Від редакції „ГОВОРИ!”: як вже могли пересвідчитися постійні читачі й автори нашого видання, проект „ГОВОРИ!” є, передусім, громадським проектом. Видання дає можливість висловитися кожному, хто цього бажає та незалежно від того, з якого приводу виникло таке бажання.

Сьогоднішнє звернення – не виняток. Хоча воно критично аналізує раніше розміщені „ГОВОРИ!” публікації (мається на увазі цикл публікацій за підписом Олексія Святогора щодо діяльності Інвестиційної компанії „НЕСТ”  щодо забудови офісно-житлового комплексу „Покровський посад”). Однак саме ця критичність і є імпонуючою ознакою та важливим чинником неупередженого існування проекту „ГОВОРИ!”. Кожен зможе самостійно обрати свій шлях сприйняття чи неприйняття тих чи інших тез як однієї, так і іншої сторони.

ОЖК “Покровський посад”

Відтак, наданий дописувачем матеріал друкується без редакційних зауважень та купюр (за принципом „як є”).

З приводу змісту багатьох публікацій, розміщених як у  „ГОВОРИ!”, так і в інших виданнях, особливо тих, які розміщені адвокатом Олексієм Анатолійовичем Святогором, в середовищі правників існують різноманітні позиції та концепції, здебільшого, такі, що доволі обережно оцінюють доробки цього автора.

Так, „ГОВОРИ!” багато часу та місця на шпальтах приділяло опусам Святогора з приводу висвітлення обставин нібито незаконної забудови „Офісно-житлового комплексу „Покровський посад”, яка здійснюється інвестиційною компанією „НЕСТ”.

На жаль, більшість домислів Святогора є своєрідними „мильними бульками”, хворобливими фантазіями психічно хворої та розумово обмеженої особистості, якою, безумовно, є пан Святогор.

Мало кому відомо, що відносно Святогора існують численні судові рішення, яким його притягнуто до відповідальності за брехню, паплюження та наклепи зі стягненням значних коштів моральної (немайнової шкоди), зокрема, на користь все тієї ж Тендерної палати України та її очільників.

Однак, пан Святогор, вочевидь, не бажає стати на шлях виправлення та усвідомлення своєї нікчемності і безглуздості власних дій, продовжуючи поливати багнюкою чесних та порядних людей та безкарно нівечити роками створюваний діловий імідж підприємств, які потрапили в поле зору цього новоявленого рейдера-захопника.

Громадськість повинна знати, що у Дніпровському районному суді м. Києві наразі слухається ще одна справа, де Святогор Олексій є відповідачем за позовними вимогами, висунутими до нього з боку ТОВ „Нерухомість столиці”.

Натомість, аби з’явитися до суду за першою ж вимогою та усвідомити свою провину за власні ганебні вчинки і навчитися відповідати, пан Святогор О. А. у судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення чудових повісток та телеграм за адресою, вказаною у позовній заяві, що в свою чергу може призвести до заочного слухання справи (тобто, слухання справи без відповідача за наданими позивачем доказами).

Можливо, це є тактикою Святогора О.А., котра має певним чином збочений характер, однак, вона не врятує відповідача від неминучої розплати.

За відсутності відповідача, оцінивши наведені позивачем доводи, наведені на спростування викладеної у вищезазначених статтях інформації, суд зрештою приходить до висновку, що інформація викладена відповідачем, як автором вищезазначених статтей, спростовується наступними доказами: постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 грудня 2006 року, затвердженою начальником Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, відносно Ховякова Ю. М. та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 березня 2007 року відносно працівників ВАТ «Нерухомість столиці», затвердженою заступником Солом’янського РУГУ МВС України в місті Києві підполковником міліції Сак В. М., яка винесена за результатом розгляду звернення адвоката Святогора О.А, з приводу публікації з Інтернет-виданні «ГОВОРИ!» відносно неправомірних дій підприємства ЗАТ «АБС-УКР», які на його погляд роблять підготовчі роботи для забудови житлового офісного центру «Покровський посад», Інвестиційною компанією «НЕСТ», листами відповідями на численні звернення адвоката Святогора О. А. до ВАТ «РайффайзенбанкАваль», Державної архітектурно-будівельної інспекції, Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, дані факти досліджені судом під час розгляду даної справи та спростовують, викладені відповідачем відомості з приводу незаконних дій позивача.

Пояснимо, що Святогор послідовно та умисно тривалий час цькував ТОВ „Нерухомість столиці”, змушуючи контролюючі та правоохоронні органи мордувати позивача тривалими, однак, безрезультатними перевірками.

Справа Дніпровського районного суду міста Києва має ще і те значення, що на підтвердження заявлених позовних вимог щодо визначення розміру моральної (немайнової шкоди) позивачем залучено до участі у справі висновок спеціаліста-психолога Волочай С.П. від 04 травня 2007 року, яким проведено психолого-лингвістичний аналіз текстів статей, які опубліковано від імені адвоката Святогора О. А., відомості викладені в яких є предметом даного позову.

І тут є певні цікаві моменти.

Так, будучи допитаний у якості експерта по справі Волочай С.П., який має вищу освіту зі спеціальності «Соціальна психологія», стаж роботи в управлінні підприємствами 16 років, досвід роботи експертом з оцінки моральної (немайнової шкоди) з 1995 року, підтвердив наданий ним висновок щодо визначення моральної (немайнової) шкоди, яка завдана ТОВ «Нерухомість столиці» внаслідок розповсюдження інформації в Інтернет-виданні „ГОВОРИ!” та підтверджено, та може бути оцінена по ринковій вартості комплексу організаційно-консалтингових та іміджевих міроприємств та ділової репутації необхідних для мінімізації негативних наслідків та відновлення позитивного іміджу та ділової репутації, що в грошовому еквіваленті може бути визначений в межах 649824,00 грн. до 731640,00 грн., з підстав, викладеного у наданому ним висновку.

Так, саме суму понад сімсот тисяч гривень було втрачено позивачем за весь час плюндрування його іміджу з боку адвоката-самозванця Святогора! Варто було б замислитися над власними поступками та наслідком своїх дій, не доводячи справу до конфлікту…

У судовому засіданні також було допитано ряд свідків, покази яких, безперечно, будуть покладені в основу судового рішення.

Будучи допитаними у судовому засіданні Локарев С.К., аналогічні покази надані свідком Гонтар А.В., які є працівниками ВАТ «Нерухомість столиці», підвердили, що після опублікування на Інтернет-сайтах статтей, від імені Святогора О.А., з приводу незаконної діяльності їх підприємства, була встановлена тенденція на зниження продажу об’єктів нерухомості, які пропонувалися до продажу в процесі реалізації проекту «Покровський посад», почалися перевірки контролюючими органи та посадовцями.

Звісно, що подібна ситуація аж ніяк не покращувала матеріальне становище ТОВ „Нерухомість столиці”.

Постійні перевірки, наклепи, психологічний дискомфорт всередині трудового колективу є додатковими чинниками, які обумовили звернення позивача до суду.

За вказаної доказової бази та нахабної і відповідальної поведінки відповідача у суду просто не залишається виходу, окрім як повністю задовольнити позовні вимоги, стягнувши зі знахабнілого безсовісного адвоката значну суму моральної шкоди, розрахованої позивачем та підтвердженої експертним висновком.

Тетяна Савлук,

спеціально для „ГОВОРИ!”