Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- Роз’яснення щодо правил користування засобами мобільного зв’язку в місцях несвободи -
- Дистанційне правосуддя: профанація процесуального закону -
- «Ледача» корупція, ще один вимір (на прикладі 79-го прикордонного загону) -
- Показові «вистави» Київського СІЗО (докази) -
- «Вєртухаї» та злочинні «авторитети» – чи є між ними різниця? -
На підставі невиконання посадовими особами Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України рішення суду про припинення міжнародного розшуку Ігоря Михайлюка нами було направлено до Державного бюро рослідувань (ДБР) відповідну заяву про кримінальне правопорушення.
Як адвокат, я представляю інтереси громадянина Михайлюка Ігоря Васильовича.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року у справі № 826/6760/17 було задоволено позов Ігоря Михайлюка до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Судом було встановлено, що дозволу на його затримання станом на 14.01.2016 р. (на дату розсилання повідомлення каналами Інтерполу) не існувало. Тому не було жодної необхідності й підстав оголошувати його міжнародний розшук.
Рішення вступило в законну силу, оскільки воно не було ніким оскаржене (включаючи відповідача), котрий теж погодився з рішенням.
Разом із тим, до теперішнього часу рішення суду не виконано. Відомості про розшук Ігоря Михайлюка продовжують зберігатися (обліковуватися) у відповідних інформаційно-аналітичних системах (базах, сайтах тощо).
Посадові особи відповідача цинічно та нахабно відмовилися виконувати судове рішення, про що письмово повідомили мого довірителя (підзахисного).
У діях посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України (Національної поліції України) вбачається наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України – невиконання судового рішення, що є підставою для їх кримінального переслідування.
Зважаючи на викладене, прошу внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Я розумію завантаженість ДБР і небажання займатися подібними «дріб’язковими» та «малозначущими» справами, однак звертаю увагу на чудову процесуальну та судову перспективу зазначеного провадження.
Суд, який задовольнив позовні вимоги Ігоря Михайлюка, установив наявність обставин перевищення повноважень працівниками Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, і з цим погодився відповідач (один епізод злочинної діяльності, доведений і неспростовний).
У подальшому посадові особи МВС України ще й мали нахабство заявляти «нічого виконувати не будемо» (другий, самостійний та окремий епізод).
Зважаючи на кон’юнктурні та запитувані керівництвом держави та суспільством прагнення керівництва ДБР нарощували вплив у середовищі правоохоронних органів, стверджувати свою волю та демонструвати ефективність та результативність своєї роботи – дана справа буде більш ніж результативною та перспективною.
Вона фактично вже розкрита, коло винних відоме і по ній залишилося здійснити окремі процесуальні формальності у межах кількох слідчих дій.
Тому принагідно прошу ДБР не писати «відписки» на кшталт «внесення відомостей здійснюється за тими заявами, де наявні ознаки злочинів, а тут ми нічого не вбачаємо» а скористатися шансом та нормально дорозслідувати цю справу (я не хотів би займатися оскарженнями до слідчого судді та змушувати відкрити провадження через судове оскарження).
UPD: На теперішній час дане звернення перебуває на розгляді у Територіальному управлінні ДБР, розташованому у місті Києві.
Читайте також:
Оголошення у розшук: між законом і свавіллям
Кримінальне провадження проти блогера
Міжнародний розшук і питання його припинення
Коли службове підроблення вчиняє прокурор