Євген Тимофєєв
Національний банк України (НБУ) більше не продовжує застосовувати схему створення інструментальних покупців, яка була призначена для штучного підвищення курсу долару (та яка призвела до зростання курсу від 12 до 26 грн за 1 долар США) і, як наслідок, для власного збагачення?
Відповідно до класичної економічної теорії, ціна на товар – це коливання попиту і пропозиції. Курс національної валюти – це та ж ціна на товар. Але скільки ж цей товар коштує? Давайте розберемося у складових попиту і пропозиції на національну валюту.
Пропозицію на національну валюту формують:
- експортери, які продають валютну виручку;
- фізичні особи, які продають національну валюту;
- дилінгові спекулянти.
Попит на національну валюту формують:
- імпортери, які купують валюту для проведення зарубіжних розрахунків;
- фізичні особи, які купують національну валюту;
- дилінгові спекулянти.
Єдиним поясненням різкого зростання курсу національної валюти, яке ми спостерігаємо від 2014 р., є факт нібито перевищення попиту на національну валюту над пропозицією. Однак ци дійсно відбувається саме так? І наскільки природний даний процес?
На жаль, не все так просто і прозоро.
«Якщо зірки загоряються, значить це комусь потрібно», – те ж саме відбувається і з курсом національної валюти: якщо спостерігається різка зміна, значить, це комусь потрібно.
Кому?
Це потрібно, а точніше вигідно, окремим особам, які сидять у НБУ та «рулять» курсоутворенням. Прізвища цих фігурантів усім знайомі, деякі з них – вихідці з відомого Надра-банку.
У класичній економіці покупець національної валюти й імпортер – це одна і та саме особа. У нас, на жаль, це не так.
Безумовно, працює також і сезонний фактор, але…
Розглянемо приблизну схему роботи дилерів НБУ і комерційних банків, які працюють у спарці з дилерами комерційних банків.
День 1. Курс 1
Є певний обсяг доларів США на продаж (експортна валютна виручка). І є імпортери, які готові купити цей обсяг доларів США.
Для дилера здійснити цю операцію і не заробити на цьому – це наплювати собі в душу, тому для отримання прибутку застосовується відповідна схема.
На ринок виходить інструментальна компанія, яка підконтрольна дилерам і в якої є «лівий» зовнішньо-економічний контракт. Ця інструментальна компанія покупає весь обсяг валюти і перераховує її своєму «нерезиденту». Реальних імпортерів на сьогодні (День 1) вміло відсікають від валютного ринку, мотивуючи це тим, що немає валюти. Створюється ажіотаж на валютному ринку.
Оскільки попит перевищує пропозицію, за допомогою даної схеми курс на національну валюту піднімається.
День 2. Курс 2 вже вище, ніж курс 1 (завдяки схемі)
Інструментальна компанія, яка підконтрольна дилерам, повертає в Україну долари США і продає їх імпортерам, яким раніше не дісталося валюти, але вже за курсом 2. Маржа, себто різниця між курсом 2 і курсом 1, осідає в кишенях дилерів, і податків до бюджету вони з цих доходів не платять.
На ринку, в обмінних пунктах ціна долара США вже вище і так далі.
Дилери можуть заробляти тільки за умови зростання курсу іноземної валюти, при цьому не вкладаючи своїх грошей ані у фінансовий, ані у реальний сектор економіки.
Зверніть увагу на дуже цікаву закономірність: наприкінці березня 2017 р. Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки в Національному банку України. А ви помітили, що після обшуків НАБУ курс долару досі не піднімається? Нацбанкіри дуже сильно злякалися. Страх перевищив жадібність.
НАБУ як інструмент впливу на курс долару? Браво!
Невже зараз ми спостерігаємо аналогічну тенденцію, коли після зміни влади й виборів до Верховної Ради України Нацбанкіри тепер побоюються знову запускати свою схему?
Читайте також:
Як надурити банк «Аваль» податкову інспекцію та суд?
Неувязочка: «мертвые души» «РайффайзенБанкАваль»
„РайффайзенБанкАваль” на линии атаки «мертвых душ»
Восточно-Европейский банк: эксплуатацию детей возьми за правило!
Новая услуга БМ Банка – вежливое ограбление
Стоит ли жалеть банки, или как увеличить депозит вдвое
«Нест-покровский посад» и «БМ банк»: есть ли разница?