Псевдорелігійна організація з міжнародними зв’язками – «Дванадцять колін» («The Twelve tribes»), члени якої вже 50 років поспіль готуються до настання кінця світу, належить до апокаліптичних культів з підвищеним рівнем суспільної небезпеки.

 

---

 

Близько року тому я почала періодично відстежувати активність так званої «церкви» американського походження «Дванадцять колін», і зараз мушу констатувати, що вона збільшує присутність своїх осередків у країнах Східної Європи. У групі ризику – ті країни, де існують законодавчі й соціальні передумови для поширення різноманітних релігійних організацій, а втручання державних контролюючих органів у їх діяльність максимально ускладнено.

 

Станом на сьогодні керівництво організації розглядає можливість «освоїти» Україну для створення нового регіонального центру.

 

 

Доктрина (віровчення) «Дванадцяти колін»

 

У 1972 р. у штаті Тенесі (США) американець на ім’я Джин Спрінгс згуртував навколо себе однодумців, і разом вони заснували новий релігійний рух. Ця псевдорелігійна культова група побудована за принципом Церкви I століття, описаної у «Діяннях Апостолів» (Книги 2 і 4).

 

За часи свого існування секта декілька разів змінювала назву. На початку це була «Християнська церква лози», потім її місцеві осередки стали називати себе «Месіанськими громадами», а центральну організацію – «Апостольським орденом громади». Втім, її доктрина при цьому не зазнала суттєвих змін.

 

Віровчення організації «Дванадцять колін» являє собою поєднання низки ідей, запозичених з інших релігій – християнства та юдаїзму, а саме:

 

• християнський фундаменталізм, причому з явними ознаками розпалювання ворожнечі й ненависті на релігійному підґрунті;
• рух за відродження єврейських коренів – у тій інтерпретації, що пропагують члени секти, ця ідея має спотворений сенс;
• месіанський юдаїзм, який плавно переходить у шовінізм;
• концепція «священних імен» – цей елемент загалом є притаманним і для багатьох інших неорелігійних об’єднань.

 

Самі члени групи при цьому вважають, що всі інші деномінації «відхилилися від істинного шляху». Тому їхня «церква» діє відсторонено і не співпрацює з жодними іншими деномінаціями чи релігійними об’єднаннями.

 

На переконання членів організації, до Другого пришестя Ісуса Христа християнська церква має бути відновлена в тому вигляді, в якому він її залишив. Виконуючи хтозна ким вигадані «умови» повернення до первісної церкви, адепти вибірково дотримуються деяких законів Мойсея. Служби вони проводять по суботах, а також у дні юдейських свят Песах, Йом Кіпур і Суккот. Для молоді проводять обряди повноліття хлопчиків (бар-міцва) та дівчат (бат-міцва), а на святкуваннях танцюють ізраїльські народні танці.

 

«Духовна нація», що зароджується?

 

Як ідеться з інформації на ресурсі організації, «Дванадцять колін» об’єднує людей.

 

 

Торік адміністратори сайту зненацька вирішили змінити розширення домену «twelvetribes» з .com на .org. Не виключено, що причиною цього могло стати блокування даного ресурсу в окремих країнах через протиправну діяльність сектантів, про що буде сказано далі.

 

 

У розділі «Хто ми є» зазначено таке (переклад з англійської мій):

 

«Дванадцять колін – це духовна нація, що зароджується. Ми є конфедерацією дванадцяти самоврядних племен, які складаються із самоврядних громад. Під громадою ми маємо на увазі сім’ї та одиноких людей, які живуть разом у будинках і на фермах.

 

Ми є учнями Божого Сина, Його ми називаємо єврейським іменем Яхшуа (Yahshua). Ми дотримуємося приписів зі Старого та Нового Заповіту й живемо, як перші учні, як було описано у розділах 2 і 4 Діянь. Ми всім своїм серцем хочемо виконувати волю нашого Батька, тобто любити один одного і бути світлом для народів, аби вони могли побачити наше життя і знати, як  Творець любить їх».

 

Чільне місце в ідеології «Дванадцяти колін» відведено пророцтвам про настання кінця світу. Адепти вірять у них, але навіть приблизного терміну ніхто не називає.

 

«І вони продавали маєтки та добро, і всім їх ділили, як кому чого треба було» (Діяння, 2:45)

 

Осередки культу «Дванадцять колін» розпізнати нескладно – адепти селяться групами, які називають комунами. Їхні комуни є закритими для всіх сторонніх осіб. У правилах такого співжиття вони спираються на тексти з Книги 2 «Діянь», де зазначено таке:

 

³⁸ А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охреститься кожен з вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дари Духа Святого ви приймете!

³⁹ Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

⁴⁰ І іншими багатьма словами він засвідчував і вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

⁴¹ Отож ті, хто прийняв його слово, охрестилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

⁴² І вони перебували у науці апостольській, та у спільноті братерській, і в ламанні хліба, та у молитвах.

⁴³ І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд і знамен.

⁴⁴ А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

⁴⁵ І вони продавали маєтки та добро, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

⁴⁶ І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали з радістю та в сердечній простоті,

⁴⁷ вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.

 

Життя адептів у комунах

 

Основна маса людей, які проживають у комунах – це ті, хто продали свою нерухомість і все, що можна продати, а кошти від продажу передали на потреби новоявлених «апостолів» своєї «церкви». Осередки «Дванадцяти колін» можуть облаштовуватися як у містах, коли групи адептів селяться в будинках по сусідству, так і в сільській місцевості. Організація має достатньо грошей для того, щоб купувати земельні ділянки з хатами чи навіть і цілі хутори.

 

 

Кожна комуна веде спільне господарство і може здійснювати підприємницьку діяльність. Найчастіше вони спеціалізуються на вирощуванні  сільськогосподарської продукції, яку потім реалізовують і розпоряджаються вирученими коштами згідно приписів Книги 4 «Діянь»:

 

³² А люди, які увірували, мали серце одне й одну душу, й жоден з них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

³³ І апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

³⁴ Бо жоден з них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

³⁵ та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

 

Географія діяльності та структура

 

На перший погляд, діяльність секти «Дванадцять колін» нагадує реставрацію з повернення до Церкви І століття нашої ери. Але крім цього, головною її метою є створення нового Ізраїлю. Звідси й назва організації – це зародки квазідержави, що буде складатися з дванадцяти колін, розташованих у дванадцяти географічних регіонах світу.

 

На сьогоднішній день комуни секти «Дванадцять колін» діють в Аргентині, Австралії, Бразилії, Франції, Іспанії, Великобританії, Чехії, Румунії, Канаді та США.  Поступово секта підбирається до України. Влітку 2019 р. вони купили сільський маєток і ферму в Румунії. Зараз там розмістилася комуна чисельністю 30 – 40 осіб.

 

 

Організація відрізняється чіткою ієрархією. По вертикалі всі територіальні осередки (комуни, ферми) підпорядковуються спеціально створеним місцевим радам, а ті – регіональним радам. Верхівку секти складає так звана «Апостольська рада». Внутрішній контроль на рівні комун забезпечується за участі вчителів і дияконів. На рівні рад наглядачами є старійшини й апостоли.

 

Сектантські методи «виховання» дітей

 

На відміну від деяких інших культів, які вважають дітей непотрібним тягарем на духовному шляху, «Дванадцять колін» прагне затягнути до своїх комун повні сім’ї разом із дітьми. По-перше, це міцно прив’язує кожного адепта до секти й не дозволяє просто залишити її, якщо там лишатимуться члени родини. По-друге, беззахисних, найменших членів суспільства там змалечку залякують і виховують у дусі покірних рабів. Як наслідок, стаючи дорослими, такі діти складніше адаптуються в соціумі. Багато хто з них народилися в комунах і не бачили іншого життя, крім секти.

 

У комунах секти існує усталена практика фізичних покарань для дітей. Навіть за несуттєві чи удавані провини їх нещадно б’ють, позбавляють їжі та сну. Крім того, в дітей відбирають щастя дитинства, адже «Дванадцять колін» ігнорує вимоги законів щодо заборони дитячої експлуатації, активно використовуючи працю неповнолітніх.

 

Доктрина організації забороняє дітям навчатися у світських загальноосвітніх школах. Для «навчання» в комунах є «вчителі» з числа таких само адептів, які педагогами не є та часто-густо взагалі не мають належної освіти.

 

Свого часу в Німеччині та у Франції держава була змушена втручатися в діяльність секти з метою захисту дітей. Наприклад, у 2013 р. працівники поліції федеральної землі Баварія визволили 40 дітей і передали їх для виховання до опікунських сімей, оскільки у громаді «Дванадцять колін» діти систематично піддавалися фізичному насильству з боку дорослих.

 

 

Тут дехто може не погодитися: мовляв, таке було давно, майже десять років тому. За цей час усе могло змінитися, і взагалі наведені факти – практично єдине згадування про секту «Дванадцять колін» у ЗМІ. Дійсно, все так. За винятком одного: змінювати свої переконання й підходи до виховання дітей, визнавати свої помилки може лише вільна людина. Ідеологічно оброблені фанатики на це не здатні. Принаймні, допоки вони залишаються в секті. Тому якщо практика жорстокого поводження з дітьми там є усталеною, то скільки б років не минуло, вона всюди залишиться незмінною. Незалежно від країни, де все відбувається.

 

Фактори ймовірної появи в Україні секти «Дванадцять колін»

 

Поки у нашій країні не створено осередків «Дванадцяти колі», слід зберігати пильність і діяти на випередження. Також необхідно буде вжити заходи щодо мінімізації впливу факторів, якими можуть скористатися іноземні псевдорелігійні організації:

 

1. Законодавство України у сфері державно-церковних відносин є найбільш ліберальним у всій Європі. У питаннях свободи віросповідання воно наближено до законодавства США і дозволяє зареєструвати будь-яку релігійну громаду за умови подання нею відповідного пакету документів. Тому для оновлення нашої нормативно-правової бази варто взяти до уваги законодавство ФРН і Японії, де встановлено чітку систему контролю за діяльністю релігійних громад.
2. Значна частина українців будь-якого віку – від дітей до пенсіонерів, володіє розмовною англійською на рівні, достатньому для того, щоб порозумітися на початку знайомства. Це полегшує комунікацію з представниками зарубіжних неорелігійних груп і додатково дозволяє їм використовувати для вербування нових адептів такі форми залучення, як курси вивчення іноземної мови. З огляду на це необхідно інформувати суспільство про загрози й небезпеки, що спричиняють псевдорелігійні культи, зокрема зарубіжні.
3. У селах, віддалених від мегаполісів і обласних центрів, залишилася велика кількість покинутих і занедбаних будинків із земельними ділянками. Саме в таких районах сектанти зазвичай облаштовують свої «ферми». Вартість покинутої сільської нерухомості є низькою, що робить її доступною для різних збоченців. Там, де вони не зустріли спротиву з боку місцевого населення, розростаються екопоселення крішнаїтів, «родові маєтки» російської секти анастасійців і подібні резервації, повністю ізольовані від суспільства.
4. Необізнаність населення з питань реальної небезпеки, що виходить від новітніх релігійних культів – сект. Мовчання колишніх адептів і байдужість оточуючих створюють сприятливі умови для їх поширення у нашій країні.
5. Тривале культивування в суспільстві ідей окультизму, езотерики та фальшивої «духовності», що просувають окремі медіа, телеканали, актори зі співаками й навіть політичні діячі. Внаслідок нав’язування такої спотвореної картини світу поява кожної нової культової групи сприймається певною частиною населення із цікавістю й не викликає осуду.

 

Especially for «The Twelve tribes»: you are not welcome here!

 

З позицій Православної Церкви те, що пропонує «Дванадцять колін» під виглядом біблійного віровчення, вважається нічим іншим, як єрессю.

 

Доктрина організації утверджує крайню форму авторитаризму. На кожному рівні очільники осередків здійснюють жорсткий контроль за всіма сферами життя й поведінкою адептів. Ця обставина, а також ізольований спосіб життя комун підвищують ризики виникнення деструктивних проявів, у тому числі масових суїцидів.

 

На завершення цієї теми прошу вас, дорогі читачі, бути обачливими у виборі курсів вивчення іноземної мови, а також під час відвідування різних фестивалів та інших заходів із префіксом «еко-». Не дайте втягнути себе до небезпечної секти, де знущаються з дітей і калічать людські долі!

 

Зараз важливо не пропустити початковий етап і не дати небажаним «гостям» облаштуватися на наших землях, інакше матимемо повторення Джонстаунської трагедії. Якщо вам стало відомо про намагання представників культової групи «Дванадцять колін» налагодити певні зв’язки у нашій країні, включаючи поширення інформації в українському сегменті соціальних мереж або медіа, набір «волонтерів» для роботи на фермах тощо, будь ласка, зв’яжіться зі мною за допомогою електронної пошти [email protected]. Конфіденційність гарантуємо.