Термін «п’ята колона», що походить від іспанського quinta columna трактується як група внутрішніх ворогів, які здійснюють відкриту або приховану підривну діяльність усередині певної групи осіб або країни у спосіб, вигідний зовнішньому ворогу.

 

---

 

Сьогодні йтиметься про те, чому серед зрадників і пособників рашистів абсолютна більшість є захисниками бродячих собак-людожерів, а також до чого тут тези, які транслює російська пропаганда. Ви здивуєтеся, коли побачите, наскільки вони пов’язані між собою.

 

Антигуманне сусідство

 

Ми неодноразово наголошували на тому, що в умовах ведення широкомасштабної війни проти нашої країни росія застосовує інформаційно-пропагандистські прийоми, спрямовані на провокацію внутрішніх конфліктів між українцями. У цьому їй допомагають як організована п’ята колона, так і просто корисні ідіоти. Разом вони генерують на порожньому місці такі потоки ненависті, що реальні проблеми якось непомітно зміщуються на другий план.

 

Однією з таких тем для спричинення масового психозу є захист тварин від жорстокого поводження.

 

 

Безпородні бродячі собаки, що вільно плодяться на вулицях і все життя харчуються на смітниках, за допомогою ZоошиZоїдів перетворилися на справжню зброю уповільненої дії, що підриває європейський курс України. Ті, хто заявляють, буцімто викидання виловлених і стерилізованих собак знову на вулиці – це «гуманний європейський підхід», або ніколи не виїздили за кордон, або цинічно брешуть.

 

Метод ВСП (вилов – стерилізація – повернення), що передбачає випуск виловлених собак на вулиці після стерилізації застосовують лише у російській федерації, Таджикистані, Індії та Бангладеш. У жодній розвиненій країні ви не побачите у громадському місці собачого лігва, облаштованого з картонок і лахів, як не побачите годівничок з помиями, біля яких бігає сука з виводком. Там тварин без господаря одразу виловлюють і утримують у притулку протягом певного часу. Якщо не знайдеться старий або новий господар, усіх невитребуваних тварин піддають евтаназії.

 

Складно навіть уявити ситуацію, коли б, наприклад, одні німці переслідували інших німців тільки за те, що їм заважають бродячі собаки. Або коли б французькі «опікуни» з «кураторами» створювали у соцмережах групи на кшталт «Мисливці за догхантерами», в яких відкрито обговорювали б методи розправи над своїми співвітчизниками. Або коли б «уроки доброти» давала швейцарським школярам «дружна собача родина», що обжилася на подвір’ї коледжу.

 

За що «собачаться» українські ZоошиZоїди

 

Цивілізація та бродячі пси на вулицях – явища несумісні. Адже у розвинених країнах немає такого рівня клептократії та корупції, як в ерефії. І в тих країнах, з якими московини не мають стійких мовних та інших зв’язків, не поширюється і вплив інспірованих ними маргінальних угруповань, які розколюють суспільство.

 

У нас діє нехай і нечисленна, але від цього не менш небезпечна «п’ята колона». Так, сектанти-жебраки UAnimals під керівництвом PR-технологів з агенції «Гресь і Тодорчук», не будучи фахівцями з екології та зоології, намагаються диктувати всім українцям, що панівним біологічним видом є бродяча собака, і кожен незгодний бути її рабом оголошується мішенню для знищення.

 

Радикальний веганський рух «Відкриті клітки» формально не пов’язаний з росією, але фактично діє як філія московської організації «ВІТА». Шляхом систематичних нападів на українські фермерські господарства, що працюють у галузі тваринництва, вони хочуть добитися повної заборони на виробництво хутра і суттєвого згортання м’ясо-молочного господарства, а відтак – падіння доходів бюджету і зростання безробіття внаслідок закриття підприємств. Ті ж «Відкриті клітки», які зараз будуть верещати «а доведіть, що ми – п’ята колона», у жовтні 2020 р. проводили у столиці мітинг під гаслом «Українцям слід менше розмножуватися!».

 

Ці та інші організації, плюс декілька «благодійних» фондів займаються не допомогою тваринам, а системною дискредитацією України. Використовуючи весь набір методів російської пропаганди, «п’ята колона» гавкотить про те, яка наша держава відстала, жорстока, антигуманна, кривава та геть не європейська. Паралельно вони просувають наративи російської пропаганди: незалежно від громадянства чи національності «нас усіх єднає гуманізм», а спільна допомога братам нашим меншим нібито «поза політикою».

 

В Україні лише одиниці ZоошиZоїдів, але вони збиваються в агресивні зграї та створюють видимість «масовості». На весь Київ набереться з півтора десятка «диких» захисників бродячих собак: Тарнавська, Мурга, Лаврикова, Стефанова, Прокопенко, Костенко, Костюкевич, Черняховский, Аржанова, Полховська, Леденьова, Оліневич, Георгієва, Швецова та Лєбіга – кожен з них спричиняє таке саме лихо, як російські ракети, випущені по мирних українських містах.

 

Емоційний супровід «спецоперації»

 

ZооZахисний рух – це хрестоматійний приклад того, як діє кремлівська пропаганда, коли їй допомагає «п’ята колона». Наприклад, один з організаторів багатьох zооzахисних мітингів, Віталій Черняховський – проросійський активіст. Він є прихильником ультралівих поглядів і позиціонує себе як борець проти «нацизму».

 

Українські розвідники та правоохоронці періодично отримують матеріали з пропагандистських методичок російських спецслужб про нібито «правильне висвітлення спецоперації» в Україні. Співробітники 5-го відділу фсб визнають у своїх документах, що населення росії досі не розуміє, чому війна була єдино можливим способом «досягнення цілей рф». Вони визнають і те, що початок «спецоперації» та поняття «денацифікація» не були підкріплені емоційним фоном і що не було масованого вкиду емоційної інформації.

 

 

Щоб змінити ситуацію, на думку російських спецслужб, треба створювати більше роликів про «гєроєв асвабадітєлєй», порятунок тварин, возз’єднання розлучених сімей тощо.

 

 

Зараз ті «ZооZахисники», що залишилися на тимчасово окупованих рф територіях, задоволено ригають: «слава росіє-матушкє і путіну, оні накажут-живадьоров-бєндеровцев, смєрть ім!».

 

 

Наприклад, у Бердянську zоопсихопатка Валентина Мамай, яка нападала на працівників служби відлову і таскалася на мітинги з дохлими собаками, зараз активно співпрацює з окупаційною владою.

 

Справа не тільки у фінансах

 

Було б ще півбіди, якби вся ця наволоч займалася лише жебрацтвом і збирала гроші на свої картки. Кошти, які їм давали обмануті сердобольні громадяни, будуть витрачені на власні потреби. Цими грошима вони можуть розпоряджатися автономно на свій розсуд.

 

Та лихо в тому, що п’ята колона всіляко прагне привернути до себе увагу та перетягує, фактично краде важливий спільний ресурс. Передусім, це час і фінанси, а також транспорт, пальне, техніка. Замість того, щоб вивезти із зони бойових дій сім’ї з дітьми, людей з інвалідністю, стареньких і маломобільних, від місцевих органів влади вимагають організувати евакуацію собачого притулку. В той час, коли поряд гинуть люди…

 

 

Інші корисні ідіоти ходять  і підгодовують бродячих собак. Внаслідок цього збираються зграї, котрі потім нападають на людей. Голодні вуличні пси не відрізняють на смак хороших людей від поганих. Для них однаково м’ясо московина чи бурята, українця чи дагестанця, дорослого чи дитини. Собаки будуть жерти всі тіла та їх фрагменти, які тільки знайдуть, вони будуть гризти поранених.

 

 

Тут варто нагадати і про те, як з подачі цих міських божевільних за весь час від початку російського вторгнення сотні мільйонів гривень були викинуті псам під хвіст – на «розгалужену мережу притулків з програмою стерилізації». А скільки на ці кошти можна було б закупити спорядження, зброї! За цей час можна було б значно посилити підрозділи територіальної оборони на рівні громад і більш ефективно спрямувати вектори розвитку економіки.

 

Екстраполяція російського маразму на сусідні країни  

 

Споконвічно на московщині ніколи не вдавалося втілити якісь прогресивні ініціативи, які були б спрямовані на те, щоб зробити життя населення більш комфортним і безпечним. Це стосується не тільки газифікації, медичної допомоги чи оновлення житлового фонду, але і питань міського благоустрою. Саме тому переважна частина російської біомаси живе у бараках. У багатьох їхніх містах прийшов у повну непридатність громадський транспорт. У селах немає навіть асфальтованих доріг. Замість вирішення цих та інших проблем держава викидає гроші на «другу армію» хтозна чого і на собак.

 

На росії місцеві органи влади змушені випрошувати гроші. Зазвичай доходить до того, що міський голова просив гроші, скажімо, на ремонт лікарні, а замість цього йому виділяють кошти на будівництво притулку для собак, де їх будуть стерилізувати й потім знову випускати на вулиці, щоб вони калічили і вбивали людей. Та чиновник розуміє: коли він ризикне все ж таки відремонтувати лікарню чи закупити нові тролейбуси, то піде під суд і отримає реальний термін за ґратами за нецільове використання ресурсів держбюджету.

 

Власними фінансами громади не можуть розпоряджатися без дозволу «зверху». А «верхи» не відрізняються щедрістю, зате наказують будувати більше собачих притулків, де псин простерилізують і знову випустять на вулиці для вільного поїдання двоногих.

 

Цю гнилу, людожерську систему побудови владних відносин окупанти принесли із собою на штиках, запровадили на тимчасово окупованих територіях.

 

 

Поки «наддержава» котилася назад у печерне становище, у нашій країні протягом останніх років проводяться реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади. Особливо помітно, як після 2019 р. відбуваються суттєві зрушення у напрямі благоустрою населених пунктів, включаючи масштабні проекти з реставрації будівель, пам’яток історії та архітектури. Крім того, у нас побудували чимало нових поліклінік, дитячих садочків, шкіл, парків, автодоріг… Тих самих, які російські загарбники оскаженіло нищили, бо їм несила було бачити, що сусіди живуть краще за них.

 

Собачі Zаступники

 

Чому це актуально зараз, в умовах страшної та кровопролитної війни росії проти нашої країни? Підготовка до вторгнення розпочалася не у 2014 році, а набагато раніше. І божевілля на темі бродячих собак прийшло до нас із росії. Не з Польщі, не з Угорщини, не з Молдови, не з Румунії і не з країн далекого зарубіжжя.

 

Кумир української ZоошиZної тусовки – депутат російської держдуми Володимир Бурматов.

 

 

У 2017 р. Бурматов протягнув списаний з «Нюрнбезьких законів» доби Третього Рейху федеральний закон про абсолютну недоторканність бродячих собак, який забороняє їх евтаназію. Значну частину норм було потім використано під час ухвалення аналогічного закону в Україні. Його прийняття лобіював наш доморощений собачий «Вій», нині екс-нардеп Андрій Немировський.

 

У 2022 р. Бурматов був одним з багатьох депутатів російської держдуми, які підтримали розв’язування кривавого конфлікту в центрі Європи.

 

 

Російські веганські та zоорадикальні організації створили розгалужену мережу на пострадянському просторі. «П’ята колона» послуговувалася такими ж само методами і прийомами брехливої пропаганди, якими користуються російські медіа.

 

 

«Ребят, ну очевидно, что надо взять себя в руки. Собраться, перестать думать о «братьях». Они не братья нам. Я там вырос, со знанием дела говорю: Мочите! Давайте! Хватит!», – директор російського пропагандистського телеканалу «RT» Антон Кузнєцов-Красовський, який публічно закликав до геноциду українців, є фанатичним поборником собачої свободи.

 

Легалізований екотероризм

 

Благоустрій населених пунктів в Україні докорінно відрізняється від життя на росії саме в питаннях цінностей, які є пріорітетними. У росії це «гуманне сусідство», де собаки ставляться вище людей. А блюзнірський евфемізм «комфортне міське середовище» там передбачає, насамперед, комфорт для бродячих собак.

 

До 2021 року в Україні для вирішення проблеми безпритульних тварин було дозволено застосовувати їх гуманне умертвіння – евтаназію. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» ґрунтувався на нормах міжнародного права та нормах відповідних європейських конвенцій. Тим часом українська «п’ята колона», у співпраці з російським «zоозахисним» лобі, змогло протягнути зміни до законодавства, які залишили тільки один безальтернативний метод – вилов з подальшою стерилізацією та повернення собак на вулиці (ВСП). За програмою «вилов – притулок – господар» працюють усього лише декілька міст, включаючи Харків.

 

Такі радикальні зміни, як заборона евтаназії, не зменшують випадки жорстокого поводження з тваринами. Натомість це створює смертельні загрози для людей. На росії таку практику було започатковано на кілька років раніше. Там собаки, що пройшли програми ВСП, випускаються на вулиці й не підлягають повторному вилову, незважаючи на прояви агресивності й навіть у випадках нападів на людей. За цей період кількість собачих зграй на росії продовжує збільшуватися стрімкими темпами, а верхівка задоволено підраховує гроші, отримані з бюджету.

 

 

Здавалося б, це всього лише питання, від вирішення якого залежить можливість комфортного життя людей у населених пунктах – можливість вільно ходити вулицями чи їздити на велосипедах, відпускати дітей до школи, вигулювати своїх домашніх улюбленців і не боятися нападу зграї хижаків. Але з рабським менталітетом росіян ця проблема залишається нерозв’язаною. У них про життя людей та їхні потреби думати не прийнято.

 

За російським «стандартом»

 

А що стосується вільних українських територій, то там ZоошиZна «п’ята колона» продовжує займатися своєю звичною справою – розпалюванням ненависті. Крім фінансового інтересу, «п’ята колона» здебільшого марить про розправу над противниками «собачої свободи» («живодерами»-догхантерами). Однак для досягнення цієї мети потрібно переорієнтовувати задачі оборони (зараз ЗСУ кинуть усе та поженуться за «шкуродерами») або входити у пряму колаборацію з ворогом (звертатися, просити, вказувати адреси та контакти).

 

 

Основою пропаганди вкотре стали ворожі «цінності», які «руський мір» буцімто дає нам замість українських. В такий саме спосіб за часів спочатку імперської, а потім – радянської окупації вони витісняли нашу мову та культуру своїми пушкіними-толстими, жуковими-гагаріними та іншими шовіністичними ідолами. Собака – це лише інструмент, за допомогою якого «п’ята колона» непомітно привчає людей до такого становища, коли їхня думка нічого не значить.

 

Лише протягом останнього року з’явилося більш, ніж достатньо свідчень того, як російські окупанти вбивали домашніх тварин і знущалися з них – просто заради забави. Нерідко вони вживали в їжу собак. Російський «гуманізм» виявився такою ж мильною бульбашкою, як міфологія про «другу армію світу». Згадаймо, наприклад, історію про уральського «Zооволонтера» Олександра Стріганова, який поїхав убивати українців, аби «заробити» гроші для свого собачого притулку.

 

Чого прагне Zоофашистська колона номер п’ять

 

1. Розкол українського суспільства шляхом штучного провокування конфліктів і поширення контраверсійного контенту на темі поводження з безпритульними тваринами. Всі без винятку українські ZоошиZи публікують дописи, в яких вони цькують або безпідставно звинувачують інших українців, не стримують себе у погрозах і закликають до фізичних розправ.
2. Консолідація навколо ідеї «собачої свободи» великих груп осіб. За їх допомогою організовуються масові заходи бродячих активістів для здійснення системного тиску на прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування.
3. Поширення наративів російської пропаганди, а також фейків, що є складовими інформаційних операцій ворога. У створенні зоофейків і розповсюдженні надмірно емоційного контенту задіяні російські ботоферми.
4. Публічна дискредитація України на світовій арені. Цю інформаційну операцію ворог нашаровує на вже сформоване підґрунтя – ідею про те, що нібито в Україні існує надмірний рівень жорстокості по відношенню до тварин. І для сторонніх країн масове поширення подібних ідей створює негативне враження про нашу країну загалом.
5. Демонтаж цивілізаційних норм благоустрою населених пунктів. «П’ята колона» добивається того, щоб вулиці українських міст і селищ утратили ознаки європейських міст і всім своїм виглядом перетворилися на запаскуджені фекаліями російські нетрі, з яких вишкіряються бродячі псини – звичний елемент «пейзажу».
6. Наближення норм українського законодавства до російського.
7. Переслідування і залякування громадян, передавання ворогу персональних даних опонентів.
8. Занурення нашої країни в антисанітарію і стан, за якого діти і дорослі десятками тисяч умиратимуть від зубів чотирилапих людожерів, від сказу та інших середньовічних захворювань, поширюваних бродячими собаками.
9. Розрив зворотного зв’язку між владою і громадянами, доведення  суспільства до стану рабської покірності будь-яким рішенням влади, попри їх необґрунтованість.
10. Закріплення у свідомості значної частини населення переконання в тому, що тут будь-які форми оспорювання цих рішень будуть марними й навіть небезпечними для тих, то ризикне ставити під сумнів існуючий статус-кво у відносинах між «ZооZахисним» лобі та владою.

 

«Пята колона» має бути знищена

 

Поширення російської моделі навіть у таких, здавалося б, елементарних питаннях, як подолання проблеми безпритульних тварин спрямоване на те, щоб перенести свій бардак до інших країн. Наче без нас їм одним нецікаво котитися у прірву.

 

Мало того, що росіяни самі не можуть навести у себе порядок і жити по-людськи, так вони не дають жити й сусідам. Коли їхні солдати припхалися сюди і побачили, що у нас прийнято дбати про комфорт навіть у селах, то від люті стали «воювати» з будинками та всією інфраструктурою. Вони скаженіли від того, як відрізняються від їхніх «дєрєвєньок» наші села з асфальтованими дорогами й доглянутими хатами. Та і про що можна казати, коли навіть таку елементарну річ, як унітаз, деякі «асвабадітєлі» побачили у нас вперше…

 

«П’ята колона» під виглядом так званих «захисників собачої свободи», що має стихійні осередки у нашій країні, була інспірована російською федерацією з політичною метою для виконання низки інформаційних операцій, обумовлених вищеперерахованими цілями. Поки цей зоофашистський рух не вкоренився, вкрай необхідно згасити його активність в Україні, здійснити належні, у такій ситуації, дії для нейтралізації небезпечного екстремістського утворення і збереження життя і здоров’я громадян України, а також для запобігання дестабілізації суспільства.