Івстратієва криниця – живе джерело бринить крізь століття, і до теперішнього часу функціонує завдяки дбайливому догляду людей, що люблять свій край і знають його історію.
Ось перед нами уривок з робочого щоденника учасника експедиції БОГЕСу, археолога Георгія Крисіна, датований приблизно 1930 р. Записи були зроблені під час розкопок на хуторі Незаможник городища Ак-мечет. Назва Ак-мечет у перекладі з тюркських мов означає Біла мечеть. Нині ця локація є частиною села Цвіткове Доманівського району Миколаївської області:
«… також оглянуто Акмечетську балку, що тягнеться з W на O до хутора Незаможник, або до Івстратієвої криниці. Ця криниця вимурувана і рахують її за «турецьку». Назву «Івстратієва» криниця отримала од Івстратія Величка, який ще за часів кріпацтва тут оселився і «забив джерело».
Вірогідно, тут мається на увазі те, що Івстратій оселився коло криниці і заявив на неї право.
Івстратієва криниця сьогодні
У нашому історико-туристичному клубі «Сагайдак» ми опрацювали матеріали експедиції БОГЕС і, звісно, провели розвідку на цій місцині.
Ми знайшли криницю – за всіма ознаками й заданим описом місцевості на місці вона була нами ідентифікована як та, про яку йдеться у щоденнику археолога Г.П. Крисіна.
Як видно на фото, Івстратієва криниця й донині перебуває в чудовому стані та функціонує.
Діаметр її становить близько двох метрів. Криниця глибока і мурована з ломаного черепашника.
Сучасні мешканці довколишніх населених пунктів, що живуть по сусідству, облаштували криницю, поставили зверху бетонне кільце та доглядають за нею.
Слід додати, що в околицях с. Цвіткового є ще одна подібна криниця. Вона розташована на відстані близько 1 кілометра від села на балці, яка примикає до балки Мечетна Чортала.
Певне, криниця з’явилася тут у той самий період, коли існувало городище Ак-Мечет – це було за доби панування Золотої Орди у наших степах. А вода з криниці, скоріш за все, використовувалася для поїння худоби й вівець, яких випасали у степу.
Василь Селявін,
Історико-туристичний клуб «Сагайдак»
Читайте також:
Криниця Потьомкіна на Південному Бузі