Бахва Гогебашвілі
Latest posts by Бахва Гогебашвілі (see all)
11 червня 2020 р. Верховний Суд залишив без змін рішення Київського апеляційного суду, за яким Богдан Каліш був виправданий і відтепер вважається невинуватим.
Кожен виправдувальний вирок – непересічна подія
Виправдання кожного невинуватого – завжди цікава новина та інформаційна нагода, в якій можна ознайомити широку громадськість з виграною в суді справою. Адже тут можна розповісти багато корисного про працю адвоката, котрий зміг успішно захистити від необґрунтованих переслідувань свого підзахисного. При цьому можна і потрібно давати поради для інших, а ще переконувати людей у справедливості правосуддя…
Але в історії, про яку йтиметься сьогодні, з певних причин скромний молодик Богдан Каліш ані словом ніде не обмовився про сам факт того, що він колись проходив обвинуваченим у справі про скоєння тяжкого злочину, а потім відносно нього судом було постановлено виправдувальний вирок.
Більше того, виправдувальний вирок було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Та чомусь про це не розповідали у новинах. Непересічна подія залишилася непоміченою практично для всіх видань.
Вважаємо, що скромність виправданого тут є зайвою, та громадськість має право ближче познайомитися з «героєм».
Отже, Каліш Богдан Олегович, 1993 р.н., уродженець м. Буча Київської області, не працюючий.
Займається спортивною боротьбою, козацьким двобоєм, боксом і самбо. Найчастіше проходить тренування у Центрі військово-патріотичного виховання молоді «Десантник» (м. Київ).
У кримінальному провадженні № 12016110040000242 від 27 січня 2016 р. органом досудового розслідування Каліш Богдан Олегович обвинувачувався у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Частина 2 ст. 187 Кримінального кодексу України за такий злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.
Одного разу в Бучі
Як ідеться з матеріалів справи, що 26 січня 2016 року приблизно о 22 годині Богдан Каліш, Ярослав Бринза та невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім’я Євген, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, зайшли до приміщення кафе «Дикий Койот», яке розташоване за адресою: м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а.
Там, з метою заволодіння чужим майном та збагачення за його рахунок, вони вчинили напад на одного з потерпілих, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, особи, яка зазнала нападу. Бринза Я.В., щодо якого матеріали виділені в окреме провадження, розмахував перед обличчям потерпілого предметом, схожим на пістолет.
Далі вони заволоділи майном, належним власнику зазначеного кафе, а саме:
- телевізором марки «Самсунг» вартістю 3 567,00 грн.;
- сабвуфером вартістю 2 448,00 грн.;
- дідждей-пультом марки «Yamaha» вартістю 4 057,00 грн.
- трьома пляшками «Pepsi» об’ємом 0,5 л вартістю 09,00 грн. кожна;
- пляшкою горілки «Nemiroff Вlаск» об’ємом 0,5 л вартістю 50,00 грн.;
- пляшкою «Маrtini Віаnсо» об’ємом 01 л вартістю 180,00 грн.
Загальна сума майна становила 10 329 гривень.
Винісши вказані речі із закладу для відпочинку «Дикий Койот» та перенісши їх до автомобіля марки «Daewoo Matiz», з місця вчинення злочину зникли, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Потерпілими у справі проходили громадяни Вінник Олександр Вікторович і Перепеченко Владислав Віталійович.
Шизофренія – дольче мелодія: Ярослав Бринза
Отже, про особу Каліша вже було сказано, а тепер коротко про те, хто такий Бринза Ярослав Веніамінович. Наприклад, у новинах про нього можна знайти таке:
На відео ви можете бачити, як Бринза скоює наїзд на людину та зникає з місця події.
При всьому моєму негативному, м’яко кажучи, ставленні до подібних формувань з охорони громадського порядку – як наша місцева «Громадська варта» (Дмитра Маковецького, Валентина Бистріченка та інших членів Харківської ШЄП), у даному випадку закон – на боці інспектора «Муніципальної варти». Йому було заподіяно тілесні ушкодження і знадобилася медична допомога.
Причому за це Бринза так і не був притягнутий до відповідальності.
У матеріалах справи про розбійний напад, де фігурують Бринза і Каліш, міститься висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 13.04.2016 р. № 148.
З документа йдеться про те, що Ярослав Бринза:
«…страждав під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, на хронічний психічний розлад у формі шизофренії та не міг за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час в нього відмічається стан ремісії (покращення). Він за своїм психічним станом може, але не в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Бринза за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру – примусового амбулаторного лікування у психіатра. Протипоказань до такого лікування в нього немає.
Тому прокурор просить застосувати до Бринзи примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового амбулаторного лікування у психіатра».
Зіги та інші вподобання Ярослава Веніаміновича.
Побіжно зауважимо, що у м. Бучі на вул. Склозаводській, 24 знаходиться релігійна громада євангельських християн-баптистів «Добра новина» (код 26426802). Її керівником і підписантом є Бринза Веніамін Олексійович.
Він же – проректор з фінансово-адміністративної роботи Ірпінської біблійної семінарії.
А ось Веніамін Олексійович розповідає про працю во славу Господа.
Власне, це був невеличкий відступ, а зараз ми знову повертаємося до Каліша.
Затриманий Каліш був відправлений до СІЗО
27.01.2016 р. Богдан Каліш був затриманий. Цього ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 29 січня 2016 р. стосовно Каліша було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 березня 2016 р. При цьому було визначено розмір застави – 55 120 грн.
Прокурором було подано апеляційну скаргу: не оспорюючи правомірності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор просив змінити ухвалу слідчого судді, виключивши застосування стосовно Каліша застави.
Прокурор зазначає, що підозрюваний Богдан Каліш вчинив тяжкий злочин, поєднаний із погрозою застосування насильства, може переховуватись від органів досудового слідства або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, на той момент не було встановлено місце знаходження частини викрадених речей, які в подальшому можуть бути доказами у кримінальному провадженні та під час судового розгляду.
Однак тоді апеляційну скаргу прокурора суд залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді – без зміни.
А за кілька днів у справі з’явився один добродій, який заплатив гроші у вигляді застави, та Богдан Каліш опинився на волі.
Як суд повертав обвинувальний акт прокурору
Практика показує, що у більшості подібних ситуацій, коли суд повертає обвинувальний акт прокурору, це є передвісником того, що далі справа не завершиться нічим. Себто провадження буде «помирати своєю смертю», якщо у встановлений судом термін для виправлення недоліків прокурор не встигне їх усунути.
Такий поворот був і у нашій сьогоднішній історії. Коли після відкриття провадження минуло 10 місяців, у жовтні 12 жовтня 2016 р. Ірпінський міський суд Київської області (суддя Линник В.Я. – власне, він один увесь час вів цю справу) повернув обвинувальний акт прокурору. Рішення було обумовлено тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки він не містить у собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення та містить суперечності.
Зокрема, в обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, на думку суду, не було зазначено, з яких мотивів обвинувачений вчинив дії, у вчиненні яких він обвинувачується. Для усунення зазначених недоліків було встановлено 15-денний термін.
Але прокурор Трохименко В.Ю. вносить необхідні виправлення та подає обвинувальний акт до суду. Втім, до ухвалення вироку у справі мине ще багато часу – цілих два роки.
Тим часом фігуранти, як ви пам’ятаєте, гуляють на волі.
Кафе, випивка та нічні покатушки: звідки безробітні мають гроші на розваги?
Далі наведу один фрагмент з матеріалів справи, котрий ілюструє спосіб життя молодих дармоїдів.
З показань одного з друзів Каліша, котрий також проходив свідком у справі:
Взимку 2015-2016 років, вночі (точніше дату та час не пам’ятає), він приїхав з м. Києва на залізничну станцію м. Ірпіня Київської області. Потім підійшов до кафе «Водка пєть», де зустрівся з Калішом Б.О. та Бринзою Я.В. Оскільки він був тверезим, Бринза Я.В. дав йому ключі від автомобіля марки «Део «Матіз» і вони разом (він за кермом, а Бринза Я.В. поруч) поїхали в супермаркет «ЕКО», що в м. Ірпіні по вул. Соборна.
Каліш Б.О. залишився в кафе. Коли їхали в магазин, їм дорогу перегородили якісь автомобілі, а якісь люди у цивільному витягнули його з автомобіля. В цей час Бринза Я.В. втік, чому не сказав.
В автомобілі була сумка з пляшками «Пепсі коли», а в нього вилучили його пістолет марки «Форт», на носіння якого в нього був дозвіл. Цей пістолет він раніше нікому не давав.
Про події в барі «Дикий койот» йому нічого не відомо, але він знає, що Бринза Я.В. хотів придбати у потерпілого апаратуру з кафе і давав останньому гроші за це.
Протоколом огляду місця події від 27.01.2016 р., зафіксовано, що в автомобілі марки «Daewoo Matiz» червоного кольору було виявлено спортивну сумку з написом «Adidas», в якій знаходились три пляшки «Pepsi» 0,5 л, пляшка «Martini Bianco» та пляшка горілки «Nemiroff». Також згідно даного протоколу у свідка було вилучено пістолет «Форт-12Р». Однак, жодних доказів того, що ці напої та пістолет мають відношення до кафе «Дикий койот» суду не надано.
Як бачимо, непогано живуть безробітні молодики – їздять на авто, значить, і на бензин звідкись беруть гроші. А що стосується пістолета, то, зважаючи на коло друзів Каліша, цікаво, чи не той саме пістолет фігурував у скоєнні іншого злочину, і чи не з цієї зброї стріляли в адвоката? І стосовно придбаної музичної апаратури теж постає питання: звідки ніде не працюючий Бринза має таку суму грошей на її придбання? І, до речі, навіщо боксеру-шизофреніку, що далекий від музики, діджейський пульт?
Судовий розгляд справи та ухвалення вироку
Вирок відносно нашого боксера було ухвалено 17 жовтня 2018 р. У судовому засіданні Богдан Каліш не визнав себе винним у інкримінованому йому злочині та взагалі відмовився давати показання.
Мотивуючи виправдувальний вирок, суддя Линник Я.В. визнав Каліша невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України. Його було виправдано, оскільки, на думку суду, не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Електронний носій інформації, на якому міститься запис слідчого експерименту, суд визнав недопустимим доказом. Як зазначено у матеріалах справи, диск не вдалося відтворити з невідомих причин і, крім того, суд вбачає, що його було неправильно підписано і опечатано.
До набрання вироком законної сили фігуранту було залишено запобіжний захід у вигляді застави. До речі, станом на сьогодні заставу вже повернули особі, яка вносила гроші.
Що стосується Бринзи, то ухвалою Ірпінського міського суду Київської області, постановленою того ж дня – 17 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо нього. Кримінальне провадження було закрито через відсутність доказів наявності суспільно небезпечного діяння, інкримінованого Бринзі.
Апеляційна скарга прокурора
На виправдувальний вирок Ірпінського міського суду Київської області прокурором було подано апеляційну скаргу (номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/67/2019).
Прокурор у кримінальному провадженні Нищенко О.М. у своїх апеляційних скаргах, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просила скасувати виправдувальний вирок щодо Каліша і ухвалити новий вирок, яким визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, і призначити йому за цією статтею покарання та скасувати ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо Бринзи і постановити нову ухвалу, якою застосувати до Бринзи примусові заходи медичного характеру.
Крім того, прокурор просила повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, а саме: повторно допитати обвинуваченого Каліша, особу, щодо якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, – Бринзу, допитати потерпілих і дослідити письмові докази.
Однак ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 р. вирок суду першої інстанції щодо Каліша залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Нищенко О.М. – без задоволення. Аналогічну ухвалу було постановлено й відносно Бринзи.
Не погоджуючись із такою ухвалою, прокурор продовжив роботу з відновлення справедливості й подав касаційні скарги до Верховного Суду.
Позиція прокурора
Загалом, якщо прокурори подають касаційні скарги, то це означає лише одне. Вони, а також співробітники поліції провели копітку роботу, зібрали докази та з усією очевидністю бачать, що для запобігання новим злочинам таких осіб слід ізолювати від суспільства, відправивши їх полірувати нари.
Аж тут суд раптом не вбачає доведеності події злочину, відкидає докази, ігнорує клопотання про проведення повторних допитів як самих обвинувачених, так і інших учасників справи. І суддя приймає рішення закрити кримінальне провадження або виправдати обвинуваченого.
Правоохоронці, котрі брали участь у розслідуванні та сумлінно виконали свою роботу, не можуть дозволити ось так усе перекреслити. За цей час вони чудово вивчили як усю ситуацію, так і особу зловмисника, бачили його цинізм, зухвальство і впевненість у своїй безкарності. Сьогодні він вломився у кафе та заволодів чужим майном, і тільки дивом обійшлося без крові, а завтра, якщо його не зупинити, кров неодмінно пролиється. І можуть бути жертви. Власне, так і сталося, але про це – трохи згодом.
Отже, у касаційних скаргах прокурор, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати ухвали апеляційного суду щодо Каліша і щодо Бринзи та призначити новий розгляд щодо кожного з них у суді апеляційної інстанції.
На думку прокурора, апеляційний суд у порушення вимог статей 94, 370, 374, 419 КПК України, допитавши в судовому засіданні потерпілого, який заперечив факт продажу апаратури Бринзі, не оцінив їх у сукупності з іншими доказами, дослідженими за клопотанням прокурора.
Прокурор також указував на порушення апеляційним судом вимог ст. 404 ч. 3 КПК України щодо безпідставної відмови у повторному допиті свідків. А свідки під час кримінального провадження в суді першої інстанції змінили показання й були допитані неповно. Крім того, прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у дослідженні інформації Ірпінського ВП ГУ НП у Київській області про те, що один зі свідків не звертався із заявою щодо здійснення на нього тиску потерпілого.
Оскарження виправдувального вироку прокурором у суді касаційної інстанції
11 червня 2020 р. колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянула дане кримінальне провадження (справа № 367/8728/16-к; провадження № 51-1310км20).
Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 р. щодо Каліша Б.О. та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 р щодо Бринзи Я.В. було залишено без зміни, а касаційні скарги прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, – Кравчук Л.В. – без задоволення.
Ви спитаєте, чому нас зацікавила персона якогось безробітного боксера? А тому, що він не зміг «заїхати» за ґрати по одній справі, проте сам створив для себе нову нагоду.
Кожен маргінал, якому раніше вдалося уникнути заслуженого покарання, починає вважати, що так триватиме вічно. З кожним новим злочином у нього зростають не лише апетити й рівень жорстокості, але і впевненість у тому, що йому надано право переступати закон, і що все знову зійде з рук.
А ще в основні масі ті, хто вчиняють злочини на замовлення, вже ходять «під статтею». Навіть не буде дивно, якщо виявиться, що в обмін на індульгенцію за розбій «спортсмена» залучили для того, щоб його руками розправитися з обраною жертвою.
Кінець першої частини.
Далі буде.