Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- Роз’яснення щодо правил користування засобами мобільного зв’язку в місцях несвободи -
- Дистанційне правосуддя: профанація процесуального закону -
- «Ледача» корупція, ще один вимір (на прикладі 79-го прикордонного загону) -
- Показові «вистави» Київського СІЗО (докази) -
- «Вєртухаї» та злочинні «авторитети» – чи є між ними різниця? -
Про суспільні ярлики та подвійну моральність: Міністр юстиції України Денис Малюська продемонстрував на практиці, що суспільство засуджує будь-які форми таврування людей, але водночас воно не готове сприймати осіб, які опинилися за ґратами.
У 2018 році я певний час у статусі ув’язненого – особи, якій було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою перебував у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. Тому я мав нагоду побачити зсередини та безпосередньо відчути, що таке тюрма.
Як адвокат, після виходу з ув’язнення я взяв на себе функції захисника на громадських засадах осіб, з якими перебував в ув’язненні та за їх проханнями і рекомендаціями – також і чимало інших осіб, які потребують правової допомоги.
Міністр юстиції України Денис Малюська став першим, хто особисто вирішив розбіратися у проблемах засуджених
Серед кола моїх підзахисних і тепер вже, як мінімум, хороших знайомих, якщо не друзів, є вбивці. В тому числі, це засуджені до довічного позбавлення волі. Також є крадії, в тому числі авторитети злочинного світу. Є ґвалтівники, розбійники, дезертири, хулігани…
На моїй пам’яті Денис Малюська – перший міністр, який безпосередньо спробував розібратися в ситуації. Він вирішив ознайомитися з практикою діяльності місць несвободи особисто поза межами кабінету та поза впливом «радників» і клерків.
Міністр юстиції України Денис Малюська став першим посадовцем, хто озвучив зрозумілу притомним людям думку. Неможна навішувати «ярлики» та всіх, хто потрапив до в’язниці, назавжди оголошувати покидьками, неповноцінним непотрібом, біосміттям тощо.
У переважній більшості випадків (така моя сформована думка) люди потрапляють до в’язниці або отримують тривалі терміни ув’язнення в силу карколомного співпадіння декількох факторів, випадків, непорозумінь. У цьому світі мало досконалості. Зокрема один з постійних авторів нашого видання – кандидат економічних наук, доцент Ігор Знаменський, у минулому – викладач, на теперішній час відбуває 9-річний термін позбавлення волі за умисне вбивство. Про це він написав книгу «Моя исповедь», аналогів якій немає ніде у світі.
Люди завжди залишаються людьми
Судочинство – так само, як і кожна сфера людської діяльності, також далеке від ідеалу. Як інший приклад – журналіст нашого видання Євген Тимофеєв. У минулому директор банку, він відбув 10 років за «вбивство», в якому навіть не було жертви – ніхто не загинув. Принципового і чесного банкіра, що не хотів брати участі в чужих схемах, звинуватили в організації злочину за вказівкою екс-президента, котрий на той час займав посаду в НБУ.
Мені не зовсім зрозумілий галас, який здійняли «чесні та правильні» журналісти (соромно за таких колег), політики та окремі особи з приводу заяв і позиції Міністра юстиції. Всі ці критикани поводяться так, наче лише одні вони є таким взірцем правильності, чесності, непідкупності, принциповості, що аж пробу ніде ставити.
В будь-якому випадку позиція, яку щиро та відкрито висловив Денис Малюська, заслуговує на повагу. Міністр юстиції міг би тихенько відсиджуватися на цій посаді. Він міг би «плисти за течією», потакаючи «громадській думці», яка часто має стадний характер. Однак він обрав шлях змін, боротьби, виправлення, руйнування стереотипів, поступу вперед, – а це в наші часи коштує дорого.