Ставка внеску на регулювання, що платить споживач

Як застосовується ставка на регулювання внеску для суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг і чому вартість електричної енергії зрештою сплачують споживачі.

 

---

 

Ставка внеску на регулювання – її розмір і механізм сплати для суб’єктів господарювання, які зазначені в Реєстрі суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП).

 

Як розраховується сума внеску на регулювання

 

У постанові НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 «Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» (прийнятою на виконання ст. 11-13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг») зазначено:

 

«Сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою:

 

Rkv = Dkv× Vkv/100%

 

• де Rkv – сума внеску на регулювання;
• Dkv – сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал;
• Vkv – ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП.

 

Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал».

 

Це питання можна та слід розглядати під таким кутом: приміром, виробник електроенергії продає своєму трейдеру певний обсяг електроенергії. Цей оптовий трейдер продає меншими обсягами іншим трейдерам. І лише потім вони продають електроенергію постачальникам для кінцевих споживачів. Тобто виробник, 2 трейдера і постачальник сплатять за один обсяг електроенергії за наростаючою ціною ставку за регулювання.

 

Подвійне «оподаткування» виробленої електричної енергії

 

На нашу думку, ставка за регулювання, по своїй суті, є непрямим «податком». Подвійне оподаткування одного товару неприпустиме. Проте з описаного прикладу очевидно, що таке «оподаткування» відбувається чотири рази.

 

Такий специфічний вид товару, як електрична енергія характеризується  одномоментністю її виробництва та споживання. За побутовим розумінням, електроенергія «тече», пересуваючись без будь-яких додаткових фізичних операцій: від генеруючої потужності – до споживача. Проте у проаналізованому прикладі за один і той саме обсяг товару (товарної продукції) оплата нараховується кілька разів. Таким чином, електроенергія «оподатковується», щонайменше, чотири рази. Така ситуація є неприпустимою та потребує вжиття заходів щодо її врегулювання.

 

Описана схема є відверто корупційною та економічно невигідною – не тільки нам, споживачам, але і учасникам ринку. Що стосується останніх, то створення нових учасників ринку, які б займали свою нішу на рику, в силу штучного збільшення ціни електричної енергії кожного разу на кожному етапі продажу зменшує спроможність споживачів.

 

А щодо споживачів – у будь-якому разі витрати будуть покладені на них, незважаючи на те, що вони споживають фактично той самий, «один» обсяг електричної енергії, що і було вироблено. Однак при цьому Регулятором не вчиняються жодні додаткові фізичні дії щодо «регулювання» цього ж незмінного обсягу.

 

Проблема потребує детального правового врегулювання: наявна «каскадна», тобто ступенева система зростання внесків на регулювання має бути виключена. На теперішній час нами здійснюється збір і аналіз показників кількості платників зазначених внесків в 2019-2020 роках. Предметом нашої особливої уваги є  нараховані та сплачені, а також заборговані суми внеску на регулювання, а додатково – суми коштів, витрачених на потреби Регулятора за основними напрямами витрачання. Про результати подальших досліджень ми зовсім скоро поінформуємо наших читачів.