Закордонні гастролі під час війни, або Як Мінкульт випускає з країни «музикантів»

Протягом 2022–2026 років, під час дії правового режиму воєнного стану і заборони залишати межі України чоловікам призовного віку, державний кордон України перетнула значна кількість осіб, які мали дозоли (листи-погодження) на виїзд. Виняток із загальної заборони, крім загальновідомих категорій (багатодітні батьки, особи з інвалідністю та їх супровідники, волонтери, студенти) становили, як виявилося, «музиканти».

---

Так, з 2022 року Міністерством культури України видавалися листи-погодження на виїзд за кордон особам, яких офіційно ідентифіковано як «музиканти». Листи скеровувалися на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України, та «музиканти» вирушали у мандрівку. Гастролювати. Поки іншим – зась.

Загальнодержавний бюлетень «Говори!» проводить журналістське розслідування цієї теми. Насамперед, ми звернулися з офіційними запитами до Мінкульту і до Держприкордонслужби. У запиті спершу було поставлено питання про те, якими документами (посвідченнями, дипломами, свідоцтвами, ліцензіями) має підтверджуватися статус особи як «музиканта» для вказаної мети. До речі, такий статус має значення і для інших цілей, таких як заняття підприємницькою діяльністю, працевлаштування в розважальні заклади, створення творчих колективів (гуртів, ансамблів, капел, хорів, оркестрів).

Друге питання полягало в тому, чи передбачено (і чим саме) процедуру кваліфікаційної перевірки статусу і фаху «музиканта» як під час виготовлення листів-погоджень, так і під час перетину державного кордону України. Можливо, людину просять заспівати, зіграти на музичному інструменті, станцювати, продемонструвати бодай щось?

І третє питання стосувалося кількості документів (дозволів, листів-погоджень), які були видані Мінкультом щодо перетину державного кордону України «музикантами»: яка кількість «музикантів» фактично виїхала за межі України, яка кількість «музикантів» не повернулась у встановлені строки (зокрема ми просили вказати нормативний документ, який передбачає строки такої фіксації та контролю за їх дотриманням), та якій кількості «музикантів» було відмовлено в перетині державного кордону України і з яких підстав.

Крім того, ми окремо запитали, чи є «музикантами» конкретні особи, зокрема Сергій Жадан, Святослав Вакарчук, Олег (сценічне ім’я Альберт) Цукренко та інші, чиї імена фігурують у публічному просторі, в контексті виїздів за кордон.

Відповідь від Держприкордонслужби надійшла першою – справжній шедевр бюрократичного мистецтва на трьох сторінках, рекомендуємо читати уважно.

Отже, скільки «музикантів» перетнуло кордон і скільком із них відмовили у виїзді? Здавалося б, нескладне питання. Але не для Адміністрації Держприкордонслужби. Там усе не так однозначно.

Якщо коротко, зміст відповіді зводиться до такого: ми діємо на підставі Конституції, у межах повноважень, у спосіб, передбачений законами України, і взагалі це не наша компетенція. Посилань на закони наведено рясно, конкретики – мінімум.

Тепер – найцікавіше. Виявляється, прикордонники фізично «не можуть» порахувати музикантів, бо їхня база даних фіксує прізвище, стать, громадянство, але не фах: під час здійснення прикордонного контролю та пропуску осіб через державний кордон України посадовими особами підрозділів охорони державного кордону вводиться інформація до бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі – База даних), Положення про яку затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, із зазначенням встановлених реквізитів.

Згідно з пунктом 9 Положення у Базі даних обробляється така інформація:

1. Загальні відомості про особу, яка перетнула державний кордон України, в’їхала на тимчасово окуповану територію України або виїхала з такої території (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), стать, громадянство);
2. Реквізити документів, що дають право на перетинання державного кордону України, в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з такої території (тип, серія та/або номер документа, що посвідчує особу), реквізити візи та інші реквізити з документів, що підтверджують право на перетинання державного кордону України;
3. Напрямок перетинання державного кордону України, в’їзду на тимчасово окуповану територію або виїзду з такої території;
4. Відібрані біометричні дані іноземців та осіб без громадянства;
5. Системна інформація (дата і час внесення інформації, прізвище та ініціали користувача, системне ім’я користувача, назва пункту пропуску (пункту контролю, контрольного пункту в’їзду-виїзду), мітка про ідентифікацію особи за базами даних доручень уповноважених державних органів, інших баз даних.

Як далі йдеться з відповіді, щодо кількості рішень про відмову в перетинанні державного кордону України, які приймались уповноваженими службовими особами підрозділів охорони державного кордону стосовно запитуваної категорії громадян України, форма рішень про відмову в перетинанні державного кордону України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2023 № 457, не передбачає такого реквізиту як статус особи.

Геніально. Немає реквізиту – немає проблеми. «Решта порушених Вами питань не належить до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби» – і крапка. Звертайтеся на гарячу лінію 1598.

Проте слід визнати, що три сторінки переліку законів і постанов написані недаремно: з відповіді цілком очевидно, що Держприкордонслужба всіляко уникає прямої відповіді на питання про те, скільки ухилянтів залишили територію України на підставі листів Мінкульту про те, що вони нібито прямували на «гастролі».

Більше того (і в листі це прямо зазначено), технічні можливості інформаційно-комунікаційної системи прикордонного контролю, яка використовується для фіксації відповідних персональних даних осіб, які перетинають державний кордон, не передбачають автоматизованого формування знеособленої статистичної інформації за такою ознакою як статус особи («музикант», «спортсмен» тощо).

Відповідь Мінкульту на момент виходу цього матеріалу наразі не надходила, тому інформація може оновлюватися.