Ідеї Степана Бандери та їх втілення в умовах сьогодення

“Історична місія України полягає в тому, щоб стати кристалізаційним осередком нового ладу на руїнах СРСР, ладу свободи і справедливості у взаєминах між вільними народами і людьми”

(С. Бандера).

Нарощування темпів і масштабів шовіністичної антиукраїнської істерії в Московії та Польщі має метою розчленування України та її фактичну окупацію. Це підтверджується щоденними антиукраїнськими акціями, які поширюються в ЗМІ і стосуються, насамперед, борців за незалежність української держави (воїнів ОУН-УПА та їх провідників С. Бандери, Є. Коновальця, Р. Шухевича та ін.). Характерно, що антиукраїнські дії генеруються представниками урядів Московії та Польщі, їх парламентами, а також регіональною і місцевою владою. Все це ґрунтується на емоційних хвилях реваншизму, які не мають ніякого відношення до реальних подій та загальновизнаних наукових досліджень. Яскравим проявом шовінізму є заява міністра закордонних справ Польщі В. Ващиковського 05.07.2017 з ультиматумом до української сторони відносно умов вступу України до ЄС шляхом відмови від визнання борців за незалежність України.

 

Роль і місце в історії України борців за її незалежність. Визначальна у відродженні і розбудові української державності.

 

Світогляд С. Бандери у висвітленні боротьби українського народу за незалежність найбільш яскраво розкрито в його дослідженні «Перспективи української революції» (Івано-Фр.: «Місто НВ», 2008 – 728 с.). В ньому С. Бандера надає власні оцінки «складної ситуації в Україні та в еміграції, що свідчить про історичне значення його праць, як документу епохи. З іншої сторони, він постає як політичний діяч, який присвятив життя національно-визвольній боротьбі. Крім того, праця і до сьогодні має практичне значення, як визначення стратегії і тактики української боротьби за власну незалежність.

 

З позицій сьогоднішнього дня основні ідеї С. Бандери полягають у такому:

  1. На фоні прагнень української громадськості до об’єднання, у практичних заходах переважають вузькопартійні цілі й тенденції.
  2. «Оптичний обман» «єдності» на основі механічної консолідації. Має бути не конгломерат різних політичних угруповань, а консолідація на ґрунті загальної політичної платформи, спільної дії і спільних засад визвольної політики.
  3. Передумови політичного об’єднання мають базуватися на прагненні до однієї спільної мети, стоячи на платформі самостійності і соборності української держави. Необхідна уніфікація для визнання єдиного шляху по досягненню спільної мети, як запобіжник розчеплення практичних політичних дій нації. Має бути єдиний шлях безкомпромісної боротьби з ворогами України. Це виключає будь-які «злагоди з ворогами української державності…» (московинами та їх політичною надбудовою – «Опозиційним блоком» і т.п. ).
  4. Нейтралізація будь-яких спроб виведення політичних чинників у «взаємовідносинах на рівень прямого протиставлення по лінії «або – або». Має бути формула «і – і», тобто має перемогти взаємна толерантність і синтезуючий принцип». (Я. Дашкевич. Постаті. Нариси про діячів історії, політики, культури. 3 творчі спадщини. Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2016 – 924 с. («Степан Бандера». с.841-842).

 

Оцінка дій чужинців щодо народних героїв України. Повне ігнорування будь-яких спроб втручання в внутрішні справи України і ухиляння від будь-яких емоційно-побутових дискусій на основі шовіністичної пропаганди Московії та Польщі.

 

Дії громадян України:

  1. Складання та поширення в ЗМІ переліку посадовців Московії, Польщі та ін. держав, представників «науково-експертного середовища», посадовців усіх рівнів, у сфері відповідальності яких розгортаються шовіністичні антиукраїнські акції з метою ігнорування будь-яких особистих зустрічей та відвідувань цих місцевостей.
  2. Створення в кожній громаді України при українських бібліотеках науково-освітніх осередків для дослідження історії боротьби українського народу з московинськими, польськими та ін. окупантами для вшанування і збереження пам’яті.
  3. Просування науково-освітніх проектів для громадян країн ЄС, США, Канади, Великої Британії, Китаю та на постсовєтському просторі з метою популяризації всесвітньо визнаних праць сучасних українських дослідників-архівістів – Я. Дашкевича, І. Гірича, С. Плохія, О. Палія та ін.

 

Дії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:

  1. Розгортання на загальнодержавному рівні, а також сприяння регіональній і місцевій владі у висококваліфікованій реалізації науково-просвітницьких проектів щодо розкриття історичної правди про борців за незалежність української держави, насамперед у ХХ-ХХІ ст.
  2. Кардинальне нарощування тиражу праць вищезазначених українських істориків і надсилання у достатній кількості цих матеріалів для науково-освітніх та культурних закладів. Здійснення перекладу зазначених праць для їх розповсюдження в Україні і за її межами, насамперед польською, німецькою, румунською, словацькою, угорською, московинською, білоруською, турецькою, китайською, арабською, японською та корейською мовами.
  3. Сприяння у щоквартальному проведенні на базі праць зазначених українських науковців міжнародних науково-освітніх заходів в країнах ЄС, США, Канаді, Великій Британії та ін. країнах.

 

Олександр Корнійчук

Читайте також: 

Твори Степана Бандери «Перспективи Української Революції»