Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
- «Back to black» – серія робіт «Старі та діти» Тамари Качаленко -
- Краєвиди інакшого Донецька -
- Obuvbrand (ФОП Гусєва Катерина Олександрівна) залишить вас без грошей і взуття -
- Про знахідки на обшуках у секті «АллатРа» і соціальну (без)відповідальність медійників -
Ця історія – про відповідальність власників крупних тварин, таких як поні, віслюки й коні, що працюють у парках: в яких умовах вони утримуються та що із цим робити.
Від станції «Червоний хутір», неподалік від парку Партизанської слави простягається величезна промзона. Якщо йти повз депо кінцевої метро далі вниз, потім оминути будівельний майданчик, де височіє новий ЖК, то вздовж усього шляху по правий бік тягнеться нескінченний бетонний паркан, місцями закритий наверху колючим дротом.
За цим парканом колись працювали заводи та кипіла робота, а тепер там руїни, і більша частина території поринула у майже мертву тишу. Втім, деякі підприємства там досі працюють, хоч їх і небагато, а звільнені площі розібрали орендарі.
В тому числі, там орендують приміщення з клаптиками прилеглої території деякі кінні клуби – «Мечта», «Подкова», «Олімп» – це лише ті, про які відомо. Адже поряд знаходиться парк, до якого вони виходять заробляти, пропонуючи всім охочим покататися на поні чи на коні.
В одному з названих вище «кінних клубів» раніше працював хлопець, який розповів шокуючі факти. Коні на цій території знаходяться протягом усього року. Але не всі з них цей рік доживають: їх міняють приблизно кожні два місяці. Коли у тварини починає псуватися товарний вигляд – вона втрачає вагу, слабшає чи починає хворіти, то її просто здають м’ясникам (з ними можна домовитися на місці) та беруть нову. Минулої зими від холоду, недостатнього харчування та відсутності належного догляду кілька цілком молодих ще тварин померли.
Спочатку я не могла повірити, чи дійсно таке може бути. От і ви уявіть себе на місці власника: хіба вам буде вигідно, коли ваша тварина хворіє, виглядає занедбано та стала слабкою? Звісно ж, ні. Тому що відповідальний господар завжди піклується про своїх підопічних, любить їх і вкладає всі сили у свою справу.
Але, як виявилося, трапляється і протилежне: дійсно, утримання коней може потребувати лише мінімальних зусиль (не кажучи вже про знання і про сумління), якщо їх можна орендувати прямо на місці, доплативши якусь тисячу гривень, і потім заробляти із ними в парку. Або можна придбати задешево в колег – таких само горе-власників.
Потрапити туди, за бетонний паркан, можна лише крізь ворота – вхід охороняється.
– Та який там кінний клуб, – каже охоронець на вході, – у них три поні й конячка. Ні, сьогодні не виводили – я б побачив. Я тут від шостої ранку, і ще нікого не було.
Напіврозвалена споруда без опалення слугує стайнею.
Двері було зачинено на навісний замок.
А на снігу не було нічиїх слідів, тому невідомо, коли востаннє хтось навідував тварин і чи годували їх.
До речі, коли надворі стоїть така температура, як зараз, то і вода в їхніх поїлках може перетворитися на кригу.
У стіні – невеличкий отвір, у який вдалося розгледити поні, що стояв у калюжі неприбраних фекалій і сумними очима дивився в це єдине віконце.
Шкода, що фото не передає запаху, що долинає з неприбраної стайні. У хороших кінних клубах так не пахне: коли тварин регулярно чистять і прибирають за ними, то у стайні може приємно пахнути сіном, тільки сіном і нічим іншим.
А тут – руїни та купи навозу навколо.
Втім, порівняно з тим, про що йтиметься далі, тут ви бачите ще більш-менш обладнане місце для утримання коней.
Я не прихильниця ідеї повної заборони експлуатації коней та інших великих копитних тварин – тут ідеться про відповідальність людей, які їх утримують і зобов’язані забезпечувати належні умови для їх життя і збереження здоров’я залежно від видових особливостей. Немає нічого поганого в тому, що кінні клуби виводять тварин у парки та на різні заходи, якщо при цьому коні, віслюки або поні не відчувають дискомфорту і власники або інструктори піклуються про них. Тому не буду нікого категорично закликати відмовитися від катання на конях взагалі – навпаки, катайтеся на здоров’я, але завжди уважно придивляйтеся до тварин: чи доглянуті вони, як і де утримуються і як до них ставляться ті, хто ними опікуються. Тут не тільки бажано, але й потрібно ставити прямі запитання: де ночують ваші коні, коли їх годували або прямо казати про те, що їхній вигляд натякає на необхідність втручання ветеринара.
Відповідальні господарі привозять тварин до парку лише на день, а ввечері забирають додому, де їх чистять і годують. Так, це потребує наявності спеціального транспорту і витрат на перевезення, але інакше відповідальний господар вчинити просто не може. Крім того, зазвичай тварин міняють – поки одним дають відпочинок (а відпочинок має бути обов’язково), інші їдуть на роботу. Особливо це важливо для поні, яким не можна довго стояти у стайні та потрібно постійно перебувати у русі, інакше вони починають хворіти й навіть можуть померти. Тому в нормальних власників ви ніколи не побачите день-у-день одних і тих само коней.
Інші ж власники, чиї коні працюють у парку Партизанської Слави на Харківському масиві, утримуються в жахливих умовах просто неба…
Невже у нашому місті нікому немає діла до їхніх страждань? Адже щоразу, коли йдеться про захист тварин, то, на жаль, мається на увазі захист лише одного їх виду – бродячих собак.
Оскільки питаннями захисту таких тварин, як коні, у нас до цього практично ніхто не опікувався, довелося взяти ініціативу на себе.
Коли буде у вас нагода відвідати парк Партизанської слави, то обов’язково зверніть увагу на стан тварин, яких виводять на роботу. Ці коні багато працюють і, за нашими – людськими мірками, заробляють достатньо, щоб мати хоча б можливість сховатися від дощу та снігу або лягти. Але їхні власники так не вважають: годують тварин так, аби вони тільки не впали від голоду… Вони стоять, прив’язані до дерев, потопаючи у сечі та гної. За ними ніхто не прибирає. Те, що від цього в них починають гнити копита, там нікого не бентежить – бо навіщо витрачати гроші та викликати ветеринара або коваля, якщо можна просто взяти інших коней, коли цим стане важко ходити й вони почнуть хромати. І це при тому, що власники мають місце для утримання тварин, але за нього треба платити.
Зараз почалися сильні морози, і якщо тваринам не допомогти вчасно, то вони можуть не вижити.
Про факти безвідповідального і жорстокого поводження з кіньми нами було невідкладно поінформовано відповідні правоохоронні органи. Після перевірки інформації та вжиття заходів реагування ви обов’язково дізнаєтеся більше подробиць. Ми також звернулися до центральних телеканалів, аби про дії таких горе-власників знали всі, й ніхто не зміг уникнути відповідальності.
Ірина Кременовська