«Форум порятунку Києва»: як псевдоактивісти насаджують проросійську ідеологію в українській столиці та хто просуває кампанію проти Президента України і влади Києва.

 

Інформаційна війна та інтервенція проти влади. Масштабна кампанія з дискредитації діючого Президента України Петра Порошенка останнім часом не просто набирає обертів – вона набуває дедалі більш потворних форм.

 

Примітивність методів, за допомогою яких у масову свідомість вкладаються такі ж само примітивні стереотипи та навішуються ярлики, розрахована геть не на інтелектуальну частину суспільства.

 

Цільовою аудиторією для просування таких ідей було обрано найменш освічені соціальні групи, що складаються з громадян, які легко піддаються чужому впливу. Така аудиторія не схильна багато думати і критично мислити – вона сприймає готові судження та «ковтає» все те, чим її годують з лопати.

 

Метелики-одноденки не турбуються про завтра, але ж то – метелики, а ми – люди, українці! На жаль, так поводяться й деякі наші співвітчизники, котрі не здатні мислити наперед: одні вимагають імпічменту, другі – відставки, треті підтримують свого кандидата на пост Голови держави. А якщо спитати в них – гаразд, припустимо, ви домоглися свого, що далі? – притомної відповіді ніхто надати не може. Аналогічно, якщо спитати у найбільш активних критиків Порошенка, в чому ж конкретно полягають їхні звинувачення та на якій підставі вони ґрунтуються, у відповідь отримаємо стандартний набір штампів, завчені чужі гасла (не буду повторювати, ви всі і так їх знаєте) й потоки ненависті.

 

Разом з тим, кількість опрацьованих проросійською агентурою наших громадян досягла критичної маси та є достатньою для того, щоб становити реальну загрозу як для державного ладу, так і для нашого майбутнього.

 

Ось типовий приклад такого пропагандистського опрацювання.

 

 

Живе у Києві один задрипаний персонаж – чолов’яга на ім’я Віталій Черняховський. Багато хто з вас могли бачити його наживо, тому що ранкової пори, коли всі нормальні люди поспішають на роботу й заклопотані різними корисними справами, він бере свій невигадливий інвентар – рупор і плакати, та йде показувати свою «активність».

 

 

«Ані дня без мітингу!», – як видно, таке життєве гасло має безробітний Віталій Петрович, адже зараз навіть складно перелічити, на скількох акціях він встиг відмітитися: проти забудовників, мобілізації, зоопарків, виставки хутра, МАФів, притравочних станцій, полювання, дельфінаріїв, ядерної небезпеки, продажу алкоголю й так далі.

 

 

Фальшивість і театральність подібних «активностей» особливо кидається в очі, коли стикаєшся із цим на вулиці, чуєш завивання у мегафон і бачиш награну екзальтацію купки осіб, які вдають із себе «борців за справедливість» і вершителів долі міста.

 

 

У нас на Полтавщині, слава Господові, такого безладу нема. Звісно, всюди існують свої нерозв’язані проблеми, але для їх подолання існують відповідні державні структури та органи місцевого самоврядування, до яких можна звернутися у цивілізований спосіб і отримати офіційну відповідь або домогтися прийняття відповідного рішення. Для цього не потрібно витрачати час і підривати свою нервову систему або зривати собі голос істеричними криками у гучномовець, проте треба думати, а думати – для декого, мабуть, боляче і складно – це ж не на «акції» бігати.

 

Як не приїду до Києва, так щоразу починає здаватися, що опиняєшся у царстві хаосу, де «активісти» воюють між собою за те, хто з них більш активний.

 

Перше, що спадає на думку, коли дивишся на Черняховського, то хочеться сказати: якась клоунада!

 

 

Так, він клоун. Але клоун вельми «токсичний». Тому не поспішайте з висновками – наміри у Віталіка цілком прагматичні, а шкоди від його «клоунади» набагато більше, ніж може здаватися спочатку.

 

2015 р. Служба безпеки України затримала 19 найбільш активних критиків процесу мобілізації в Україні і за дорученням Президента України продовжуватиме цю роботу. На підході ще двоє агентів російських спецслужб – Віталій Черняховський і Оксана Костюкевич – активісти фінансованої Кремлем диверсійної організації «Форум порятунку Києва».

 

 

Агенти Кремля розгойдують ситуацію в Україні. Віталій Черняховський та його цивільна дружина Оксана Костюкевич організовують будь-які акції протесту, щоб дестабілізувати внутрішню обстановку.

 

 

Наприклад, 30 січня 2015 року Віталій Черняховський організував проросійську акцію, учасники якої наголошували на необхідності закупівлі ТВЕЛів для українських атомних станцій саме з Російської Федерації. І, хоча за тематикою акція була заявлена як протест проти атомної енергетики в Україні, вона була спрямована на поширення свідомо неправдивих відомостей про нібито такі, що вже сталися, аварії на АЕС, причиною яких було названо використання ТВЕЛів американського виробництва. Відповідно, здійснювалося лобіювання інтересів РФ, у якої в подальшому Україна, на думку Черняховського, повинна здійснювати закупівлі ядерного палива. Тут Віталік взявся за абсолютно нову для нього тему – ядерну безпеку, в якій нічогісінько не тямить, тому вийшов повний провал. Однак його риторика вкотре показала, що він слово-у-слово повторював тези російських пропагандистів, озвучених LifeNews та іншими рупорами Кремля. Одночасно Черняховський вимагав повністю відмовитися від закупівлі ядерного палива та експлуатації АЕС (які забезпечують сьогодні понад 50% всього виробництва електроенергії), а для України це означало б тільки одне – замість власного виробництва електроенергію довелося б імпортувати з РФ.

 

До речі, Черняховський був і одним з тих шкідників, які свого часу здіймали галас навколо будівництва в Україні централізованого сховища ядерного палива, котре називали «ядерним могильником» і «кладовищем цивілізації». Що стояло за цим насправді: раніше, за відсутності власного сховища Україна змушена була вивозити відпрацьоване ядерне паливо, знов таки, на зберігання до РФ (і сплачувати за це значні суми коштів з бюджету – абсурд, але країна-агресор одержувала за це плату!), тому основним призначенням нового сховища було досягнення енергетичної незалежності та уникнення зайвих витрат. Попри потуги Черняховського та інших проросійських лобістів, централізоване сховище ядерного палива було побудовано та вже 2019 року буде повністю введено в експлуатацію.

 

Інша, не менш провокаційна «акція» за участі Віталія Черняховського та його соратниці й цивільної дружини Оксани Костюкевич теж відбулася 2015 р. і була спрямована проти мобілізації: її учасники вимагали «припинити АТО і згорнути мобілізацію», а спеціально найняті «солдатські матері» істерично кричали: «врятуйте наших синів!».

 

Потім відбулося ще багато різних «акцій», тому що їх організаторам усе одно, на чому робити піар і збирати гроші.

 

Отже, незмінний учасник усіх подібних перфомансів Віталій Черняховський називає себе головним координатором «Форуму порятунку Києва».

 

Від кого ж цей рух збирається «рятувати» столицю і чим вони взагалі займаються?

 

Раніше вони мали власний сайт, але він давно не оновлюються, тому всі «активності» перекочували у соцмережі.

 

Якщо ми зазирнемо на сторінку «Форуму порятунку Києва» на Фейсбуці, то з однієї обкладинки одразу стає зрозуміємо, хто є головними ворогами ображеного долею Віталіка.

 

 

Перед нами – просто хрестоматійний приклад маніпулювання громадською думкою: якийсь юзер Фотошопу нашвидкуруч створив глузливе зображення Президента України разом з міським головою Києва на фоні пачки доларів, додавши логотипи політичних партій, зверху та знизу приписано примітивні фразочки: «крадемо землю громади» та «будуємо в кожному дворі» (російською мовою, звісно), і поряд іде допис від самого Черняховського – типу, гумор такий.

 

 

Мовляв, усі – негідники та крадії, зате я один такий чесний активіст-борець. Еге ж. Кияни, що там у вас у дворах? Як побачите, коли прийдуть власною персоною Віталій Кличко та Петро Порошенко – маякніть, теж хочу подивитися, що вони там будують.

 

Втім, для того, аби посіяти відповідні настрої у свідомості пересічного громадянина, навіть не треба, щоб його життя дійсно погіршилося: достатньо того, що з екрана телевізора йому скажуть, що він живе погано. Аналогічно, задля плекання культу «зради» такий само меседж – «Все погано! Твоє життя жахливе, в усьому винна влада!» надійде зі сторінок соцмереж. Навіть якщо у нашого пересічного громадянина ніхто не крав землю, гроші та щастя, для того, щоб переконати його у зворотному, достатньо сказати йому, що його землю крадуть, що його гроші забирають, а у його дворі ведуть будівництво особисто голова КМДА спільно з Президентом.

 

Звідки в Черняховського стільки негативу на адресу українського Президента?

 

Які глибинні мотиви лежать в основі бажання підстаркуватого Віталіка покидатися лайном і обплювати когось? З Віталіком усе просто: ось він сидить в Інтернеті, пише різне паскудство, постійно і всюди ліпить картинки та карикатури з Петром Порошенком, додає глузливі коментарі та розважається іншими способами.

 

 

Насправді тим самим він перекладає відповідальність за власні негаразди на інших – у даному випадку, в нього винна влада.

 

Вся його сторінка буквально переповнена картинками та карикатурами ненависницького змісту по відношенню до Голови держави з відповідними коментарями та дописами.

 

 

Черняховський і Костюкевич є активними учасниками запущеної масштабної кампанії проти Президента України Петра Порошенка, що набирає обертів. Вони використовують соцмережі для маніпулювання громадською думкою та поширення настроїв зневіри.

 

Крім того, Черняховський  відпрацьовує давно апробовану технологію впливу на поведінку людей і задовольняє потреби у черговій порції «зради» своєї цільової аудиторії, котру постійно прагне розширити («додавайте ваших друзів у групу!») або взагалі просить грошей на рекламу групи у Фейсбуці за 5 доларів на день:

 

 

Віталій Петрович тільки вдає із себе пересічного киянина і українця, всіляко приховуючи прихильність до Росії та Путіна.

 

 

Тут він був позначений на сторінці «Владимир Путин».

 

 

Зверніть увагу на дату – весна 2014 року: Крим вже анексовано, а на Донбасі почалося активне вторгнення російських військ і терористичних угрупувань.

 

 

Втім, до питань сепаратизму ми ще повернемося, але перед тим давайте з’ясуємо, що ж це за організація така – «Форум порятунку Києва».

 

Громадський рух «Форум порятунку Києва» позиціонує себе як громадська організація. За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, серед зареєстрованих громадських формувань є лише одне з аналогічною назвою і з кодом ЄДРПОУ 33834015. Водночас, тут треба уточнити, що дана ГО та її засновники не мають відношення до діяльності Черняховського та його організації, котра теж має назву «Форум порятунку Києва», оскільки очолювана Черняховським ГО зареєстрована шляхом повідомлення без статусу юридичної особи. Це – дві різні організації. У ЄДР немає інформації про другу ГО, і це означає, що фактично вона не має державної реєстрації.

 

До речі, днями у групі «Я підтримую Президента» було опубліковано слушний допис: «Увага. Троль-активіст з Києва. Веде активну агітацію проти Президента України. Має в друзях сепаратистів та в своїй групі, де багато росіян, збирає кошти під свою антиукраїнську і антидержавну пропаганду», – написав Тарас Трясило.

 

 

Також дуже доречно паном Тарасом було проаналізовано вміст сторінки Віталія Черняховського і групи по збору коштів сепаратистів під прикриттям захисту тварин.

 

Ви любите тварин? Кожна нормальна людина відповість: так, люблю.

 

 

Але мало хто здатний замислитися над тим, що з такої слушної нагоди насправді організовано збір коштів на фінансування сепаратизму і тероризму: серед її дописувачів є чимало громадян РФ, які оголошують збір грошей на Яндекс-гаманці, платіжні системи Ківі та рахунки Сбербанку Росії.

 

У групі навіть не видаляються антиукраїнські дописи та коментарі.

 

 

Група, як бачимо, на перший погляд здається абсолютно аполітичною – так і було задумано.

 

 

А громадяни добровільно долучаються до розхитування ситуації всередині країни та навіть не усвідомлюють, що тим самим дарують агресору можливість розірвати Україну та побічно стають інструментами для досягнення цілей таких «сплячих агентів», як Черняховський, а значить – і співучасниками дій щодо повалення державного ладу.

 

Черняховський, Костюкевич та їхнє близьке оточення – як раз із тих, хто дестабілізують ситуацію в Києві та створюють дуже вигідну «картинку»: видимість «постійних масових протестів» і «недовіри до влади» для російських пропагандистів.

 

За рахунок цього вони заробляють і живуть.

 

 

Ламати – не будувати, – гласить народна мудрість. Далі, давайте розберемося, чому Черняховський і компанія нападають на забудовників.

 

 

Хто з нас не мріяв про власне житло? Ті, хто його вже мають, і всі, хто цього прагне, розуміють, про що йдеться.

 

Професія будівельника в усі часи була і є шанованою. Це тяжка й часом небезпечна праця, але її результати завжди слугують на користь людям: зводяться нові будинки, розвивається здорова конкуренція на будівельному ринку, та чим більше квадратних метрів здається в експлуатацію, тим більш доступним за ціною стає житло для українців. Адже багато сімей, особливо молодих, що наразі змушені тулитися у тісноті, дістають можливість нарешті почати облаштовувати власну окрему оселю.

 

Недаремно у нас відзначається професійне свято – День будівельника. Плоди праці будівельників створюються на десятиліття, та кожен працівник цієї сфери завжди може показати їх своїм дітям і впевнено сказати: ось моя робота – і той новий стадіон, і цей красивий будинок, і ось там новий дитячий садок, – у це я вклав багато сил…

 

Будівництво – це завжди прогрес, тому що на місці захаращених смітників, пустирів або занедбаних хламидників виростають охайні будинки чи офіси, територія навколо стає благоустроєною, з’являються нові об’єкти інфраструктури, оновлюються комунікації.

 

Тому всі, хто намагається виступати проти будівництва просто «з принципу» або хто з якихось незрозумілих міркувань демонізують будівельників – ті виступають фактично проти суспільного прогресу та оновлення. Забудовники, – подобається це комусь чи ні, – вже пройшли відповідну процедуру погодження проектів і одержали дозвільну документацію. А громадяни – наші співвітчизники, вже вклали свої гроші у майбутні об’єкти будівництва, і вони розраховують вчасно отримати нове житло. Якщо це підприємці (малий і середній бізнес – основа економіки), що так само вклали гроші, то вони теж чекають на нову будівлю для ведення виробничої чи комерційної діяльності.

 

Хто не згоден і вважає, що тут є порушення – будь ласка, є відповідні контролюючі органи, що зобов’язані перевіряти законність будівництва та дотримання норм, тому немає ніякої потреби валити паркани та трощити споруди, палити шини, перекривати дороги та битися з охоронцями.

 

Намагатися «перемогти» забудовників за допомогою епатажних «акцій» – справа настільки безглузда, що тут складно щось коментувати. Та й мета «активістів» як раз не у тому, щоб завадити будівництву: порушення будівельних норм бентежать їх найменше, адже їхня справжня мета полягає в іншому.

 

Передусім, це звичайний рекет і здирництво серед забудовників. Спочатку влаштовуються гучні «акції» з побиттям і галасом, а потім до забудовника приходить або сам Черняховський, або хтось із його оточення з пропозицією «залагодити питання». За припинення «мітингів» і спокій називають ціну у 100 тис. доларів США, одночасно даючи гарантію, що у випадку згоди платити ніхто більше не буде турбувати забудовника та ставати на заваді.

 

Терористи під виглядом громадських діячів вимагають гроші у столичних забудовників.

 

 

…Або вимагають і отримують квартири у новобудові, проти зведення якої мітингували. Так було у випадку Черняховського.

 

 

Причина появи подібних персонажів проста: на кожному етапі розвитку суспільства наявні у ньому проблеми породжують супутні негативні явища, та вони входять в історію як свого роду «знаки» відповідної доби. Наприклад, у 1930-1940-х роках діяли банди, що займалися переважно шахрайством, крадіжками та пограбуваннями. Але з часом їхні методи ставали дедалі більш жорстокими та втрачали ту витонченість і наліт романтизму (якщо можна так сказати), що супроводжували кримінальників минулого століття. У недавньому минулому – в 1990-ті роки їм на зміну прийшли рекетири, «бригадні» та «братки», котрі наживалися за рахунок інших за допомогою шантажу, вимагання, погроз і залякування, вони тероризували людей шляхом тортур, викрадення і вбивств.

 

Сьогодні в Україні на тлі зростання безробіття та загального хаосу, спричиненого зовнішною агресією псевдоактивісти заробляють тисячі доларів за допомогою організації та проведення мітингів задля розхитування ситуації у містах. Їхньою метою стають публічні розправи над «незручними» підприємцями, політичними та громадськими діячами або над журналістами й пересічними громадянами, які викривають їхні схеми.

 

Інструменти досягнення поставленої мети в них також набули всіх ознак гібридної інформаційної війни. Кошти на проведення цих заходів вони одержують, у тому числі, з Російської Федерації. Причому зміст гасел псевдоактивістів і спрямованість їхніх акцій не відіграють суттєвої ролі – головне, привернути увагу до себе, розбурхати громадськість і розколоти її на окремі групи з полярними поглядами, посіяти серед них агресивні й радикальні настрої.

 

Вони фактично ведуть підривну діяльність проти Української держави. Якщо виходити з положень ст. 111 Кримінального кодексу України,  то прояви такої злочинної діяльності вельми різноманітні: так, крім ведення активної пропаганди проти Президента України з метою усунення його з поста, представники «Форуму порятунку Києва» неодноразово робили спробу знизити обороноздатність України – зокрема, виступаючи на своїх мітингах у Києві вони закликали «припинити АТО і вбивства людей», виступали проти мобілізації. Так само вони підривали основи енергетичної безпеки України своїми перфомансами навколо закупівлі ядерного палива та дискредитації планів з будівництва централізованого сховища для відпрацьованих елементів. Шляхом дестабілізації ситуації в українській столиці вони створювали та продовжують створювати сприятливі умови для здійснення країною-агресором дій на шкоду Україні. Вони свідомо і цілеспрямовано втручалися у роботу державних інституцій задля гальмування планів зі зміцнення Збройних Сил України та приведення їх у відповідність до сучасних умов. За такі діяння Черняховському та компанії «світить» до 15 років позбавлення волі.

 

Дійсно, настав час рятувати Київ від «Форуму» та його «активістів».