Директор харківського КП «Центр поводження з тваринами» Юлія Цибулька (Шаповалова) в інтерв’ю розповіла про відпрацювання псевдоекологами замовлень на дискредитацію його роботи з метою усунення діючого керівництва і захоплення підприємства.

 

---

 

Досвід Харкова у вирішенні проблеми бродячих тварин 

 

Про проблему бродячих тварин, зокрема котів і собак в Україні не знає тільки людина, яка або не має доступу до Інтернету, або веде відлюдницький спосіб життя. Хіба лише лінивий не говорить про цю проблему. Тим часом, від одних розмов жодних зрушень не відбувається, а кількість бродячих собак на вулицях продовжує зростати. Для наведення порядку свого часу вже було знайдено оптимальне рішення, що повинно було б однаково задовольнити як прихильників гуманного поводження з тваринами, так і прихильників радикального прибирання собак з вулиць – таким рішенням стало створення комунальних підприємств, які опікуються регулюванням чисельності безпритульних тварин.

 

В усіх населених пунктах України такі КП називаються однаково – «Центр поводження з тваринами». Проте фактично покладені на них функції виконують лише одиниці. А переважна більшість інших займається «відмиванням» і розкраданням грошей з бюджету.

 

Втім, ідеться зараз не про всі центри, а про один – можливо, навіть єдиний в Україні, що дійсно вирішує проблему бродячих тварин. Це, зокрема комунальне підприємство «Центр поводження з тваринами» у місті Харкові, директором якого є Юлія Шаповалова.

 

 

Від самого початку створення подібних центрів навколо них спостерігалася запекла боротьба «зоозахисників» за владу і за перерозподіл сфер впливу та грошових потоків. І харківський «Центр поводження з тваринами» ця доля теж не оминула. Точніше, йому не давали спокійно працювати. І ось чому: справа в тому, що Юлія Шаповалова – досвідчений фахівець і ефективний керівник, й тим самим вона дуже перешкоджає проведенню афер «зоозахисників» та різних махінацій, що проводяться в інших містах.

 

На вулицях Харкова, за відгуками місцевих мешканців, а також за оцінками міської влади дійсно майже не залишилося бродячих тварин. Судячи з усього, комусь це дуже не подобається. А саме, найбільше невдоволення відчувають так звані «зоозахисники». Це така категорія громадян, у яких ненависть до людей переважає над любов’ю до тварин. Для «зоозахисників» вище за все цінуються бродячі собаки, зрідка – коти. Іншого світу для них просто не існує. Ця група ідеологічно оброблених громадян категорично ставить «інтереси» бродячих тварин вище за життя і здоров’я людини.

 

Інтерв’ю з Юлією Шаповаловою

 

В Харкові, як і в будь-якому іншому українському місті, діє декілька таких «зоозахисних» організацій. Головна їхня мета полягає в тому, щоб дорватися, м’яко кажучи, до годівнички. Вони хочуть отримати доступ до участі в розподілі коштів місцевого бюджету, що виділяються на забезпечення роботи комунального підприємства «Центр поводження з тваринами».

 

Мене ця ситуація теж не залишила байдужим. Тому я зв’язався з Юлією Шаповаловою та поставив їй декілька запитань.

 

 

– Як давно працює КП «Центр поводження з тваринами» та коли ви його очолили?

 

– Комунальне підприємство «Центр поводження з тваринами» існує від 2009 року. Відтоді я і стала його керівником. Ми розпочали роботу із землевідведення для будівництва Центру утримання безпритульних тварин. І 13 червня 2012 року ми відкрили першу чергу новозбудованого «Центру поводження з тваринами». По суті, робота із тваринами ведеться від 2012 року.

 

– Чи робилися спроби одразу змістити вас із посади директора КП «Центр поводження з тваринами» в Харкові?

 

– Спроби змістити мене з посади директора комунального підприємства розпочалися практично одразу після відкриття «Центру утримання безпритульних тварин», тобто у 2012 році. Такі спроби неодноразово робили так звані «зоозахисники», що діють у Харкові. Намагання усунути мене з посади керівника й поставити «свою» людину від «зоозахисту» здійснювалися з метою впровадження у Харкові програми «вилов – стерилізація – повернення» (ВСП) для безпритульних собак. Також «зоозахисники» прагнули отримати доступ до бюджетних коштів, які виділялися на потреби комунального підприємства, на забезпечення його роботи, в тому числі на будівництво.

 

Псевдоеколог Володимир Борейко

 

Як розповіла Юлія Шаповалова, так званий «відомий український еколог» (насправді – самозванець) Володимир Борейко, палкий противник полювання та просто зооекстреміст і грантожер зненацька зацікавився роботою харківського КП. Він активно включився в інформаційну кампанію проти підприємства і його керівництва.

 

Довідково:

 

Ще на початку 2000-х років псевдоеколог Володимир Борейко брав участь у виготовленні тиражу друкованого видання, що пропагує тероризм – книги (рос. мовою) «Экотаж. Руководство по радикальной природоохране» (укладачі Дейв Формен і Білл Хейвуд). Дане «керівництво з радикальної природоохорони» являє собою посібник, у якому містяться практичні рекомендації щодо скоєння тяжких і особливо тяжких злочинів. У ньому докладно описано способи скоєння нападів на будівлі органів державної влади та місцевого самоврядування. Там даються поради щодо вчинення різного роду хуліганських дій, пошкодження і знищення техніки та чужого майна.

 

Книга перекладена за сприяння Київського еколого-культурного центру та видана у Києві у 2002 р. Ім’я перекладача – Володимира Борейка, зазначено в її вихідних даних. Володимир Борейко, який за рахунок зарубіжних грантів намагається наповнити свої кишені, завдає величезних збитків українській економіці (і не тільки економіці, але й іншим сферам).

 

– Коли саме до кампанії долучився Володимир Борейко?  

 

– Після того, як були провалені неодноразові спроби харківських «зоозахисників» звільнити мене з посади, що не припинялися від 2012 року й дотепер, вони вирішили звернутися до «впливової» (на їхню думку) особи, що опікується природоохоронною діяльністю – до Володимира Борейка. Вони розпочали співпрацю з ним у 2019 році. Тоді на ресурсах Володимира Борейка регулярно стали з’являтися публікації, що дискредитують роботу нашого підприємства. Це були матеріали наклепницького характеру, в яких містилися недостовірні відомості з бездоказовими звинуваченнями на адресу керівництва та працівників КП. Подібні публікації стали з’являтися з періодичністю приблизно двічі на місяць.

 

Хто замовив наклепницьку кампанію проти КП?

 

– До того часу Володимир Борейко, який очолює БО «Київський еколого-культурний центр» (КЕКЦ) ніколи не цікавився роботою нашого підприємства, – розповідає далі Юлія Шаповалова.  Йому це було не цікаво, поки він не отримав замовлення від Марини Суркової – мешканки Харкова, яка називає себе зоозахисницею та живе на кошти німецьких спонсорів. Задля боротьби проти КП «Центр поводження з тваринами» вона навіть зареєструвала громадську організацію. Ця організація нічим більше не займається, крім боротьби з нашим підприємством – єдиним не тільки в місті, але й в усій Харківській області притулком для тварин, де прихищають і  лікують безпритульних тварин, знаходячи для них люблячі родини.

 

Мабуть, кошти для Володимира Борейка теж надали обмануті німці. Українські лісівники та мисливці добре знають, як Володимир Борейко чесно і самовіддано відпрацьовує свої гранти. Так само він старається і по КП «Центр поводження з тваринами». Тут і порівняння підприємства з фашистським концтабором, і вигадки про десятки тон убитих собак і котів, і про живодерню, і про 30 мільйонів гривень на вбивство, і решта в тому ж дусі.

 

Назви для своїх статей він вигадує емоційні та скандальні, наприклад: «Кровавая мясорубка в деле. В Харькове за последние 10 лет власть уничтожила, по видимому, около 70 тысяч собак и котов. Это национальный позор Украины. КЭКЦ с АЗОУ начинают системную кампанию против Шаповаловой и ее живодерни».

 

Про «70 тисяч убитих тварин» ми вже маємо виграний судовий позов до однієї газети. Тому КЕКЦу надаємо по рогах і за інші наклепи.

 

За поширення брехні Володимир Борейко відповідатиме в судовому порядку

 

– Ми подали до суду цивільний позов, у якому вимагаємо визнати недостовірною та спростувати інформацію, поширену КЕКЦ, – також повідомила Юлія Шаповалова. – Ми плануємо стягнути з брехунів моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Присягаюся, що всі кошти будуть передані лісівникам на зимову підгодівлю диких звірів.

 

З відзиву, який подав Володимир Борейко на наш позов, стає очевидним, що він більше не почувається таким самовпевненим. Він явно розгубився та злякався. Тепер він починає виправдовуватися і зазначає, що «не те мав на увазі», це «все не серйозно», та все, що він писав – тільки «оціночні судження». Третьою стороною у справі відповідач просить залучити Марину Суркову, яка, власне, і замовила йому цю справу. Та, своєю чергою, тільки рада. Їй треба показувати німцями-спонсорам свою «адвокативну роботу» проти КП «Центр поводження з тваринами».

 

Отже, Володимир Борейко, який раніше займався тільки боротьбою проти мисливців, в компанії з так званими «зоозахисниками» з Харкова вирішив заробити на темі «боротьби» проти комунального підприємства.

 

На завершення нашої розмови Юлія Шаповалова висловила надію на справедливе вирішення судом цієї справи. І ми теж очікуємо, що працівники КП «Центр поводження з тваринами» стануть першими, хто змусить Володимира Борейка відповідати в судовому порядку за поширення брехні.

 

Ніхто не може точно знати, скільки харківські «зоозахисники» заплатили Володимиру Борейку за своє замовлення на КП «Центр поводження з тваринами». Але ми сподіваємося, що всі гроші йому доведеться витратити на виплату компенсації заподіяної моральної шкоди. Це навчить Володимира Борейка більш вибірково підходити до тих замовлень, які він отримує.

 

Як бачимо, розгортається серйозне протистояння. Ми будемо інформувати читачів про подальший розвиток події. Щиро бажаємо Юлії Шаповаловій з гідністю одержати чергову перемогу над шкідниками. Ми готові також організувати проведення мітингів, пікетів та інших заходів для того, щоб відстояти правду і захистити від нападок підприємство, котре ефективно працює для харків’ян.