…попробуй по очереди оборвать их. У тебя нет привязки к детям и родственникам. А это уже очень много».

 

Обов’язки батьків піклуватися про дітей та опікуватися їх вихованням піддано глузуванню й висміюванню. Заклики покинути рідних неодноразово повторюються в різних частинах оповідання: «Оставь детей, оставь мужа. Поезжай в другое место. Начни новую жизнь. Отдыхай, найди богатого бая, пристройся к нему. Сядь к нему на шею, мамкино забудь все». Їх багаторазове повторення спрямоване на навіювання та закріплення стійких антисоціальних настанов: «освиноматилась бы сейчас, как моя погань, и гнила бы в семейном болоте».

 

Куди готують найкращих «учениць»?  

 

За допомогою включення до тексту оповідання фрагментів, які позиціоновано як легенди чи історичні факти пропагується полігамія та інші сексуальні збочення. На цьому підґрунті автор нав’язує читачам переконання в тому, що на сучасному етапі суспільного розвитку традиційна сім’я є застарілою інституцією: «Семья – это такая миниатюрная тюрьма. Маленький домашний концлагерь, в котором собираются люди, чтобы издеваться друг над другом. В семье человек проявляет худшие стороны себя». Як альтернатива традиційної сім’ї для осіб жіночої статті запропонований гарем під керівництвом Руднєва. Туди можуть потрапити лише найкращі учениці, котрі отримають змогу стати його дружинами.

 

Здобуття громадянином вищої освіти висміюється та подається виключно у негативному контексті. Ефект навіювання підсилюється завдяки використанню прямих закликів: «Нужно не в институте сидеть, а жизни учиться…».

 

На думку Руднєва, як ідеться з його прямої мови, на у загальноосвітніх навчальних закладах учнів перетворюють на «послушных биороботов» і «трусливых завнушенных овец»; «Это самая большая дурость – учиться в институте, потому что там ничему нормальному не учат. Там нас делают придатками к машинам, к станкам, ко всяким автоматам…»; «Все работы хороши, не работать лучше. В тунеядцы я б пошел, пусть меня научат». З цього робиться хибний висновок про те, що нібито треба звільнитися від усього того, що «заважає жити».

 

Висновки

 

  1. Твір «Путь дурака» є результатом колективної творчості групи адептів тоталітарної псевдорелігійної групи «Ашрам Шамбали», діяльність якої заборонено на території РФ у судовому порядку після притягнення до кримінальної відповідальності її лідера – Руднєва. Тому книга являє собою не пересічний твір художньої прози, а складову культової літератури деструктивного руху (секти), що не має державної реєстрації в Україні.
  2. Книга «Путь дурака» пропагує вчинення дій, які полягають в експансії ідеології Руднєва на всі гілки державної влади задля досягнення панування його адептів над країнами та урядами, тобто насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та захоплення державної влади.
  3. У виданні неодноразово згадується Україна, що розглядається як складова частина території РФ та ідеалізованої єдиної країни майбутнього – Шамбали (Біловоддя). В ній відсутній регіональний поділ і, відповідно, державні кордони. Роль уряду виконуватиме єдине наддержавне і надрелігійне утворення – Сінкліт Координаторів Планети, а фактично – група членів культу «Ашрам Шамбали» на чолі з її лідером Руднєвим. Також передбачено створення керівного органу у вигляді «партії Нагвалю» та власного мілітаризованого формування за відстоювання інтересів керівництва. Це свідчить про наявність у книзі «Путь дурака» елементів, зміст яких спрямований на зміну меж території або державних кордонів України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, публічних закликів до вчинення таких дій.
  4. В окремих главах культової книги «Путь дурака» містяться непоодинокі сцени та сюжети, в яких наявні ознаки розпалювання расової ворожнечі (по відношенню до представників монголоїдної раси – китайців, а також до темношкірих афроамериканців), етнічної ворожнечі (по відношенню до українців, євреїв, латишів, американців, ромів, а також до вихідців з країн Кавказу) та релігійної ворожнечі (по відношенню до людей, які сповідують християнство, іслам, буддизм та інші релігії).
  5. У тексті книги «Путь дурака» містяться публічні заклики до вчинення терористичних актів у вигляді вибухів, підпалів і порушення громадської безпеки з метою залякування населення і привернення уваги громадськості до певних релігійних поглядів представників тоталітарної псевдорелігійної групи «Ашрам Шамбали».
  6. У контексті змісту художньої складової культової книги «Путь дурака» цілком однозначно передано ідею виправдання насильства як форми переваги сильних над слабкими. Насильство розглядається як невід’ємна складова окультних ритуалів задля досягнення стану «просвітління». По відношенню до слабких і вразливих людей заохочується будь-яка жорстокість.
  7. Викладені в окремих главах сюжети, в яких опосередковано у формі діалогів, монологів і розмірковувань, опису дій і вчинків персонажів, а так само шляхом надання правдоподібності й переконливості за допомогою змішування з вигаданими оповіданнями з епосу містяться словосполучення, фрази та речення, що однозначно передають ідею виправдання насильства, вбивства людей, у тому числі з ритуальною метою, пропаганди суїцидів.
  8. В культовій книзі «Путь дурака» репрезентовані у вигляді позитивних прикладів для наслідування ідеї відмови від здобуття освіти і працевлаштування, участі у продуктивній праці, законного заробітку коштів, дотримання норм моралі та законослухняної поведінки. Неодноразово повторюються тези, в яких містяться заклики до відмови від створення сім’ї, народження і виховання дітей. Натомість дістають свого схвалення дії та вчинки, що полягають у порушенні законів і норм моралі. Такі тези, висловлювання, рекомендації, поради та веління, звернені до читацької аудиторії, є деструктивними настановами, що посягають на права і свободи людини та громадянина. Крім того, вони пропагують антисоціальну поведінку і ухилення від виконання конституційних обов’язків.
  9. Твір «Путь дурака» містить елементи, котрі, відповідно до положень Закону України «Про захист суспільної моралі» дають підстави віднести його до друкованої продукції порнографічного характеру.

 

* * *

 

Загалом це був лише стислий виклад книги «Путь дурака». В ній ще багато інших елементів, пов’язаних з пропагандою суїцидів, схилянням людей до вживання наркотичних речовин, розпалюванням ненависті на національному та релігійному підґрунті тощо. Тому їх ми з вами розглянемо далі окремо. Всі нові публікації з даної теми ви, як завжди, можете знайти у відповідному розділі – Сектознавство. Там вони зібрані в категорії «Ашрам Шамбали».