Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- «Спеціальне тактичне спорядження» (ТОВ «СТС») – не тільки шахраї, але й «ухилянти» (документ) -
- Повернути своїх: від слів до дій у процесі обміну ув’язненими -
- Саботаж мобілізації в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» -
- Передавання засуджених і ув’язнених із тимчасово окупованих територій до України -
- Верховна Рада України бере до уваги проблему саботажу мобілізації засуджених -
Для здійснення моніторингових візитів до місць несвободи можуть залучатися фізичні особи, що відповідають встановленим критеріям, пройшли відбір і мають право виконувати функції моніторів національного превентивного механізму (НПМ).
Один з наших попередніх дописів стосувався запровадження широкого громадського контролю за триманням ув’язнених у місцях несвободи. Це необхідно для того, щоб не допускати тортур, знущань, невиправданих обмежень та інших порушень прав людей, які опинилися за ґратами.
Точніше кажучи, ми маємо на меті посилення дієвості заходів. Передусім, це стосується залучення до системи контролю за місцями ув’язнених більш широких кіл фахівців – психологів, адвокатів, правозахисників, лікарів і волонтерів.
Ні – тортурам під час тримання у місцях несвободи! – позиція команди Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
При цьому маємо надати нашим читачам достатньо розгорнуту відповідь одного із членів команди Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У наведеному листі детально описується вже існуюча система громадського моніторингу за місцями несвободи.
Система створена та діє зараз. Правила відбору та навчання моніторів (тобто, членів команди, які безпосередньо займатимуться відвідуванням місць ув’язнення та перевіркою отриманої інформації про зловживання) прийняті та впроваджені у практичну діяльність доволі давно.
Проте, на наш погляд, частина з діючих правил є застарілими. Серед них є неактуальні й такі, що не повною мірою відображають можливості реалізації всіх механізмів допомоги людям, які перебувають за ґратами.
Зокрема, відсутня публічність у діяльності моніторів. У медіа практично неможливо знайти посилання на звіти та отриману інформацію, виявлені порушення прав людини. А головна проблема, на наш погляд, полягає в тому, що недостатньою є активність із залучення моніторів.
Сподіваємося, що спільними зусиллями нам вдасться виправити такий стан справ.