Володимир Сімончук
Одна з десяти кар небесних, яким було піддано єгиптян за переслідування юдеїв – «темрява єгипетська», за описом схожа на сонячне затемнення, хоча насправді вона могла мати інше походження.
У біблійних текстах можна зустріти чимало згадувань про незвичайні природні явища. Не виключено, що у деяких сюжетах ішлося про такі явища, котрі дійсно могли траплятися.
Вислів «темрява єгипетська» у побутовому спілкуванні вживається просто для опису безпросвітної темряви
Взяти хоча б оповідання зі Старого Заповіту про те, як нібито «темрява єгипетська» надовго сховала від людей сонце:
«І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.
І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні» (Вихід, 10:21-22).
«Темрява сибірська»
Звісно, зараз складно сказати, чи відбувалося все саме так, як описано у Старому Заповіті, зате цілком зрозуміло одне: якщо воно колись дійсно було, то викликали його не надприродні потойбічні сили, а цілком земні причини. Переконливим доказом цього може слугувати доволі рідкісне природне явище, котре сталося доволі давно й навіть не в Україні, а в Ямальському національному окрузі на півночі Сибіру. 18 вересня 1938 р. мешканці ненецького селища Хальмер-Сєде, що біля витоку річки Таз поблизу Обської губи, стали свідками неочікуваного і дуже незвичайного сонячного затемнення.
Ранок не віщував ніякого лиха. Проте вже на початку 10-ї години всі стали помічати, що денне світло починає тьмяніти. Хмари набули незвичного вигляду. Вони ставали спочатку червоно-бурими, а згодом і зовсім темними. День стрімко згасав. До 10-ї години ранку землю вкрила нічна темрява. Вона була настільки густою, що на відстані в декілька кроків нічого не можна було розгледіти. Все зникло в непроникній чорній пелені. Налякані небачуваним природним явищем люди засвітили вечірні ліхтарі. Вони не знали, як це можна пояснити.
За годину на обрії показалася світла смуга. Стало світліше. Та світло не радувало: воно було буро-помаранчевого кольору. А потім світла смуга знову зникла й настала незвична моторошна ніч.
Лише опівдні вдруге настав червоно-бурий світанок, і за годину темрява остаточно відступила.
Коли з різних місць Ямальського округу було зібрано відомості про це страшне природне явище, стало зрозуміло, що затемненням було охоплено смугу довжиною до 600 кілометрів і шириною до 250 кілометрів у напрямі із заходу на схід. Непередбачуване затемнення сонця за своєю тривалістю було довше, ніж звичайне повне сонячне затемнення.
Що ж стало причиною настання пітьми?
Сильні лісові пожежі, що вирували того часу в уральських лісах, а також вітер. Величезні маси диму й попелу були занесені вітром на висоту в кілька десятків кілометрів та у вигляді темної хмари потягнулися на північний схід. Там, де ця хмара була найбільш щільною, вона затуляла сонце й на землі наставала ніч.
Коли це стало відомо, мешканці районів, охоплених «затемненням», стали пригадувати, що вже протягом тижня напередодні цього явища в повітрі відчувався запах гару. В повітрі висів легкий серпанок. А потім настала «темрява єгипетська».
Нерідко трапляється так, що вітри в пустелях здіймають у повітря великі маси дрібного пилу на велику висоту й відносять його на далекі відстані. Так, у Північній Африці одним з провідних «постачальників» пилу слугує Сахара. Багато днів на рік там небосхил закриває пилова імла. Часом пилу в повітрі буває настільки багато, що небо стає сірим і не відрізняється від поверхні землі.
Також давайте пригадаємо події, що відбувалися не так давно на Луганщині та на Київщині. Торік під час масштабних лісових пожеж, які спалахнули у травні поблизу Чорнобиля, а потім у вересні у Станично-Луганському районі всі навколишні села й міста так само накрила страшна темрява. Причини, що викликали таке стихійне лихо, в даному разі теж мають не надприродне, а цілком антропогенне походження:
Можливо, біблійна легенда, в якій описується «темрява єгипетська» і розповідає про одне з подібних «затемнень» сонця.