Київська «зоозахисниця» Юлія Трусанова, що має дві судимості за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків і позбавлена батьківських прав на сина, за рішенням суду зобов’язана виплачувати аліменти на його утримання. Але бродячі собаки для неї дорожче за рідну дитину.

 

---

 

Благодійна організація «Зоопатруль Київ» не має державної реєстрації  

 

«Зоозахисниця» Юлія Георгіївна Трусанова позиціонує себе як «волонтер» благодійної організації «Зоопатруль Київ».

 

 

Водночас в органах Міністерства юстиції України така організація не зареєстрована. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про іншу організацію – громадське формування з охорони громадського порядку «Зоопатруль» (код 43552606). Вона зареєстрована не в Києві, а в Донецькій області – у м. Дружківка, в будинку № 9 по вулиці Вознесенській.

 

Благодійної організації «Зоопатруль» в реєстрі ви не знайдете, бо її там немає. Тобто вона діє лише як неформальна група, а проголошена «благодійність» означає лише спрямованість «організації» на збір грошових коштів нібито на допомогу тваринам. Іншими словами, для мережевого жебрацтва.

 

 

Незважаючи на відсутність державної реєстрації «благодійної організації», Юлія Трусанова здійснює збір коштів на банківську картку своєї матері Олени Трусанової. А від імені «Зоопатруля» вона намагається вести бурхливу діяльність, про що регулярно звітує у соцмережах. Нещодавно вона «рятувала» бродячих собак у Гідропарку, а також проводила одиночний пікет біля районного управляння поліції. За її поведінку правоохоронці вже пообіцяли Трусановій наступного разу помістити її до ізолятору тимчасового тримання, після чого свої одиночні пікети вона перестала проводити.

 

Крім того, Юлія Трусанова тісно «співпрацює» з аферистами із фейкової ветклініки «ГрандВет», що працює без реєстрації та без ліцензій. На сторінці Юлії Трусанової багато спільних дописів із відомою мережевою жебрачкою Ольгою Булатніковою, що «працює» у «ГрандВет». Нагадаємо, в цій клініці мали місце численні випадки доведення до загибелі тварин внаслідок неправильної діагности та неякісного лікування.

 

Але цікаво геть не це, а соціальна роль Трусанової як матері.

 

Проміняла рідного сина на бродячих собак

 

На веб-порталі «Судова влада України» кожен з вас може знайти інформацію про боргові зобов’язання Юлії Трусанової (справа № 754/4770/19). Згідно із судовим наказом, ухваленим Деснянським районним судом м. Києва 04 квітня 2019 р. Трусанова Юлія Георгіївна зобов’язана виплачувати аліменти Трусановій Олені Олексіївні на утримання неповнолітньої дитини. Юлія Трусанова має сина Данила, на якого вона позбавлена батьківських прав. Однак позбавлення батьківських прав, як відомо, не звільняє від обов’язку утримання дитини – виплати аліментів.

 

 

Опікуном неповнолітньої дитини є бабуся хлопчика, тобто мати Юлії Трусанової. Бабуся, Олена Трусанова також є законним представником хлопчика, вона піклується про дитину (годує, поїть, одягає), тому що її донька Юлія Трусанова ухиляється від догляду за сином.

 

Питання щодо утримання аліментів вирішувалося в судовому порядку. Це означає, що добровільно горе-мати не виконувала своїх обов’язків. Вона не має постійної роботи й цілими днями займається лише тим, що бродить містом, збираючи бродячих собак. Вони стали для неї дорожче за рідного сина.

 

Тим часом, бабуся змушена випрошувати гроші: треба оплачувати комунальні послуги, забезпечувати дитину всім необхідним – купувати для хлопчика продукти, одяг, шкільне приладдя тощо. Лише уявіть собі, яким пекельним може бути життя літньої людини, коли грошей катастрофічно бракує, а донька п’є, вживає наркотики і тягне додому бродячих собак. На жодні прохання одуматися, згадати про сина і влаштуватися бодай на якусь роботу донька не реагує. То їй треба їхати до Гідропарку, то мітингувати, то писати пости у соцмережах про збір коштів на чергову Жучку, якій «шкуродери відрізали хвіст». В таких умовах ні в кого не залишиться іншого вибору, як звернутися до суду для стягнення аліментів.

 

 

Згідно з інформацією, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України, Юлія Трусанова включена до бази боржників.

 

 

Провадження відкрито, стягнення заборгованості з виплати аліментів триває.

 

Пояснення Юлії Трусанової

 

Після того, як наведені вище факти стали надбанням громадськості, Юлія Трусанова розмістила на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook допис, у якому визнала їх правдивість.

 

 

Також Юлія Трусанова повідомила, що з грудня 2009 р. до лютого 2012 р. вона перебувала у місцях позбавлення волі, де відбувала покарання за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків. При цьому вона зазначила:

 

«…Мені часто писали і пишуть що я молодець, що я смілива, що не боюся писати правду.

 

Я дійсно не боюся багатьох речей, думаю, цього навчило життя за колючим дротом, як і навчила тому, що потрібно допомагати слабким, що не можна мовчати, коли когось незаслужено поливають брудом. Тому так часто я заступилася за незнайомих мені людей в коментарях…

 

…Свого сина я не кидала ніколи. Він зі мною постійно, він був і в притулках для тварин, на фото ми в притулку для бездомних тварин «Сіріус» 1,5 роки тому, його знають у багатьох ветеринарних клініках, багато моїх друзів були у нас вдома і знайомі з ним особисто…».

 

У соціальних мережах Юлія Трусанова грає зовсім іншу роль, вдаючи із себе люблячу, «правильну» мати. Там вона виставляє фото зі своїм сином, на якого не платить аліменти і якого покинула під опіку бабусі.

 

 

В цьому вона нічим не відрізняється від інших «зоозахисниць»: створення видимості щасливої родини, материнської любові, турботи і постійна гра на публіку.

 

Фальшива «благодійна організація», фальшива «любов» до сина, фальшива «турбота» про безпритульних тварин… Фальшиве життя, кинуте під хвіст бродячим собакам – жебрацтво в Інтернеті,  гниття в душі, паскудство, мстивість і ненависть до людей. Загалом це є класикою «зоозахисної» діяльності.

 

В чому правда, Юліє?

 

А ось ще один яскравий штрих, котрий характеризує Юлію Трусанову зокрема та її колежанок з угруповання «зоозахисників» загалом. Це – цитата з її публічного коментарю.

 

 

Героєм і прикладом для наслідування Юлії є Данило Багров, кіногерой з російського фільму «Брат-2», і на його честь вона навіть назвала свого сина (того самого, від догляду за яким вона самоусунулася і не платить аліменти, замінивши його на собак).

 

Данило Багров у фільмі промовляв фразу, що стала культовою: «сила в правді, брате», а перед тим за сюжетом убив не один десяток людей. Ось один із фрагментів фільму: кіногерой – кумир Юлії Трусанової, «взірець для наслідування» в пошуках головного «злодія» заходить до нічного клубу й там розстрілює всіх відвідувачів, включаючи зовсім непричетних людей – робочих (електрики, комп’ютерники, офіціанти, працівники складу), відвідувачів (хтось так само ішов до туалету, як і Данило за легендою), випадкових людей…

 

 

Такий само масовий розстріл Данило вчинив у хмарочосі в Нью-Йорку, коли йшов розповідати про «сила в правді, брате». Данило Багров, герой нашої героїні на героїні (від слабших наркотиків її так би не «чіпляло») – садист, психопат і серійний вбивця. В силу особливостей російського збоченого менталітету він також і «герой-любовник».

 

Такі от «героїні» живуть у вигаданому кіносвіті, в болоті власних наркотичних марень і штучних цінностей, викривлених уявлень і різних збочень…

 

Наркотики, шахрайство, хуліганство – типовий бекграунд «зооактивістів»

 

Ми вже не раз наголошували на тому, що «спасіння» вуличних собак слугує ширмою для наркоторговців, які роблять закладки у місцях підгодовування тварин. Навряд чи хтось буде підозрювати жінку-«рятівницю» безпритульних песиків, тим більше, що більшість із них постійно носять при собі цілий набор ампул і шприців, пояснюючи, що це – вітаміни або ліки для тварин.

 

 

Наркотики, як і алкоголь – це велике лихо, а наркотична залежність є хворобою, що потребує лікування. Серед осіб, які страждають на алкогольну чи наркотичну залежність, трапляються різні люди. Одні страждають від цього мовчки й не чинять іншим проблем. Другі вдаються до скоєння інших злочинів і промишляють крадіжками, щоб роздобути грошей на випивку і чергову дозу наркотика.

 

А от треті, в кого деградація особистості вже стала незворотною, виміщають свої антисоціальні схильності на оточуючих. Вони починають сіяти злобу, харкаючи ненавистю на всіх, божествлять бродячих собак і «накручують» таких само божевільних, змушуючи їх скакати і верещати, штовхають маргіналів на насильницькі злочини. Ця категорія осіб не заслуговує на співчуття і має бути ізольована від суспільства.

 

«Послужний список» найбільш активних столичних «зоорятівників» вражає. Тетяна (Тата) Швецова виростила сина-наркобаригу і контрабандиста. Світлана Лаврікова організовувала замовні вбивства. Аліна Костенко постала перед судом за обвинуваченням у хуліганстві, її справу закрили за нереаблітуючими підставами. Сергій Філімонов – неонацист і хуліган. «Героїня» нашої сьогоднішньої історії Юлія Трусанова, що вживала наркотики та відбувала покарання за збут смертельного зілля, продовжує вести асоціальний спосіб життя і втягує у свої справи сина-підлітка. Цей перелік можна продовжувати ще довго…

 

Одні щиро вірять у свої ідеали, а інші – підступно, залишаючись у «тіні», керують заведеним натовпом, який ригає злобою, регочить і вимагає людської крові.

 

Висновок із цього один: стаючи на слизьку доріжку «зооактивізму», кожен опускається до такого ж рівня. Зооекстремісти – найбільш небезпечні з усіх асоціальних елементів. Всі ті, хто роблять бродячих собак своїми господарями й «богами», закінчують однаково.

 

Олексій Святогор, адвокат, заступник головного редактора,

Євген Адамчук, журналіст,

Ношреван Бабілуа, журналіст

загальнодержавного бюлетеня «ГОВОРИ!»